
Фото: Надія Швадчак/Нова українська школа
Бався, вчись, чекай на гроші. Чого навчила Нова українська школа за перші місяці
Цьогоріч у Львові вперше пішли до школи понад 9 тисяч дітей. Вони та їхні батьки стали першопрохідцями Нової української школи – реформи шкільної освіти, що покликана підготувати дітей до життя, не забираючи у них дитинства Tvoemisto.tv дізнавалось, як минули перші місяці навчання за новою системою, чого бояться батьки і на що сподіваються вчителі. А також чи перейшла зі старої системи в нову одвічна шкільна проблема недостатнього фінансування.
***
Батькам першокласників наразі важко дати однозначну оцінку Новій українській школі.Та більшість з них зазначають, що за основним критерієм – чи хоче дитина ходити в школу – НУШ поки виправдовує сподівання.
«По дитині бачу, що їй цікаво. Навіть коли прихворіла, все одно хотіла йти в школу. Найбільше вражень – від їдальні та уроків фізкультури», – розповідає Ірина, мама першокласниці.
За її словами, діти бавляться на уроках англійської: співають пісні, стають в коло, розказують вірші. На уроках фізкультури також грають в ігри, а не шикуються в шеренги чи здають нормативи. Класна керівниця в хорошу погоду виводить дітей на вулицю, вони беруть лупи і розглядають жучків, збирають жолуді.
«Син не розповідає про школу, нема щоденників, нема домашніх завдань, тож нам важко зорієнтуватись, що він знає і що відбувається на уроках. Але іноді просить лишити його в школі на довше», – каже Володимир, тато першокласника.
Фото: osvitoria.media
Гра є для дітей роботою
Основна відмінність НУШ полягає в тому, що навчальні матеріали подаються у формі гри.Але деякі батьки все ще чекають, коли діти «почнуть вчитись», окремі навіть просять домашнє завдання, хоча за програмою його немає.
«У батьківській групі бувають суперечки, бо одні вважають, що треба робити домашнє завдання, інші – що ні. Щодня вчителька вивішує листок з інформацією про те, що діти сьогодні проходили – охочі можуть вдома повторити. На суботу і неділю таких листочків нема – діти мають відпочивати», – каже Ірина.
Учителька початкових класів школи «Дивосвіт» Тетяна Яртим зазначає, що навіть складання конструктору і поробки є для дітей роботою. Бавитись для них – це робити те, що вони хочуть. Відтак, діти в школі постійно вчаться.
«Важко зламати стереотипи старших людей. Передусім бабусі і дідусі можуть наполягати на домашньому завданні. Але діти і так мають багато часу виписатись, переживати не варто», – каже Тетяна Яртим.
Вона розповіла, що в її класі діти зараз пишуть олівцями. Деякі батьки спочатку не сприймали цього, проте тепер задоволені.
«Якщо дитина написала щось неправильно, можна витерти і поправити. Тобто страху зробити щось не так, помилитись в дітей немає.Також вже нема такого, що вчителька вирізала однакові аплікації і роздала дітям клеїти. Перед тим, як працювати, ми дивимось відео про те, що можна зробити з нашого матеріалу і кожна дитина робить своє. Нема зразка і діти його не просять. Так вони розвиваються», – пояснює Тетяна Яртим і додає, що дітей потрібно вчити критичному мисленню, аби вони могли дати собі раду і не розгубитись в будь-якій ситуації.
Фото: Дмитро Ларін
Окремо вона наголошує на тому, що у дітей стало більше занять, проте менше предметів, отже, їхня увага не розпорошується, а знання про світ вони отримують комплексно і через практичні речі, як от прогулянки.
Бути батьками – діяти на перспективу
Тренерка з позитивного виховання Світлана Гончарова у своїх виступах наголошує, що бажання батьків, аби діти добре вчились, здобули вищу освіту і «не стали двірниками» зумовлені передусім страхами самих батьків. У цих бажаннях немає нічого поганого, але зі страху неможливо зробити щось хороше. Добрі взаємини з дітьми і гарні результати в житті народжуються з любові та якісно проведеного разом часу. Відтак, батькам варто зменшити тривожність.
«Для мене молодша школа має зовсім інші задачі, ніж результати тестувань. На мій погляд, коли від дитини не вимагати термінових результатів, а більше пропонувати різного (проектного), і заохочувати, кожна дитина щонайменше у 2-3 напрямках все одно покаже гарні результати», – коментує психологиня і мама трьох дітей Анна Чала.
Шкільна психологиня і соціальна педагогиня Лілія Паїк вважає, що системі НУШ таки варто довіритись.
«Ігрова форма, на мою думку, дуже хороша для особистісного розвитку. Діти мають відчуття безпеки, таку атмосферу як вдома. Нема такого, що ти щось мусиш, все обговорюється і все добровільно. Зараз світ живе в шаленому темпі, багато змін, технологій. Тому, мабуть, варто довіритись цій системі, щоб іти в ногу з часом», – каже спеціалістка.
М – мотивація
І батьки, і самі освітяни зазначають, що, на жаль, не всі вчителі прийняли Нову українську школу – і це наразі найбільша проблема.
«У нашій школі десь 20% молодих вчителів, які мають енергію і готові втілювати зміни. Решта – люди передпенсійного чи пенсійного віку. Вони, певно, пройшли навчання, але я чую від інших мам, що вчителі не дуже стараються впроваджувати НУШ. Є такі, що на уроці не можуть навіть підійти до дитини, показати їй щось», – каже Ірина.
Тетяна Яртим погоджується, що не всі вчителі радіють змінам.
«Є дуже різні вчителі. Ми їздимо на тренінги по цілій Україні, і багато хто говорить, що не буде цього робити, що не хочуть. У деяких класах навіть не купують нових зошитів, що надруковані за програмою НУШ, а використовують матеріали за старою програмою. Їм так зручніше. А добрий вчитель має робити те, що буде добрим для дитини, і що пропонує Міністерство освіти згідно з новою програмою», – каже вчителька.
Керівниця управління освіти Львівської міської ради Зоряна Довганик визнає, що почасти проблема існує. За її словами, більшу частину зі запропонованих НУШ форм і методів роботи львівські вчителі використовують вже давно – чи гуртуючись, чи поодинці. Проте є і такі, що використовували традиційні методи. Для того, аби їм було легше, навчально-методичний центр передбачає навчання для них протягом цілого року, а не одноразово.
«Ми повинні бути відвертими: якщо людина не хоче або не може цього робити, то вона має подумати і змінити або місце роботи, або фах. Тому що не може вчитель визначати долю наших з вами дітей. У чому завинила та маленька дитина, яка прийшла до школи і хоче любити цю школу, любити вчитись і вміти це робити», – вважає Зоряна Довганик.
Проте управління освіти, згідно зі законодавством, не може контролювати та перевіряти вчителів і те, як вони викладаються на роботі. Тому виходів зі ситуації насправді небагато.
«Якщо є скарги від батьків, звернення від вчителів чи керівників навчальних закладів, тоді ми їх розглядаємо, реагуємо безпосередньо», – зазначає чиновниця.
Фінансування: вийшло як завжди
Мама першокласниці Ірина розповідає, що в їхньому класі досі є не все обіцяне державою. Каже, що наразі чекають, адже обіцяли, що все буде не пізніше кінця жовтня. Проте в паралельному класі батьки почали купувати деякі речі, гарантовані державою, за власні кошти.
Вчителька Тетяна Яртим каже, що в її класі є меблі, ламінатор, ноутбук. Очікують на дидактичний матеріал, що школа замовляла і оплачувала сама. Додає, що аби остаточно оформити замовлення, школі знадобилось близько двох тижнів на різну паперову роботу. Зокрема і через це є певні затримки.
Ще одна причина затримок, кажуть в управлінні освіти ЛМР, це завантаженість виробників і система виділення державної субвенції. Окрім того, старт процесу закупівель мало покласти рішення місцевих рад про виділення коштів безпосередньо розпорядникам – навчальним закладам.
«Наші школи отримали кошти після 12-го липня, після ухвалення рішення сесією. З того часу вони укладають угоди. Кошти державної субвенції на комп'ютерну техніку були передбачені на вересень і жовтень, відтак, швидше неможливо було це купити», – пояснює Зоряна Довганик.
За словами заступниці керівниці управління освіти Львова Галини Левицької, наразі освоєно 89% коштів субвенції на закупівлю меблів, 87% субвенції на дидактичні матеріали та 96% коштів, виділених на закупівлю комп'ютерного обладнання, процеси завершуються. А щодо матеріалів та меблів, то проблема є тому, що потреба в них виникла одночасно у всіх шкіл України.
«У Львові 64% шкіл вже мають завезені меблі. Решта докуповують. Дидактичні матеріали є майже в усіх школах. Техніку не купили ще 3 школи. Сподіваємось, що наступного тижня вони це зроблять », – каже чиновниця.
Галина Левицька додає, що завершення процесу з облаштування класів в управлінні освіти очікують до середини листопада.
Зоряна Довганик розповіла, за яким принципом розподілили кошти субвенції.
«Кошти на меблі і дидактичні матеріали школи отримали з міського бюджету відповідно до кількості учнів у кожному першому класі. Щодо комп'ютерного обладнання, то всі школи, незалежно від того, скільки у них є класів, отримали з державного бюджету однакові суми – приблизно по 35 тис. грн.Але у Львові школи мали обладнання вже раніше: у 2016-му році кожна школа отримала комп'ютерні класи. Матеріально-технічна база поновлюється практично щороку. Тому тепер нове обладнання багато де віддали в конкретні класи, а не ділили на всю школу», – пояснила Зоряна Довганик.
Як повідомлялось раніше, львівські навчальні заклади отримали для НУШ з державного бюджету 13 409 041 грн, з міського бюджету додатково виділили ще 8 964 316 грн.
фонове фото: Andrii Podilnyk on Unsplash
Що з цього вийде?
За планами Міністерства освіти, за п’ять років (у 2022 році) має бути впроваджена реформа середньої школи, а згодом (у 2027 році) – і старшої, що буде поділена на академічну та професійну освіту. Відтак, сьогоднішні першачки мають шанс отримати базову освіту справді по-новому.
Вчителька Тетяна Яртим наголошує на прірві, що існує зараз між початковою і середньою школою.
«Я дуже хочу, щоб нова українська школа мала продовження в 5-му класі. Зараз немає послідовності, ланок з'єднання між початковою та середньою школою, інтеграції теж не видно ще, вчителі середньої школи теж не всі хочуть змінюватись. Але зміни потрібні і ми на них сподіваємось», – зазначає додає вона.
За її словами, результат НУШ можна буде побачити лише в 4-му класі. Наразі немає ще затвердженої програми навіть на другий клас. В Україні працюють 100 пілотних класів, які випробовують її на собі і у співпраці з авторами підручників вносять зміни до посібників та виправляють недоліки в них.
Олександра Бодняк
Інфографіка: Марія Стахів
Головне фото: Надія Швадчак
Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без покликання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника