Фото: Надія Марченко
Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме Центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
Адаптація, соціалізація, а за потреби – тимчасове влаштування з медичною допомогою. У Львові на вул. Зеленій, 204 б почав роботу Центр соціальної підтримки для діток та сімей «Рідні» – простір, де всі, хто перебуває у складних життєвих обставинах, зможуть відчути безпеку, комфорт і сімейний затишок.
Як розповіла Тvoemisto.tv директорка Соціального центру підтримки дітей та сімей «Рідні» сестра Юлія Фляк, Центр у Львові справді унікальний та наразі єдиний у всьому регіоні. По цілій Україні є лише один аналог – соціальний центр для дітей та сімей у Дніпрі.
Сестра Юлія є черницею та упродовж 30 років свого служіння працює у соціальній сфері.
Головна особливість львівського Центру у тому, що діти, які опинилися у складних сімейних обставинах, зможуть не лише навчатися та отримувати психологічну допомогу, а й тимчасово мешкати тут.
Міська рада створила Центр соціальної підтримки дітей та сімей у Львові завдяки співпраці з благодійним фондом «Рідні». Функціонує Центр за рахунок коштів із бюджету міста, а Благодійний фонд «Рідні» передав укомплектоване приміщення з ремонтом та обладнанням, а також надав консультаційну, організаційну та правову підтримку і надалі підтримуватиме Центр. Також благодійний фонд забезпечуватиме навчання для персоналу Центру «Рідні». При Центрі діятиме філія фонду, представники якої працюватимуть з дітьми, проводитимуть навчальні заняття з математики, англійської та мистецтва.
Відкриті для допомоги
«Служба підтримки сім’ї» запрацювала 9 лютого. Наразі відвідувачів не багато, працюють у тестовому режимі.
Серед основних послуг, які надаватимуть у відділенні – консультація психолога, дефектолога, логопеда. Діятиме тут дошкілля, а також позашкілля – дітям проводитимуть уроки англійської мови, математики, мистецтва. Крім того, тут будуть профорієнтаційні групи, групи індивідуального особистого розвитку, тематичні зустрічі з відомими людьми, які досягнули успіху тощо.
«Діятимемо залежно від запитів. Якщо дитину скеровує Служба у правах дітей або Міський центр соціальних служб і вони вказують, що дитина відповідно до свого віку потребує послуг певного спеціаліста, то допомогу вона отримає цільово. Якщо в процесі цієї співпраці виявиться, що існує ще багато супутніх речей, наприклад, підліток втікає з дому, батьки мають залежність від алкоголю чи наркотиків, а ситуація вдома напружена, допомогу зможе отримати й іншу – психолога, фахівця з узалежнень», – каже сестра Юлія.
За словами директорки Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні», саме узалежнення одного з батьків, а то й обох, є найпоширенішим чинником та проблемою для сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах.
Звернутись у Службу підтримки сім’ї при Центрі «Рідні» зможуть діти, а також батьки з числа тих, хто перебуває у важких життєвих обставинах – але лише за скеруванням.
«У нас є чітка схема влаштування у Центр соціальної підтримки дітей та сімей. Наприклад, на відділення Служби підтримки сім’ї можуть потрапити не лише діти чи особи з числа дітей-сиріт, діти, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу, прийомні сім’ї і опікуни, усиновлювачі, але й люди, які є кандидатами до усиновлювачів. Але їх має до нас скерувати Служба у справах дітей або Міський центр соціальних служб. Тоді ми їх приймаємо, розмовляємо, вивчаємо повну картину і дивимося, як можна допомогти», – каже співрозмовниця.
Безпечно та комфортно
Неподалік від Служби підтримки сім’ї, за тією ж адресою, буквально через місяць планують відкрити й відділення термінового влаштування дітей.
За словами сестри Юлії, цілодобово тут зможуть перебувати 26 дітей. Здебільшого це будуть діти, вилучені зі сім’ї, знайдені, підкинуті або ж ті, хто самостійно покинув місце перебування і яких виявила поліція.
«Це буде тимчасове місце для дітей. Наші працівники спільно з фахівцями соціальних служб, міської служби у справах дітей, вчителями (якщо це школяр), вихователями (якщо дитина садочкового віку) будуть вивчати ситуацію кожної дитини та збирати всю необхідну інформацію: чому сталося вилучення зі сім’ї, чи має родина проблеми і які. Лише після цього зможемо розуміти, яка саме допомога потрібна», – розповідає сестра Юлія.
Головна мета відділення «Термінового влаштування дітей» – повернути їх у сім’ю, звісно, за умови, що їх життю нічого не загрожує. Діти зможуть перебувати тут упродовж трьох місяців. Якщо ж виникнуть непердбачувані ситуації та проблеми, термін перебування у відділенні може бути продовжений до 9 місяців.
Оскільки вік тих, хто може сюди потрапити, досить різний – від народження до 18 років – тут уже готові як дитячі ліжечка та ігрові кімнати для наймолодших, так і навчальні і спальні кімнати для старших. Усюди світло, затишно та по-домашньому атмосферно.
За словами сестри Юлії, тут з дітьми працюватимуть лише висококваліфіковані працівники, яких добирали вкрай ретельно. Головний пріоритет – аби вони були добрі, чуйні, відкриті та сповнені любові до ближнього.
Директорка Центру каже: філософія та принципи роботи тут інші, ніж деінде. Якщо у схожих інституціях працюють лише зо три соціальні фахівці і один психолог, то у відділенні термінового влаштування Центру один працівник опікуватиметься щонайбільше п’ятьма дітьми.
«Ми не працюємо на масу. Нам важливо, щоб увесь свій ресурс працівники вкладали в дітей. Звісно, освіта важлива, але при доборі своїх працівників ми зважали на те, наскільки люди відкриті серцем до таких дітей і сімей, чи готові вони на момент роботи з цими дітьми поставити свої особисті пріоритети поруч. Не кажу обирати, а власне – поруч. Мені б дуже хотілося, щоб тут ми разом творили атмосферу родини, тому й назва про це каже – щоб ми були всі «рідні», – каже сестра Юлія.
За її словами, діти, які залишилися без батьків – повні любові. Вони готові віддавати цю любов, але хочуть її отримати навзаєм.
«Кожен з нас має свої особисті рани, але діти, які до нас приходять, можуть бути ще більш травмовані і поранені. Ми часто думаємо, що маємо бути міцними героями і дуже ресурсними, щоб зуміти допомогти комусь. Але, насправді, так є не завжди. Не обов’язково показувати дітям, які ми круті, кльові і обізнані, достатньо їх розуміти, швидко зреагувати і правильно надати допомогу. Стати потрібним. Дати їм ту любов. Власне, наш Центр буде тим терапевтичним місцем, де і дитина, і працівник будуть зцілятися, вчитися і жити», – додала сестра Юлія.
*Партнерська публікація
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку