А ви вже домовились із сусідом? Як у Львові створюють ОСББ
Створення ОСББ у Львові – це своєрідний тест для львів’ян на побудову громадянського суспільства, що стане прямим підтвердженням того, наскільки вони здатні об’єднатися заради спільного блага. ОСББ, по суті, дає можливість вирішити не лише очевидні проблеми економного використання ресурсів, приватизації території, контролю коштів, але й збагнути, чи навчилися люди мислити іншими категоріями, такими як довіра до сусіда, здатність відповідально комунікувати, спільно вирішувати питання та бути ініціативними.
Наразі мешканцям належать лише квартири, але зі створенням ОСББ вони можуть реалізувати також своє право власності на під’їзд, горище, підвал, гараж та прибудинкову територію. Керівника ОСББ мешканці-співвласники обиратимуть на загальних зборах і, у разі незадоволення його роботою, можуть переобрати. Кожен співвласник може також брати участь в управлінні, організовувати планувальні роботи, голосувати на зборах, здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю об'єднання.
Чи краще ОСББ від ЖЕКу?
Сьогодні у Львові створено 696 ОСББ у 737 будинках. Кожен багатоквартирний будинок є громадою співвласників і створення ОСББ є, передовсім, фактом реєстрації громади у такому будинку. До того ж ідея такого об’єднання – справжня альтернатива звичним ЖЕКам, у Львові більше відомим під скороченням «ЛКП». Мета ОСББ як неприбуткового об’єднання громадян – це створення комфортних умов життя, збереження будинку та прибудинкової території, тоді як завдання ЖЕКу як прибуткової організації – отримання максимального прибутку з мінімальним вкладанням коштів.
Важливо, що об’єднання співвласників, на відміну від ЖЕКів, не є платником ПДВ, а зменшує плату за обслуговування будинку порівняно з ЖЕКами на 20%, які мешканці можуть вкласти у потреби будинку. Попри те, що кошти на утримання будинків та прибудинкової території в ОСББ та в комунальних будинках знаходяться приблизно на одному рівні, щомісячні відрахування на капітальний ремонт у будинках ОСББ в середньому становлять 0,4–0,5 грн/м², в той час, як у ЛКП більше 80% всіх коштів скеровують на заробітну плату працівниками та сплату податків. При створенні ОСББ пільги, субсидії на житлово-комунальні послуги зберігаються.
Як мешканці вулиці Рубчака об’єдналися?
Андрій Цебенко, представник ініціативної групи створення ОСББ у шести будинках на вулиці Рубчака (№ 29, 31, 33, 33а, 35, 37), розповідає, що громада вулиці ще два роки тому обговорювала питання створення подібного формування, проте далі балачок справа не пішла. Врешті-решт, цьогоріч, після проведення зборів та спеціальної підготовчої роботи, на початку червня, у шести будинках вулиці Рубчака планують створення ОСББ. Наразі триває оформлення документації та обрання керівника.
«Проблема у тому, що всі негативні враження, які асоціювалися з ЖЕКами, люди за інерцією переносять на ОСББ, – розповідає Андрій Цебенко. – Насправді ж ОСББ – це своєрідний зріз суспільства. Більшість людей, які потенційно «за», відмовляються практично допомагати, а ті, що становлять ініціативну групу – перетворюються на волонтерів, які колективне ставлять вище за особисте».
Які мінуси в управлінських компаній?
ЖЕКи, у такому форматі як зараз, існуватимуть не довго. Після припинення їх роботи, будинки, в яких не створено ОСББ, віддадуть в управління спеціалізованим приватним або комунальним компаніям. Якщо співвласники самі не оберуть для себе таку компанію, то її обере виконком ЛМР, а ціна на її послуги визначатиметься за результатами спеціального конкурсу, умови проведення якого поки що законодавчо не врегульовано. Проте активісти вже побоюються, що на управлінські компанії у питанні формування тарифів не матимуть впливу ані вони, ані міська рада. Відтак мешканцям буде важко налагоджувати з ними контакти і, як наслідок, – конфлікти доведеться розв'язувати через суд. «Річ у тім, що на функціонування ЖЕКів як комунальних підприємств можна впливати через міську раду, а на управлінські компанії важко знайти важелі впливу. Але і їх створення є позитивним фактором, адже зростає конкуренція, а, отже, і мотивація – працювати краще», – розповідає Андрій Цебенко.
