
А ви вже домовились із сусідом? Як у Львові створюють ОСББ
Створення ОСББ у Львові – це своєрідний тест для львів’ян на побудову громадянського суспільства, що стане прямим підтвердженням того, наскільки вони здатні об’єднатися заради спільного блага. ОСББ, по суті, дає можливість вирішити не лише очевидні проблеми економного використання ресурсів, приватизації території, контролю коштів, але й збагнути, чи навчилися люди мислити іншими категоріями, такими як довіра до сусіда, здатність відповідально комунікувати, спільно вирішувати питання та бути ініціативними.
Наразі мешканцям належать лише квартири, але зі створенням ОСББ вони можуть реалізувати також своє право власності на під’їзд, горище, підвал, гараж та прибудинкову територію. Керівника ОСББ мешканці-співвласники обиратимуть на загальних зборах і, у разі незадоволення його роботою, можуть переобрати. Кожен співвласник може також брати участь в управлінні, організовувати планувальні роботи, голосувати на зборах, здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю об'єднання.
Чи краще ОСББ від ЖЕКу?
Сьогодні у Львові створено 696 ОСББ у 737 будинках. Кожен багатоквартирний будинок є громадою співвласників і створення ОСББ є, передовсім, фактом реєстрації громади у такому будинку. До того ж ідея такого об’єднання – справжня альтернатива звичним ЖЕКам, у Львові більше відомим під скороченням «ЛКП». Мета ОСББ як неприбуткового об’єднання громадян – це створення комфортних умов життя, збереження будинку та прибудинкової території, тоді як завдання ЖЕКу як прибуткової організації – отримання максимального прибутку з мінімальним вкладанням коштів.
Важливо, що об’єднання співвласників, на відміну від ЖЕКів, не є платником ПДВ, а зменшує плату за обслуговування будинку порівняно з ЖЕКами на 20%, які мешканці можуть вкласти у потреби будинку. Попри те, що кошти на утримання будинків та прибудинкової території в ОСББ та в комунальних будинках знаходяться приблизно на одному рівні, щомісячні відрахування на капітальний ремонт у будинках ОСББ в середньому становлять 0,4–0,5 грн/м², в той час, як у ЛКП більше 80% всіх коштів скеровують на заробітну плату працівниками та сплату податків. При створенні ОСББ пільги, субсидії на житлово-комунальні послуги зберігаються.

Як мешканці вулиці Рубчака об’єдналися?
Андрій Цебенко, представник ініціативної групи створення ОСББ у шести будинках на вулиці Рубчака (№ 29, 31, 33, 33а, 35, 37), розповідає, що громада вулиці ще два роки тому обговорювала питання створення подібного формування, проте далі балачок справа не пішла. Врешті-решт, цьогоріч, після проведення зборів та спеціальної підготовчої роботи, на початку червня, у шести будинках вулиці Рубчака планують створення ОСББ. Наразі триває оформлення документації та обрання керівника.

«Проблема у тому, що всі негативні враження, які асоціювалися з ЖЕКами, люди за інерцією переносять на ОСББ, – розповідає Андрій Цебенко. – Насправді ж ОСББ – це своєрідний зріз суспільства. Більшість людей, які потенційно «за», відмовляються практично допомагати, а ті, що становлять ініціативну групу – перетворюються на волонтерів, які колективне ставлять вище за особисте».
Які мінуси в управлінських компаній?
ЖЕКи, у такому форматі як зараз, існуватимуть не довго. Після припинення їх роботи, будинки, в яких не створено ОСББ, віддадуть в управління спеціалізованим приватним або комунальним компаніям. Якщо співвласники самі не оберуть для себе таку компанію, то її обере виконком ЛМР, а ціна на її послуги визначатиметься за результатами спеціального конкурсу, умови проведення якого поки що законодавчо не врегульовано. Проте активісти вже побоюються, що на управлінські компанії у питанні формування тарифів не матимуть впливу ані вони, ані міська рада. Відтак мешканцям буде важко налагоджувати з ними контакти і, як наслідок, – конфлікти доведеться розв'язувати через суд. «Річ у тім, що на функціонування ЖЕКів як комунальних підприємств можна впливати через міську раду, а на управлінські компанії важко знайти важелі впливу. Але і їх створення є позитивним фактором, адже зростає конкуренція, а, отже, і мотивація – працювати краще», – розповідає Андрій Цебенко.
Мешканка вулиці Рубчака Ярослава Яропуд, каже, що обома руками підтримує ініціативу створення ОСББ і сподівається, що нарешті жителям будинків вдасться стати повноправними господарями не лише своїх квартир, але й подвір’я. «Передовсім, хотілося б відремонтувати дорогу вздовж будинків, сподіваюся, що об’єднання мешканців дасть можливість організувати продуктивну роботу та, що важливо, контролювати спільні кошти», – каже Ярослава Андріївна.

