Фото/ realist.online

Фото/ realist.online

Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють

10145 0
Із початком наступу росії ажіотаж з купівлею бронежилетів в Україні зріс у декілька разів. Волонтери, які допомагають фронту з 2014-го, кажуть, ніби знову повторився жахливий сон. Tvoemisto.tv дізналося, де виготовляють бронежилети в Україні, які є типи, скільки вони коштують та чи дешевше купувати за кордоном.

Хто в Україні виготовляє амуніцію

Коли в лютому почалася повномасштабна війна, в Україні майже не було захисних жилетів для військових. Міністерство оборони як найбільший замовник фактично припинило закупівлю цього виду спорядження ще у 2019 році. Ймовірно, після того, як через придбання великої партії неякісних бронежилетів відкрили кримінальне провадження. Голова правління «Львівського оборонного кластера» (далі ЛОК – Ред.) Максим Плєхов каже, що термін придатності бронежилетів становить близько п’яти років, отже, держава мала хіба що їх залишки, які вже були непридатні до використання.  

Раніше масовим виробництвом засобів захисту для війська в Україні займалися переважно ТОВ «Темп 3000» (його називали монополістом), ТОВ «НВП «Матеріалознавство» та Харківський завод засобів індивідуального захисту. Після 24 лютого останній частково релокувався до Львова, де разом із майже 10 підприємствами створив організацію «Львівський оборонний кластер» і став одним із основних виробників бронежилетів для Міністерства оборони. Тут щодня виготовляють понад півтори тисячі бронежилетів для українських захисників – це близько 10% від загального об'єму, який забезпечує держава. 

«Коли ми починали діяльність ЛОКу, думали, які бронежилети виготовляти. Доступу до балістичних матеріалів фактично не було, адже в світі небагато компаній їх виготовляють, і замовляти потрібно завчасно. Щоби було швидко та у великій кількості, ми могли запустити виробництво стандартного бронежилета 4-го класу захисту, враховуючи те, що деяких звичних для роботи матеріалів уже не мали. За основу взяли модель, яку розробляли для Сил спеціальних операцій Болгарії, дещо її спростивши. Наші «броники» називаємо поміж себе «бронежилети перемоги», – розповідає Максим Плєхов.

Які бувають типи бронежилетів

Бронежилети бувають двох типів: перший – загальний військовий, що складається зі значної кількості протиуламкової тканини і бронеплити; другий – plate carrier, або плитоноска, зручніший і легший, але не захищає від недрібних уламків.

Зі слів голови правління ЛОКу, за українськими стандартами бронежилети поділяються на шість класів захисту, і для нинішньої війни цілком придатним є 4-ий клас, тобто стандартний загальний військовий. Загалом 1-ий та 2-ий класи захищають від куль пістолета, 3-ій – від мисливських набоїв, 5-ий і 6-ий – спеціалізовані класи захисту від бронебійно-запалювальних патронів.

Новий бронежилет ЗСУ за стандартами НАТО, представлений у 2021 році

Крім того що кожна країна має свої стандарти виробництва, якщо вона передає бронежилети за кордон, то повинна дотримуватися загальноприйнятої міжнародної класифікації NIJ. До речі, вона має чотири класи та кілька підкласів. Але від далекобійної зброї захищають бронежилети типу NIJ-3 і NIJ-4.

«Ми стикнулися з цікавим питанням – бронеплита NIJ-3 з американським стандартом справді витримує кулю 5,56 НАТО. Але стандартний боєприпас, який сьогодні використовує і російська, і українська армія (5,45*39 мм з маркуванням 10 за індексом ГРАУ), таку плиту пробиває. Цей патрон має пробивну здатність на 10-15% більшу. Тобто якщо сьогодні волонтери купують та завозять броню NIJ-3 і кажуть, що вона захищає від гвинтівки М16 і захищатиме від автомата Калашникова, то це неправда. Згідно з нашими тестами така плита пробивається зі 150 метрів», – пояснює Максим Плєхов і радить закуповувати в іноземних постачальників бронежилети класу NIJ-4, що є аналогом українського 6-го.

Він зауважує, що будь-яка бронеплита, яку постачають з-за кордону, має додаткові особливості. Плита з маркуванням ICW забезпечує захист разом з іншим балістичним захистом. Плити Stand Alone «працюють» самостійно, не потребуючи додаткового захисту.

Як купувати бронежилети

Окрім державних виробників, які відправляють «броники» безпосередньо на фронт, деякі підприємства в Україні виробляють їх на продаж. Волонтери, які співпрацюють з ними, кажуть, що хоч небагато, та все ж є ті, що шиють чохли, виготовляють бронепластини.

Керівник благодійного фонду «Українські благодійні ініціативи» Тарас Рудницький, який допомагає війську з 2014 року, зауважує, що будь-які бронежилети мають бути з якісного матеріалу.

«В Україні виробництво бронежилетів, бронеплит, можливо, не настільки відоме. Наприклад, у Києві виробляють, в Одесі. Ми з ними співпрацюємо. Будь-які плити мають бути виготовлені з хорошого сертифікованого матеріалу. Знаю, що в одеських та київських плитах використовують шведський метал. Відповідно мають бути характеристики цього металу і обовязково тестові випробування плит прострілами куль різних калібрів. Простіше кажучи, що більше плита витримає різних калібрів, то краще», – каже волонтер.

Офіційно виробник повинен пройти відповідну сертифікацію в Україні. Самі бронепластини виготовляють із кількох видів матеріалу. Бронежилети з металевими пластинами міцні, але важкі. Як альтернативу використовують кевлар або кераміку. Такі «броники» легші, їхня міцність приблизно така ж, як у металу, але вони – дефіцитні, важчі в обробці і трохи дорожчі.

Зі слів Тараса Рудницького, дрібні виробники в Україні можуть не мати сертифікатів, і тестування може бути сумнівним, хоча їхні бронежилети можуть бути кращими від інших. Просто варто завжди перевіряти, в кого, де і що купуєш. А купівлю за кордоном узагалі називає «окремим мистецтвом волонтера». У процес можуть включатися й посередники, і не завжди є гарантія якості товару. Крім того, волонтерам складно «пробитися» з невеликим замовленням до крупних постачальників/виробників, часто вони змушені самостійно формувати більші партії, що не зовсім просто. 

«Люди надіються, що якщо брати за кордоном, то не даватимуть будь-що. Але я не був би такий впевнений у цьому. І в Україні, і за кордоном потрібно розуміти, з ким співпрацюєш фізична чи юридична особа, можливо, друзі або знайомі вже купували у них або використовували їхній товар. Тут волонтер має бути психологом. Найкраще вийти на самого виробника, який, як правило, дає інформацію про «прострілку» бронежилетів. Ліпше взяти один і перевірити ходовими калібрами, як-от 5,45 підвищеної проникності та 7,62. Крім того, бажано, аби патрони були вироблені після 1990 року, з іншою пробивною міцністю», – розповідає волонтер Тарас Рудницький.

Тобто важливими при закупівлі є три чинники: виробник/посередник, технічні характеристики якості товару і сертифікація.

Попри волонтерів в Україні, нашому війську також активно допомагають громадяни, які проживають за кордоном. Назар Розквас, працюючи в Нідерландах, каже, що після повномасштабного вторгнення почав шукати постачальників бронежилетів у Туреччині, Нідерландах, Ізраїлі, Фінляндії. Самому такий товар транспортувати важко, тож передавав контакти виробників чи посередників офіційному імпортеру Міноборони «Укрспецекспорт», через який відбувалася подальша закупівля захисного спорядження.

«Є різні види бронежилетів. Наприклад, плитоноски виготовляють із тканини з певною підклейкою, аби не йоржила. Такі шиє багато хто в Україні. Це варіант швидкий, але це не такий бронежилет, який має бути. Він не захищає, це просто «броненоска», куди вставляється плита приблизно 30*20 см. Інші типи жилетів – справді «броники», в них сконденсована поліетиленова основа, і туди уже є можливість вставляти металеві або керамічні пластини», – каже Назар.

Він радить не працювати з посередниками, бо з досвіду знає, що в багатьох випадках серед них трапляються спекулянти. Пригадує, як під час чергової розмови панамські перекупники пропонували йому знижку 40%. Каже, це надто багато, особливо якщо продукція китайського виробництва. Краще намагатися виходити на самого виробника. Також є люди, які співпрацюють з виробниками, домовившись про ексклюзивні права продавати їхню продукцію. Це так звані посередники, які діють поодинці та «наварюють» майже 10 доларів або євро на одиниці товару. 

Зі слів Назара, інколи доводиться працювати і з посередниками. Бувають «пробивні», за допомоги яких можна домовитися про закупівлю досить легко і швидко. Стосовно українських виробників, як і Тарас Рудницький, Назар Розквас вважає, що їм бракує можливості розвивати ринок.

«В Україні намагаються виготовляти бронежилети, але проблема в тому, що не вистачає можливості для їх просування. Дуже багато людей кинулися виготовляти бронепластини. Бронежилет легше робити, аніж шолом. Бо шолом повинен бути легкий, а на «броник» «наліпив» сталі і готово, лише треба протестувати і підтвердити. Це трохи примітивний варіант. Ще один варіант – з антирикошетним покриттям. На такий тип в Україні, як на мене, не дуже звертають увагу. Бачив, як люди самі вирізають «броники» і віддають просто так. Не думаю, що це правильно», – вважає Назар Розквас.

Скільки коштують бронежилети в Україні та за кордоном

Голова правління «Львівського оборонного кластера» каже: щодо вартості бронежилетів треба проводити аналогію з ціною, яка була до лютого 2022 року. Раніше стандартний бронежилет типу plate carrier без будь-яких додаткових балістичних елементів коштував 6-7 тисяч гривень. А щодо «броників» з-за кордону, той же plate carrier із керамічними плитами обходився у приблизно 400 доларів. Ціна загального військового бронежилета, в якому вже є балістична броня та жорсткі бронеплити, стартувала від 500 доларів.

«Сьогодні вартість зросла не менш ніж на 30-40%, а іноді й на 50%. Якщо мовиться про plate carrier, то він складається з двох основних елементів – плити з броньованої сталі та самого чохла з матеріалів. Щодо бронеплит, то до війни кілограм металу коштував 4-5 євро, а тепер може сягати 12. На виробництво одного жилета з урахуванням залишків потрібно майже 8 кілограмів металу, тому ціна може суттєво збільшитися, як правило, через балістичні матеріали. Вартість тканин теж спершу суттєво зросла, та  згодом трохи зменшилася, бо постачають їх з-за кордону. Наразі збільшилася на 10-15%, тоді як в окремих випадках сталь подорожчала на 300%», – каже Максим Плєхов.

І волонтери, і українські виробники запевняють, що таки дешевше купувати бронежилети в Україні, але на жодному складі виробники не мають у наявності десятків тисяч «броників». Якщо ж закуповувати в інших країнах, то постачальники віддають перевагу замовникам великих партій. Тому дрібні замовлення практично неможливо виконати. Починати масове виробництво, не маючи постійного замовлення, теж безглуздо. Максим Плєхов радить звертатися до українських підприємств, однак потрібно обов’язково проводити технічну експертизу.

Назар Розквас, який допомагає постачати військове спорядження з-за кордону, зауважує, що інколи ціна на нього досить висока або ж вартість доставки може становити половину від загальної вартості товару.

«Найдорожчий «броник», який я бачив, коштував близько 1000 євро. Також дистриб’ютори виробників пропонували 800 євро за комплект. Він, здається, був із поліетиленовою частиною, з антирикошетним покриттям, турецького або фінського виробництва. Середня вартість стандартного бронежилета була 500-600 євро. Тепер за такі гроші продають плитоноски, які коштували 300-400 євро», – каже чоловік.

Як перевіряють на міцність від куль

Виробництво бронежилетів – ліцензований вид діяльності. Кожен бронежилет, який виробляють комерційно, повинен мати відповідне маркування, передбачене ДСТУ 87822018, зауважує голова правління ЛОКу Максим Плєхов. Для ідентифікації вказують назву виробника, клас захисту, дату виробництва і номер партії. До війни у відкритому доступі був реєстр підприємств, які мають ліцензію на виробництво бронежилетів. Тепер, щоби дізнатися, чи справді цей товар постачали в конкретну точку, можна зателефонувати компанії-виробнику.

Крім того, кожен бронежилет повинен бути укомплектований з протоколом прострілу в сертифікованій лабораторії або сертифікатом, що підтверджує клас його захисту. Якщо ви купуєте бронежилети без відповідного пакета документів, то робите це на власний страх і ризик. Зі слів Максима Плєхова, перевірити бронежилет у польових умовах проблемно. Проблема й у тому, що бронежилет часто тестують не тими типами куль, які потрібні згідно з вимогами держстандарту. 

«Коли хтось каже, що простріляв бронежилет автоматом Калашникова і він захист тримає, варто звернути увагу, яким саме автоматом стріляли – АК-74 чи АК-47, яким був тип кулі. Тому що куля 7Н6 передбачена 3-ім класом, а куля 7Н10 – уже 4-им. Потрібно тестувати тільки кулями 7Н10. Має значення і швидкість кулі: що вона більша, то вища у неї пробивна здатність. Стандартним заліковим вважається простріл 910+-15. Якщо швидкість була більша або менша, вистріл не зараховується», – пояснює Максим Плєхов.

При постачанні партії відбирають два-три бронежилети для відстрілювання. Лише після тестування приймають партію або не приймають. Волонтери кажуть, що бували партії, в яких кожен другий бронежилет не витримував захисту. Отож без професійного досвіду перевірити цей вид спорядження практично неможливо – потрібно консультуватися з фахівцями.

Юлія Осим

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Війна і наступ Росії

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!