Від сьогодні Львівщина повертається до локдауну через значне поширення Covid-19 та велику кількість важких хворих. Знову заборонили роботу ресторанів, кіно, театрів, торгово-розвальних центрів тощо. Це вже третій жорсткий карантин, що переживають в Україні за час пандемії коронавірусу. Як почуваються нині власники та працівники закладів громадського харчування у Львові та що роблять із дорогими продуктами, що не встигли з'їсти, дізналося Tvoemisto.tv.

У дворику «Чотири Чебуреки. Prosecco Bar» на вулиці Героїв УПА вранці зовсім немає людей. Трохи чути музику. У барі – кілька працівників. Власниця Тетяна Абрамова привідкриває жалюзі, просить зробити музику голосніше і каже працівникам: «Це лише карантин, ви ж хочете, аби люди заходили принаймні брати їжу з собою». Якраз, розповідає, збиралась розширювати штат, адже скоро квітень – планували відкривати літні майданчики. Та наразі пошуки людей припинили.

У Тетяни Абрамової два таких заклади – ще є у центрі, роботу якого можуть призупинити. Вирішуватимуть після вихідних, коли порахують кількість замовлень. До того ж, потрібно використати продукти, що залишились перед локдауном.

Читайте також: «Львів'яни не готові відповідати за свої вчинки». Епідеміологиня про локдаун у Львові

«Складно щось планувати і домовлятись про щось з орендодавцями. Знаємо про розмови, що нібито можуть продовжити обмеження, зважаючи на те, якою буде епідеміологічна ситуація надалі. Але заклад не можна раптом закрити на карантин, а потім – раз-два і відкрити», – каже вона.

Читайте також: Смачна етнографія. Як Пані Стефа стала найвідомішою галицькою господинею в інтернеті

Тетяна Абрамова додає, що у березні тільки почали повертатися до нормальних показників. У лютому ще приходили до тями після січневого закриття.

«Ми бачимо і чуємо від медиків, що справді є висока захворюваність, біда і ліжка заповнені. Однак таке питання до держави: ми вже в лютому знали, яка жесть розпочалася в Івано-Франківську, потім до червоної зони потрапили Буковина і Житомирщина, то чому ми чекали таких критичних показників у Львові, а не одразу в лютому теж не пішли на карантин. Тим паче, що це низький сезон», – каже вона.

Читайте також: Ліжок для хворих із коронавірусом у Львові залишилося лише на два тижні

«Ми з колегами перевіряли, які були надходження кілька років тому в нас і трішки сміялися. Пам’ятаю, як сварила персонал, що вони погано працюють, хоча каса була в 4 рази вища. Зараз – заробили кілька тисяч і вже «Урааа!», – додає Тетяна Абрамова.

З'їмо самі

Стукаю у всім відомі сині двері в центрі Львова, на вул. Друкарській. Мені відчиняє шеф-кухар та за сумісництвом директорка закладу «Тітонька Софі» Катерина Магалюс. Всередині зовсім темно. Під час звичного графіку тут працює 11 людей на зміні. Нині ж працівників нема, бо ресторан не працює навіть на доставку. Основну страву – равликів – щодня не споживають, та й не кожен може собі дозволити їх.

«На виносну торгівлю пропонують здебільшого піцу, бургери, а нам не вигідно, бо використаємо багато електроенергії, треба буде давати зарплату кухарю, а заробити-то зможемо зовсім трішки. І так останнім часом працювали в скороченому штаті, дивилися по ситуації, якщо був наплив людей, тоді викликали більше персоналу на роботу», – додає вона.

Цього разу до локдауну у закладі були морально готові. Стежили за новинами, знали, що лікарні заповнені і зростає кількість хворих на Covid-19. Окрім того, із неділі, 14 березня, різко впала відвідуваність: якщо у суботу ще було багато клієнтів, то наступного дня, а також протягом тижня – дуже мало.

Читайте також: Львовом їздять машини та нагадують мешканцям про карантин. Відео

«Оцей тиждень був для нас дуже показовим. Розуміли, що справа йде до локдауну, закупки робили меншими. А завтра в нас суботник – генеральне прибирання в ресторані. Після цього овочі, салат і те, що довго не полежить, ми з’їмо самі, там небагато залишилося», – каже вона.

Загалом кухня у закладі невеличка, багато продуктів зберігати нема можливості: купили, приготували і продали. А викидати – дорого. Пані Катерина показує фрукти, овочі і салат. Решта продуктів, як от м’ясо, є завакуумовані, що не дозволить їм зіпсуватися.

Директорка закладу розповідає, що вже теж думали про відкриття літніх терас, очікували, що цього сезону це відбудеться навіть швидше, ніж зазвичай, оскільки довго були на карантині. Однак сьогоднішня ситуація розчарувала всіх працівників. Вони змушені на 10 днів щонайменше залишитися без роботи, а їх ніхто не звільнив від плати за житло.

Читайте також: У Львові утворюються довгі черги на ПЛР-тест. У чому причина

Ексклюзивне м'ясо – на бургери

У закладах ресторатора Вардкеса Арзуманяна під час першого і січневого локдаунів викинули продуктів на сотні тисяч гривень – тоді не казали, коли можна буде відкритися знову. Зараз, за його словами, трішки легше, почали звикати до таких ситуацій та планувати свої витрати.

«Частину м’яса, наприклад, що у нас визріває майже місяць (звичайно, вона вже перезріє за цей час), ми пускаємо на бургери. Від цього виграє лише та людина, як замовлятиме їх у нас, бо вона отримає дуже якісне дозріле м'ясо», – каже він.

Цього разу всі заклади ресторатора працюють також на доставку, на відміну від першого карантину весною 2020 року.

«Наш основний продукт – стейк, і ми не могли його продавати в такому форматі, бо це вже будуть не стейки. Зараз ми зробили окреме меню доставки у всіх закладах», – говорить він.

Читайте також: Вардкес Арзуманян: До мого ресторану загрожували заїхати на танку

Дрібні витрати є і будуть, вони нікуди не подінуться. Але, додає ресторатор, коли йдеться про те, щоб зберегти життя людей, то все інше виглядає дуже незначним.  

За словами Вардкеса Арзуманяна, побачили тенденцію, якої не було в ресторанному бізнесі раніше, – це відкладений попит.

Читайте також: Львову потрібен контент. Тоді турист приїде не на пиво

«Ми це побачили під час різдвяних свят, коли продажі в нас були більші, аніж попереднього року. Люди дійсно чекали такої свободи. Ми боялись з самого початку, що зникне звичка ходити в ресторани, але цей період показав, що вона не зникла, люди чекали цього моменту», – додає ресторатор.

Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.