Які особливості створення ОСББ у центральній частини міста? Досвід будинків на вулиці Лисенка.
Процедура створення ОСББ у старих будинках, зокрема тих, що належать до історичної спадщини, не відрізняється від тої, що є в нецентральних районах міста. Певні труднощі виникають вже під час організації роботи, адже старі будинки часто потребують капітального ремонту фасаду, комунікацій, заміни або реставрації вікон, дверей. На це потрібні кошти, а зібрати велику суму з невеликої кількості квартир важко.

Мешканці старих будинків безпідставно сподіваються, що їхні кошти, які надходили роками у ЖЕК, не пропадуть намарно і комунальне підприємство організує ремонтні роботи, і вже після капітального ремонту можна буде задуматися над створенням ОСББ. Насправді резервних коштів просто не існує, і це розуміє Марія Калинка, мешканка вулиці Лисенка, 11, яка вже зараз ініціює створення ОСББ у трьох будинках, що на вулиці Лисенка (№ 2, 11, 11а).

Старі будинки, в яких живе загалом понад сотня людей, хоч і не належать до історичної спадщини, проте мають безліч проблем, з якими зіштовхуються ледь не усі, хто там мешкають: незадовільний стан фасаду, погані вікна та двері, проблеми з інженерними мережами та опаленням. Окрім вирішення звичних проблем, мешканці будинків на Лисенка, наприклад, хочуть звільнити подвір’я від чужих автомобілів, поставити браму, а також взяти участь у конкурсі із розпису фасадних стін. Незабаром у будинку планують організувати збори, щоб затвердити план робіт та кошторису, а поки триває процес передавання управління від ЖЕКу до ОСББ.

Проблема у тому, що частина мешканців не хоче «прощатися» з ЖЕКами
«Незабаром ми також формуватимемо нову квартплату, – розповідає Марія Калинка. – Деякі мешканці переживають, мовляв, що тарифи зростуть вдвічі. Хоч насправді різниці практично не буде. Єдине, щомісяця збиратимуть додатково приблизно по 0,5 грн/м², і ці накопичення за два-три роки вкладуть у капітальний ремонт. Справжня проблема в іншому: деякі люди, які не хочуть прощатися із ЖЕКами, відмовляються підтримувати створення ОСББ. Але рятує те, що є багато молодих сімей, якій готові працювати та всіляко підтримувати мою ініціативу».

Будинків може бути багато, а ОСББ – одне
Начальник відділу супроводу ОСББ, ресурсного центру для розвитку ОСББ ЛМР Сергій Солтис наголошує, що такі утворення, які сьогодні вже є в близько 700 будинках Львова, – прямий шлях мешканців до керівництва над власним будинком. Мешканці зможуть своїми силами повністю забезпечити життєдіяльність будинків, або найняти когось, хто б їм у цьому допоміг.
Чого бояться львів’яни?
Упередження мешканців часто виникає на рівні збору документів. Щоб провести установчі збори, потрібно зібрати інформацію про площі квартир і скопіювати дані зі свідоцтв про право власності на квартири, щоб сформувати реєстр співвласників. Люди побоюються, що цю інформацію використають для «темних» справ. Насправді ж дані є відкритими і якщо їх не нададуть мешканці безкоштовно, то їх все одно ініціатори створення ОСББ можуть отримати з реєстру нерухомості.
До 1 липня цього року львів’яни повинні визначитися з формою управління свого будинку
«Кількість ОСББ в центрі та у віддалених районах Львова приблизно однакова, – каже Сергій Солтис. Тобто створення такого об’єднання залежить не від стану будинку, а від кількості ініціативних людей, які готові організувати злагоджену роботу. До 1 липня цього року потрібно визначитися з формою управління свого будинку. Якщо ж ОСББ не буде створено, мешканці можуть обрати управлінську компанію, що обслуговуватиме їх будинок, попередньо подавши відповідний протокол у міськраду».
Якщо ж співвласники багатоквартиного будинку не створили ОСББ і не визначилися з управлінською компанією, міськрада оголосить тендер, в результаті якого за тими чи іншими будинками закріплять конкретні управлінські компанії. Ця приватна або комунальна компанія протягом року обслуговуватиме будинок, але співвласники зможуть відмовитися від її послуг у будь-який момент – найняти іншу, або ж створити ОСББ. Одне ОСББ можна поширити і на декілька будинків, які об’єднані спільним подвір’ям та комунікаціями, оформивши протоколи для кожного будинку окремо. Проте зараз найважливіше і найскладніше завдання – пояснити львів'янам, що прийшов час стати господарями свого багатоквартирного будинку.

Чи зникнуть ЖЕКи?
ЖЕКи не перереєстровуються на ОСББ, ЛМР їх ліквідує або реорганізує в управлінські компанії. Не треба також сподіватися, що ремонт будинків відбуватиметься за гроші ЖЕКів, адже кошти, які вони акумулювали, витрачались на утримання будинків. І такого поняття, як «невикористані кошти» просто не існує.
«ОСББ зараз самостійно обслуговують свій будинок і послугами ЛКП не користуються, – каже Сергій Солтис. – Але досі є велика кількість будинків комунальної власності, які обслуговують ЖЕКи, тому наразі процедура ліквідації ЛКП не розпочиналась. Їх ліквідація можлива після старту роботи управлінських компаній та проведення конкурсу (порядок проведення якого не затверджено КМУ)».
Щоб більше дізнатися про проблему подальшої долі ЖЕКів Tvoemisto.tv спробувало взяти коментар у виконувача обов’язків ЛКП «Старий Львів» Ігоря Білоуса (до цього ЛКП також належить і будинки на вулиці Лисенка), який під час телефонної розмови пояснив, що не може дати коментар без вказівки з адміністрації та скерування через прес-центр Міськради.
У прес-центрі відповіли, що в адміністрації «не дають скерування на коментар, оскільки Ігор Білоус ще досить мало часу на посаді і на такі питання зможе відповісти Галина Вуглевич, начальник відділу житлового господарства Галицької райдержадміністрації». Врешті-решт, пройшовши заплутаний шлях до отримання коментаря, що, очевидно, теж яскраво характеризує готовність влади бути доступнішою до людей, Tvoemisto.tv вдалося поспілкуватися з начальником райадміністрації.

Кожен район Львова матиме свою управлінську компанію
Про подальшу долю ЖЕКів Tvoemisto.tv розповіла Галина Вуглевич, начальник відділу житлового господарства Галицької райадміністрації.
Галина Вуглевич наголошує, що місто перебуває лише на стадії прийняття відповідних рішень і важко зараз сказати, як працюватимуть ЖЕКи після 1 липня. Адже потреба у їхній роботі не зникає повністю, а в центральній частині міста ще дуже багато будинків не створили ОСББ. Із 2099 житлових будинків Галицького району станом на сьогодні ОСББ створено у 66-ти. Загалом ж закон передбачає три варіанти: малоквартирні будинки, до 10 квартир, можуть «знятися» з балансу ЛКП як приватні і самостійно обслуговувати себе (у Галицькому районі з 2099 будинків – 1052 є малоквартирні); другий варіант – створення ОСББ і третій – у разі, якщо будинки не створять ОСББ, міська влада призначатиме для них управлінські компанії.
«Щодо самих ЛКП, то, як варіант, їх можуть реорганізувати, – розповідає Галина Вуглевич. – І кожен район матиме одну керуючу компанію. Приміщення, де зараз знаходяться ЖЕКи, скоріш за все, віддаватимуть в оренду іншим установам, адже навряд чи одній управлінській компанії в районі потрібна буде така кількість приміщень, хіба що там буде створено свої відділи».

