Фото: Укрінформ

Фото: Укрінформ

Економічне диво під час Covid-19. Як пережила пів року пандемії Польща

1153 0
ВВП Польщі за другий квартал 2020 року впав на 8,9%, що є рекордним показником для країни, але все ж суттєво меншим, ніж 13,8% у Франції чи 20,4% у Британії.

На фоні нинішньої ситуації Польща виглядає однією з найменш постраждалих країн, хоч багато її карантинних заходів були аналогічні до тих, що запроваджувались в Україні чи в державах Заходу. Тим не менш, особливість польської ситуації полягає не лише в діях уряду, але і в структурі економіки та ступені інтегрованості зі світом. Проте чи можна вважати, що Польщі насправді пощастило в довгостроковій перспективі, і як до цього дотичні працівники з України? Погляньмо детальніше на те, як наші сусіди прожили цих півроку.

Виклик і реакція

Усе почалось 4 березня, коли польський міністр охорони здоров’я Лукаш Шумовскі заявив про перший випадок зараження коронавірусом в країні, виявлений після проведення 584 тестів. Менш ніж через тиждень, 10 березня в країні вже налічувалося 22 підтверджені випадки Covid-19, 220 осіб було госпіталізовано, а понад тисячу громадян перебували на самоізоляції. У відповідь на це уряд заборонив проводити масові заходи із понад 1 000 осіб на відкритому просторі та понад 500 – у приміщеннях. 11 березня, саме коли ВООЗ заявила про наявність пандемії коронавірусу, Польща вирішила закрити всі заклади освіти з наступного дня на два тижні – одночасно з відповідним рішенням уряду України – проте ці два тижні, очевидно, перетворились у місяці. Наступного дня була зафіксована перша смерть від Covid-19 – померла 57-річна жінка з Познані.

Читайте також: 3D друк, Zoom і нафта. Яким галузям і компаніям дісталась корона, а кому від неї і добряче дісталось

20 березня влада офіційно оголосила епідемію коронавірусу в Польщі, а 24 числа уряд почав вводити подальші обмежувальні заходи – збиратись дозволили разом не більше, ніж двом людям (окрім сімей), а на релігійних заходах (меса, похорон чи шлюбна церемонія) – не більше п’яти, не враховуючи особи, яка проводить захід. Посилення карантину оголосили через тиждень, 31 березня – тоді змушені були зупинити діяльність заклади сфери послуг, а парки та ліси стали тимчасово закритими. Аналогічні суворі заходи невдовзі запровадили і в Україні, хоча салони краси в нас усе ж закрили раніше.

Послаблювати карантинні заходи країна почала досить рано – ще 20 квітня була знята заборона на відвідування парків та лісів. Невдовзі, 4 травня, знову дозволили працювати готелям, закладам торгівлі, музеям та галереям, за умови перебування 1 відвідувача на 15 кв. м площі. 18 травня почали відновлювати діяльність ресторани, кафе, перукарні та салони краси. Через тиждень на навчання повернулись наймолодші учні шкіл, а також студенти останніх курсів польських вишів. 13 червня країна відкрила кордони для найближчих сусідів з ЄС, а з 19 червня попередній ритм життя практично відновився, коли на футбольних чемпіонатах знову з’явились фанати. При цьому, за даними Worldometers, Польщі вдавалось майже протягом всього часу утримувати кількість нових заражень в межах 400-600 на добу, і лише в серпні-вересні ці показники почали досягати 700-900 випадків.

Вплив локдауну на економіку 

За даними Tradingeconomics, ВВП Польщі за другий квартал 2020 року впав на 8,9%, що є рекордним показником для країни, але все ж суттєво меншим, ніж 13,8% у Франції чи 20,4% у Британії. Експорт за січень-липень знизився на 6%, імпорт – на 10%, але в той же час торговельний баланс став додатнім і становив 5,6 млрд євро, тоді як минулого року відповідний показник становив – 0,2 млрд євро, зазначається на сайті aleBank з посиланням на Центральний статистичний офіс Польщі (GUS). Тобто через те, що імпорт впав більше, ніж експорт, країна змогла поповнити свій бюджет завдяки товарам і послугам, проданим закордон. 

Читайте також: Початок бізнесу на карантині у світі та в Україні. Чи дала коронакриза поштовх до прогресу

Для польських споживачів останні місяці принесли і зниження цін на товари в липні на 0,3%, порівняно з попереднім місяцем, а в серпні – на 0,1%. Особливо подешевшали продукти харчування (-1,2%) та одяг зі взуттям (-1,5%), а подорожчали в той же час транспорт (на 1,9%) і нерухомість (на 0,1%). Проте не потрібно забувати, що за рік загальні ціни на товари виросли на 1,5%, а на послуги – на 6,6%, про що також йдеться на сайті aleBank. 

В цілому, річне падіння економіки для нашого західного сусіда передбачають на рівні приблизно 4,6%, в той час як середній прогноз для Єврозони становить 8,7%. Експерти з варшавського аналітичного центру Polityka Insight пояснювали це доброю диверсифікацією польської економіки, вона не залежить надмірно від якогось одного сектору чи від експорту, і в неї великий внутрішній ринок. Також у країні розвинутий сектор цифрових послуг, а попит на такі сервіси помітно зріс у Європі за перше півріччя, коли частка населення континенту, що користується ними, зросла з 81% до 94% (за даними McKinsey). Але попри те, що втрати у 2020 році очікуються радше помірні, експерти передбачають також і повільне зростання економіки Польщі у 2021 році: 4,3% проти 6,1% у Єврозоні.

Читайте також: Як мутує коронавірус та чи допомагають маски. Що пишуть у світі про Covid-19

Якщо поглянути детальніше на сектори польської економіки, то ситуація в них значно різниться, зокрема і з огляду на іноземні інвестиції. Наприклад, одним з найбільш постраждалих стало польське автомобілебудування, що складається переважно з філій іноземних компаній і складає 4% польського ВВП та 11% національного промислового виробництва. За березень було вироблено лише 20100 автомобілів, що на 52% менше ніж торік, а в квітні ця індустрія практично зупинилась, пише Deutsche Welle посилаючись на GUS. 

В той же час, будівництво доріг у країні не припинялося протягом найтяжчих весняних місяців, і вже в червні міністр інфраструктури Анджей Адамчик радів, що завдяки цьому зберігається 1,5 мільйонів робочих місць по країні. Цікаво, що схожий підхід застосував під час кризи 32-й президент США Франклін Делано Рузвельт, коли в рамках свого «Нового курсу» започаткував у 1935-36 рр. програми будівництва, зокрема і транспортних шляхів, що дозволило залучити до роботи безробітних і вивести країну з наслідків Великої депресії.

Читайте також: Світ під час Covid-19 та хто інвестує під час пандемії в економіку України

Ще однією галуззю, що зазнала зростання в Польщі, стало сільське господарство, хоча за даними Statista воно становить трохи більше, ніж 2% ВВП. Згідно із звітами Santander Bank, щороку країна виробляє продуктів на 250 млрд злотих, і 40% з них експортується. Протягом першої половини 2020 року, попри (або й через) пандемію, продаж аграрної продукції за кордон збільшився на 7% у порівнянні з минулим роком, повідомляє Forsal.pl

Читайте також: Карантин більше не потрібний? До чого насправді закликала ВООЗ

Якщо поглянути безпосередньо на сферу фінансів, польська Комісія з фінансового нагляду прозвітувала, що 17 банків, які займають 10% банківського сектору країни, отримали збитки в розмірі 1 млрд злотих, а всі інші – сукупний прибуток у 5,3 млрд злотих, причому загальний прибуток сектору протягом січня-липня зменшився наполовину. Але за словами Збігнєва Ягелли, що є президентом найбільшого польського банку PKO, найгіршими будуть показники 3 і частково 4 кварталів, коли відсоткова ставка стане ще нижчою (зараз вона становить 9-10%, до пандемії було 12%), а на стабілізацію можна очікувати хіба що на початку 2021 р.

А що з українськими заробітчанами?

Щоб зрозуміти, наскільки важливою для Польщі є наявність працівників з України, варто поглянути на звіт Narodowy Bank Polski – там зазначається, що завдяки їм у період 2013-2018 рр. польська економіка зазнала 13% росту. Початок пандемії суттєво вплинув на кількість вакансій для українців, до того ж у березні загальний рівень безробіття на польському ринку праці знизився – на 0,2% у порівнянні з лютим і на 0,7% у порівнянні з березнем 2018 року. Якщо поглянути на статистику, то найсуттєвіше кількість пропозицій роботи для українців зменшилась у квітні – тоді їх з’явилось 350 проти 1000, розміщених у березні. В травні пропозицій роботи знову стало трохи більше – 850, а в червні відбувся значний стрибок, і польські фірми були готові прийняти вже 1,5 тисячі українців, повідомляє сайт PulsHR.pl з посиланням на ресурс пошуку роботи Workport. 

На початку липня сайт Forsal.pl наголошував на тому, що замінити українських мігрантів просто нікому, адже працівники з Азії не користуються попитом у роботодавців через логістичні труднощі, пов’язані з їх приїздом, і вищу вартість їхньої роботи. Але вже 10 вересня Bezprawnik.pl обнадійливо писав про те, що найгірші сценарії не справдились і українські заробітчани таки повертаються до Польщі – на кінець серпня у списках ZUS (польське Управління соціального страхування) налічувалась 481 тисяча легально працевлаштованих українців. При цьому влітку минулого року їхня кількість була не надто вищою і становила 483 тисячі.

Через особливу потребу в сезонних робітниках з України Польща ще 21 травня навіть скасувала обов’язкову двотижневу самоізоляцію для тих, хто приїде працювати у сільському господарстві, тоді як для заробітчан у інших галузях карантин по прибуттю залишався обов’язковим. 25 травня до Варшави прибув перший чартерний рейс із українськими робітниками, хоча повертатись на заробітки через кордон люди починали ще більш ніж за два тижні до того. 

Читайте також: Пройти випробування пандемією. Економічні загрози та можливості напередодні другої хвилі ковіду

Проте підняття економіки Польщі серед українців забезпечують не лише сезонні робітники. Як розповідала Економічна правда за даними офіційної статистики ZUS, станом на грудень 2019 року серед іноземців, що володіли бізнесом у Польщі, 25% становили саме громадяни України, що становили відповідно найбільшу групу. 

Підсумки

Таким чином, хоч Польща і не належить до країн з найвищим рівнем розвитку, їй вдалося відносно вберегти від пандемії як економіку, так і здоров’я громадян. Напевно, крім збалансованого господарства, свою роль у цьому відіграла швидкість, з якою уряд ввів карантинні обмеження, а також їхня помірна тривалість.

Адже в той час як, наприклад, у Британії ресторанний бізнес зупинився на 3 місяці, польська сфера сервісу відновила роботу після вдвічі коротшого періоду, і це особливо позначилось на рівнях падіння економіки обох країн. Україна ж у багатьох заходах діяла синхронно з Польщею, хоча по швидкості реагування та підтримки економіки ми навряд чи можемо дорівнювати своїй найближчій сусідці. Тож можемо ще багато почерпнути з досвіду цієї країни. 

Віталій Голіч

Фото: Українська правда, 24 канал, DW 

Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Проєкт «TvoeMisto.tv відповідає на виклики Covid-19» реалізовується медіахабом «Твоє місто» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється. 

 


Колонка

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!