Мешканка вулиці Рубчака Ярослава Яропуд, каже, що обома руками підтримує ініціативу створення ОСББ і сподівається, що нарешті жителям будинків вдасться стати повноправними господарями не лише своїх квартир, але й подвір’я. «Передовсім, хотілося б відремонтувати дорогу вздовж будинків, сподіваюся, що об’єднання мешканців дасть можливість організувати продуктивну роботу та, що важливо, контролювати спільні кошти», – каже Ярослава Андріївна.
Які особливості створення ОСББ у центральній частини міста? Досвід будинків на вулиці Лисенка.
Процедура створення ОСББ у старих будинках, зокрема тих, що належать до історичної спадщини, не відрізняється від тої, що є в нецентральних районах міста. Певні труднощі виникають вже під час організації роботи, адже старі будинки часто потребують капітального ремонту фасаду, комунікацій, заміни або реставрації вікон, дверей. На це потрібні кошти, а зібрати велику суму з невеликої кількості квартир важко.
Мешканці старих будинків безпідставно сподіваються, що їхні кошти, які надходили роками у ЖЕК, не пропадуть намарно і комунальне підприємство організує ремонтні роботи, і вже після капітального ремонту можна буде задуматися над створенням ОСББ. Насправді резервних коштів просто не існує, і це розуміє Марія Калинка, мешканка вулиці Лисенка, 11, яка вже зараз ініціює створення ОСББ у трьох будинках, що на вулиці Лисенка (№ 2, 11, 11а).
Старі будинки, в яких живе загалом понад сотня людей, хоч і не належать до історичної спадщини, проте мають безліч проблем, з якими зіштовхуються ледь не усі, хто там мешкають: незадовільний стан фасаду, погані вікна та двері, проблеми з інженерними мережами та опаленням. Окрім вирішення звичних проблем, мешканці будинків на Лисенка, наприклад, хочуть звільнити подвір’я від чужих автомобілів, поставити браму, а також взяти участь у конкурсі із розпису фасадних стін. Незабаром у будинку планують організувати збори, щоб затвердити план робіт та кошторису, а поки триває процес передавання управління від ЖЕКу до ОСББ.
Проблема у тому, що частина мешканців не хоче «прощатися» з ЖЕКами
«Незабаром ми також формуватимемо нову квартплату, – розповідає Марія Калинка. – Деякі мешканці переживають, мовляв, що тарифи зростуть вдвічі. Хоч насправді різниці практично не буде. Єдине, щомісяця збиратимуть додатково приблизно по 0,5 грн/м², і ці накопичення за два-три роки вкладуть у капітальний ремонт. Справжня проблема в іншому: деякі люди, які не хочуть прощатися із ЖЕКами, відмовляються підтримувати створення ОСББ. Але рятує те, що є багато молодих сімей, якій готові працювати та всіляко підтримувати мою ініціативу».
Будинків може бути багато, а ОСББ – одне
Начальник відділу супроводу ОСББ, ресурсного центру для розвитку ОСББ ЛМР Сергій Солтис наголошує, що такі утворення, які сьогодні вже є в близько 700 будинках Львова, – прямий шлях мешканців до керівництва над власним будинком. Мешканці зможуть своїми силами повністю забезпечити життєдіяльність будинків, або найняти когось, хто б їм у цьому допоміг.
Чого бояться львів’яни?
Упередження мешканців часто виникає на рівні збору документів. Щоб провести установчі збори, потрібно зібрати інформацію про площі квартир і скопіювати дані зі свідоцтв про право власності на квартири, щоб сформувати реєстр співвласників. Люди побоюються, що цю інформацію використають для «темних» справ. Насправді ж дані є відкритими і якщо їх не нададуть мешканці безкоштовно, то їх все одно ініціатори створення ОСББ можуть отримати з реєстру нерухомості.
До 1 липня цього року львів’яни повинні визначитися з формою управління свого будинку
«Кількість ОСББ в центрі та у віддалених районах Львова приблизно однакова, – каже Сергій Солтис. Тобто створення такого об’єднання залежить не від стану будинку, а від кількості ініціативних людей, які готові організувати злагоджену роботу. До 1 липня цього року потрібно визначитися з формою управління свого будинку. Якщо ж ОСББ не буде створено, мешканці можуть обрати управлінську компанію, що обслуговуватиме їх будинок, попередньо подавши відповідний протокол у міськраду».
Якщо ж співвласники багатоквартиного будинку не створили ОСББ і не визначилися з управлінською компанією, міськрада оголосить тендер, в результаті якого за тими чи іншими будинками закріплять конкретні управлінські компанії. Ця приватна або комунальна компанія протягом року обслуговуватиме будинок, але співвласники зможуть відмовитися від її послуг у будь-який момент – найняти іншу, або ж створити ОСББ. Одне ОСББ можна поширити і на декілька будинків, які об’єднані спільним подвір’ям та комунікаціями, оформивши протоколи для кожного будинку окремо. Проте зараз найважливіше і найскладніше завдання – пояснити львів'янам, що прийшов час стати господарями свого багатоквартирного будинку.
Чи зникнуть ЖЕКи?
ЖЕКи не перереєстровуються на ОСББ, ЛМР їх ліквідує або реорганізує в управлінські компанії. Не треба також сподіватися, що ремонт будинків відбуватиметься за гроші ЖЕКів, адже кошти, які вони акумулювали, витрачались на утримання будинків. І такого поняття, як «невикористані кошти» просто не існує.
«ОСББ зараз самостійно обслуговують свій будинок і послугами ЛКП не користуються, – каже Сергій Солтис. – Але досі є велика кількість будинків комунальної власності, які обслуговують ЖЕКи, тому наразі процедура ліквідації ЛКП не розпочиналась. Їх ліквідація можлива після старту роботи управлінських компаній та проведення конкурсу (порядок проведення якого не затверджено КМУ)».
Щоб більше дізнатися про проблему подальшої долі ЖЕКів Tvoemisto.tv спробувало взяти коментар у виконувача обов’язків ЛКП «Старий Львів» Ігоря Білоуса (до цього ЛКП також належить і будинки на вулиці Лисенка), який під час телефонної розмови пояснив, що не може дати коментар без вказівки з адміністрації та скерування через прес-центр Міськради.
У прес-центрі відповіли, що в адміністрації «не дають скерування на коментар, оскільки Ігор Білоус ще досить мало часу на посаді і на такі питання зможе відповісти Галина Вуглевич, начальник відділу житлового господарства Галицької райдержадміністрації». Врешті-решт, пройшовши заплутаний шлях до отримання коментаря, що, очевидно, теж яскраво характеризує готовність влади бути доступнішою до людей, Tvoemisto.tv вдалося поспілкуватися з начальником райадміністрації.
Кожен район Львова матиме свою управлінську компанію
Про подальшу долю ЖЕКів Tvoemisto.tv розповіла Галина Вуглевич, начальник відділу житлового господарства Галицької райадміністрації.
Галина Вуглевич наголошує, що місто перебуває лише на стадії прийняття відповідних рішень і важко зараз сказати, як працюватимуть ЖЕКи після 1 липня. Адже потреба у їхній роботі не зникає повністю, а в центральній частині міста ще дуже багато будинків не створили ОСББ. Із 2099 житлових будинків Галицького району станом на сьогодні ОСББ створено у 66-ти. Загалом ж закон передбачає три варіанти: малоквартирні будинки, до 10 квартир, можуть «знятися» з балансу ЛКП як приватні і самостійно обслуговувати себе (у Галицькому районі з 2099 будинків – 1052 є малоквартирні); другий варіант – створення ОСББ і третій – у разі, якщо будинки не створять ОСББ, міська влада призначатиме для них управлінські компанії.
«Щодо самих ЛКП, то, як варіант, їх можуть реорганізувати, – розповідає Галина Вуглевич. – І кожен район матиме одну керуючу компанію. Приміщення, де зараз знаходяться ЖЕКи, скоріш за все, віддаватимуть в оренду іншим установам, адже навряд чи одній управлінській компанії в районі потрібна буде така кількість приміщень, хіба що там буде створено свої відділи».
Розмовляла Оксана Лісна
Фото Мелісси Жаботинської
Інтерв'ю Твого міста
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»