Фото: Transportphoto

Фото: Transportphoto

Чому у Львові стало менше громадського транспорту та що з цим робити

8413 0
За двадцять років кількість громадського транспорту у Львові скоротилась майже вдвічі. Депутати, громадські активісти та чиновники шукали відповідь, чому попри значні «вливання» коштів якість перевезень у місті не покращується.

Цього року для Львова придбали 150 автобусів великого класу «МАЗ» та «Електрон», 30 вживаних трамваїв із Берліна та оголосили тендер на 50 тролейбусів. Депутати звернулись до чиновників із роз’ясненнями, коли з оновленням рухомого складу покращиться і якість перевезень та запровадять електронний квиток. За їхніми словами, перші напрацювання щодо стратегії розвитку громадського транспорту вони побачили лише нещодавно. Медіа-хаб «Твоє місто» у межах висвітлення діяльності депутатів Львівської міської ради провів дискусію, на якій намагалися знайти рішення щодо покращення якості перевезень та використання коштів, які виділяють на транспорт.

Ставка на комунального перевізника

Нещодавно заступник керівника департаменту житлового господарства та інфраструктури Андрій Білий презентував стратегію розвитку громадського транспорту Львова до 2020 року. За його словами, транспорт у місті погіршився не в останні роки. Щонайменше за останніх 20 років кількість транспорту на маршрутах скоротилась майже вдвічі.

«1989 року у Львові курсувало 227 трамваїв, 200 тролейбусів та 480 автобусів. Минулого року у Львові курсувало 75 трамваїв, 59 тролейбусів, 400 маршруток і 90 великих автобусів. Загалом – це 610 одиниць», – каже Андрій Білий.

У ранковий пік громадський транспорт перевозить у середньому 150 тисяч пасажирів, при тому, що загалом упродовж дня різними способами містом пересуваються близько мільйона пасажирів. Тож у першу чергу місто вирішило у короткі терміни збільшити кількість транспорту на маршрутах, тому саме на 2018 рік передбачили закупівлі низькопідлогових автобусів, вживаних трамваїв та нових тролейбусів.

«У 2020 році ми маємо вийти на 120 тролейбусів, 120 автобусів, 340 великих автобусів та 150 маршруток. Поступово середні автобуси мають зникати з вулиць Львова. До того ж, ця кількість допоможе перевозити у пікові ранкові години, зокрема з 7:00 до 9:00, близько двохсот тисяч пасажирів. Однак ми маємо не просто фізично перевозити, а створювати комфорт», – вважає Андрій Білий.

За його словами, багато превезень здійснюють приватні перевізники, у яких, попри умови договору, складно контролювати якість. Крім цього, всі перевізники певну частину автобусів винаймають і не мають коштів на оновлення парку через економічно необґрунтований тариф. Тож міськрада робить першочергову ставку на збільшення частки комунального транспорту.

«Загалом на ринок перевезень у Львові впливає десь 50 осіб, а це – 300 автобусів, що не належать самим перевізникам. Конкурс перевізників показав, що ці умови і цей тариф просто не цікаві підприємцям із інших міст. Були заявки з Рівного і Дніпра, але їхні автобуси зайняті на маршрутах у тих містах, тому їм відмовили», – каже чиновник.

Певні транспортні покращення у Львові він все ж бачить. Зокрема, ЛКП «Львівелектротранс» збільшив випуск трамваїв, деякі приватники купили 10 нових автобусів «Богдан», а частка не випуску автобусів на маршрути скоротилася із двохсот до ста.

На 12 маршрутів не подався жоден перевізник. Нині управління транспорту коригує мережу, аби зробити ці маршрути більш привабливими для перевізників та комфортними для мешканців.

На думку депутата Михайла Дідуха, весь 13-й лот був непривабливим для перевізників, тому на нього і не подали пропозицій. Він запропонував управлінню транспорту погоджені з мешканцями Рясного змінені схеми 12-го та 30-го маршрутів.

Координатор інформаційної кампанії «Безпечні дороги» Сергій Смірнов звернув увагу, що місто робить ставку на комунального перевізника АТП-1, але він теж не подався на ці маршрути. Чиновники пояснюють, що на час конкурсу АТП ще не мало відповідної кількості автобусів, яка б могла їх закрити.

Купувати нові чи ремонтувати вживані

У планах міської влади на 2019 рік придбати ще 30 трамваїв – 10 нових і 20-30 вживаних у Європі, отримати придбані цього року 50 тролейбусів, розглядають варіант 100 електробусів або таку ж кількість тролейбусів із автономним ходом, які б поставляли місту по 30 щороку.

«Нам пропонують за 5-10 тисяч євро вживані низькопідлогові тролейбуси. Також за кредит ЄІБ наступного року придбаємо 100 нових автобусів у межах програми оновлення громадського транспорту», – додає Андрій Білий.

Депутат ЛМР від партії «Народний контроль» Валерій Веремчук вважає, що можна обійтись без дороговартісних закупівель, а ремонтувати ті автобуси, які через поломки простоюють у парку АТП. Однак Андрій Білий переконує, що оптимальний термін експлуатації автобуса – 7-10 років, а ті вживані автобуси, які купували перед «Євро – 2012» мали на меті вирішити проблему у короткий час. Тим паче, за його словами, ремонтувати вже куплені автобуси коштує приблизно половину вартості нового.