Розмовляла Оксана Лісна
Фото Мелісси Жаботинської
Інтерв'ю Твого міста
- Супергероєм може стати кожен. Як залучити українців до волонтерства
- Сон, обійми і кава. Що насправді впливає на імунітет
- Зустрітись з собою. Отець Богдан Прах про те, чому варто постити
- Від першого зуба. Що треба знати батькам і дітям про догляд за зубами
- Все буде step by step. Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Вардкес Арзуманян: До мого ресторану погрожували заїхати на танку
- Бракує сучасного. Віктор Кудін про архів, спорткомплекс та львівську архітектуру
- Бог, правда, праця. Дмитро Кацал про різдвяні концерти, дискусії з батьком та майбутнє «Дударика»
- Мажори та мінори «Піккардійської терції». Розповідає Славко Нудик
- Смачна етнографія. Як Пані Стефа стала найвідомішою галицькою господинею в інтернеті
- Парк сімейного відпочинку. Яким буде Шевченківський гай через 10 років
- Визначитися з пріоритетами. Отець Юстин Бойко про майбутнє Шевченківського гаю
- Чисті зуби. Стоматолог Ярослав Заблоцький про свої ціни й цінності
- Весь цей петеесер. Як (ре)абілітується боєць Юрко Досяк
- Юліан Чаплінський про руйнування й будівництво Львова. Частина перша
- Гори – як наркотик. Львівський альпініст піднявся на восьмитисячник у Гімалаях
- Хабарівський край. Ірина Бекешкіна про корупційні традиції Західної України
- Нова директорка «Території терору»: «В музеї можна говорити голосно»
- Олена Логопедівна. Львів’янка, яка вчить вимовляти звуки правильно
- «Мусимо змиритися з тим, що історія менш точна за математику»
- «Маю ідей іще на три життя». Зоя Скоропаденко про Україну, Японію, самопромоцію і каву
- Забрати у водія готівку. Дем’ян Данилюк про африканський транспорт Львова
- Заступник міністра: Швидка допомога – робота для суперменів, а не медичне таксі
- Психологія вина. Львівський сомельє про колір, смак, форму і культуру
- Опера не може й не має бути самоокупною, – солістка Віденського оперного театру Зоряна Кушплер
- Алхімія пива. Львівський пивовар про чистоту, контекст і правильні дріжджі
- Як одужує львівський «Охматдит»: проблеми, перемоги, перспективи
- Як реставрують пам'ять. Фоторепортаж із архіву «Тюрми на Лонцького»
- Львів’янин, який дбає про те, щоб Facebook не ламався
- «У Києві люблять львівських пацієнтів: щойно переступили поріг, а вже шукають, кому заплатити»
- 10 думок Тараса Прохаська про літературу, графоманію і кайф читацтва
- Рідні. Режисер показав, як війна пересварила родичів зі Львова та Донецька
- Як львів'янин створює речі зі сміття
- Львівський гурт «Курбаси»: деякі колядки існують вже тисячі років. Відео
- Коли свої поруч
- Пройти війну, щоб дізнатись ціну сімейного щастя: Юрко Вовкогон про службу добровольцем
- Львівський актор, який був в АТО: як через це пройшла вся сім’я
- Найміть собі лікаря. Українців очікує кардинальна реформа медицини
- Керівниця балету «Життя»: Хочемо показати, що Україна – не лише шаровари і сало
- Після АТО – сімейні тренінги: як подружжя львів’ян вчить бути щасливими у шлюбі
- Морський ангел і морська корова у Львові: фотоекскурсія до зоомузею
- Ольга Сахнюк: Кожен тату-майстер в душі садист, але клієнти теж недалеко пішли
- Найвпливовіша жінка в ІТ: ви знаєте про мої успіхи, а давайте я перерахую невдачі
- Дати настільки добру освіту, щоб попередити війну. Чого має навчати школа?
- Відомий вітражист Олександр Личко: Все справжнє приходить нізвідки
- Хто ще прийде на Львівщину? Роман Матис про інвестиції та комунікацію з Європою
- Хто такі львів'яни? Шлях до ідентичності
- Не боятись помилок. Як у Львові дітей вчать створювати комп'ютерні ігри
- Френсіс Фукуяма: Стати сучасною демократією – неминучий шлях для України
- Нарколог: львівські підлітки починають не з алкоголю, а зі психостимуляторів
- Юрій Федечко: Львову потрібен дитячий хоспіс
- Інший Франко: кулінарні смаки та традиції родини письменника
- Митрополичі сади у Львові: чи здійсниться мрія Андрея Шептицького?
- «Кримська перепічка» у Львові: пекарня переселенців, яка вчить львів'ян довіри
- Керівниця агенції нянь: У Львові чоловікові, який хотів доглядати дітей, роботи не знайшлося
- Коли земля летить з-під ніг. Психолог про підлітковий суїцид
- Грибовицьке сміттєзвалище. План «А» Садового
- Завдання вижити: як рятують львів’ян у Лікарні швидкої допомоги
- !FESTrepublic: як на місці заводу у Львові будують ще одне місто
- Незрячість – не вирок. Я пишу коди на рівні з усіма програмістами
- «У великодньому кошику – авокадо і паска з марципану». Як у Львові харчуються сироїди?
- Львівський «ОХМАТДИТ». Шанс на «одужання»
- Як з іншої планети. Соломія Чубай про виховання сина із аутизмом
- «Я просто дякую Богу за кожен день»: львів’янин про свої особливості, дружбу та роботу
- Богдан Волошин про справжніх галичан та «діснейленд» у Львові
- ДЦП успіху і щастю не перепона. Історія львівського перекладача
- Одне життя на мільйони
- Жінка – не кінь: 8 думок про свято 8 березня
- Війна змінила мене на краще. Доброволець, який розвиває громадський простір Львова
- Найсильніші ми. Про Львів, шахи і гендер
- Як у Львові помолодшало статеве життя і чому кожна п’ята пара – безплідна
- Що приховують польськомовні написи у Львові
- Лікар про public health у Львові, епідемії та дитячі хвороби, яких не помічають батьки
- Чого Львів може навчитись у мера-француза з Глухова. Відео
- Від Майдану до аеропорту: історія студентки, яка воювала в АТО
- Лєрка-волонтерка: історія одинадцятирічної львів’янки
- Як святкували Різдво у Львові з часів заснування міста
- Дві львівські вулички: одна проблема – різні рішення
- Місія здійсненна: коли Львів позбудеться маршруток
- Син чи дитина. Чому хлопчик – «бажаніша» дитина, аніж дівчинка
- Львів'янка поскаржилася на умови в пологовому. Що відповів лікар
- Не лижами єдиними: що варто знати про піші мандрівки зимовими Карпатами
- Технологія розуму: коли Львів стане Smart City?
- Марк Зархін: У Львові діє принцип "кум-кум", а не "win-win"
- Інтернет чи Всемережжя: мовознавець про чужизми та суржик у Львові
- Джамала. 10 думок про переселенців, музику і надію
- Іван Гаврилко: Після АТО я два тижні не хотів виходити з дому
- Про зашифрований Львів і письменництво від Жанни Сльоновської