Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

«Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету

12399 0
Борис Зіменковський очолює Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького впродовж 24 років. До цього 19 років був проректором і сім років деканом.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького – один із найдавніших вишів в Україні, адже створений у 1784 році постановою австрійського уряду. До 1939-го тут була 21 кафедра, в тому числі 10 клінічних. У 2021 році їхня кількість зросла до 76-ти, з яких клінічними є 49-ть. Базами університету на сьогодні є 109 закладів охорони здоров’я у Львівській, Рівненській та Волинській областях. 

Про те, коли планують відкрити університетську клініку при Львівському медуніверситеті та для чого це вишу, а також про особливості навчання і вступу одного з найбільших медичних вищих навчальних закладів України, Тvoemisto.tv запитало в ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Бориса Зіменковського.

Читайте також: «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде

Про університетську клініку

Для початку поговорімо про те, що тепер найбільше на вустах: Клінічну лікарню Львівської залізниці, яку планують передати у підпорядкування МОЗу під управління вашого медуніверситету, щоб створити на її базі університетську клініку. Наскільки потрібна така клініка і чому саме зараз про це заговорили?

Жоден університет без університетської клініки вижити не зможе. Без своєї лікарні ми завжди будемо «в приймах». Але щоб створити чи збудувати нову клініку для такого університету, як медичний, потрібно щонайменше мільярд доларів. В університеті маємо 76 кафедр, з яких 49 клінічних, вони розміщені на 109 базах. Наші кафедри є в багатьох лікарнях, найбільше, по 15-ть, у Львівській обласній лікарні та Лікарні Святого Пантелеймона, тобто колишній ЛШМД.

Лікарі несуть відповідальність за підготовку спеціалістів та лікування пацієнтів, тож усі, особливо лікарі, самі мають бути зацікавлені в їхній підготовці. Лікарі – це насамперед про відповідальність. Помилка лікаря чи то в діагностиці, чи в лікуванні може загрожувати життю людини.

А чому університетську клініку плануєте створити саме на базі залізничної лікарні? Тривалий час усі вважали, що вашою клінікою є Львівська обласна лікарня. Від декого досі можна почути «їду в медінститут», а деякі водії трамваїв дотепер оголошують таку зупинку.

Питання створення університетської клініки для медичного університету визрівало давно – більш ніж 50 років. До 1956-го ми справді мали таку клініку і кафедри в медінституті, який зараз називається Львівська обласна лікарня. Проте її забрали.

Структурно обласна лікарня нам підходила б найкраще: велика, розрахована на майже тисячу місць, розташована недалеко від нас. Проте втілити це складно. І оскільки залізнична лікарня, яка, до речі, також є великою і має близько тисячі місць та 15 відділень, є відомчою, то постало питання переводу її в систему МОЗу, а відтак під університетську клініку.

У наших планах, щоби ця лікарня стала функціональним підрозділом нашого університету.

Коли університетська клініка при ЛНМУ зможе запрацювати і чи маєте ви на це ресурси?

Хотілося б, аби клініка запрацювала щонайшвидше. Зрозуміло, що бюджет зараз ніхто не змінюватиме. У відомчій залізничній лікарні він уже закладений до нового року, його можна було б передати МОЗу і таким чином усе погодити.

Скільки кафедр плануєте відкрити або перенести в університетську клініку?

Це все ще потребує обговорення. Переїдуть не всі кафедри – ті, що менші, плануємо розширити, а ті, що діють у Львівській обласній лікарні, лікарні швидкої допомоги і на інших базах та лікарнях, залишимо, їхні філії відкриємо в університетській клініці. Ті, яких нема, створимо.

Чи відомо вам, що трудовий колектив залізничної лікарні проти відкриття в ній університетської клініки. Можливо, ви мали зустріч з ним, розмову?

Так, із трудовим колективом зустрічалися. Найперше обговорили і пояснили, що нікого не збираємося звільняти, скорочувати, щось змінювати. Звісно, через відкриття кафедр доведеться дещо скоротити кількість ліжко-місць, тобто в лікарні стане на кілька палат менше. Але, напевно, буде набагато гірше, якщо цю лікарню продадуть бізнесменам. Тоді люди точно залишаться без роботи.

Це залізнична лікарня, і працівникам обіцяли, що першочергово в ній надаватимуть допомогу залізничникам. Загалом отримати медичні послуги там зможуть жителі Львова та області. Всі послуги у лікарні будуть законтрактовані. Якщо донедавна медицину фінансували з одного джерела, то тепер дозволили фінансування з різних джерел: від НСЗУ, через надання платних послуг, наукові дослідження тощо.

Читайте також: Залізничну лікарню у Львові планують перетворити в університетську клініку. Лікарі – проти

Прикладом вдалої реорганізації є наш стоматологічний центр, який у 2006 році об’єднали з Обласною стоматологічною поліклінікою. По суті, це стоматологічний центр медуніверситету, тобто стоматологічна університетська клініка. Сьогодні там працює понад 500 фахівців, які надають допомогу людям зі всієї Львівської області. А це 1480 прийомів за зміну.

Про особливості універистету

Нещодавно МОЗ понизив кількість балів для вступу на медичні спеціальності. Раніше, аби вступити у медичний виш, потрібно було скласти ЗНО як мінімум на 150 балів. Через воєнний стан таку вимогу скасували, і це рішення спричинило хвилю обурень та побоювань, що такі студенти стануть некваліфікованими лікарями. Що можете сказати з цього приводу?

Проти 150 балів у нашому медичному університеті ми не були, адже це мірило спроможності та знань майбутнього студента. Понад те, ми завжди виконуємо державне замовлення. І прохідними у нас були не 150, а 188 балів – на одну чи дві одиниці менше, аніж у відповідному київському виші.

Читайте також: Прохідний бал для вступу у медичні виші скасували через брак студентів

Але зараз ми перебуваємо в умовах воєнного стану, також не варто забувати, що до 31 серпня діє карантин. Тож маємо розуміти, що багато людей виїхали з окупованих територій, областей, де зараз точаться важкі бої. Студенти їдуть за кордон або залишаються в Україні, але переводяться. Частина не має змоги нормально підготуватися до випробувань.

Якщо є бажання стати медиком, подаватися може кожен, хто матиме більш ніж 100 балів з мультитесту. Все одно сформується прохідний бал, який буде значно вищий. Згодом частина студентів відсіється під час навчального процесу: хтось не потягне навчання, хтось не зможе скласти сесію чи кроки, яких є кілька. Їх проводить вже Міністерство охорони здоров’я. На третьому курсі – перший крок, на шостому – другий і в інтернатурі – третій. Ідея така – якщо дитина пішла вчитися на таку відповідальну спеціальність, як медик, то повинна вчитися нормально. Не може – нехай забирає документи і не займає чиєсь місце.

Наприклад, у 2021 році з-поміж шести тисяч студентів довелося вигнати 452, що становить 9 відсотків. З них 358 – українські студенти і 94 – іноземці. При тому, що попрощалися з 395 студентами, трьома аспірантами і 34 інтернами – 58 відсотків не виконали навчальні плани, 12 відсотків перевелися, а 30 пішли на власне бажання. І так є майже щороку, бо ж ми не можемо випустити поганого спеціаліста, в майбутньому це може призвести до багатьох проблем.

Зрештою, люди завжди чимось обурені. Те саме було, коли вводили ці 150 прохідних балів. Гадаю, це обурення чимось або кимось спровоковане.

Розкажіть про структуру Львівського медичного університету – наскільки він великий?

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького – це сучасний багатопрофільний навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який об’єднує шість факультетів і Медичний коледж, 76 кафедр, з яких 49 є клінічними. Також у нас є стоматологічний медичний центр, навчально-виробнича аптека, навчально-імітаційний центр, кілька науково-дослідних лабораторій і центрів, Інститут епідеміології та гігієни, наукова та студентська бібліотеки, ботанічний сад, 15 навчальних корпусів, 9 гуртожитків, комплекс студентського харчування і спортивно-оздоровчий табір «Медик».

Що стосується ботанічного саду лікарських рослин, то такого не має жоден медичний виш. Для фармації це справжній імітаційний центр. У бібліотеці, що при медуніверситеті, понад 600 тисяч томів книжок.

У стінах університету навчається близько шість тисяч студентів. За рік проходить навчання понад 20 тисяч студентів разом з інтернами, тими, що здобувають післядипломну освіту, і тими, що проходять підвищення кваліфікації.

Які спеціальності в медуніверситеті є найпопулярнішими?

На першому місці лікувальна справа. Найменше ідуть вчитися на фармацію. І дарма. Кожен четвертий доктор наук в Україні є доктором медичних наук, але докторів фармацевтичних наук є дуже мало.

Яку частину студентів становлять бюджетники, а яку платники?

58 відсотків студентів навчаються на платній основі, відповідно, 42 відсотки є бюджетниками. Наприклад, у 2021 році до медичного університету зарахували на навчання 2 тисячі 292 людини, з яких 1047 вчаться державним коштом.

Читайте також: Попри війну кількість іноземних студентів у Львівському медуніверситеті майже не зменшилася, – ректор

А скільки коштує платне навчання в медичному виші?

На медичних факультетах вартість навчання становить 46 тисяч гривень за рік. Педіатрія – 44 тисячі, стоматологія – 49 тисяч (студенти вчаться пять років, потім інтернатура, а не шість, як на решті спеціальностей – Ред.), фармація – 35 тисяч гривень. Заочна форма навчання на фармації обійдеться в 29 тисяч гривень за рік.

У коледжі, що при університеті, який готує медсестер, можна вчитися лише на контрактній основі. На основі базової загальної середньої освіти, тобто з 9 класу, можна навчатися за 34 тисячі 200 гривень, а на основі повної загальної середньої освіти, тобто з 11 класу, за 32 тисячі 800 гривень.

Ті, що вчитимуться на платному, їм же ж не обов’язково здавати мультитест?

Вони будуть платити в касу і вчитимуться, поки матимуть розум і силу. А якщо не захочуть, будемо з ними прощатися. Так, ми заробляємо на платниках, але вчитися також треба. Ми випускаємо лише добрих фахівців.

У медуніверситеті завжди чимало іноземців. Скільки їх зараз і звідки найбільше?

Із майже шести тисяч студентів Львівського медичного університету 1620 є іноземцями: індійці, поляки, жителі країн Африки. Загалом із 39 країн світу. 97 відсотків із них навчається англійською. Щороку набираємо 300-350 іноземців.

Раніше до нас часто вступали поляки, особливо ті, що не спромоглися вступити у польський виш, або ті, кому там було занадто дорого вчитися. Але була тенденція, що на другому-третьому курсі вони переводилися на навчання до Польщі. Через це наш університет зменшив квоту для поляків, аби не займали чиїсь місця.

Чи поменшало студентів, особливо іноземних, через війну та запровадження воєнного стану?

Практично ні. Студенти медичного університету через війну вчаться онлайн, тож заходять на пари дистанційно з тих країн, у яких живуть. Навчання покинули одиниці, переважно студенти з Африки – 20-25 людей.

Ви говорили про гуртожитки. Чи достатньо в них місць для ваших студентів?

У дев’яти наших гуртожитках може проживати 3,5 тисячі студентів. Звісно, під час воєнного стану більшість їх виїхала, та загалом місць вистачає, але якби ще додалося з 500 місць, було б добре.

Скільки викладачів у медичному університеті?

Маємо 1351 науково-педагогічного працівника і 45 педагогічних працівників, 201 доктора наук, у тому числі 152 професори, багато доцентів, кандидатів наук.

Про особливості вступу та навчання

Як гадаєте, з огляду на теперішні події може зменшитися кількість абітурієнтів у новому навчальному році?

Думаю, що зменшиться. Хоча, в принципі, зараз про це складно говорити. Через воєнний стан частина абітурієнтів виїхала за кордон, але є ті, що планують до нас вступати. Той, хто воліє залишитися в Україні, однозначно захоче вчитися на заході, де рідше оголошують повітряні тривоги і менше прильотів ворожих ракет.

Як будете починати новий навчальний рік – онлайн чи офлайн і коли саме, адже є рекомендація МОНу, щоби навчання у вишах починалося не з 1 вересня, а із середини серпня?

Читайте також: Львів став другим за популярністю містом, де абітурієнти планують складати мультитест

Найімовірніше, розпочнемо навчання з 1 вересня. Не бачу потреби робити це швидше, ламати весь навчальний процес. Навіщо? Щоб зекономити на теплоенергії? Якщо буде дистанційне навчання, то й так зекономимо.

Навчання, очевидно, починатимемо онлайн. Річ у тім, що укриттів у нас практично не має. Наприклад, в одному з корпусів при нормальній кількості учасників навчального процесу, а це 500 людей, в укритті може поміститися 150. Чи можу я дозволити навчання, якщо всім не вистачає місця? Це ж відповідальність за чиєсь життя.

Як позначилася тривала дистанційна освіта на навчанні студентів?

Пари у нас відбувалися в онлайн-режимі. Практику дозволили проходити за місцем проживання. Якщо у студента такої можливості не було, то допомагали або відправляли його в імітаційний центр. У нас це 12 станцій, які охоплюють усі напрямки медицини: акушерство та гінекологію, стоматологію, хірургію тощо.

Чи багато маєте студентів із числа внутрішньо переміщених осіб і чи знаєте, скільки буде першокурсників?

Думаю, небагато. Про це також зараз говорити зарано. Докладнішу інформацію матимемо в другій половині серпня, коли одні вступлять, другі переведуться, треті поновляться. Багато що залежатиме і від кількості вільних місць. Думаю, матимемо студентів із Києва, Харкова, Дніпра.

Чи практикують в очолюваному вами виші міжнародні обміни та чи може він похвалитися університетами-партнерами в світі?

Партнерами Львівського медичного університету є 67 університетів з 21 країни світу. Найбільше їх у Польщі, Німеччині, Великій Британії. У 2021 році підписали чотири угоди про співпрацю – з польським Університетом бізнесу та підприємництва, Жешувським університетом, іспанським Стоматологічним інститутом Athenea та Франкфуртським університетом імені Йоганна-Вольфганга Гете, що в Німеччині.

Крім того, в нас діє програма академічної мобільності Erasmus+, згідно з якою студент вчиться її коштом. Зокрема, налагоджена співпраця з Вроцлавським медичним університетом імені Пястув Шльонських, польським Університетом бізнесу та підприємництва і чеським Університетом Палацького.

Читайте також: Тривалість проходження тесту на ЗНО продовжили до 120 хвилин

Не можу не запитати про те, як працює військова кафедра у медичному університеті?

Її робота не змінилася, військова кафедра працює. Попри війну популярною вона не стала. На військовій кафедрі вчаться лише на контракті. Наприклад, цього року її закінчили близько 60 медиків. Всі вони отримали звання молодшого лейтенанта. Далі на бажання вони можуть продовжити навчання в Києві – вивчитися на військового офіцера-медика.

А яка кількість випускників, студентів, викладачів зараз на війні?

Таких небагато.

І наостанок про плани. В якому стані приміщення кафедр Львівського медичного університету і чи плануєте там ремонти найближчим часом?

Ремонти робимо переважно поточні. Враховуючи теперішні події, практично нічого нового не плануємо.

Розмовляла Ольга Шведа

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інтерв'ю Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!