фото: SkyscraperCity

фото: SkyscraperCity

10 проблем центру міста, які треба розв’язати, щоби Львів не втратив обличчя

1384 0
Середмістя без людей, неконтрольована забудова, корки та надмір автівок, відсутність концепції та обмежений простір для туристів – головні виклики для Галицького району.

Галицький район – найменший у Львові як за площею, так і за кількістю мешканців.  Але «найдорожчий»: саме тут розташована більшість історичних пам’яток. Вони приваблюють туристів, а бізнес, орієнтований на гостей міста, поступово витісняє мешканців із історичного центру. Околиці старої частини міста, як магніт, ваблять забудовників, які прагнуть звести житлові й офісні будівлі якомога ближче до Ратуші. Це збільшує й без того величезне навантаження на інфраструктуру. Туристичний, культурний, адміністративний, діловий, транспортний центр – чи не забагато для декількох квадратних кілометрів? Як зробити, щоб львів’яни почувались у серці свого міста комфортно? Учасники першої дискусії з серії «Розвиток районів Львова», організованої платформою «Твоє місто Львів», говорили про проблеми, які заважають розвиватись Галицькому району.

1. Нічийний історичний центр. «Якщо центр утратить своє обличчя, Львів утратить свою ідею як місто», – говорить доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури «Львівської Політехніки» Василь Петрик. Про невпорядкованість статусу історичного центру, яка створює правовий хаос і передумови для незаконного будівництва, він детально висловився у своїй колонці для Tvoemisto.tv. «Майже весь Галицький район – це зона світової спадщини ЮНЕСКО та буферна зона довкола неї. Це величезна відповідальність, яку взяв на себе Львів, а що держава не може й не хоче виконувати свої зобов’язання перед Комітетом світової спадщини, то дбати про збереження історичного ареалу має саме міська влада», – вважає архітектор.

Читайте також: Львів без документів. Як правовий хаос руйнує історичний центр міста

2. Неконтрольована забудова та реставрація. За словами Василя Петрика, більшість нових висотних будинків, які зводять або планують звести у Львові, постають саме у буферній зоні. Й дозволи на таке будівництво видаються без попереднього узгодження з Комітетом світової спадщини та Міністерством культури. «У Львові можна збудувати будинок і без жодних документів і дозволів. Ми маємо приклад на Снопківській, 18, веде далі архітектор. – А можна робити все за законом і десять-п’ятнадцять років чекати на дозволи. Зрозуміло, що перший спосіб дешевший, і люди обирають його». Те саме стосується й реконструкції старих будинків. Прикладом є кам’яниця на Площі Ринок, 36, від якої, за словами Василя Петрика, залишився тільки фасад. І рішення суду, яке зобов’язало Григорія Козловського відновити будівлю, було проігнороване.

Читайте також: Чи знесуть у Львові хоч одну новобудову?

3. Обезлюднення середмістя. «У центрі зменшується кількість мешканців і зростає концентрація бізнесу. Натомість, потрібен баланс», – каже голова Галицької районної адміністрації Андрій Зозуля. На тому, що середмістя повинне залишитись залюдненим, уже не вперше наголошує керівниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко-Швець. «Чимало західноєвропейських міст залишились без мешканців у старій частині, бо процес їхнього переселення не зупинили вчасно. Але туристи не їдуть туди, де ніхто не живе»,  – говорить вона. На думку Лілії Онищенко-Швець, в центрі потрібно створити такі умови, аби людям хотілося там залишатися жити.

«Центр має бути і для львів’ян, і для туристів, – каже співзасновник холдингу !FEST Юрій Назарук. – У Венеції досі живе кількадесят тисяч людей. І вони знають, на що вони йдуть». Він розповідає про нелегкий досвід комунікації з людьми, які сусідять із закладами холдингу й часто бувають цим сусідством незадоволені. Проте вірить у порозуміння: «ми роками спілкуємось, дивимось їм в очі, шукаємо вихід».

Читайте також: (Сумнівне) щастя жити в центрі Львова

4. Забагато машин. Про те, що до центру міста їде забагато автомобілів, створюючи затори й подекуди паралізуючи рух громадського транспорту, говорить керівник «Львівелектротрансу» Олег Береза. «Надмір машин і недбале паркування – головна причина заторів у центрі міста, – каже він. – Зменшити кількість автомобілів може підвищення вартості паркування. Міська влада має намір створити паркувальні зони в околицях центру, аби люди залишали машини там і добирались далі пішки або громадським транспортом. Частково розвантажить центр майбутня південна об’їзна дорога, яка з’єднає спальні райони. Можна також перенести частину органів влади з центру в інші частини Львова».  Втім, Лілія Онищенко-Швець нагадує, що корки є не лише в центральній частині міста.

Натомість, Юрій Назарук уважає, що потрібно просто заборонити машинам заїжджати до історичного центру. «Я пам’ятаю, як я ставив уночі на Сербській перші клумби, щоб перешкодити машинам потрапляти у пішохідну зону. Мені було б соромно заїжджати на Ринок, але є люди, яким не соромно. Треба просто мати сміливість, прийняти рішення й забрати машини з середмістя, а натомість запропонувати людям якісний громадський транспорт», – говорить він. Олег Береза вважає, що потрібно й далі виділяти на вулицях окремі смуги для громадського транспорту, аби легковики не заважали йому рухатись.

Читайте також: Руки примерзають. Чому електротранспорт у Львові виживає, а не розвивається

5. Неправильне паркування. Андрій Зозуля визнає: проблеми з паркуванням у центрі великі. Львівська міська рада дозволила евакуйовувати автомобілі, припарковані в неналежному місці на двадцяти шести вулицях міста. «За півроку набуде чинності закон, за яким міськрада зможе створити службу евакуації неправильно припаркованих машин. Вона матиме права робити це за відсутності водія, якщо машина заважає рухові транспорту», – говорить Олег Береза. Зараз евакуацією займається поліція, проте з цим часто виникають проблеми.

Читайте також: Місто, недружнє до водіїв. Чому у Львові їздять не за правилами, а як вийде

6. Брак паркінгів. Машинам, які щодня приїжджають до центру міста, відчайдушно бракує місць для паркування. Виходом могли би стати підземні паркінги. Про наміри спорудити їх у трьох місцях – на площі Петрушевича, площі перед Львівським національним університетом імені Франка та площі Двірцевій – ми вже писали. За словами Андрія Зозулі, найреальнішим є проект будівництва підземного паркінгу на Петрушевича. «Там будівництво не порушить нічиїх інтересів. Щодо площі перед університетом було багато питань у студентів і викладачів», – пояснює він. Інвестиційний конкурс планують оголосити вже в середині 2018 року. Наземні та підземні паркінги разом із пішохідними зонами мають намір запланувати в проекті малого транспортного кільця, на який ЛМР заклала кошти вже в цьогорічний бюджет.

Втім, Юрко Назарук застерігає: паркінги – не панацея, потрібно зменшити кількість автівок.

Читайте також: Підземні паркінги у Львові: навіщо, де, коли і як

7. Концепція розвитку, яка вже забулася. Сім років тому ЛМР ухвалила Інтегровану концепцію розвитку центральної частини міста Львова, розраховану на десять років. «Ініціатором створення концепції було Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, яке підтримало проект «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини Львова». У концепцію було закладено різні проекти – від уже реалізованих (наприклад, громадські простори) до цілком футуристичних, у втілення яких ніхто не вірив, але ми вписали їх, бо розуміли, що мусимо про них думати. Наприклад, ревіталізація Полтви», – розповідає Лілія Онищенко-Швець. Тоді для втілення концепції було створено міжвідомчу робочу групу, але вона вже не працює – тепер є вужчі робочі групи для координації окремих проектів.

Депутат Львівської міської ради Любомир Босаневич висловлюється щодо концепції 2011 року скептично: «Сумніваюсь, що вона діє – вона просто не є живою. Поки в нас не буде живої чіткої стратегії розвитку туристичної чи транспортної сфери, в нас не буде порядку. Ми можемо постворювати купу різних проектів, але вони не будуть діяти».

Читайте також: Не лише Полтва. Львів міг би бути містом 400 озер

8. Вулиці, які потребують ремонту. За словами Андрія Зозулі, в останні роки, коли в міському бюджеті побільшало грошей, Галицька адміністрація активніше ремонтує та озеленює вулиці. «Не можна сказати, що грошей цілком достатньо, але ми можемо планувати й робити певні роботи», – каже він. 2017 року розробили проекти з ремонту двох вулиць в історичному центрі – Староєврейської та Братів Рогатинців. На них повністю замінять водогін, частково – каналізацію, організують сучасне освітлення, велосипедну інфраструктуру та зроблять вулиці доступними для людей з інвалідністю. За словами Андрія Зозулі, 2018 року, ймовірно, відремонтують тільки вулицю Братів Рогатинців.

Читайте також: Планування на трієчку. Що заважає Львову ремонтувати вулиці по-європейськи

9. Небезпечно. «Я живу біля Лялькового театру, – розповідає Любомир Босаневич. – Там я всякого надивився. Пишу запити до поліції та міської ради, але реакції немає. Про муніципальну варту я взагалі не говорю, це приватна охорона мера». Під час дискусії, присвяченої безпеці в місті, представники поліції запевняли, що все під контролем і патрульні в центрі є. Великі сподівання покладають і на камери спостереження. Втім, Юрій Назарук уже не вперше наголошує, що, за його відчуттями, ні поліція, ні муніципальна варта з патрулюванням середмістя ради собі не дають.

Читайте також: «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова

10. Центр замалий. «Що побачить турист у Львові? Він приїжджає на Плошу Ринок і там товчеться цілий день. Львів’яни туди не ходять. Я сам ходжу в центр тільки вимушено», – каже Василь Петрик. Про те, що гостям міста потрібно пропонувати атракції поза межами історичного центру, говорять віддавна.  

«Наше завдання – робити так, щоб центр міста був ширшим. Аби людям було цікаво ходити і їздити ще десь, окрім одного квадратного кілометра. Зараз ми зосередили свої зусилля на Fest Republic і вважаємо, що Знесіння – перспективний район», – каже Юрій Назарук.

Читайте також: Прогулянка майбутнім пішохідним кільцем у центрі Львова. Фото, відео

Начальниця відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олександра Сладкова вважає перспективною зону в радіусі півтора кілометра від Ратуші. «Це відстань, яку легко пройти пішки, якщо дорога буде комфортною. Але зараз навколо міста в старих мурах є магістральні дороги з купою машин, через які нам важко пройти, тому ми не зацікавлені в тому, щоб ходити пішки»,  – коментує вона. Влітку Олександра провела для Tvoemisto.tv екскурсію майбутнім пішохідним кільцем навколо центру. Якщо проекти пішохідного і транспортного кільця навколо центру будуть утілені, Олександра сподівається, що стара частина Львова стане комфортнішою для всіх – і львів’ян, і туристів.

Фото Надії Марченко

Міські акценти