
Фото: dpsscn.gov.ua
Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
Шкільні будні
«Уже третій день поспіль дають на сніданок салат з капусти і макарони, а на обід – деруни. На голодний шлунок – капусту. Дитина, як пішла в школу, стала скаржитись часом, що живіт болить. Раніше такого ніколи не було», – каже мама першокласниці Ірина.
Жінка додає, що булочки доньці пече наразі сама, бо в шкільній їдальні вони не їстівні. Щоправда, не знає, чи на довго вистачить сил.
В іншій початковій школі директорка хвалиться на батьківських зборах, що на їхній кухні роблять найкращі котлети – діти аж в чергу стають. На обличчях кількох мам – подивування і скепсис. Деякі батьки кажуть, що діти люблять на сніданок солодкі шкільні оладки з повидлом і часом просять зробити вдома такі ж, та відтворити їх ніколи не виходить.
У школі, де дітей харчує приватна фірма, у меню є олів’є, голубці, кілька видів супів і навіть різотто. Та це радше виняток.
Хто годує учнів львівських шкіл
Загалом у Львові 112 шкіл, ліцеїв та гімназій, що їх обслуговують 30 підприємств, задіяних у сфері харчування. Переважно це комунальні ПГХ «Школярик» та ПГХ «Школяр», ще – кілька ФОПів. У двох закладах освіти – готують власними силами, ідеться у відповіді управління освіти ЛМР на запит Tvoemisto.tv.
З міського бюджету на сніданки для молодших школярів та обіди для певних категорій дітей виділяють 12-14 грн. Ідеться про дітей учасників АТО, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей тощо.
Візуалізація Марії Стахів
За ці гроші дітям пропонують меню, основою якого є макарони (зрідка – з твердим сиром), картопля, гречка, капуста, бурячки, часом – квашений огірок, хліб, какао з молоком, завжди – багато чаю з цукром. У меню не зазначають сортів пшениці, з якої виготовлені макарони, не пишуть, чи цільнозернові крупи використовують для приготування каш та який хліб дають дітям.
Кілька підприємств ввели у меню рис – каша або плов по одному разу за два тижні. Дехто з надавачів послуг вказує у меню коротко – каша розсипчаста. З супів дітям пропонують неозначений овочевий та гороховий. З молочного – сирники раз на тиждень. З м’яса і риби дітям дають курятину, у вкрай рідкісних випадках – яловичину, але найчастіше в меню ідеться просто про «м’ясну котлету». Кілька разів на тиждень дають сосиски та докторську ковбасу. Як показує аналіз кількох типових шкільних меню у Львові, відварні м’ясні страви – рідкість для них. Переважно продукти смажать, іноді – тушкують, рибу смажать завжди.
У деяких меню згадуються фрукти, але не вказано, які саме. Одна мама розповідає, що раз давали яблуко, щоправда, схоже на те, що росло воно на шкільній території. Натомість дітей щедро годують борошном та цукром – оладками з повидлом, печивом, походження якого не вказують, чаєм з цукром і хлібом.
Меню складають на основі рецептурних збірників, затверджених для підприємств громадського харчування ще у 1983 та 1990 році. В управлінні освіти ЛМР кажуть, що вплинути на затверджені технологічні карти не можуть, бо цим керує державна влада.
Щодо снеків – чіпсів, сухариків тощо, в управлінні освіти ЛМР кажуть, що, перш за все, це контролюють батьки.
«Чіпсів у наших школах немає вже ніде. І тих круасанів довготривалого зберігання немає. Є печиво, вафлі, булки. Буфетна продукція є в кожній школі», – каже Зоряна Довганик.
Чиновниця зазначає, що надавачі послуг з харчування, і приватні, і комунальні, – усі заробляють на цьому.
«Я би не сказала, що меню дуже бідне. Там є і риба, і м’ясо. Овочі і фрукти – постійно є в наших школах. Звісно, не йдеться про дорогі продукти. Але також є лимони завжди. І це залежить від надавачів послуг, в яких ми купуємо послуги», – додає Зоряна Довганик.
Як кіт наплакав
Надавачі послуг наголошують, що через невелике фінансування дотримуватись норм для порцій у грамах вони не будуть. Дехто чесно заявляє, що даватиме одну котлету замість двох – тобто 50 грам м’яса.
Головна дієтологиня Львівщини Надія Матейчук розповіла у коментарі Tvoemisto.tv, якими мають бути порції для школярів.
«Від 11 до 14 років – норма 60 грам риби, 15-18 років – 70 грам, 7-10 років – 40-50 грам. Так само м'ясо. Від 130 до 150-160 грам відварного м’яса. Хоч мене за це можуть і розіпнути, але я противник сосисок. Ми ж добре знаємо що в них, тому їх у меню не має бути», – каже фахівчиня.
У МОЗ наводять свої дані щодо потреби хлопчиків і дівчаток в енергії та поживних речовинах.
Дієтологиня розповідає, як приблизно бачить шкільне меню на тиждень: картопляне пюре – двічі на тиждень, макарони – раз на тиждень, рисова і гречана каша – по разу.
«З м’ясного хай буде шматочок відварної курки чи телятини, чи двічі на тиждень хай буде риба, відварне м'ясо, парова тефтелька. Смажене не добре, діти часто скаржаться на болі в животі, вони не все можуть їсти. Тому парове і відварне – найкращий варіант», – радить Надія Матейчук.
Читайте також: В Україні посилюють вимоги до харчування в навчальних закладах. Деталі
Щодо овочів, то, каже дієтологиня, салат з капусти мав би шанси на успіх, якби його робили як удома – з яблуком або морквою. Також вона радить бурячкове пюре, квашені огірки та тушковану моркву.
«Сиру моркву я б не давала, невідомо, чи совісно вона помита. Морква не втрачає багато вітамінів при тушкуванні. Добре було б, якби були свіжі помідори та огірки, але вони в серпні є. Голубці можна дітям давати, плов можна. Курземе з жолудів з цикорієм. Щоб було більш калорійне меню, у ті дні, коли є риба, можна дати запечене яблуко – цього року яблука вродили – або сире яблуко, хто як любить. Кисіль може бути, як з концентратів, так і приготований зі заморожених ягід чи повидла. Сир твердий можна. Але для школи це буде дорого. Бо нормальний сир коштує від 150 грн і далі. Варене яйце може бути. Дитина має право з’їдати яйце щодня, та хоча б тричі на тиждень давали», – перераховує Надія Матейчук продукти, що, на її думку, пасували би до шкільного меню.
Та, зазначає вона, для повноцінного харчування в школі його вартість має становити щонайменше 25 гривень.
А як у них?
З початку навчального року донька Світлани ходить в середню школу в Любліні. Харчування тут платне – 3,5 злотих (приблизно 22 гривні) на день. У меню щодня є різноманітні фрукти та овочі, лише батьки мають підписати згоду на те, щоб їх давали дитині.
«Кожного дня дають розфасовані на порції фрукти і овочі. З фруктів дають яблука, нектаринки, сливи, виноград. З овочів – перець солодкий, моркву, редиску, огірки, помідори», – каже Світлана і додає, що тут все зовсім інакше, «ніж у нас».
Мами київських школярів розповідають про меню в школах, де вчаться їхні діти: макарони, гречка, пюре, сосиски, котлети, чай і компот – основа раціону. Деякі мами згадують м’ясну підливку та запіканку з домашнього сиру. А зрідка в розмові ідеться про рис, сирники, млинці і какао. З овочів – буряк, квашена капуста та квашений огірок. Одна мама згадує, що восени давали салат з огірків та помідорів. З напоїв переважає солодкий чай. Меню, кажуть, практично однакове щотижня. Втім, є і більш різноманітні меню:
Меню однієї з київських шкіл
Школярка зі Сміли, що на Черкащині, Альбіна Литвиненко розповідає, що в шкільному меню переважають гречка, картопля, макарони і капустяний салат. Також дівчинка згадує про рисову кашу та оладки.
Здорове меню від МОЗ
Тим часом у МОЗ для складання меню радять спиратись на «Тарілку здорового харчування», запропоновану міністерством минулого року. Фахівці наголошують, що овочі та фрукти різних кольорів та виду мають становити основну частину прийому їжі – ½ тарілки.
«І пам'ятайте, що картопля не вважається овочем у «Тарілці здорового харчування» через негативний вплив на рівень цукру в крові», – кажуть в МОЗ.
Щодо круп та круп’яних виробів, то, згідно з рекомендаціями, цільнозернові продукти мають становити ¼ тарілки: це ячмінь, зерна пшениці, вівсянка, гречка, неочищений рис і продукти, виготовлені з них.
