Політична реклама

Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»

1151 0
Львів отримує насичену корисними мінералами воду із артезіанських свердловин. Утім, містяни побоюються її пити, ретельно кип’ятять, відстоюють, очищують. Проблема у тому, що воду у місті все ще хлорують, а мережами до кранів львівських домівок вона потрапляє із надлишком заліза, «тверда» та подекуди «іржава». Чому так відбувається і як цю проблему планує вирішити місто.

Перший крок  – відмова від хлорування

Хлор використовують для знезараження – знищення усіх поганих бактерій, що можуть потрапляти у воду. Але хлор утворює досить небезпечні сполуки, тому пити некип’ячену хлоровану воду не рекомендують. Натомість знезаражувати воду у міських водогонах можна гіпохлоритом натрію – сполукою, що виробляють зі звичайної кухонної солі: розчин солі подають на електролізери, де під напругою утворюється гіпохлорит натрію, що потім подають у мережі.

Насправді 37% львівської води вже очищують за допомогою цього реагента – спеціальні установки працюють на насосних станціях у Сокільниках і в Малечковичах, звідки воду без хлору вже отримують мешканці Франківського та частини Галицького районів Львова.

«У нас залишилося шість станцій, які працюють на хлорі. Цього року розпочали проєктні роботи, аби переобладнати їх на роботу із гіпохлоритом», – розповів у коментарі Тvoemisto.tv головний технолог ЛМКП «Львівводоканал» Микола Одуха.

Насосна станція у селі Воля Добростанська

Читайте також: Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських домівок

До кінця жовтня 2020 року від хлору відмовляться ще три насосні станції — у Винниках, у Старому Селі та в Глинній Наварії. Для цього на станції в Сокільниках планують збільшити потужність виробництва гіпохлориту, а також – придбати спеціальний автомобіль, що розвозитиме реагент далі. Таким чином, подача безхлорної води вже цієї осені покриє 68% споживачів міста.

Потужностей тих станцій, які виготовляють гіпохлорит нині, недостатньо. Тож аби повністю відмовитись від хлорування потрібно налагодити виробництво реагенту у Винниках і продумати все так, аби його використовували насосні станції з інших напрямків – Збоїща, Карачинів, Будзень-3.

На ці потреби «Львівводоканал» передбачить 68 мільйонів гривень.

Станції пом’якшення води

Ще однією проблемою львівської води є високий вміст солей та мінералів магнію і кальцію. Саме через них після кип’ятіння з’являється осад та накип, через який ламається побутова техніка, зокрема чайники і пральні машини. Окрім побутових приладів, надлишкові мінерали шкодять трубопровідній мережі «Львівводоканалу».

Європейський Союз не регулює показників мінералізації питної води. Натомість в Україні діють норми, за деякими показниками суворіші, ніж європейські. Уся вода у Львові відповідає нормам мінералізації, однак її показник коливається залежно від району й напрямку, з якого той отримує воду. «Найтвердіша» вода – з водозаборів у Плугові (Золочівський напрямок), Старому Селі та в Зарудцях (Жовква).

Протяжність трубопроводів, що доправляють воду до помешкань львів’ян, становить понад дві тисячі кілометрів – це трохи більше, ніж відстань від Львова до Лондона. Щоразу, коли ремонтують дороги у місті, замінюють і старі водогони. За останні 15 років замінили майже 340 кілометрів труб. Утім решта, а особливо ті, що прокладали у 80-х роках минулого століття, потребують  масштабного оновлення.

Труби, через які вода потрапляє до Львова

Міський голова Львова Андрій Садовий розповідає, що за два роки можна побудувати дві станції пом’якшення води на найпроблемніших напрямках: водозаборах у Плугові, Старому Селі й Зарудцях, що допоможе вирішити проблему «твердої» води, допоки триватиме оновлення мереж.

Проти «іржавої» води також є план

Значно серйознішою проблемою львівської води є те, що вона «іржавіє». Це відбувається через підвищений вміст природно розчиненого заліза у воді (водозабори у Будзені та Старому Селі), а також – через зношеність труб.

«Львівська вода джерельна. Вона має хорошу мінералізацію. Проблема у тому, що коли вона пройде трубами, то може бути з іржею. Сталь у трубах іржавіє і розкладається на окис заліза, тому мережі потрібно замінювати», – зазначає головний технолог ЛМКП «Львівводоканал».

Викачування артезіанської води зі свердловини

Читайте також: Польща допоможе «Львівводоканалу» модернізувати очисні споруди

Також на «Львіводоканалі» планують на водозаборі у Будзені реконструювати стару станцію знезалізнення води, а на Сихівському напрямку – розводити воду іншою, з водозабору у Глинній Наварії, тому що мережі швидко замінити не вдасться.

Міський голова Львова та об’єднання «Самопоміч» мають план на найближчі 5 років, що дозволить містянам отримувати воду значно кращої якості.

Планують:

  • Очистити всі свердловини та резервуари для води (загалом їх понад 200);
  • Замінити гостроаварійні труби, що протікають (таких є 58 кілометрів);
  • Промити і санувати труби за допомогою німецьких і британських технологій: гідравлічне промивання, метод очищення льодом, напилення полімеру тощо.

«Питна вода – це не розкіш. Це про задоволення базових потреб людини і також – про гідність. Львів’яни гідні мати добру воду і вони її матимуть. До речі, на початку серпня на площі Ринок відкрили перший питний фонтан. У центрі міста таких загалом є п’ять. Там тече чиста артезіанська вода зі свердловини поблизу Стрия. Лабораторія «Львівводоканалу» перевірила її – вода відповідає всім нормам. Така ж буде скоро у домівках львів’ян», – говорить міський голова Львова Андрій Садовий.

Вікторія Савіцька

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!