Tvoemisto.tv опублікувало розмову з ландшафтною архітекторкою Оксаною Олейнюк-Пухняк, і вона розповіла, що у Львові є неналежний  догляд дерев, тому вони стають аварійними і їх належить хіба що зрізати, а також зазначила, що клімат у місті підходить не для всіх рослин, які обирають для озеленення вулиць. Щоби з’ясувати подробиці про те, як можна запобігти втраті особливо цінних і давніх дерев та довідатися про стратегію Львова щодо озеленення, Tvoemisto.tv організувало дискусію.

Читайте також: Дерева твого міста. Як між гамірних вулиць Львова тихо живе 450-літній дуб

“Чим керувалися люди, які зрізали 167 дерев, невідомо”

Жодне дерево у Львові не можна зрізати без відповідних документів і дозволів. Переважно їх видають після обстежень, у яких бере участь і Держекоінспекція у Львівській області. Керівник цієї структури Роман Дасюк каже, що з початку війни їм суттєво зменшили повноваження та фінансування.

«Ми не маємо права зараз зайти на об’єкт із перевіркою, скасували планові перевірки. У час війни наші повноваження суттєво обмежили. Діє постанова №303 від 13 березня 2022 року про призупинення проведення планових і позапланових заходів, тому зайти на суб’єкт ми не можемо. Щоби отримати дозвіл зайти з перевіркою, має бути повідомлення про порушення. Заявник має довести, що є значна шкода, вплив на довкілля, тоді Міністерство захисту довкілля може дати дозвіл на позаплановий захід, і ми можемо здійснити перевірку. І поки що дозволів ми ніяких не отримували, хоча зверталися. Вочевидь, є думка керівництва, що не до кінця доведений значний негативний вплив на навколишнє середовище», – пояснює Роман Дасюк. 

З його слів, інспекція співпрацює з органами місцевого самоврядування. «Постійно працюють комісії для обстеження зелених насаджень та видачі висновків про зрізання чи збереження. Якщо бачимо, що дерева аварійні, під час буревію можуть впасти, то, як правило, погоджуємося на зрізання», – каже він.

І додає, що на повідомлення про порушення у Львові інспекція переважно виїжджає, хоча й має проблеми з фінансуванням. За рік у Львові таких повідомлень було 42, де порушення підтвердилося, – вісім. 

Серед останніх наймасштабніших протизаконних вирубувань –167 дерев на вулиці Навроцького. Там лікарня Святого Луки отримала дозвіл на зрізання 25 дерев, а зрізала майже 170.

«Чим керувалися люди, які зрізали 167 дерев, невідомо. Ми скерували в правоохоронні органи матеріали. Шанси, що винних покарають, великі», – додає він.

Значно важче притягнути до відповідальності підрядників, які, розкопуючи котловани під будівництво чи для ремонту доріг, пошкоджують коріння дерев. Навіть тих, які не планують зрізати за проєктом реконструкції. 

«Підрядник дуже швидко розкопує кореневу систему, пошкодує і закопує. Виявити, що дерево пошкоджене, швидко не вдається. Це переважно виявляється згодом. Кореневу систему важко дослідити, ніхто не розкопуватиме дорогу, щоби глянути на коріння. Таке відбувається не лише під час ремонту доріг, але й в процесі різних будівництв», – пояснює Роман Дасюк. 

Читайте також: Що робити з дерева у Львові. Пояснення експертки

Фото Тараса Целюха/Гаряча лінія міста Львова (На фото пошкоджені дерева під час реконструкції вулиці Степана Бандери)

«Якщо пошкодять здорове дерево, якому 30-40 років, зріжуть його – заплатять відновлювальну вартість місту. Але місто не висадить 30-річне дерево на тому ж місці. Якщо за проєктом має бути висаджене молоде дерево – це добре, але, як правило, в проєкті це не передбачене. І взагалі, якщо брати державні будівельні норми, то вся центральна частина Львова мала б бути без дерев», – веде далі Роман Дасюк.

300 тисяч гривень за дерево

Керівниця управління екології Львівської міської ради Олександра Сладкова каже, що місто намагається вберегти дерева, встановлюючи високу відновлювальну вартість. 

«Ми єдине місто в Україні, яке перед тим, як видати дозвіл на порушення благоустрою, робить повний опис всього озеленення території. Оцінюємо дуже дорого кожне дерево. Максимально воно коштує 300 тисяч гривень – це дуб на вулиці Франка. Нині забудовник обходить його десятою дорогою. Був випадок, коли треба було зрізати дерево на вулиці Грюнвальдська – тоді дуб оцінили в 89 тисяч гривень. І забудовник сплатив цю суму», – стверджує вона.

Олександра Сладкова пояснює, що відновлювальна вартість – це вартість якісного саджанця і вартість років його обслуговування. Тож липа, якій 30-40 років, може мати від 16 до 25 тисяч гривень відновлювальної вартості. За ці кошти вдасться купити 10 лип для міста. 

А під час прокладання мереж місто описує та готує технічні акти на всі дерева з розрахунком відновлювальної вартості. 

«Якщо підрядник пошкодив коріння, і дерево через три роки всохне, впаде і пошкодить якесь майно, буде суд, то легко з’ясувати, хто відшкодовуватиме. В технічному акті мовиться про те, хто прокладав ці мережі. Також зазначена вартість дерева», – додає вона. 

Зі слів Олександри Сладкової, якщо підрядник під час ремонту вулиці пошкодив чи зрізав дерево, яке не планували зрізати за ПКД, то місто може з нього витребувати кошти. Втім конкретних вдалих випадків не називає. 

Щодо лікування дерев у Львові, то вона запевняє, що Львів – єдине місто в Україні, яке бюджетним коштом лікує дерева, а також єдине місто, яке збирає відновлювальну вартість дерев. Так торік вдалось одержати до чотирьох мільйонів гривень.  

«Отримали чотири мільйони, ще приблизно половину з того додають депутати, і на висадження потрібні шість мільйонів. Торік ми втратили 2600 дерев, 700 із них – через буревій. Півтори тисячі дерев були знесені через незадовільний стан. Але торік нам вдалося посадити якраз 2600 дерев і втримати баланс. Цього року так не буде, бо через воєнний стан заморожені капітальні видатки, а саме дерева і є капітальним видатком. Ми покладаємося на те, що закуповує ЛКП «Зелений Львів» і дочірні підприємства в межах прибутку діяльності, і на те, що захочуть садити спонсори», – пояснює Олександра Сладкова. 

Читайте також: На території львівської лікарні незаконно зрубали майже 170 дерев

І визнає, що лікарня Святого Луки, яка зрізала 167 дерев замість 25-ти погоджених, має нести відповідальність за це і посадити, натомість, нові дерева. А на запитання про те, яким має бути рішення, щоби такі випадки, коли комунальні підприємства на своїх територіях зрубують здорові дерева, каже, що варто запровадити докладну інвентаризацію дерев.

«Лікарня як балансоутримувач зобов’язана робити інвентаризацію дерев на своїй території. Але це тепер не вважається обов’язковим. І якщо це роблять, то за дуже старими інструкціями. Це облік деревини «в зошиті». Якби електронні сервіси з інвентаризації хоча б якось зайшли в законодавчу рамку, це вплинуло б на ситуацію», – зазначає вона.

Щодо стратегії Львова з озеленення, то донедавна місто послуговувалося тією, яку затвердили ще в 2018 році. Головна екологиня міста визнає, що вона зовсім не дієва і, зрештою, ні на що не впливала. Натомість обіцяє, що незабаром управління екології спільно з науковцями напрацюють нову стратегію з озеленення, щоби містяни знали про те, як працює міська влада в цій сфері, які має пріоритети.  

Також Олександра Сладкова розповідає, що працює над тим, аби зберегти столітній дуб у Парку імені Івана Франка. Держекоінспекція рекомендує його зрізати, але в управлінні екології певні, що його ще можна полікувати і зробити безпечнішим. Щоби ретельніше вивчити справу, місто запросило фахівців із Польщі. Вони обстежать кілька столітніх дерев у Львові наприкінці листопада. 

«Я переконана, що дерев можна зберегти більше. Є такі речі, які фіксують крону чи допомагають у дослідженні загального стану дерева. Ми за те, щоб мінімізувати ризики. Є такий тест, який дозволяє зрозуміти, впаде незабаром дерево чи ні. На дерево дають одну тонну навантаження і дивляться, як воно реагує: чи є рух у коренях, чи є процеси в стовбурах. Такий тест нам привезуть, аби перевірити дуб у Парку Франка. Це обладнання дороге, а на обстеження знадобиться кілька годин», – запевняє Олександра Сладкова. 

Читайте також: Зрубані дерева у львові використовуватимуть для опалення

І пояснює, що для міста такі обстеження дерев будуть безкоштовними.  

Екологиня каже, що часто буває так, що у Львові обстежують дерево, і якщо члени комісії сказали, що воно аварійне, то його зрізують, і ніхто не знає, наскільки воно аварійне: тобто впаде за день-два чи простоїть іще десятки років. За статистикою, у світі через випадки, пов’язані з падінням дерева, травмуються лАюди, які «працюють» з деревами. 

«Ми уперше в Україні пропонуємо запровадити міську програму страхування від наслідків падіння дерев. Якщо буревію не було, а дерево впало, пошкодило майно, це відповідальність міських служб. Вони можуть застрахуватися для того, аби всі ці випадки оплачували. Якщо буревій, то може впасти будь-яке дерево, і це вже інші страхові випадки. В Польщі, якщо падає дерево, управління екології просто дає довідку про те, чи було на той час штормове попередження і чи це дерево було обстежене. Далі документи опрацьовує страховий відділ міста», – веде далі Олександра Сладкова.

Зберегти чи зрізати?

Професор кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець певен, що ситуація з озелененням у Львові за останні чотири-п’ять років докорінно змінилася, бо місто намагається лікувати дерева, а раніше про це не мовилося. І зазначає, що львівським садівникам ще бракує фаху. 

Вирубка ушкоджених дерев у межах парку «Цитадель» у Львові / Фото з 27 липня 2022 року

«Колись навіть не йшлося про те, що якесь дерево треба лікувати, а лише про те, впаде воно невдовзі чи ні, бо треба рятувати людей. Тепер маємо і засоби, і людей, готових лікувати дерева. Маємо в кожному районі садівників. На мій погляд, із ними треба провести навчання. Нещодавно запросили для цього фахівця з Польщі, і це дуже добре. Наші садівники – люди захоплені, ентузіасти. Але треба ще трохи фахової підготовки, бо лише частина з них мають спеціальну освіту», – каже Володимир Крамарець. 

Читайте також: «Платани можуть рости в Одесі чи Запоріжжі, але не у Львові», – експертка

І пояснює: що старше дерево, то більше в нього проблем. Та водночас старі дерева мають історію й відіграють важливу роль в місті. 

Догляд дерева, запевняє Володимир Крамарець – це постійне зважування між їхнім життям та безпекою людей: 

«Людина, на чиє авто падає дерево під час буревію, матиме зовсім іншу думку про те, чи мало воно там рости, чи ні, аніж та, що проходить повз нього за інших обставин. У Парку Франка був випадок, коли дерево впало на дитячий майданчик. З вигляду було здорове, і згодом ми побачили, що воно гниле зсередини, травмувало трьох дітей і жінку (вона, здається, відсудила в ЛКП «Зелений Львів» пенсію з інвалідності). Тому те, що ми зараз починаємо звертати увагу на стан дерев, це добре».

Також фахівець звертає увагу на те, якими тривалими можуть бути наслідки нефахової реконструкції вулиці. Столітні гіркокаштани на вулиці Коновальця у Львові загинули через те, що під час ремонту пошкодили коріння. А це 15 дерев, зрізаних цього місяця. 

«Коли почали забудовувати вулицю Коновальця, то висадили там каштанову алею. Вона гарно виглядала, поки не з’явилася міль. Але згодом «Онур» (компанія, яка в 2011 і 2012 роках ремонтувала вулицю – Ред.), здійснюючи реконструкцію вулиці, викопала широкий котлован. Від кінцевої трамвая №2 в напрямку центру лівий бік був «підрізаний» ледь не по самі дерева. Вони з правого боку – за півтора метра від котловану», – каже Володимир Крамарець.

Читайте також: Чи безпечно гуляти у парках Львова та як змінилося вуличне озеленення. Фото, відео

І пояснює, що корінь роками не «працював», активізувалася гниль, і дерева «померли». 

Щодо лікування дерев, то в світі воно має давнішу традицію, аніж в Україні, визнає Володимир Крамарець. 

«Під час конференції в Польщі ми були в містечку на кордоні з Чехією. Там був старий дуб-пам’ятка. Щоб охопити його, треба було п’ять-шість людей. Нам показували, як його лікували за новими технологіями, але до того його вже лікували. Вичистили з нього зо два самоскиди цегли, порохна, які були там «запаковані». Знайшли всередині пляшечку із запискою. З’ясувалося, що у 1914 році під час Першої світової війни жителі цього містечка – поляки, німці, чехи, євреї – зібралися й полікували того дуба. Кажуть, зробили це для своїх нащадків», – стверджує Володимир Крамарець.

Підходи до лікування дерев нині у світі різні. В одному з польських міст він бачив алею давніх лип, під якими просили не ходити під час вітрів. 

«У Польщі я був в одному старому місті. Там була алея старих лип біля дороги. Вони були старі, трухляві, але їх залишили. Щоправда, при в’їзді на цю алею висіла табличка, що під час вітру не в’їжджати. Тому мовиться про те, де такі дерева можуть бути. Я прихильник безпеки», – стверджує він.

Читайте також: У Львові планують підлікувати низку дерев у парку Івана Франка

Володимир Крамарець пояснює, що ще кілька років тому для озеленення міста одними з кращих вважали каштани, але з 2000-их років їх почали  нищити міль та грибок. Нині він радить висаджувати у Львові липи, а не платани, для прикладу. 

«Я скептично ставлюся до платанів, які висаджують у Львові. На Закарпатті вони вже уражені міллю, а за рік-два-три воно дійде до нас. Ліпше використовувати дуб, клен, явір, липу – дуже добру породу для озеленення міста». 

Керівниця юридичного відділу громадської організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень говорить, що роль дерев та озеленення в міському середовищі важко переоцінити, що в деяких містах Європи прораховують екосистемні послуги, які «надають» дерева. Їх оцінюють великими грішми. Натомість у нас ця сфера потерпає, зокрема, тому, що з порушеннями у екології боротися важко через застаріле законодавство: 

«Проблеми є. Громадськість часто порушує питання незаконного зрізання, порушення екологічних прав. Погіршується законодавче регулювання з боку державних органів контролю. Держекоінспекція, яка має повноваження контролювати видалення насаджень, має дуже обмежені повноваження. А під час воєнного стану ввели мораторій на планові й позапланові перевірки». 

Юристка додає, що відповідальність за екологічні злочини зовсім не значна: за знищення зелених насаджень можуть накласти штраф у розмірі від 170 до 400 гривень. 

За порушення правил благоустрою (там і про будівельне сміття, і про знищення зелених насаджень) накладають штраф на фізичних осіб у сумі від 340 до 1300 гривень, а юридичні особи можуть отримати від 850 до 1700 гривень», – стверджує вона. З її слів, без суттєвих реформ у законодавстві змінити щось у цій сфері складно. Тож закликає активних людей не ігнорувати такі випадки, робити розголос, фотографувати, фільмувати порушення. Так, напрацьовані певні зміни до законодавства, але їх чомусь не вносять… 

«Наша організація долучається до напрацювання нових законодавчих актів, які нам необхідні, бо ми плануємо стати членами ЄС. Уже розробили низку законів, зокрема про екологічний контроль, і закони, які мають збільшити відповідальність за порушення. Є й інші законопроєкти, які стосуються лісового господарства, контролю забруднення довкілля», – каже вона. 

Додамо, що інформацію про планові зрізання чи обрізання дерев можна знайти на фейсбук-сторінці управління екології та на сайті структури. Також управління екології збирає інформацію від мешканців про те, де, на їхній погляд, варто посадити дерева. Зголошуються й ті, що хочуть зробити це самотужки. Для цього на фейсбук-сторінці управління є спеціальна гугл-форма. 

Тому керівник Держекоінспекції у Львівській області Роман Дасюк певен, що на ситуацію з порушеннями екологічного характеру в місті може вплинути громадськість. І закликає містян ретельно фіксувати порушення та надсилати фото й відео в Держекоінспекцію України, що має сайт і фейсбук-сторінку. На підставі таких звернень вони зможуть отримати дозвіл на обстеження.   

Керівниця управління екології Львівської міськради Олександра Сладкова певна, що місту для кращої роботи в сфері озеленення потрібно покращити можливості для лікування і догляду дерев, зокрема працювати над збереженням давніх насаджень. Місту потрібна чітка інвентаризація дерев за новітніми стандартами. А щодо стратегії озеленення Олександра Сладкова каже, що її планують невдовзі напрацювати. Крім того, місто планує запустити страхування від нещасних випадків, пов’язаних із падінням дерев.  

Професор кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець каже, що у Львові за останні роки суттєво покращився догляд дерев, утім радить проводити додаткові навчання садівників. Також у місті не варто висаджувати платани, бо їх може вражати міль, що вже відбувається на Закарпатті. Натомість радить садити липи, дуби та ясени.   

Очільниця юридичного відділу громадської організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень певна, що без суттєвих змін у законодавстві та збільшення штрафів за злочини, пов’язані з екологією, справа суттєво не зрушить з місця, бо тепер органи контролю в цій сфері  не мають дієвих повноважень. Зміни до законодавства вже напрацьовані та збігаються з планами вступу України до ЄС, однак їх не приймають. А також закликає активну громадськість реагувати на порушення, пов’язані з екологією.  

Текст: Вікторія Савіцька

Фото: Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.