ілюстративне фото: anderver.livejournal.com

ілюстративне фото: anderver.livejournal.com

Чи приєднаються Сокільники до Львова. Відверта дискусія про агломерацію та ОТГ

2220 0
Які перспективи Львівської ОТГ, чому до неї не хочуть приєднуватися Сокільники та навіщо Львову агломерація.

Лисиничі, Сокільники і Підбірці, а ще Дубляни, Малехів, Гряда, Великі Грибовичі й інші населені пункти, що розташовані у п’ятикілометровій зоні від Львова, можуть стати частиною Львівської ОТГ. Рішення повинні прийняти місцеві громади. Поруч з тим йдуть дискусії про створення міської агломерації спільно з ближніми до Львова населеними пунктами. Як і з ким об’єднуватися Львову та чому це досі не сталося, розбиралися учасники дискусії, організованої дискусійною платформою «Твоє місто» в межах проєкту «Реформи без ілюзій».

Агломерація є, механізму немає

Колишній нардеп і автор законопроєкту про міські агломерації Любомир Зубач каже, що львівська агломерація по факту вже існує, оскільки є певні зв’язки між Львовом та ближніми до нього населеними пунктами.

«Згідно з результатами дослідження, яке провела ЛМР спільно з мобільним оператором, щодня до Львова заїжджає і з нього виїжджає 180 тисяч людей. Якщо говорити про межу 15 км за Львовом, то це приблизно 80 тисяч населення», — каже він.

За його словами, закон про міські агломерації не передбачає поглинання населених пунктів — йдеться про співробітництво і його механізм. Конфлікти ж виникають від відсутності цього механізму.

«Львів не має бажання когось поглинати, оскільки це потягне за собою фінансові затрати. Але зі стратегічної точки зору можна собі уявити цю агломерацію через 10 років і за яких умов майбутнє буде кращим — за умов співпраці чи її відсутності. Навколишні громади від агломерації отримають більш якісні муніципальні послуги — наприклад, лікування, навчання, доїзд. Правила функціонування агломерації сприятимуть сталому розвитку всіх її елементів без незручностей для інших», — каже Любомир Зубач.

Читайте також: Великий Львів. Чи зможе місто об'єднати приміські села і розширити свої межі

Він наголошує на одному з конфліктних питань — транспорті. Рудно фактично є частиною Львова, але транспорт туди їздить через інші населені пункти, через що маршрути потребують погодження з ЛОДА, що створює незручності. Ці питання, говорить Любомир Зубач, можна було б вирішити в межах роботи агломерації.

За словами депутатки Львівської міської ради Юлії Гвоздович, створення агломерації суперечить реформі децентралізації і об’єднанню громад, бо передбачає, що представницькі органи в населених пунктах, що входять до ОТГ, залишаться. Натомість за реформою, у Винниках, Брюховичах і Рудно вже не буде міських голів та своїх рад з депутатами, а буде староста як представник громади. У свою чергу Любомир Зубач каже, що закон про міські агломерації децентралізації не суперечить, оскільки агломерація не є новою адміністративно-територіальною одиницею, а лише формою співробітництва між такими одиницями. Експерт з децентралізації Тарас Баранецький у свою чергу пояснює, що суб’єктами агломерацій мають бути сформовані громади, щоб вони могли делегувати певні повноваження, наприклад, формування транспортних потоків. Тобто агломерації можуть створюватися, наприклад, між Львовом та різними ОТГ, а також навіть на межі районів чи областей.

Львівська «матрьошка»

Депутатка ЛМР Юлія Гвоздович нагадує, що наступного року мають відбутися місцеві вибори, і тому важливо вирішити питання утворення Львівської ОТГ завчасно.

«Я спілкуюся з людьми, і багато з них не розуміють, що буде відбуватися. Є тези про агломерацію. З іншого боку, Винники, Рудно, Брюховичі і Львів давно живуть як одна громада — у 90-х прийняли таке рішення, але це нічим не регламентується. Винники, Рудно і Брюховичі мають своїх міських голів, депутатів, але в той же час є частинами районів Львова, їхні депутати є в ЛМР, вони отримують дотації від Львова. На мою думку, створення львівської ОТГ урегулює ці стосунки», — каже депутатка.

Така співпраця, каже Юлія Гвоздович, є «матрьошкою. На думку експерта з децентралізації Тараса Баранецького, їх треба ліквідовувати.

«Є ЛМР, до якої представників обирають мешканці Львова, Рудно, Брюховичів і Винників. В останніх трьох є ще свої ради, тобто є подвійне підпорядкування, коли Львів відповідає за певні функції на території інших населених пунктів, а місцеві ради — за інші функції на їхній території. І не до кінця кожен розуміє свою сферу впливу. Це і є «матрьошка». Раніше це називалося міста-супутники, і дуже часто вони по факту такими і були. Успішних прикладів «матрьошок», мабуть, немає, і це питання треба вирішити після того, як завершиться реформа», — пояснює він.

Уся проблема — в комунікації

Тарас Баранецький каже, що хороша державна політика — та, яка узаконює прийняті на місцях рішення. Для таких рішень потрібен діалог, якого, говорить він, у Львова та навколишніх сіл не було.

«Села і міста біля Львова закрилися на рівні спілкування своїх районних рад. Позиція проста — не дамо розвалити район. Позиція Львова була теж проста: ми — ображений населений пункт, найбільший в області, нам ніхто не передбачив ОТГ, хоча ми й так дуже великі і мали б це зробити по закону, але нічого не робимо. Було дуже мало комунікаційних майданчиків, де збиралися представники влади Львова, ближніх міст і сіл, громади і публічно обговорювали ці питання. Тому в Сокільниках, Лисиничах, населених пунктах ближніх до Львова районів у людям бракує інформації про ці процеси. Нам треба спілкуватися», — зауважує експерт.

За його словами, багато населених пунктів є успішними саме через те, що вони розташовані біля Львова. Тарас Баранецький також говорить, що питання створення ОТГ і агломерації — це різні речі, і їх потрібно розділити.

«Від питання агломерації ми нікуди не дінемося, бо вона по факту є, але це буде наступним питанням після обговорення і створення ОТГ — чи львівської, чи інших біля Львова», — каже він.

Читайте також: Район Львівський. Що ще змінить децентралізація в нашій області

Його підтримує й експерт з децентралізації Андрій Пелехатий.

«Перед тим, як говорити про агломерації, треба говорити про створення нових районів і їхні нові функції, щоб не вийшло так, що агломерація їх дублює. По суті ті питання, якими би мала займатися агломерація, мають перепасти на новосформовані райони», — каже він.

За його словами, поки що ще не визначені функції районів, натомість є закон про співробітництво територіальних громад, яким можуть скористатися Львів та суміжні території і побачити перспективи та ризики майбутньої агломерації.

Чому Сокільники проти

Сокільники хочуть створити власну ОТГ з Басівкою та Годовицею, а не зі Львовом. Голова Сокільницької райради Тарас Сулимко каже, що мешканці Сокільників не хочуть, аби їх поглинув Львів, як це було з Хуторівкою чи Боднарівкою.

«У законі написано про добровільність об’єднання. Якщо чоловік з жінкою беруть шлюб, то в них питають, чи згодні вони на це. Можливо, ми дійсно мали мало розмов про об’єднання зі Львовом. Сокільничани розуміють, що Львів — наш сусід, і ми готові на співпрацю. Та ми опитали досить багато людей через фейсбук, і більше 80% сокільничан не хочуть бути частиною Львова. Якщо би був закон про агломерацію, то наше ОТГ могло б увійти до неї», — каже він.

Тарас Сулимко каже, що їхня громада є самодостатньою: за 4 роки зробили 20 км доріг, будують нову школу на 660 дітей, лікарню, два парки та два стадіони, також завершується будівництво клубу. Натомість при приєднанні до Львова в межах ОТГ, каже він, збільшаться податки на нерухоме майно, а також зміняться вимоги до будівництва: замість 4-поверхових будинків можна буде будувати вже 9-поверхові, 11-поверхові.

«Сокільники за 29 років незалежності нічого доброго від Львова не отримали — мовляв, це Пустомитівський район. А Пустомитівський район казав, шо Сокільники — то вже практично Львів, і нема чого туди вкладати кошти. Ми все робимо за свої гроші, є розвиток, і люди його бачать», — каже він.

Читайте також: Своя «швидка» і школа мистецтв на виїзді. Як живуть Славська та Ходорівська ОТГ

Тарас Баранецький у свою чергу запитує, скільки коштів Сокільники отримали за останні чотири роки від паливного акцизу — від заправок, які розташовані в Сокільниках, «але на них заправляється пів області». Тарас Сулимко каже, що це орієнтовно 30 млн грн, проте зауважує, що ці заправки впливають на екологію в селі.

«Я є у фейсбук-групі Сокільницької ОТГ, моніторив пости впродовж року. Позиція людей дуже різна, тому я  б не стверджував радикально, що майже всі мешканці проти об’єднання зі Львовом. Знову ж таки, є проблема, що бракує інформації, було мало комунікації», — каже Тарас Баранецький.

Юлія Гвоздович теж говорить про брак комунікації і, відповідно, розуміння людьми, що передбачає реформа децентралізації.

«Населені пункти, які об’єднаються зі Львовом, нікуди не зникнуть. Винники будуть Винниками, Сокільники — Сокільниками. Це ми бачили на прикладі інших ОТГ. Крім того, кожне село і селище матиме вплив на розподіл бюджету, тому можна говорити про пропорційний розподіл податків, які збираються на території», — каже вона.

Щодо забудови вона нагадує, що Львів розробляє Інтегровану концепцію розвитку, де прописаний інтенсивний розвиток, а не екстенсивний, тобто передбачається використання територій у місті, які вже є і які наразі використовуються неефективно, а не розширення і захоплення нових.

«Крім того, питання забудови визначатиметься генпланами, детальними планами територій, які погоджуватимуться після громадських слухань», — говорить депутатка.

Читайте також: П’ять районів замість 20. Як планують поділити Львівщину

«Ми не хочемо нікого захопити — готові говорити, комунікувати, обговорювати нюанси. Усі населені пункти не щезнуть з карти. Натомість спільне співіснування дасть більше позитиву», — додає Любомир Зубач.

Тарас Сулимко у свою чергу каже, що співпраця між Львовом і ближніми населеними пунктами має бути.

«Розглядалося питання будівництва станції для автобусів з усієї області, щоб вони не заїжджали в центр Львова. Можемо співпрацювати в цьому плані», — каже він.

Перехідний період

Лисиничі є також одним із населених пунктів, який потенційно може увійти до Львівської ОТГ. Завдяки розташуванню між Львовом та Винниками село є вже досить інтегрованим у міську систему Львова. Як каже голова Лисиничівської сільради Мирон Бедрій, село отримує воду від «Львівводоканалу», через Лисиничі проходить маршрут автобуса №29.

«90% мешканців Лисиничів працюють у Львові. Якщо в Підбірцях є хороша школа, то в нас — 9-річка, і діти далі вчаться у Винниківській школі», — говорить він.

За його словами, проблема полягає не в самому об’єднанні, а знову ж таки — браку комунікації про те, що воно передбачатиме. На думку Мирона Бедрія, найкращим варіантом виходу із ситуації був би перехідний період — створення агломерації, у яку б Лисиничі увійшли в певному статусі.

Читайте також: Якими можуть стати межі Львова після створення Львівської ОТГ

«Коли ми говоримо про ОТГ чи агломерацію, ми розуміємо, що йдеться про те, щоб поступитися частиною автономності заради отримання тих чи інших матеріальних благ чи зручностей. Але ви не розумієте до кінця, чого чекати від Львова, і який ступінь автономії мати, щоб впливати на рішення, невигідні вашій громаді. Ці питання вирішуються комунікацією і за допомогою статуту ЛМР», — каже Тарас Баранецький.

На думку т. в. о. директора департаменту економічної політики ЛОДА Степана Куйбіди, дискусія між Львовом і ближніми населеними пунктами потрібна. Львів, каже він, має обмежену територію, на якій може розвинутися, і так чи інакше в майбутньому питання його співпраці із суміжними селами та містами постане.

«Населені пункти біля Львова так чи інакше до нього тяжіють, про що вже говорив також Любомир Зубач — є маятникова міграція. Ці люди використовують інфраструктуру Львова. То чому ми тоді не всі разом?», — каже він.

Що робити

Тарас Баранецький говорить, що проблема є у сприйнятті об’єднання як ситуації, де хтось виграє, а інший — програє.

«Ми самі себе заганяємо в ці рамки і потім намагаємося довести, що ми — не такі погані, як здається. Якби хтось ініціював спільну розмову про те, як ми бачимо майбутню агломерацію чи іншу структуру, напрацювали б стратегію, візію, то, може, не було б цієї дискусії.  Замість того, щоб бути відкритими, ми починаємо захищатися і закриватися, шукати погані речі», — говорить він.

Він пропонує вирішити всі проблемні питання через обговорення, прописати меморандум, згідно з яким і рухатися далі.

«Зараз у ЛМР потрібна фахова робоча група спільно з експертами, ЛОДА, агенціями регіонального розвитку щодо потенційної Львівської ОТГ, яка б опрацювала всі аспекти і могла їхати та говорити з громадами, розвінчувати міфи», — каже Юлія Гвоздович. Її підтримує також Мирон Бедрій, а Тарас Сулимко зауважує, що треба не тільки пояснювати й комунікувати, але й цінувати думку кожної громади.

Любомир Зубач, який зараз є заступником міського голови з питань ЖКГ, говорить, що одним із його пріоритетів зараз є комунікація з громадами біля Львова щодо можливої співпраці й об’єднання, чим він і готовий займатися.

Головне фото: anderver.livejournal.com

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.