«Макарони з твердих сортів пшениці корисніші, ніж білий хліб, білий рис і інші очищені зерна», – говорять в МОЗ.
Ще чверть тарілки має становити білок: риба, курка, квасоля, горіхи – здорові та різноманітні джерела білка. Їх можна додати в салат.
«Обмежте споживання червоного м'яса і уникайте переробленого, як бекон і сосиски», – радять фахівці.
У МОЗ також згадують про рослинні олії в помірній кількості, але не гідрогенізовані. Тут нагадують, що знижена жирність не завжди означає користь.
«Пийте воду, каву або чай. Відмовтеся від солодких напоїв. Споживайте одну або дві порції молока і молочних продуктів на день. Обмежте вживання соку до маленької склянки на день. Тарілка здорового харчування також радить уникати вживання солодких напоїв, основне джерело калорій – зазвичай з низькою харчовою цінністю. Фрукти можна вживати як десерт або окремий прийом їжі. Не обов'язково розміщувати їх на тарілці. Головне не забувати про споживання фруктів у достатній кількості», – ідеться в порадах МОЗ.
«Вид вуглеводів у вашому харчуванні важливіше, ніж кількість», – наголошують в Міністерстві.
Щодо солі, то для дітей це 2-3 г на добу, для підлітків – менше 5 г на добу, цукру – 25-50 грамів включно з фруктовими цукрами.
Звички, що впливають на життя, формуються в дитинстві
Біологиня Дарія Прокопик дає поради про те, як виховати у дітях звичку харчуватись здорово. Вона наголошує, що дітей потрібно привчати до різних смаків, що іноді потребує тривалого часу і вимагає терпіння. Також не можна примушувати дитину їсти овочі – вона просто має бачити, що їх їдять дорослі і вони постійно доступні. Овочі не варто «маскувати», адже дитина має усвідомлювати, що вона їсть.
Науковиця додає, що їсти краще в колі сім’ї і у чітко визначений час, це стосується і перекусів. Також їжу не можна використовувати як нагороду чи покарання – це не лише не сприяє виробленню здорових харчових звичок, а й впливає на психіку.
Читайте також: Їж, що дають.Чи матимуть львівські діти-алергіки окреме меню?
«Кількість води, рекомендована для споживання дітям, залежить від багатьох факторів – рівня фізичної активності, температури повітря тощо. Головний орієнтир – почуття спраги у дитини. Водночас дітям слід нагадувати про пиття, тому що вони погано розрізняють сигнали тіла про спрагу», – каже Дарія Прокопик.
Загальні ж рекомендації щодо питного режиму такі: діти віком 1-4 роки мають пити 2-4 склянки, 4-8 років – 5 склянок, 9-13 років – 7-8 склянок, 14 і більше років – 8-11 склянок води на день. Денну норму води дитина може отримати також і з харчових продуктів.
Що робити?
Якщо батьки незадоволені харчуванням дітей у школі, вони мають кілька варіантів, каже Зоряна Довганик. Якщо вони мають можливість доплатити до суми, що виділяє міськрада, то це легко та офіційно вирішується на рівні адміністрації навчального закладу та надавача послуг з харчування.
«Батьки можуть доплачувати офіційно на рахунок надавача послуг і будуть отримувати інше харчування, інші страви», – каже Зоряна Довганик.
Окрім того, додає чиновниця, у кількох школах міста запровадили «Меню на вибір» – діти і батьки з кількох запропонованих варіантів обирають страви, що діти їстимуть протягом наступного тижня. Таку систему згодом планують розповсюдити на все місто.
Також наступного року місто збільшить суму фінансування харчування дітей у школах. Ідеться про 15 і 18 грн замість 12 і 14 сьогодні.
А нещодавно місто затвердило стратегію «Львів – дружній для дітей». У документі, серед іншого, ідеться про поліпшення харчування в школах міста. До 2030 року.
«Збагачення шкільного раціону фруктами, овочами, молоком (для дітей, які не мають непереносимості) та кальцієвмісними продуктами, створення умов для попереднього вибору меню із кількох варіантів для учнів початкових класів», – ідеться в документі.
А наразі додамо головну пораду від науковиці Дарії Прокопик: будьте прикладом для своїх дітей – якщо хочете заохотити дитину їсти здорову їжу, то і самі маєте харчуватись правильно.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав
Міські акценти
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового