Фото: Слово і діло
3D друк, Zoom і нафта. Яким галузям і компаніям дісталась корона, а кому від неї і добряче дісталось
Світова економіка зазнала трансформацій після того, як людство усвідомило небезпеку Covid-19. На фоні економічного спаду відбувся перерозподіл ролі окремих галузей і прибутків компаній, одні з яких «виграли» від пандемії, а інші й досі намагаються втримати хоч якісь позиції після її раптового удару.
Які саме зміни відбулися протягом останніх 6 місяців у світовому бізнесі та як на фоні цього виглядає Україна.
Гіганти стали ще більшими
Пандемія стала часом підйому для великих IТ-компанії. Особливо це стосується вартості американського технологічного сектору, який за час пандемії переважив усі ринки країн Європи разом узяті й тепер становить 9,1 трильйон доларів проти 8,9 трильйонів відповідно, повідомляє Businessinsider з посиланням на Bank of America.
Читайте також: Початок бізнесу на карантині у світі та в Україні. Чи дала коронакриза поштовх до прогресу
Основними гравцями на американському ринку цінних паперів стали п’ять найбільших компаній, що сукупно досягли вартості 7,5 трильйона доларів: Amazon, Apple, Alphabet, Microsoft і Facebook. Причиною такого зростання стало те, що інвестори під впливом пандемії зосередили свої вкладення на великих компаніях, проте важливим є і те, що доходи згаданих гігантів не обов’язково збільшились протягом останніх кварталів. Наприклад, The Guardian зазначає, що дохід Facebook зростав найповільніше за час публічного існування компанії, адже протягом другого кварталу 2020 року становив 11% – що все ж краще ніж 3%, очікувані аналітиками. В той же час конгломерат Alphabet Inc., до якого входить Google, вперше за свою історію зазнав падіння доходів у 2%, хоч це також не найгірший сценарій порівняно з попередніми прогнозами. У свою чергу, справжній бум за цей час пережив Amazon, який через загальне зростання онлайн торгівлі прозвітував про ріст прибутків за квітень-червень на 40% у порівнянні із минулим роком.
Проте чи не найбільш вражаючим є стрибок компанії Zoom, що з самого початку пандемії почала користуватись глобальним попитом через масову потребу переносити в онлайн майже всі події – від навчальних занять до ділових зустрічей. Отримавши зростання доходів у 169% за перший квартал 2020 року, компанія за період з квітня по червень побила свій рекорд, прозвітувавши про 355% зростання доходів у порівнянні із минулим роком, повідомляє Businessinsider. І все це відбувалось на тлі падіння ВВП США на 32,9% протягом другого кварталу 2020 року, оголошене урядом країни найгіршим з часу Другої світової війни.
Потенційні вакцини притягують інвестиції
Очевидно, що від початку стрімкого поширення коронавірусу акцент важливості змістився на галузі, безпосередньо задіяні в боротьбі проти нього. Винайдення вакцини стало чи не єдиною надією на вихід із глобальної кризи, і, як влучно зауважив старший дописувач Forbes Кеннет Рапоза, якщо на ринку біотехнологій починались проблеми, варто було хоча б одній із великих компаній оголосити про успішне випробування якогось препарату проти Covid-19 – як ситуація одразу нормалізувалась.
Читайте також: Світ під час Covid-19 та хто інвестує під час пандемії в економіку України
Серед них одні з найкращих показників показала Moderna, яка ще наприкінці липня оголосила про початок фінальної фази клінічних випробувань своєї вакцини проти Covid-19 на 30-ти тисячах добровольців, а за останніх 7 місяців збільшила свою ринкову вартість у 4 рази – з 8 млрд до 32 млрд доларів. За цей же період, вартість ще однієї американської компанії Novavax підскочила з менш ніж 300 мільйонів доларів до 8 мільярдів, тоді як німецький гігант BioNTech подвоїв свою ринкову вартість до 20 млрд доларів – писав Forbes наприкінці липня.
Серед провідних інвесторів у розробку вакцини є Фонд Білла і Мелінди Гейтс, з яким пов’язано багато конспірологічних теорій щодо пандемії коронавірусу. Загалом, Фонд вклав у боротьбу з коронавірусом близько 350 мільйонів доларів, а об’єднання компаній Gavi, засноване ним, на початку червня зібрало для цих цілей 8,8 млрд доларів.
Несподівані галузі та їх представники, що виграли від пандемії
Неочікуваний попит пандемія спричинила для компаній, що спеціалізуються на 3D друку, адже саме вони допомогли забезпечити лікарів по всьому світу засобами захисту, такими як прозорі щитки для обличчя, і навіть деталями до медичних пристроїв. Наприкінці серпня Forbes опублікував список таких виробників, в які вкладали найбільше протягом останнього раунду інвестицій. Наприклад, мюнхенська компанія DyeMansion отримала 14 млн доларів (загальний бюджет 24 млн доларів), в той час як техаська ICON – 35 млн доларів (загальний бюджет 44 млн доларів).
Читайте також: Як мутує коронавірус та чи допомагають маски. Що пишуть у світі про Covid-19
В той же час, на фоні зменшення обсягів роздрібної торгівлі у світі все ж вдалось «піднятись» декому і з цього сектору. Всесвітньо відомий данський виробник іграшок Lego за перших 6 місяців цього року збільшив продажі на 14%, а прибутки – на 11%, і це не дивно, адже під час вимушеного карантину навіть дорослі почали складати більше наборів Lego, як зазначив CEO компанії Нільс Б. Крістіансен.
Кому не пощастило
Напевно, ви пам’ятаєте ті шокуючі новини про американську нафту марки WTI, ціна на яку через стрімке зменшення попиту опустилась до мінус 37$ за барель наприкінці квітня, а потім тема цієї індустрії відійшла на другий план. Так ось, хоч з того часу нафтовий ринок трохи нормалізувався, ціна на чорне золото все ще залишається на 30% нижчою у порівнянні з початком року, за інформацією Businessinsider. Відповідно, найбільші компанії продовжують терпіти мільярдні збитки і змушені зменшувати свою активність. Наприклад, британсько-нідерландський гігант Shell змушений вперше з часів Другої світової зменшувати капітальні вкладення на 5 млрд доларів (до 20 млрд), а американська компанія Chevron, крім того що планує зменшити на свої капітальні вкладення на 6 млрд доларів (до всього лиш 14 млрд), готується також і до скорочення близько 6700 працівників, що становить 15% робочих місць у компанії.
Варто також зауважити вплив нафтової кризи на економіку Росії, яка залежна найбільшою мірою від цієї індустрії. Після рекордного падіння цін на марку Urals з 60 за барель у січні до 17 доларів на початку квітня показники почали поступово покращуватись і зараз тримаються в межах 43-45 «зелених» за барель, що все ще значно нижче за показники на початку року, згідно з даними OilPrice.com. На фоні цих процесів чистий прибуток «Газпрому» за 2 квартал 2020 року впав на 50%. Тим не менш, падіння російської економіки в квітні-червні не досягло прогнозованих аналітиками 9% і зупинилось на рівні 8,5%, повідомляє Reuters.
Читайте також: Карантин більше не потрібний? До чого насправді закликала ВООЗ
Але однією з перших сфер, що взяли на себе головний удар пандемії, стала авіація. За даними сайту Flightglobal, сукупні збитки 26 провідних авіакомпаній за другий квартал 2020 року становили 26 млрд доларів, в той час як сукупного доходу вони принесли лише 17 млрд. Зокрема, німецька Lufthansa повідомила про втрати у 1,5 млрд євро з квітня по червень, тоді як Американські Авіалінії отримали за цей же період збиток у 2,1 млрд доларів.
А тепер про Україну
У квітні Економічна правда опублікувала список компаній, яким вдалося збільшити прибутки на початку карантину. Зокрема, Rozetka тоді зафіксувала зростання продажів окремих товарів на 250-280%, а «Епіцентр» у своєму онлайн-підрозділі збільшив збут індивідуальних засобів захисту в 50 разів. Аптечний бізнес також спочатку зазнав зростання, зокрема мережа аптек D.S. на початку карантину повідомляла про 100% доходів, проте вже з квітня фіксувала падіння продажів на 40%, і цей показник почав повільно покращуватись лише в серпні.
Крім того, деякі ключові галузі української економіки зазнали удару і поза впливом коронавірусу. Зокрема, промислове виробництво за перше півріччя 2020 року знизилось на 8,3%, а цьому передувало ще 8 місяців майже безперервного спаду протягом 2019 року. В той же час, український агросектор перевершив очікування експертів, експортувавши на зовнішні ринки 57,2 мільйона тонн зернових, що на 6,8 млн тонн більше ніж торік.
Правда, наступний урожай зернових в Україні очікується на 7 млн тонн меншим, ніж у минулому році. Основна причина – посуха. Раніше Мінекономіки знизило прогноз урожаю зернових у 2020 році із 70 млн тонн – до 68 млн тонн.
Віталій Голіч
Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Проєкт «TvoeMisto.tv відповідає на виклики Covid-19» реалізовується медіахабом «Твоє місто» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку