Больові точки велоЛьвова. Мапа проблем і способи їхнього розв’язання

2342 0
Вбивча бруківка, хаотичні велодоріжки, безпардонні водії та проектанти, на яких нема ради. Як Львів розвиває свою велоінфраструктуру й чому вона така безсистемна.

Один відсоток. Приблизно стільки поїздок львів'яни роблять на велосипедах. Це ще одна разюча відмінність Львова від міст Західної та Центральної Європи, де педалі щодня або майже щодня крутять від третини до двох третин містян. Навіть новими львівськими велодоріжками здебільшого ходять пішоходи, ровериста тут побачиш хіба зрідка. Директор Інституту просторового розвитку Львівської міської ради Олег Шмід каже, що велосипедна інфраструктура нашого міста будується «на виріст».

Щоб з’ясувати, що заважає велосипедному Львову рости швидше, Tvoemisto.tv опитало дві сотні велосипедистів. 39% опитаних користується велосипедом щодня, 34% - кілька разів на тиждень. Дві третини їздять переважно велодоріжками. Велосипедний стаж опитаних – від кількох місяців до понад тридцяти років. 15% потрапляли у дорожньо-транспортні пригоди з серйозними наслідками.

Мапа перешкод

За підсумками опитування ми склали мапу місць, на які нарікають велосипедисти.

Іноді нарікання стосуються відсутності велодоріжок. Однак чимало претензій викликають загальний стан доріг, організація і культура руху. Найтиповіші – неповага автомобілістів і особливо водіїв маршруток, ходіння пішоходів велодоріжками, поганий стан проїжджої частини та самих велодоріжок, відкриті або випнуті люки тощо.

Вулиця Героїв УПА

Вулиця Городоцька

Проблеми велосипедистам створює й львівська автентика – бруківка та трамвайні колії. Вони заважають рухатись вулицями Бандери, Франка та Шевченка. Ще одна біда – напливи асфальту на краях проїжджої частини, що примушують до незапланованих маневрів – характерна для Луганської, Замарстинівської, Антоновича, Зеленої, Героїв УПА та багатьох інших вулиць.

Вулиця Бандери

Найчастіше незручними для велосипедистів називають Городоцьку, Франка, Стрийську та проспект Чорновола. А найбільшу проблему становить проїзд перехресть, особливо із круговим рухом. Правила тут порушують і водії, і самі велосипедисти.

Водій авто на повороті не поступився дорогою велосипедисту, що рухався прямо

Городоцька

Судячи з кількості скарг, найменш зручна для велосипедистів магістральна вулиця у Львові. Проблеми починаються від самого початку – біля торгівельного центру «Магнус» скупчуються машини. Об’їхати їх можна лише по зустрічній, або ж зробити гак через Шпитальну й Шолом-Алейхема та повернутись на Городоцьку в місці, де вже починається велодоріжка. Щоправда, незручна – завузькі й пішохідна, і велосипедна частини тротуару.

На думку Олега Шміда, велодоріжки там не має бути взагалі. «Вважайте, що й нема. Ми познімаємо знаки, й велодоріжки не буде. Це не наш проект, я не можу відповідати за розробки сивочолих проектантів», – коментує він.

За театром Лесі Українки та «Львівобленерго» велодоріжка повністю «з’їла» пішохідну частину тротуару.

Читайте також: У Львові створили велосипедну карту міста

Далі – самі незручності: бруківка під гірку (або з гірки), кільце при повороті на Чернівецьку, зупинки біля «Скрині», де кожен водій автобуса зупиняється, як заманеться. Проблемними ділянками велосипедисти називають Скнилівський міст та поворот на Левандівку. Зараз на Городоцькій облаштовують велодоріжку від Чернівецької до Ряшівської.

Фото з Facebook Олега Шміда

Олег Шмід уважає, що з’їзд із Виговського на Городоцьку організований невдало. «Я б хотів, щоб наступного року ми перепланували це перехрестя і зробили другу смугу, правоповоротну. Для цього треба розширювати і реконструювати дорогу. Тоді велосмугу ми винесемо на велодоріжку, яка з’єднається з доріжкою на Городоцькій»,  – каже він.

Липинського – Чорновола – центр

У північній частині міста велоінфраструктура розвинена найкраще. Велодоріжка починається на вулиці Богдана Хмельницького майже на виїзді з міста, тягнеться вулицею Липинського та проспектом Чорновола аж до центру. Майже.

Щоправда, якість доріжки на Хмельницького незадовільна, а на Липинського велосипедисти часто скаржаться на пішоходів та обмежену видимість через паркани приватних будинків. Поблизу вулиці Сінної на Липинського посеред велодоріжки стоїть ліхтар.

Та найбільше нарікань на велодоріжку під залізничним мостом біля торгівельного центру Forum Lviv: вона двічі перетинає проїжджу частину. Олег Шмід каже, що переробити її не вийде. «Хіба якщо перебудувати міст, а це має робити залізниця. Довжина цієї велодоріжки – менше ста метрів, її більше нема куди провести. Я думаю, там зробили найкраще з того, що могли», – пояснює він.

Не подобається велосипедистам і те, що велодоріжка на Куліша проходить платформою зупинки громадського транспорту. Та, за словами Олега Шміда, це практика, поширена у світі. Так само проходить нова велодоріжка на Городоцькій.

Вулиця Куліша

На перехресті з вулицею Зерновою, в парі сотень метрів від центру, велодоріжка обривається. Виїзд на проспект Свободи не передбачений: доводиться або спішитись, аби перейти на велодоріжку на протилежному боці вулиці, або грати на нервах водіїв, конкуруючи з ними за ліву смугу проїжджої частини.

З'їзд з Зернової на Чорновола

Перехрестя Чорновола – Городоцької – пр. Свободи

«Найкраще рішення – скерувати велосипедистів, які їдуть вулицями Куліша й Зерновою, через вулиці Лазневу та Староміську, зробивши їх велопішохідними чи взагалі віддати велосипедистам», – пропонує Олег Шмід. Це оживило б занедбану вуличку біля ринку «Добробут». Створення велоінфраструктури на площі Торговій для виїзду на проспект Свободи – частина проекту велокільця довкола центру. На його втілення шукають ґранти.

Митна – Личаківська

Проїхати площу Митну – справжнє випробування: бруківка, трамвайні колії та кілька смуг руху спантеличують і ускладнюють проїзд.

А перевантажена транспортом Личаківська – до речі, нещодавно відремонтована – взагалі не призначена для велоруху. Велосипедисти можуть на свій страх і ризик рухатись у потоці транспорту.

«Є альтернатива – їхати через Шевченківський гай. А якщо з Пасічної, через Погулянку або вулицею Мечникова через території медичного університету і ветеринарної академії», – пропонує Олег Шмід. Місто хоче домовитись із цими вишами про спорудження велодоріжок їхніми територіями й далі на вулицю Левицького.

Розв’язка біля трамвайного депо

На перехрестя вулиць Сахарова, Вітовського, Нечуя-Левицького та Героїв Майдану нарікають не лише велосипедисти: розв’язка незручна і для водіїв.

Програма розвитку велоінфраструктури передбачає велосипедний рух через це перехрестя, проте там потрібно реорганізувати рух транспорту. Харківське підприємство «Діпрокомунбуд» уже розробило проект із пропозицією зробити тут кільце. Міська рада не в захваті.

«Ні мене, ні головного архітектора не задовольняє якість, – каже Олег Шмід. – У центрі таке кільце робити не можна – воно забирає величезну площу, якої там нема. Там має бути проста хрестова розв’язка. Але потрібно спростити дорожній рух. Я вважаю, що вулиця Коперника повинна бути односторонньою. Один потік рухається  в один бік, другий – у другий, і особливих змін у конфігурації перехрестя не потрібно».

Тепер міська рада має ухвалити рішення про розробку нового проекту.

Не надто вдало спроектована велодоріжка й на Коперника. Коли її проектували, пішоходів тут було мало, але з часом стає дедалі більше. Міська комісія з безпеки руху вирішила зробити доріжку велопішохідною. З верхньої частини Коперника вона має пройти на вулицю Бандери, коли її реконструюють. Це початок великого маршруту до Наукової та Володимира Великого.

Зелена – Франка

Вбивчою велосипедисти називають вулицю Франка: суміш старої бруківки, трамвайних колій і плит. Маневрувати тут вкрай небезпечно.

На Зелену нарікають через погану якість. За словами Олега Шміда, компанія «Онур», яка ремонтувала вулицю, мала б виправити недоліки велосмуги, але не поспішає це робити, висловлюючи претензії до розрахунків міськради.

Втім, перша стадія розвитку велоінфраструктури й не передбачає руху Зеленою нижче «Пікассо»: звідси велосипедисти повинні звертати на вулицю Левицького. Олег Шмід каже, що на теперішню вулицю Франка втиснути велодоріжку неможливо, тому з Левицького велосипедистам слід їхати на Князя Романа, або ж вулицею Шота Руставелі та Зарицьких повз Парк Культури.

Чому не роблять відразу добре?

Строкатість сучасної велоінфраструктури – результат того, що проектант і підрядник обираються на тендері. Це щоразу інші фірми, кожна зі своїм баченням і досвідом.

«Я не можу спроектувати за них, – виправдовується Олег Шмід, відповідаючи на запитання, чому велоінфраструктура Львова така хаотична. – Проектант має свої амбіції, і втручатись у процес проектування може лише державна експертиза. Я відповідаю за те, щоб велоінфраструктуру врахували».

На його думку, проектантів слід обирати на відкритих конкурсах, ураховуючи не лише ціну, а також і якість роботи. Так, «Містопроект» лише на одну гривню програв тендер на проектування вулиці Мазепи компанії «Валенс груп» із міста Пустомити. А на вулиці Богданівській проектант забув вивести велодоріжку в тунель, тому вона закінчувалася стіною. Зараз у цей проект уже внесли корективи.

"Велодоріжка" під мостом на Богданівській скоріше номінально присутня, пересуватися нею майже неможливо

Цього року із запланованих 40 кілометрів велодоріжок зробили лише одну нову – на Сихові, та продовжили минулорічні проекти: верх Городоцької та дорогу на Брюховичі. За словами Олега Шміда, частину коштів на велодоріжки «з’їло сміття».

Та вже наступного року хочуть побудувати 70 кілометрів, якщо міськрада виділить на них гроші. Це вулиці, проекти яких уже розроблені чи доробляються: Богдана Хмельницького від Опришківської до Північної автостанції, Княгині Ольги, Левицького, дорога на Винники, Варшавська, Мазепи – Грінченка, Городоцька – Сяйво, Чернівецька, Промислова. А також проектується нова вулиця з Левандівки до Рясного.

В Інституті просторового розвитку вже відходять від практики прокладання велодоріжок і стараються повністю перепроектовувати вулиці, як от Богдана Хмельницкого в районі Фабрики повидла. Нові доріжки роблять справді високої якості – не гірші, ніж у Польщі.

«Велодоріжки в нас зроблені на виріст, – говорить Олег Шмід. – Якщо велосипедисти їздитимуть велодоріжками, там не ходитимуть пішоходи. Якщо ж там велосипедист з’являється раз на три хвилини, чом би тією доріжкою не ходити?». До того ж, часто якість покриття велодоріжки набагато краща за сусідній зруйнований тротуар.

За планом до 2020 року у Львові повинно бути 268 кілометрів велосипедних шляхів. Зараз вже зроблені приблизно 100 кілометрів.

Втім, за словами Шміда, на Заході поступово відходять від розбудови мережі велодоріжок і прагнуть інтегрувати велосипедний рух в автомобільний. «Сегрегація збільшує швидкості та небезпеку на перехрестях. Якщо заспокоювати рух на квартальних і міжквартальних вулицях, потреби у велодоріжках на них не буде», – каже він.


Зоя Красовська

Фото авторки та з відкритих джерел

Міські акценти