«Малята, де ваші маски». Репортаж із карантинного Інтерсіті зі Львова
Вокзал прокидається
Через ремонт Чернівецької вхід до вокзалу за три місяці, поки він відпочивав від пасажирів, майже не змінився: весь у ремонтах. Щоправда біля входу, крім «онурівців», побільшало й звичайних людей із валізами.
Двоє поліцейських стоять на вході у вокзал, перегукуються між собою, але пасажирів не рухають.
Перевіряти їх на дотримання карантинних обмежень, якщо це так можна назвати, доручили працівнику вокзалу. Дядечко середніх років у масці чекає з безконтактним термометром у дверях.
«Ей, малята, а де ваші маски?», – запитує він у двох хлопців років п’яти-шести. Тим часом їхній тато на сходах порпається у валізі, шукає одноразові медичні маски. Без них на вокзал, каже, не впустять.
Термометр, такий як у «Сільпо» чи «Ашані», підносять до руки на менше секунди.
Приміщення вокзалу, мабуть, таким пустим ще не було. Біля кас поодиноко стоять пасажири першого карантинного рейсу «Львів – Київ».
Поїзд приїхав завчасно, але двері відкривати не поспішає. Разом із відновленням пасажирського залізничного сполучення запрацювали й кіоски з булками, крекерами та водою, які з утричі вищими цінами теж чекають на своїх покупців.
На пероні люди не сильно намагаються дотримуватись карантину. Маски, традиційно, на шиї чи в руках. Запах мастил залізниці швидко збиває тугу за потягами, яких не було з 17 березня.
Через один
Потяг нарешті відчиняє двері пасажирам. Немає традиційних черг, стюартів на вході чи додаткових перевірок. Береш – заходиш.
У салоні чисто, відчутний легкий запах антисептика, до якого вже давно звиклось, як до улюблених парфумів. Розсадка таки через один, як і обіцяли на сайті «Укрзалізниці»: на двомісних рядах – один пасажир, а тримісних – двоє. Місце посередині – порожнє.
На першому місці скупчилася компанія молодих хлопців та дівчат. Їдуть до Хмельницького, розповідають, що чули про 76 випадків коронавірусу у Кривчицькому психоневрологічному дитячому диспансері, які виявили за добу. Далі говорять про різне.
«А я ще встиг поїхати зі Львова, коли був останній поїзд. Квитки тоді розкупили дуже швидко, тож мені пощастило», – розповідає хлопець із компанії.
Частина пасажирів причаїлися біля вікна, без масок узагалі або будь-де, тільки не на роті й носі.
«Шановні пасажири, вас вітає місто-герой Київ. За кілька хвилин ми прибуваємо до кінцевої станції», – говорить на весь вагон приємний жіночий голос.
Це здіймає легкий сміх серед присутніх.
Пасажири потруху розсідаються. Ті, хто були в масках, знімають їх, після чого дезінфікують руки. Поїзд рушає.
Кафе не працює
За хвилин 15 салоном починає ходити стюарт, перевіряє температуру, як може, дивиться на квитки і паспорт. Мій сусід навпроти з вираженою нежитю навіть для стюарта маску не одягнув, зауваження не отримав. Усю дорогу намагався прикривати лице рукою чи носовичком. І на тому, дякую.
«Шановні пасажири, на час карантину у вагоні №3 не працює кафе, вибачте за незручності», – каже той же приємний жіночий голос.
Поки що майже нічого не нагадує, що в світі вже три місяці – пандемія невідомого вірусу, від якого досі немає ліків.
Далі більш суворий чоловічий голос каже у гучномовець, що у нас таки є «епідемія гострої респіраторної вірусної інфекції. Шановні пасажири, дотримуйтесь карантинних обмежень».
Цієї поїздки ніхто так і не спробує WOGівські хот-доги, не підключиться до вайфаю, хоча тут якраз без сюрпризів, і, вочевидь, не познайомиться з сусідом. Зате можна зручно розкинутись на два крісла і навіть таки поспати.
Стюарт ще кілька разів пройдеться вагоном, але без зауважень. Його час від часу змінюватиме прибиральниця. Але немає кафе – немає сміття.
Поїздка карантинним чи то посткарантинним потягом мало чим відрізняється від звичайної: квитки не подорожчали, посилених перевірок немає. Хіба що напівпустий салон десь нагадує, що світ зупинився на три місяці і потроху, попри рекордний ріст нових хворих по Україні та спалах у Львові, повертається до життя.
Вікторія Ейсмунт
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Матеріал підготовлений у межах спецпроєкту «Мобільне місто»
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» – це медіа, якому справді можна довіряти.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
- у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Мобільне місто
- Що зміниться на площі Ринок та вокзалі, або Як Львів стає доступнішим
- «Будь-хто може збудувати у Львові будинок на 300 квартир, але що з мобільністю?»
- Маршрути мають бути короткими і прямими. Що місто планує цього року зробити для покращення мобільності
- Місто коротких відстаней? Як кандидати на мера Львова вирішуватимуть транспортну проблему
- Пересісти на велосипед. Чи потрібен Львову велопаркінг і хто ним має займатися
- Хто гальмує е-квиток у Львові та коли він таки може з’явитися