Фото: використано картину "Львівська Атлантида" Наталії Куберської

Фото: використано картину "Львівська Атлантида" Наталії Куберської

Бетонні ванни і мох на дахах. Як вберегти місто від потопів

9072 0
Уявіть собі Львів через 10 років. Через зміни клімату дощу випадатиме ще більше, по місту будуть облаштовані бетонні ванни для дощівки, а дахи стануть зеленими від моху. А ще місто забудовуватиметься розумно, ремонти колекторів та захаращені зливи залишаться в минулому. Уявили? А тепер повертаємося в реальність.

Із кожною рясною зливою у Львові підтоплює десяток вулиць. Транспортну систему паралізує, інколи рятувальникам доводиться допомагати пішоходам чи водіям. У цей момент чиновники кажуть про «аномальні опади» і згадують про проблеми з каналізаційними мережами, які не справляються із тоннами води. Через щільну забудову та велику кількість забрукованої чи заасфальтованої поверхні, вода не акумулюється у зелені, грунтах. Також у місті немає водойм, які б збирали дощівку. Зате є свій мікроклімат, який змінюється: Львів стає теплішим і це підсилює інтенсивність дощів. 

Чому затоплює?

Підтоплення кожної окремої вулиці у Львові має свої особливості, але переважно йдеться про каналізаційні мережі: старі, вузькі, замулені чи «поламані». 

Найперше, коли говоримо про львівські потопи, згадуємо перехрестя Сахарова – Вітовського. Тут вода збирається через вузький колектор та неправильний ухил вулиці Вітовського.

Фото - Zaxid.net, перехрестя вулиць Сахарова-Вітовського, 2018 рік

Друге проблемне місце – вулиця Торф’яна. Там сходяться більшість стоків з міста. Там каналізація з великих житлових районів Львова – з вулиць Наукової, Виговського, з мікрорайону Левандівки, зливається з Полтвою, а колектор звужується.

Так само – вузький колектор і на Привокзальній, яку постійно підтоплює. Місто мало можливість змінити щось під час реконструкції вулиці Городоцької у 2011 році, але тоді старий австрійський колектор вирішили не замінювати на ширший, а ремонтувати.

А ще історична особливість мереж – господарсько-побутова і дощова каналізації об’єднані, вони стікаються у Полтву. Каналізація в час залпового дощу не витримує навантаження. Ці ділянки чекають свого ремонту, як і майже 30% мереж, що, за даними ЛМКП «Львівводоканал», перебувають у критичному стані. 

Читайте також: Як умру, то спопеліте. Або львівський шлях до кремації 

Тим часом змінюється клімат. Маємо справу зі зростанням температур і раптовими сильними опадамами. За період 1961-1990 рр. середньорічна температура повітря у Львові становила 7,2 градуси тепла. А за 2001-2020 роки – 8,6 градусів. 

Змінюється і мікроклімат Львова, нагріваючись, через щільну забудову і недостатню кількість зелених зон місто притягує та посилює негативні погодні явища. За пів години у Львові може випасти понад 30% місячної норми дощу, як уже тричі було за це літо. Чи снігу, як було цього року у лютому. Злива у Львові в момент стає «екстримальним погоднім явищем», з поривами вітру у 30 метрів за секунду (такий вітер може стати причиною повалення дерев).

Для Львова можливо зменшити негативні прояви змін клімату, якщо у місті буде достатньо водойм, рослин та відкритої, незабрукованої, незаасфальтованої території. Також Львів менше підтоплюватие, якщо дощівка не потраплятиме в каналізацію.    

Старі, вузькі і недофінансовані

Перші мережі у Львові почали будувати ще на початку XV століття. Львів не має окремої дощової каналізації, а давня каналізаційна мережа, у час інтенсивних опадів не справляється із кількістю води. Проблема не нова, утім вона лише загострюється. Буревії, що пройшли Львовом наприкінці червня та у перший день серпня, показали вразливість міської інфраструктури – не витримав колектор на вулиці Винниченка, сильно підтопило вулицю Торф’яну також через проблеми з колектором, на деяких вулицях зірвало люки, а з підземного переходу біля Мотозаводу довелось визволяти людей, там був понад метр води, затопило крамниці. 

Переважно затоплює перехрестя вулиць Сахарова – Вітовського, вул. Торфяну та пр. Чорновола, вул. Привокзальну, вул. Січових Стрільців, вул. Костюшка, вул. Наливайка, а ще пр. Свободи, вул. Фурманську, вул. Під Дубом, вул. Джерельну, АС-2, вул. Виговського, поблизу «Південного ринку», вул. Грінченка, вул. Городоцьку на початку, район вулиць Зеленої-Пасічної-Луганської, Тролейбусної-Рубчака. 

Читайте також: Повені та розмиті дороги. У Карпатах вирує негода

Довжина каналізаційної мережі міста – 830 кілометрів, це трохи більше, ніж відстань зі Львова до Відня. Переважно каналізація влаштована під ухилом, щоби без насосів стоки текли у Полтву, яка до 1872 року була відкритою «повільною, широкою рікою», саме так перекладається її назва з праслов’янської мови. Далі ріка несе нечистоти на очисні споруди на вулиці Пластовій.   

Карта мереж 1942 року

Окрему дощову каналізацію, яка не вливається у колектор Полтви, у Львові має лише Сихів та частина Франківського району. Ще у деяких нових районах є окремі колектори для дощівки, але у центрі міста усе зливається у Полтву. Натомість дощова вода з Сихова тече у річку Зубру. 

«Збільшується кількість мешканців, кількість води, яку вони використовують, на мережі йде навантаження, до якого вони не готові. Через щільну забудову зменшується кількість дренуючої поверхні, тому вода тече по рельєфу і заливає вулиці у центрі», –  розповів головний інженер проєктів ЛКП «Інститут просторового розвитку» Сергій Фіалковський. Він працював над розробкою генплану Львова.  

Понад 25% колекторів у Львові потребують заміни – підрахували у «Львівводоканалі». Тим часом проєктанти кажуть, що 60% від вартості реконструкції дороги – це вартість мереж.

Читайте також: Уряд розробить план ліквідації наслідків негоди у Західній Україні

Однією з найдорожчих може бути реконструкція колектора на ділянці від вул. Хімічної до вул. Торф’яної. Лише вартість техніко-економічного обґрунтування – 1 мільйон 150 тисяч гривень. Вартість робіт може сягнути мільярда гривень (для порівняння, бюджет розвитку Львова трохи менший за 4 мільярди гривень). 

Рішення щодо цієї ділянки може бути не лише найдорожчим за останні десятиліття, а й доволі інноваційним для міста. Окрім будівництва окремого, дублюючого колектора, можуть збудувати спеціальні регулюючі ємності. Вони під землею перехоплюватимуть сотні тон дощівки і, згодом, по трохи спускатимуть її в загальний колектор, аби не перевантажувати його. Речниця ЛМКП «Львівводоканал» Уляна Горбата каже, що у Львові такого ще не застосовували. Втім у деяких містах Німеччини, Польщі такі підземні водозбірники для дощівки давно є, вони перехоплюють сотні тисяч кубічних метрів води. 

Також у Львові мають замінити колектор під час ремонту вулиці Вітовського, та перехрестя Сахарова – Коперника. Під час реконструкції вулиці мають змінити її ухил, щоб вода не збиралась на Сахарова, змінять її трасування, аби у перспективі відновити Пелчинський став. Він мав би збирати воду, що стікає з Парку культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького. 

Аби вода все ж сходила з вулиць міста, у Львові розчищають дощоприймачі та миють колектори. Директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець каже, що комунальники моніторять прогноз погоди і розчищають дощоприймачі, а на Сахарова планують встановити декілька додаткових. Дігери, люди, які спускаються в мережі, досліджують їх, кажуть, що назагал у центрі Львова вони у нормальному стані, утім є місця де збирається сміття, мул, що не вимивається під час стрімкого потоку. 

«Львівводоканал» десять років тому придбав одну спецмашину для гідродинамічної промивки каналізаційних колекторів. Вона тоді коштувала понад 6 мільйонів гривень. Речниця «Львівводоканалу» Уляна Горбата каже, що машина працює щодень, вимиває намул, сміття, жири під тиском, і додає що у Кракові таких – двадцять.  

«Багато тон відкладень є на основному колекторі річки Полтва, що у районі вулиці Торф’яна, але його не помиєш. Там дощова каналізація з’єднується із фекальною, все сміття, бруд, все чим взимку посипали потрапляє в дощоприймачі і стікається туди. Мережі миють, де це можливо. Тим часом, у Європі також не усюди замінюють колектори, роблять реновації, санації – в старий колектор вставляють нову трубу. Використовують такі технології, яких у Львові ще нема», – додала вона.

«Львівводоканал» для відновлення мереж використовує тарифні надходження та кошти що скеровують з міського бюджету. «У Львові інвестиціна складова у тарифі – 11 %, у Німеччині – 40%», – каже вона.

Вона додає, що якщо місто не матиме системного підходу, до роботи з мережами, то під час великих дощів «плаватиме». Йдеться про фінансування капітальних ремонтів та замін, про реконструкції та будівництва нових колекторів із застосуванням сучасних технологій. 

«Острів» тепла, що підсилює буревії

Науковці кажуть, що Львів продовжуватиме підтоплювати. Через щільну забудову воді немає куди стікати, немає достатньо рослин і відкритого грунту. Місто перегрівається, а це підсилює інтенсивність погодніх явищ. Тобто дощі будуть рясніші, а пориви вітру – сильніші.   

За сім місяців цього року у Львові оголошували 168 штормових попереджень, торік – 159. Переважно, це попередження про незначні зміни у погоді, які можуть спричинити незручності, та цього року було 10 повідомлень про небезпеку другого рівня – сильний, поривчастий вітер від 25 метрів за секунду.   

Львів має свій мікроклімат і трохи перебільшену репутацію дощового міста. Усе тому, що всередньому у Львові дощить  понад 160 днів року. Повітря тут вологіше, ніж у більшості обласних центрів країни, а середня річна температура зростає, і це пов’язане не лише із кліматичними змінами у світі, а й з містобудівною політикою. 

У середмісті порівняно тепліше, ніж на околицях, і подекуди ця різниця може сягати й 10 градусів. Між площею Ринок та львівським аеропортом, де, до речі, розташована єдина у місті метеостанція, немає і 7 кілометрів, зате переважно є 4-7 градусів різниці у температурі повітря. 

Читайте також: Львів після негоди. Репортаж з вулиць міста

Великі міста формують над собою «острови тепла», усе через щільну забудову та загазованість, є такий і над Львовом. Що теплішим ставатиме місто, то більша ймовірність, що Львів все частіше накриватимуть рясні зливи із сильними поривами вітру.  

«Через те, що місто має улоговинне положення і щільну забудову без достатньої кількості зелених зон, над Львовом формується «острів тепла». Ще один фактор, який впливає на формування мікроклімату – це загазованість повітря. Йдеться про заводи, автомобілі. В атмосферу викидаються аерозолі, вони піднімаються вгору і можуть бути додатковим фактором формування дощу над містом, бо на них концентрується волога. Часто так буває, що над Львовом падає дощ а трохи за містом ні», – розповідає доцент кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Франка Павло Шубер.

Він каже, що ці фактори стали причиною сильних буревіїв, що пройшли Львовом 25, 30 червня і на початку серпня. 

«Буревій прийшов ззовні, звичайно, він не над Львовом зародився, але місто підсилило його інтенсивність», – каже науковець. 

Разючих змін у тенденціях пов’язаних із кількістю опадів у Львові немає, але змінюється їхній характер, вони стають інтенсивнішими, часто переростають в екстремальні погодні умови. 

«Є загальна тенденція до збільшення зростання температур, також є тенденція до такого коливального типу опадів з різкими аномальними величинами. Цей вітер, який був у Львові наприкінці червня – аномальний, місцевий, грозовий. Він був у Львові і можливо ще у деяких місцях, але щоб він мав суцільну смугу, то такого не було», – додає він.

Суттєво вплинути на глобальні кліматичні тенденції Львів не може, але, вирубуючи парки, забудовуючи більше територій, Львів лише наражає себе на більшу небезпеку, каже науковець.

«Якщо ми не будемо правильно організовувати міську інфраструктуру по озелененню по екологічному стану, то будемо мати все більше і більше проблем. Ключовим у цьому є комплекс речей, але рослина – це найкращий регулятор мікрокліматичних умов», – говорить він.

Перший екоквартал 

Перехоплюючі озера, колодязі, плата за дощівку та мох на дахах – у міській раді кажуть, що працюють над стратегією, яка б зменшила скидання дощової води у міські колектори. 

Стратегічно Львів не планує розширюватись. Будувати у полях, каже головний Архітектор Львова, Антон Коломєйцев не вигідно і нераціонально. Але попит на житло є і Львів за кількістю квадратних метрів не дотягує до багатьох європейських міст. Так він пояснює житловий бум у Львові.

«У Відні на одну людину припадає 42 метри квадратні житла, у Львові – 21 метр. Це важливий показник. Економічна ситуація змінюється, нині вона сприяє тому, що люди отримують спроможність купити собі житло. Тож виникає питання – будувати у полях, розширюватися, чи розбудовувати існуючу теритррію, ущільнюватися. Львів вибрав стратегію ущільнення», – каже він.

Утім «ущільнення» не означає, що місто втратить свої зелені острівки, запевняє головний архітектор. У Львові планують забудувати територію військового містечка поблизу церкви Анни. Там планують звести, великий концертний зал та парковку на дві тисячі авто, але обіцяють, що територія все ж залишиться зеленою. 

«На цій території ми перш за все бачимо якісний зелений простір», – каже він.

Ще одна нова зелена зона має з’явитись поблизу головного вокзалу, ця місцевість дуже нагрівається. 

«За температурною картою територія на вулиці Городоцькій, біля вокзалу – одна з найгарячіших точок. Територія між приміським і головним вокзалом мало використовується, плануємо там облаштувати великий сквер, який поєднає Городоцьку  з головним вокзалом. Плануємо перенести приміський вокзал ближче до головного, зелена територія там має стати ядром», – каже Антон Коломєйцев. Втілення цього проєкту є дуже далекою перспективою.  

Він, як і речниця Львівводоканалу розповідає про перехоплюючі водойми, щоправда наземні – такі собі бетонні ванни чи озера, у які стікатиметься вода в час зливи, а згодом або висихатиме, або ж спускатиметься в колектор. 

«Нідерланди – нижче рівня моря, вони навчились збирати воду, акумулювати і поступово скидати у мережі. Там роблять скейтпарки на таких бетонних ваннах. Туди стікає вода з дахів, протягом кількох днів вона сходить в  каналізацію. Але не одномоментно, в час сильного дощу», – каже Антон Коломєйцев.


 Скейт парк, що в зливу заповнюється водою, у Данії 


Перехоплюючий ставок, фото з Вікіпедії

Тим часом у Німеччині є податок на злив дощової води, так містян стимулюють не навантажувати мережі. Тому там, на дахах будинків висаджують рослини, які вбирають воду, та максимально озеленюють прибудинкову територію. У Берліні – 18 тисяч зелених дахів. Вартість одного квадратного метра зеленого даху – від 20 до 250 євро. 

У деяких провідних країнах, зокрема й в Америці використовують новий тип асфальту – пористий. Він здатен ввібрати кілька сот літрів води на один метр квадратний. Переважно використовують великі камінчики, щоб зробити проникним верхній шар бетону, також є дренажні канали їх монтують в щебінь.


Газон-губка на даху будівлі Берлінського водоканалу

У Львові планують збудувати експериментальний екологічний квартал, у якому спробують втілити ці методи. 

«Зараз думаємо про Підзамче, у нас є відкритий детальний план території на підприємство «Світанок» – колишній шкірзавод. Воно робило сморід на цілий район. Тепер його треба переосмислити під змішану багатофункційну забудову. Там будуть і робочі місця, і житло, і рекреація, і соціальні об’єкти. Це велика територія, важливо щоби будь яка трансформація там не заважала підприємствам навколо. Там є великі резервуари, залишилися від колишнього підприємства, там охолоджували установки, а ще були величезні барабани, де мили шкіру. Це можна зберегти як резервуари для дощової води», – розповідає архітектор.

Окрім цього на дахах будинків там планують висадити спеціальні рослини, які максимально збиратимуть воду. А ще облаштувати гнізда для кажанів. Ці тварини під захистом у багатьох країнах. Це може стати певним екологічним стандартом для забудови у місті. 

Та окрім грандіозних планів у Львові є нагальні проблеми. Потрібно вирішити, що робити з підтопленням на Підголоско. Там у деяких будинках людям постійно заливає підвали і через непродуману систему водовідведення та хаос у забудові є загроза сповзання схилів. Головний архітектор каже, що знає про це. Можливо там облаштують бочки, що збиратимуть воду, але над рішенням ще працюють. 

«Зелений» курс може врятувати

Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова з 2015 по 2019, каже, що міста Європи активно реагують на зміни клімату, адже рахують збитки від потопів. Тим часом у Львові немає програми, яка б змінювала поведінку людей з дощовими стоками.

«У 2011 році Копенгаген затопило так, що нанесло понад 10 мільярдів євро збитків. Також у Берліні були потопи. На міжнародному рівні визнано, що зміни клімату приводять до ударних стихій, і це буде посилюватись. Міста розуміють, що не можна перекласти всі свої колектори, збільшити їх діаметр, тому створюють програми, які працюють на зменшення кількості дощової води у колекторах – це облаштування зелених дахів і перехоплюючих водойм», – каже архітектор.

Він каже, що міські урядники у Львові переважно діють по-старому, не бажаючи змінювати щось, навіть коли є можливість.

«Треба людей, які напрацюють таку екологічну програму, представлять її громаді, але й самі будуть у ній переконані. Треба замовити дослідження, з’ясувати де можна застосовувати перехоплюючі водойми, де зелені дахи, довідатись, які ще є рішення. Скільки це буде коштувати. Це має бути стратегія. Коли я був головним архітектором, то компанія, яка зводить житловий комплекс «Америка» на вулиці Володимира Великого погодилась спускати стоки з дахів в став у Горіховому гаю. Вони запросили проєктантів, але водоканал їм потім дав техумови на врізання в колектор, вирішив, що їм того не треба. Немає міської політики», – каже він.

І додає, що дощівка з дахів одного житлового комплексу наповнювала б став, який зараз пересихає. Втілювати такі проєкти можна не за гроші міста, а у співпраці із забудовниками. Для цього місто може й не має достатньо повноважень, але має сильні політичні важелі, певен архітектор. 

Вікторія Савіцька, Дмитро Борисов

На головній ілюстрації використано картину Львівська Атлантида Наталії Куберської 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Аналітика Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!