«Як інженер можу сказати, що якщо автобусу 4-5 років, можна спрогнозувати його роботу. 30-річний трамвай, який пройшов ремонт за кордоном, чомусь ще може декілька років їздити тут. Те саме може бути й з автобусами», – каже Віталій Свінціцький.

Однак на думку Андрія Білого, громада Львова вороже прийняла вживані трамваї з Берліна, тож навряд чи прийме вживані автобуси. Йому на противагу Валерій Веремчук каже, що берлінські трамваї сприйняли добре, львів’ян обурили двері, які не відкриваються на більшості маршрутах із високими платформами. Спершу їх мали різати, втім потім вирішили запустити на третій, а згодом на шостий маршрут, де немає підвищених платформ.

Немає водіїв

Про закупівлю нових автобусів знали ще навесні цього року, втім про нестачу водіїв почали почали говорити лише зараз, вважає Віталій Свінціцький.

«Водії стикаються зі стресом ще коли виїжджають з автопарку: їм заздалегідь треба думати, за які кошти заправити автобус, скільки готівки віддати механіку. Через це, навіть попри достойні зарплати, вони не хочуть іти на роботу», – каже депутат.

Вирішити проблему з водіями у міськраді обіцяють за декілька місяців, тож поки весь новий рухомий склад на маршрути випустити не можуть.

«Водіїв набирали все літо, водночас постійні водії також ішли у відпустки. Завдяки цьому вдалось випустити на маршрути вже 40 нових автобусів», – додає Андрій Білий.

Оплата транспортної роботи

Вирішити проблему «зайців» в автобусах, а також закрити можливість для інформаційних маніпуляцій про збитковість міських перевезень можна через контроль за оплатою проїзду.

«Неодноразово чув у коментарях від керівника АТП-1 Ореста Хамули, від заступника директора профільного департаменту Андрія Білого, що частина міських маршрутів є нерентабельні через пільговиків і велику кількість пасажирів, які не оплачують проїзд. Але якщо проблема "зайців" така гостра, то чому немає контролю за оплатою проїзду? Е-квиток з’явиться ще не скоро. Не думаю, що правильно просто чекати і сподіватися, що міський бюджет компенсує всі збитки для перевізника», – говорить депутат ЛМР від фракції «Народний контроль» Михайло Дідух. 

На його переконання, коли пасажири знатимуть, що їх будь-коли можуть упіймати на «халявному» проїзді та оштрафувати, це зменшить кількість охочих проїхатися задарма.

«Впевнений, що навіть елементарний контроль на маршрутах додасть 20-30% надходжень від проїзду пасажирів. Функцію ж контролерів можуть виконувати працівники "Муніципальної варти"», – впевнений Михайло  Дідух.

Також депутати наполягають, що влада обіцяла впровадити погоджений ще 2016 року електронний квиток вже цієї осені. Нині міькі чиновники називавають іншу дату впровадження е-квитка - 2020 рік. Водночас як інші міста вже впровадили е-квиток.

Андрій Білий пояснює, що Львів матиме інакший механізм роботи е-квитка, тому його впроваджують довше. Зокрема кошти, які через валідатор платитимуть пасажири, спершу надходитимуть до оператора, а він платитиме перевізнику за транспортну роботу.

«Тоді місто зможе встановлювати такі умови для того, аби приватники змогли купувати автобуси», – додає Білий.

Не менш важливими проблемами транспорту у Львові в міськраді вважають хаотичне паркування, яке не можуть вирішити швидко через відсутність достатньої кількості евакуаторів та пріоритетність громадського транспорту.

«Ми порахували, що якісний і безкоштовний громадський транспорт коштуватиме Львову більше 2 млрд гривень. Щороку місто дотує транспортну галузь на 400-500 млн. Решту цієї різниці можна закрити, якщо після впровадження е-квитка вартість місячного абонементу становитиме 400 грн», – вважає чиновник.

Натомість Валерій Веремчук каже, за умовами лізингу місто взяло 600 млн позики, а повертати доведеться 790 млн гривень.

«Є речі, які не потребують мільйонів. Наприклад, коли до Брюховичів запустили великі автобуси, того ж дня мешканці не могли домогтись від управління транспорту графіку курсування цього автобуса», – каже Михайло Дідух.

«У Європі я можу легко скористатися google-maps і знати графік руху міського транспорту. У Львові немає оприлюднених графіків, а ті, що є – зазвичай не відповідають дійсності. Тож турист у Львові не знає, як дістатись із одного кінця міста в інший. Це, знову ж таки, не потребує значних коштів», – вважає керівник і співзасновник медіа-хабу «Твоє місто» Тарас Яценко.

Депутати підсумували, що за бажання влада могла б швидко впровадити зміни, адже транспортна проблема – номер один у Львові. До роботи також пропонують залучати громадські організації, які часто рахують кількість транспорту на маршрутах та оприлюднюють у соцмережах за власної ініціативи.

«Твоє місто»

Матеріал підготовлено в рамках програми висвітлення діяльності депутатів Львівської міської ради 

Львів'яни та їхній транспорт

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!