гадюка і веретільниця

гадюка і веретільниця

Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними

59182 0
Коли можна натрапити на змій у Львові й області та чим вони небезпечні.

На Львівщині водиться лише один небезпечний вид змії — гадюка звичайна. Її отрута не смертельна, та все ж має неприємні наслідки, подібні на сильну алергічну реакцію. Як розпізнати отруйних змій на Львівщині, як поводитися при зустрічі з плазунами та чого не варто робити при укусі, Tvoemisto.tv розповів голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства Тарас Гринчишин.

Які змії водяться у Львові, на околицях міста та загалом в області?

Усього на Львівщині трапляються чотири види змій, більшість з яких неотруйні. Це вуж звичайний, а також рідкісні й занесені у «Червону книгу України» мідянка та полоз лісовий. Вони неотруйні. Отруйним є лише один вид — гадюка звичайна (на головному фото ліворуч — прим. ред.), інколи неслушно звана «карпатською». Окрім того, часто трапляється дещо схожа на змій й цілковито нешкідлива безнога ящірка — веретільниця ламка (на головному фото праворуч — прим. ред.).

Мідянка

Полоз лісовий

У самому Львові зазвичай трапляється лише вуж звичайний — частіше на околицях міста та поблизу парків, але часом на центральних вулицях і навіть у житлових будинках. Кілька разів протягом останніх років до міста з більш південних і теплих регіонів України випадково — ймовірно, у транспорті чи багажі мандрівників та рибалок — потрапляв і вуж водяний. На заході Львова, що межує з лісами Розточчя, у мікрорайоні Рясне-2 принаймні двічі спостерігали гадюку звичайну. Зрідка то на вулицях, то в квартирах львів’ян трапляються екзотичні види змій, наприклад, американська молочна змія чи королівський пітон, що потрапляють туди після втечі з приватних тераріумів.  

Де найчастіше їх можна зустріти?

Змії частіше оселяються там, де є певне різноманіття умов, — на узліссях, вирубках, у чагарниках, кам’янистих місцинах, на берегах водойм тощо. Вужі віддають перевагу більш вологим місцям, інші види — сухим. Також змій приваблюють покинуті бетонні конструкції, окремі брили, напівзруйновані стіни, повалені дерева, пні, купи тирси — тобто місця, на яких вони можуть вигріватися на сонці і під якими можуть ховатися. Ваблять їх і гризуни, що тримаються поблизу людського житла.

Читайте також: Як уберегтись від львівських комарів. Поради експертки

А коли саме вони трапляються?

Прокидаються зі сплячки змії рано навесні, іноді ще в лютому, відтак розселяються територією. Найактивнішими вони є традиційно в шлюбний період у травні, але натрапити на них можна впродовж усього літа й аж до осені, поки є теплі дні, у будь-яку погоду, крім сильної спеки та холодів. Найбільш імовірно їх можна зустріти тоді, коли вони вигріваються на сонці після дощу та прохолоди. Багато часу змії проводять у сховках.

Як розпізнати небезпечних і безпечних змій? Яку загрозу вони несуть?

Перед тим, як іти на природу, варто пригадати, чим відрізняються різні види змій, переглянути фото та навіть зберегти їх собі на смартфон. Ящірка веретільниця, яку часто помилково називають мідянкою, а по народному — гладуном чи сліпачкою, є найбільш безпечною. У неї вужча за тулуб голова, менш гнучке, ніж у змій, тверде й блискуче тіло брунатного кольору завдовжки до 40-60 см. Як інші ящірки, вона може відкидати хвіст, але він вже не відростає.

Веретільниця

Усіх неотруйних змій, що водяться на Львівщині, можна розпізнати за довгим і струнким тулубом, що плавно переходить у хвіст, заокругленою формою голови, круглою зіницею ока. Мідянки у довжину можуть сягати 70 см, вужі — понад метр, полози — до 1,5-2 метрів. Полози та мідянки охоче лазять по деревах, вужі плавають, а водяні — ще й подовгу ховаються під водою. Саме останній вид, не маючи характерних жовтих «вушок», наганяє страх на людей, що відпочивають на берегах річок та морів. Відрізнити його можна за строкатим чорно-помаранчевим черевом та темними, розташованими в шаховому порядку плямками на оливковій спині. Лісовий полоз має темну спину й солом’яного кольору черево. Для мідянки характерні чорні смужки через око та пунктирний візерунок на сірій чи коричневій спині.

Водяний вуж

Читайте також: Тоді всього було більше, ніж зараз. Як львів’яни відпочивали 100 років тому

На відміну від них усіх, гадюка є товстішою й доволі невеликою — щонайбільше 70-80 см, а зазвичай 40-60 см. Хвіст у неї короткий і різко тоншає від основи, голова приплюснута, зіниця ока має форму вертикальної щілини. Забарвлення — або суцільне смоляно-чорне, або з дуже характерним темним зиґзаґоподібним чи ромбічним малюнком на світлішому тлі, що може мати різні відтінки — сірий, бурий, шоколадний, зеленкуватий. Самці забарвлені більш контрастно, але розміром менші від самиць. М’язи гадюки не надто міцні, тому полюючи більше покладається на дію отрути, на дерева чи у воду вона йде неохоче.

Пара гадюк звичайних

Чим небезпечний укус гадюки?

На щастя, небезпека не дуже значна — отрути усіх українських гадюк не дуже сильні та мають переважно місцеву, а не загальну нервовопаралітичну дію.

А як від них вберегтися?

Змії глухі, але добре відчувають вібрацію. Тому зазвичай, відчувши ходу людини, вони відразу намагаються сховатися, тож більшість з них ми навіть не помічаємо. Якщо ж на нашому шляху дійсно трапиться змія, треба не панікувати, а передусім спробувати роздивитися й з’ясувати, з ким маємо справу.

Наші змії, зокрема й гадюка, ніколи першими не нападають на людину — вона ж не є їхньою здобиччю, а її поява, навпаки, несе з собою загрозу. Тож укусити вона може тоді, коли на неї наступили, торкнулися її рукою або ж коли вона не має шляху для втечі. Якщо ви цього не робили, то найкраще буде обійти гадюку стороною. Вона не дуже рухлива, тож дистанція у два-три метри вже буде безпечною. За потреби її можна відкинути зі стежки довгою палицею чи гілкою.

Якщо вам трапиться неотруйний вид, то можна не хвилюватися. Але якщо змія поселилася неподалік вашого житла і вам від цього некомфортно, то її можна відловити палицею чи рукою та віднести подалі. Те саме можна зробити і з гадюкою, але ліпше лишити цю справу фахівцям. Крім того, варто розчистити обійстя від зайвих заростів, непотребу, харчових відходів, які можуть приваблювати гризунів.

Читайте також: У дитячій лікарні Львова можна безкоштовно здати аналізи, які раніше робили лише приватники

Розкажіть про надання першої домедичної допомоги: що можна, а що точно не варто робити, коли вкусила змія?

Найперше — не панікувати. Рану варто дезінфікувати чи хоча б промити водою. Відразу слід зняти предмети, що в разі набряку можуть перетискати кінцівку, — браслети, перстень, обручку тощо. Дискусійним досі залишається відсмоктування отрути. Можна спробувати видалити якомога більше отрути з рани, видушуючи її з кров’ю чи відсмоктуючи. У жодному разі не слід цього робити ротом, якщо тріснута губа або в роті є відкрита рана, оскільки отрута може відразу потрапити у кровоносні судини шиї та голови, що справді небезпечно. Якщо ж слизові оболонки цілі, то негайно спльовуючи відсмоктану отруту цьому можна запобігти. Цей метод двічі випробувано на собі, та й серед професійних змієловів невідомі випадки, коли б хтось нашкодив собі в такий спосіб. Медики ж, навпаки, відсмоктування не рекомендують. У будь-якому випадку, зменшення дози отрути, яка потрапила в організм, зменшує її наслідки.

Не можна накладати джгут, оскільки отрута гадюки має сильну місцеву дію і від застою крові може початися відмирання тканин у місці укусу. З іншого боку, навпаки, не варто інтенсивно рухати враженою кінцівкою, щоб не дозволяти отруті розійтися по всьому організму. Кінцівку варто знерухомити, місце укусу можна охолодити, але не розрізати й не припікати.

Наслідки укусу гадюки

А є якась протиотрута?

Застосування протиотрути можливе, але воно ефективне тільки в найближчу годину після укусу. Потім уже лікуватимуться наслідки отруєння, які досить схожі на сильну алергічну реакцію та можуть бути різними. У місці укусу відразу відчутно різкий біль, а дещо згодом — печію й свербіж. Також з’являється сильний набряк, який поступово поширюється вгору кінцівкою. Може бути загальна слабкість, нудота та запаморочення. У важких випадках настає порушення діяльності серця та ниркова недостатність. Потерпілому треба давати багато пити, якщо є можливість — прийняти антигістамінні препарати. Хоча в здорової дорослої людини з часом усе може минутися навіть без лікування, проте все ж бажано звернутися в медзаклад. Якщо гадюка вкусила дитину, то відвідати лікарню потрібно обов’язково.

Читайте також: В Україні пропонують обладнати дефібриляторами усі людні місця

А яка статистика укусів гадюкою на Львівщині? Чи були смертельні випадки?

Докладної й вичерпної статистики укусів людей гадюкою наразі бракує, оскільки чимало людей обходяться самолікуванням, тож офіційно такі випадки не реєструються. Але в області йдеться приблизно про кілька сотень випадків на рік. За моїми спостереженнями, статистика зростає, хоч може бути, що це просто ефект від швидшого поширення інформації про такі випадки. Смертельні випадки від укусів гадюк трапляються вкрай рідко. За останні 20 років мені відомо лише про два підтверджені випадки на Сколівщині у 2004 році — зокрема, малої дитини, яка не могла пояснити, що із нею трапилося. Доводилося чути ще про кілька ймовірних.

Навіщо ви проводите тренінги для волонтерів про змій? Чи плануєте подібні заходи для інших людей?

Зараз все більше людей потерпає від укусів змій, а самих змій — найчастіше неотруйних — жорстоко переслідують. З одного боку, це спричинене зростанням популяції плазунів унаслідок потепління. З іншого боку, людям бракує про них знань, і тому будь-яка змія викликає в них агресію та паніку. Крім того, ще й медіа часто публікують інформацію з невдалими, безглуздими заголовками і ілюструють її недоречними фото. І якщо на глобальне потепління вплинути складно, то надати людям базові знання про плазунів — можна й потрібно. Вони будуть корисними, у першу чергу, тим, хто часто буває в природі або ж чия робота пов’язана з безпекою інших — військовим, поліції, пожежникам, персоналу дитячих таборів, провідникам туристичних груп.

Вужі звичайні

Наразі час від часу я проводжу лекції для різних тематичних аудиторій, але є плани щодо інших заходів. Загалом раджу всім дотримуватись в природі елементарної обережності, не піддаватись паніці, а також прошу утриматись від немотивованої агресії щодо змій, навіть отруйних, адже усі вони — живі істоти та мають своє місце в природі.

Розмовляла Ольга Коваль,

Фото Тараса Гринчишина та Олександра Кусьнежа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста