Уже понад місяць українські школярі та студенти навчаються у реаліях війни. Через ракетні удари по деяких регіонах України, зокрема й по Львівщині, до кінця тижня всі школи, університети, інші навчальні заклади перевели на дистанційний формат навчання. Проте передбачається, що вже з наступного тижня, з 17 жовтня, вони повернуться до звичного відвідування уроків та лекцій. Для цього в школах, університетах, їхніх укриттях має бути безпечно. Чи готові укриття у львівських школах та вишах, наскільки обізнані учні, студенти, вчителі й викладачі з алгоритмом дій у разі виникнення різних небезпек, у тому числі хімічної та ядерної атак, хто відповідальний за життя і здоров’я учнів та студентів, коли ті перебувають на очному навчанні, дізналося Tvoemisto.tv.

Шкільні укриття є, але ремонти в деяких ще тривають

Після позавчорашнього й учорашнього масованих ракетних ударів по території України, коли на Львівщині й у Львові зокрема зафіксували вибухи на об’єктах критичної інфраструктури, школярі залишаються вдома. Таку рекомендацію дали освітянам у Міністерстві освіти та науки України. Отже, звичного навчання у школах не було, а дитячі садочки працювали у режимі чергових груп.

Міністр освіти України Сергій Шкарлет вкотре наголосив, аби люди не нехтували правилами поведінки під час сигналу повітряної тривоги та спускалися в укриття. Якщо сирена застала учнів у школі, є чіткий алгоритм, як діяти в такій ситуації. Відповідальність за життя та здоров’я учнів покладена на керівників навчальних закладів й учителів.

«Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», якщо учень перебуває у школі, то відповідальність за його життя і здоров’я несуть керівники та інші працівники закладу. Батьки не мають писати жодних заяв, наприклад, про те, що беруть відповідальність на себе. Чи здатні батьки, перебуваючи на роботі, контролювати дітей, які у школі? Ні. Особливо у час війни», – зазначив у коментарі для Тvoemisto.tv головний освітянин Львова Андрій Закалюк.

Більшість шкіл, які є у Львівській ОТГ, мають охоронців та обладнані укриття. Зокрема, зі слів головного освітянина, кожна школа у Львові під охороною – на ніч навчальні заклади під’єднують до сигналізації, а вдень у них перебувають охоронці. Ба більше, 95% шкіл мають тривожні кнопки, у решті їх ще встановлюють.

Щодо укриттів, то вони найпростіші, у підвальних і напівпідвальних приміщеннях, які до цього часу використовували для інших потреб шкіл. Усі вони потребували ремонту. Незважаючи на те, що триває вже другий місяць навчання, ремонтів у деяких школах так і не закінчили. Загалом із міського бюджету на ремонт укриттів львівських шкіл спрямували майже 50 мільйонів гривень (процес виділення коштів триває).

«Щоби довести підвальні приміщення до належного стану, адміністраціям шкіл треба було виконати ремонтні роботи. У більшості навчальних закладів замінювали електропроводку, облаштовували санвузли, аварійні виходи, монтували вентиляційну систему, встановлювали двері. Це все вимагало багато часу. А оскільки в деяких закладах є великий обсяг робіт, ремонти тривають досі. З деякими неможливо упоратися за місяць-два. Наприклад, роботи можуть дорого коштувати. Певний час потрібен на роботу з документами, підготовку, торги, тендерні процедури, закупівлю товарів», – каже співрозмовник, не уточнюючи, де саме ще проводять ремонт.

До слова, нещодавно працівники управління освіти Львівської міської ради перевірили укриття ліцею №94, що на вулиці Брюховицькій, де діти під час тривоги сиділи у калюжах і стояв неприємний запах. Керівник управління освіти ЛМР Андрій Закалюк у коментарі Tvoemisto.tv тоді пояснив, що вода у приміщенні збирається лише під час сильних дощів, і вирішити проблеми з гідроізоляцією складно.

Читайте також: Львів'янка опублікувала фото затопленого укриття у ліцеї

«Більшість укриттів є у підвальних чи напівпідвальних приміщеннях. Якщо б ми забрали воду з підлоги, то не було б питань до того укриття. Ми з’ясували, що ця вода підходить лише коли дуже сильний дощ. За 20-30 хвилин вона сходить. Сьогодні, наприклад, її там немає. Ми були в цьому укритті, це трохи складне питання, адже школа не має доброї гідроізоляції – це дуже дорого і довго. Ми зробимо дашок над входом, щоби звідти нічого не підтікало, будемо вирішувати усе поступово», – каже він.

Крім того, в укритті була проблема з біотуалетом. Як пояснив Андрій Закалюк, їх використовують в укриттях у деяких школах. Утім, у цьому приміщенні не облаштували спеціальної кабінки. Це, каже він, незабаром виправлять. 

Керівник управління освіти ЛМР пояснює, що місто ретельно перевіряло укриття, але водночас і попереджало про те, що під час навчального року усуватимуть нагальні проблеми, які виникатимуть, та ще завершуватимуть тривалі ремонти.

Скільки коштів місто скерувало на облаштування у цій школі, Андрій Закалюк не називає та додає, що загалом місто на впорядкування укриттів у школах виділило близько 50 мільйонів гривень.

До початку навчального року кожна школа мала кошти на закупівлю води, медикаментів, інших найнеобхідніших речей. Перелік медичних засобів, які повинні бути в аптечці для надання першої медичної допомоги у школах, затверджений наказом МОЗу. Також у кожній школі є медична сестра.

Кожен педагогічний працівник навчений, як діяти у разі повітряної тривоги та іншої надзвичайної ситуації. За твердженням Андрія Закалюка, вчителі також пройшли відповідне навчання щодо дій у разі хімічної, радіаційної, ядерної атак.

«Педагогічні працівники володіють всіма знаннями, як поводитися і скільки перебувати в укритті у разі небезпеки. Тепер працюємо над алгоритмом дій стосовно дітей, батьків, а також щодо забезпечення укриттів найнеобхіднішим, щоби за потреби діти могли перебувати в них 48 годин. Ніхто з нас не може передбачити сценарій розвитку подій, але маємо бути готові до будь-чого», – пояснює головний освітянин Львова.

Читайте також: Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці

Із його слів, ймовірність ядерної атаки дуже мала, проте кожен має знати чіткий алгоритм дій.

Рекомендації МОНу на випадок, якщо під час ядерного вибуху дитина перебуває у школі

• Якщо дитина під час ядерного вибуху перебуває у школі, то має залишатися в укритті з іншими дітьми.

• Навіть якщо відстань від дому до школи можна подолати за пʼять хвилин, не потрібно забирати дитину з укриття. Згідно з нормами безпеки, приміщення для укриття мають бути загерметизовані зсередини, аби туди не потрапляли шкідливі речовини. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, він разом із повітрям може потрапити в приміщення, де переховуються діти.
• Під час ядерного вибуху або аварії з викидом перебування у будь-якій споруді однозначно безпечніше, аніж на вулиці. Для того, щоб мати певність, що школа, дитсадок готові до будь-яких сценаріїв, варто переконатися заздалегідь, що укриття захистить вашу дитину від радіації у разі ядерного вибуху. А також пересвідчитися, що ваша дитина готова до такого сценарію.

 

Ось що для цього потрібно

• Переконатися, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно з загальними правилами поводження в такій надзвичайній ситуації. Правила тут.
• Якщо дирекція закладу не поінформувала батьків про це, ви маєте домовитися заздалегідь із іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти, не будуть відчиняти, допоки не буде на те дозволу органів влади. Це значить, що прийти і забрати дитину звідти, допоки немає офіційних оголошень про припинення загрози, буде неможливо. Поясніть їм, що кожне відчиняння дверей укриття і допуск туди батьків, які прийшли з вулиці, завдасть шкоди дітям.
• Переконайтеся, що укриття адаптоване для перебування дітей у разі ядерної небезпеки, що в адміністрації школи є відповідні документи, акти перевірки органів контролю, які свідчать, що укриття придатне, а також акт ДСНС про те, що воно в задовільному санітарному й протипожежному стані. Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або надійніші сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, у яких дотримані встановлені вимоги.

 

Що має бути в «тривожному» наплічнику дитини:

• пляшка чистої питної води;
• поживні батончики, снеки в герметичних упакованнях;
• нотатка від батьків, у якій вказані ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближчих родичів (імена, телефони, адреси);
• телефон (за можливості), зарядний пристрій чи павербанк;
• набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів);
• комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ним не забезпечує навчальний заклад;
• улюблена іграшка або річ;
• інші речі відповідно до віку дитини (підгузки, дитяче харчування).

 

Додаткові поради

• Щоби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи, домовтеся з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоби ці речі зберігалися в закладі, але були в швидкому доступі, щоби ними можна було негайно скористатися під час тривоги.

• Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози чи алергію на калій йодид. В укритті їй може знадобитися йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади.

• Поясніть дитині, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не лякайте дитину, але й не прикрашайте ситуацію. Скажіть, що це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть дитину у тому, що, коли небезпека мине, вся ваша родина знову буде разом.

• Якщо ж ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті закладу освіти у разі ядерного вибуху, вирішуйте самі, чи навчатиметься вона офлайн, допоки є така загроза.

• Залежно від ситуації органи місцевого самоврядування або адміністрація навчального закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у школі, де навчається ваша дитина.

Укриття у вишах є, студентам місця не бракує

Навчальний рік у Львівському нацуніверситеті ім. І. Франка розпочався в змішаному форматі. Навчання друго-, третьо- та четвертокурсників почалося 1 вересня, першокурсників – 15 вересня. Зокрема, як зазначив проректор ЛНУ Володимир Качмар, студенти перших, других, третіх і четвертих курсів слухають лекції дистанційно, а практичні заняття в них відбуваються в аудиторіях. Цього тижня після масованих ворожих атак усі студенти перейшли в онлайн-режим навчання.

Навчання у змішаному форматі, зі слів проректора, розпочали після того, як спеціальна комісія оглянула й погодила укриття в корпусах вишу.

«Наш університет має шість укриттів, які можуть умістити більш ніж півтори тисячі осіб. Згідно з нашими підрахунками, укриттів вистачає всім студентам, які ходять на практичні заняття. Всі вони розчищені, з відповідним ремонтом, освітленням. В них є санвузли, питна вода, аптечки з медикаментами. У разі повітряної тривоги всі студенти разом із викладачами спускаються в укриття», – запевняє він.

Як діяти у разі небезпеки, знають в університеті всі – і викладачі, і студенти. Для цього ще перед початком навчального року для викладачів організували велику нараду, а згодом для студентів провели не лише інструктаж, а й навчальні тривоги.

«Викладачі своїм студентам розповідають про те, які бувають тривоги, як їх відрізнити та як поводитися в укриттях. Крім того, кожен факультет в укритті має свій колір і відповідно до нього розміщується. Наприклад, у історичного – червоний колір, у філологічного – зелений», – каже Володимир Качмар.

Вхід у головний корпус та інші корпуси охороняється. Будь-хто в приміщення університету не потрапить. Такий обмежений доступ тут запровадили ще перед пандемією коронавірусу.

Всі університетські укриття забезпечені двома входами і виходами, лавочками для сидіння, інтернетом. Воду закупив університет, а медикаменти – профспілкова організація спільно з вишем.

Читайте також: Таємниці підземних переходів Львівської політехніки

Що стосується ймовірної ядерної загрози, студенти і викладачі Франкового університету також обізнані з правилами поводження.

«В усіх лекціях, які читають викладачі або які проходять на кафедрі безпеки життєдіяльності, міститься інформація не лише про вміст аптечок, «тривожних» валіз, а й про ядерну, хімічну чи радіаційну загрозу. Ще в лютому ми закупили йодовмісні препарати, вони є у наших аптечках», – додав Володимир Качмар.

Як і студенти ЛНУ ім. І. Франка, студенти Національного університету «Львівська політехніка» навчаються у змішаному форматі (окрім цього тижня – Ред.). Зокрема, перший курс бакалаврату – офлайн, другий – четвертий курси – онлайн, перший курс магістратури – у змішаному форматі: лекції проводять онлайн, а практичні й лабораторні в аудиторіях.

Як розповів у коментарі проректор Львівської політехніки Роман Корж, у їхніх університетських корпусах близько 30 укриттів.

«Майже у всіх корпусах університету є укриття. Загалом із 34 корпусів лише в семи їх нема. Проте вже розроблена схема, коли студенти можуть піти в інші наші укриття. Згідно з розрахунками комісії, яка оглядала укриття перед початком навчального року, вони можуть умістити 12 тисяч 855 осіб. Крім того, університет відновив підземні переходи між головним, четвертим, другим корпусами та комбінатом харчування. Там можуть розміститися 2600 осіб. Переходи ці призначені для студентів, викладачів і обслуговувального персоналу», – пояснює Роман Корж.

У всіх укриттях, які належать Львівській політехніці, є вода, медпрепарати, інтернет, навіть дизельний генератор. Вхід до кожного – через охорону.

Усі студенти й викладачі вишу обізнані з алгоритмом дій під час надзвичайних ситуацій.

«У кожній аудиторії є інформація про те, куди прямувати в разі небезпеки. Що стосується ядерної загрози, у нашому виші створена група цивільного захисту, яка розробила план, як діяти під час такої небезпеки. Відповідне навчання пройшли всі учасники навчального процесу. Є в нас і склади з респіраторами, де студентів та викладачів вчать правильно ними користуватися», – наголосив проректор.

Ольга Шведа

Фото: Іван Станіславський/ Твоє місто,

Христина Харів-Дідух, ЛНУ ім. Івана Франка, Роман Балук/ ЛМР

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.