Фото: Booking.com

Фото: Booking.com

Архітектура Незалежності. Що Львів втратив і здобув за 27 років

4858 0
Tvoemisto.tv пропонує суб’єктивну підбірку з 12 будівель, які стали знаковими для Львова в часи Незалежності: шість з них збудували у місті, а шість – знесли.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

У квітні 1990 року освятили камінь під будівництво нової церкви у найбільшому районі Львова – на Сихові. Невдовзі на цьому місці звели тимчасову капличку.

Церкву Різдва Пресвятої Богородиці побудували за проектом канадського архітектора українського походження Радослава Жука. Проект передбачав залучати до робіт добровольців серед мешканців району. Будівництво храму розпочалось у 1995 році і тривало 5 років.

У червні 2001 року під час візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до Львова саме тут відбулась його зустріч з львівською молоддю, на яку зібралось близько півмільйона людей. У 2009 році за результатами опитування сотні львівських архітекторів, проведеного архітекторами Богданом Черкесом та Антоном Коломойцевим, храм визнали найкращим зразком сучасної архітектури Львова.

Фото: Духовна велич Львова

Фото: Wikimedia

Студмістечко Українського католицького університету

Кампус Українського католицького університету на вулицях Стрийській – Козельницькій почали будувати у 2010 році, хоча планування, як найкраще використати цю територію, розпочалось ще раніше. Першим в експлуатацію здали студентський колегіум, за ним – багатофункціональний навчальний корпус і церкву Святої Софії Премудрості Божої. Останнім у 2017 році відкрили Центр Шептицького, у якому працює університетська бібліотека, академічні аудиторії, а також кабінети ректора УКУ та інших представників університетського керівництва.

Фото: УКУ

У планах університету – завершити розбудову кампусу до 2025 року. Тут планують звести ще одну будівлю колегіуму, навчальні та адміністративні корпуси, музей університету, конференційний центр та готель.

King Cross Leopolis

King Kross Leopolis став першим сучасним ТРЦ, який відкрився у Львові (хоча де-юре він розміщений у селі Сокільники). Урочисте відкриття відбулось у 2010 році. Тут працює 110 магазинів, бутиків, кав’ярень та кафе, а також кінотеатр, боулінг та ковзанка. За загальною площею він є найбільшим торгівельно-розважальним комплексом Західної України. Належить ТРЦ італійській девелоперській компанії King Cross Group S.r.l, його будівництво обійшлось у 90 млн євро.

«Арена Львів»

Футбольний стадіон звели у Львові спеціально для проведення матчів Євро-2012. «Арена Львів» стала третім найдорожчим стадіоном в Україні (після НСК «Олімпійський» та «Донбас-Арени») та четвертим за кількістю місць для глядачів.

Роботи стартували у 2008 році, і у 2011 році новозбудовану арену урочисто відкрили. Будівництво стадіону супроводжувалось великою кількістю скандалів: замінами одних проектувальників іншими, звинуваченнями підрядників у халатності та в підсумку – зростанні загальної вартості робіт до майже 3 млрд грн.

Після завершення Євро-2012 стадіон певний час використовували львівські «Карпати», які згодом повернулись на рідну «Україну». У 2014-2016 році «Арена Львів» стала тимчасово домашньою для донецького «Шахтаря». Також стадіон є популярною локацію для проведення концертів, форумів і конференцій.

Стадіон вважають щасливим для української збірної, яка не програла на ньому жодного матчу. Проте на час кваліфікації до Чемпіонату світу 2018 арену дискваліфікувала ФІФА. 10 листопада 2017 збірна України вперше зіграла тут товариський матч після дворічної заборони та обіграла словаків з рахунком 2:1. А 9 вересня на «Арені Львів» українці знову зустрінуться зі Словаччиною вже в рамках Ліги націй УЄФА, проте при пустих трибунах.

Фото: Nikolay Kravtsov

Новий термінал львівського аеропорту

Термінал «А» львівського аеропорту – ще один об’єкт, що завдячує своїй появі чемпіонату Європи з футболу. Його будівництво тривало у 2009-2012 роках і коштувало приблизно 2,5 млрд грн. Крім терміналу, тут також реконструювали злітно-посадкову смугу,після чого вона може приймати літаки більшої тоннажності. Будівля терміналу зведена в стилі хай-тек за проектом компанії «Тебодін Україна».

Урочисте відкриття відбулося 12 квітня 2012 року за участі тодішнього президента Віктора Януковича і президента УЄФА Мішеля Платіні. Новий термінал площею 39 000 кв. м має пропускну здатність 2000 пасажирів на годину. На першому поверсі розміщуються зали очікування та реєстрації пасажирів, обробка багажу, а на другому й третьому поверхах — митний, прикордонний контроль та контроль з авіаційної безпеки.

Фото: Текком

Читайте також: Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту

Офіс SoftServe

Штаб-квартира однієї з найбільших львівських ІТ-компаній розташована на вулиці Садовій, 2а. Новозбудований офіс відкрили у 2015 році. Над його інтер’єром працював теперішній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Споруда отримала відзнаку престижного Міжнародного архітектурного конкурсу «Дім 2016 – Кришталева Цегла» за найкращу будівельну інвестицію з обох боків східного кордону Європейського Союзу.

 

Готель «Ibis Styles Lviv Center»

Сучасний готель, що відкрився у 2015 році на вулиці Шухевича, 3, запам’ятається львів’янам бурхливими суперечками та скандалами щодо свого зовнішнього вигляду. Сучасна будівля зі скла та бетону різко контрастує з сусідньою архітектурою.

Фото: Wikimapia

«Вивихнутий» будинок на Міцкевича, 10

Взагалі, площа Міцкевича втратила не один, а два будинки – №9 та №10. На місці №9 зараз – пустка, а замість №10 збудували будівлю «Укрсоцбанку».

На задньому плані - будинки № 9 і №10

Будинок №10 на тоді ще Марійській площі звели у 1830 році. Там працював один з найстаріших львівських кінотеатрів, що встиг за свою історію змінити не одну назву. У 1967 році над фасадом будівлі встановили електричне табло, на якому рухомі літери переказували новини зі стрічок радянських інформаційних агенств ТАРС та РАТАУ. Вночі 26 березня 1991 року це табло спричинило пожежу, яка майже знищила будинок. Колишній кінотеатр стояв порожнім та поволі руйнувався. Нового значення для львів’ян він здобув під час фестивалю «Вивих» у 1992 році: будинок розписали різноманітними назвами, через що він отримав назву «вивихнутого».

Попри цінність історичного ансамблю площі, зберегти будинок не вдалось. У 1998 році його розібрали та побудували сучасну будівлю банку.

Вілла на Єфремова, 26

Двоповерховий житловий будинок на Єфремова, 26 був збудований близько 1900 року. Пам’яткою архітектури він не був – це стало однією з причин, чому його не вдалось зберегти.

Інформація про плани знести віллу з’явилась у 2014 році. Її власник стверджував, що реставрація обійдеться надто дорого (будівля була у дуже поганому стані, що підтверджували і в управлінні охорони історичного середовища ЛМР), тож він планував її розібрати і продати ділянку під житлове будівництво. Історію бурхливо обговорювали у ЗМІ та соцмережах, була навіть створена електронна петиція за порятунок вілли. Проте це не допомогло.

У 2017 році тут почали будувати сучасний 6-поверховий елітний житловий комплекс, який зараз вже завершений.

Будинок композитора Ярославенка

Історія довкола будинку композитора Ярослава Ярославенка, що розташований на вулиці, названій на його ж честь, сповнена судових тяганин. У 2008 році віллу викупили в її тодішніх мешканців та знесли, аби збудувати там багатоповерхівку.

Проте у справу втрутилась громадськість. Після кількох років судів у 2014 році було прийняте рішення, що забудовник має власним коштом відновити віллу. Президент будівельної компанії «Ріел» Ростислав Мельник спробував укласти з ЛМР мирову угоду, яка передбачала би замість відновлення вілли відкриття музичної школи імені Ярославенка. Проте суд відмовив переглядати прийняте раніше рішення і у 2017 році підтвердив: віллу мають відновити.

Так вілла виглядала до зруйнування (Фото Дивись.інфо)

«Рабинівська кам’яниця» на Федорова, 28

Кам’яниця на вулиці Федорова була зведена ще у XVI столітті магнатами Жолкевськими. Це була одна з найдавніших мурованих будівель львівської юдейської дільниці. Свого часу тут працювала школа талмуду, або єшива.

У 1837 році будівля сильно постраждала від пожежі. Найбільшу реконструкцію вона пережила на початку ХХ століття: тоді в ній провели каналізацію, відремонтували сходи та фасад, зробили мощення у подвір’ї. Останню реконструкцію кам’яниці провели після Другої світової війни у 1949 році.

У 2000 році планувалось провести реставрацію будівлі та пристосувати її до адміністративних цілей: розробили проект, відселили мешканців. Проте жодних робіт так і не проводилось. 10 років закинутий будинок руйнувався, поки у 2010 році його не почали розбирати, щоб збудувати на цьому місці готель до Євро-2012. Але й готель не збудували: низка єврейських організацій почала оскаржувати ухвалу ЛМР про продаж ділянки. Врешті у 2014 році суд визнав ухвалу недійсною. ЛМР заплатила компенсацію компанії «Українські інвестиційні системи» за так і не збудований готель та викупила цю ділянку з незавершеним будівництвом.

Такий вигляд кам'яниця мала у 2009 році (фото Оксани Бойко, Центр міської історії)

 

Будинок архітектора Попеля 

Двоповерхова вілла на вулиці Горбачевського, 6 належала відомому львівському скульптору Антонові Попелю. Тут же була розташована його майстерня.

Віллу звели у 1902 році за проектом Владислава Ґодовського, виконаним у фірмі Івана Левинського, а у 1930-х перебудували. У 2006 році міська рада продала віллу – і у 2013 році нові власники розібрали її для будівництва багатоповерхівки. Охоронного статусу будівля не мала.

Фото Високого замку

Школа Святої Софії

У 1878 році на місці міської цегельні, що працювала на нинішній вулиці Івана Франка, 108, звели школу Святої Софії. Архітектором будови був викладач Львівської Політехніки Юзеф Каєтан Яновський.

У 1953 році будівлю школи передали Львівській обласній екскурсійно-туристській станції – у ній відкрили обласну базу юних туристів. До кінця року тут спорудили 11 літніх будиночків, павільйони для відпочинку школярів, обладнали місце для стоянки автобусів. База могла прийняти на кількаденний відпочинок до 120 осіб влітку та до 50 осіб взимку.

У 2004 році розпорядженням голови ЛОДА приміщення передали Генеральному Консульству Республіки Польщі у Львові. На цьому місці починають будувати новий корпус консульства. Для його спорудження будівлю колишньої школи Святої Софії у 2007 році повністю розібрали. У травні 2012 року на цьому місці урочисто відкрили новий корпус Генконсульства.

Світла будівля у центрі листівки - школа Святої Софії

Підготовлено за матеріалами Центру міської історії та «Фотографії старого Львова». Головне фото: Booking.com

Ольга Перехрест

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Міські акценти