Фото: Unsplash
«Червоні прапорці» аутизму. На що батькам звертати увагу в розвитку дитини
Якою є статистика виявлення розладів спектру аутизму?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у середньому одна дитина на 54 матиме такий розлад. Ці цифри відрізняються для хлопчиків і дівчаток – поширення серед хлопчиків є приблизно у чотири рази вищим. Імовірність тут – один випадок на 34 дитини, серед дівчаток – один на 144.
Психотерапевтка Леся Федорович
З чим пов'язана така гендерна різниця?
По-перше, із генетичним фактором.
По-друге, є цікаве дослідження про те, що розлади спектру аутизму краще діагностуються саме у хлопчиків, адже частина поведінки, характерної для РСА, для дівчаток є соціально прийнятною. У хлопчиків ці порушення швидше впадають в очі. Ще один момент – для дівчаток з розладом спектру аутизму є менш характерним порушення мовлення. У хлопців воно є причиною першого звернення до фахівців у приблизно 84% випадків.
У якому віці, в середньому, найчастіше вявляють РСА і на що батькам варто звернути увагу в розвитку дитини?
За даними із США, сьогодні середній вік, коли діагностуються розлади спектру аутизму, становить 4,4 роки. Але загалом ознаки бачимо значно раніше, тому важливо, аби батьки знали про так звані червоні прапорці – на що варто звернути увагу, адже це допоможе діагностувати розлад у більш ранньому віці. Раннє втручання – найбільш доказовий і найбільш дієвий спосіб допомоги дітям і сім'ям з РСА.
Є два ключових кластери симптомів для РСА. Це порушення у соціо-комунікативній сфері і стереотипна поведінка зі звуженням сфери інтересів.
Обмежена поведінка може проявлятись, наприклад, у сфері рухів: коли дитина постійно повторює певні рухи – махання руками, розгойдування на місці, бігання з одного кінця кімнати в інший. Також стереотипія може стосуватись гри, коли дитина, наприклад, викладатиме в рядок олівці, машинки, звіряток. Також дитина може повторювати одні і ті ж фрази або повторювати за дорослим те, що він щойно сказав.
Така рестрективна поведінка може проявлятися негнучкістю в певних рутинах. Наприклад, маршрут до садочку має бути тільки такий, а інший – викликає фрустрацію, нерозуміння і опір до змін.
До стереотипії також відноситься вузьке коло інтересів і захоплень. Наприклад, якщо дитина цікавиться динозаврами, то вона вибиратиме одяг з динозаврами, шукатиме в Ютубі відео з ними, гратиметься динозаврами, дивитиметься мультики про них. Якщо дитина цікавиться космосом, то вона може знати порядковість всіх планет сонячної системи з дуже деталізованою інформацією.
Читайте також: Як з іншої планети. Соломія Чубай про виховання сина з аутизмом
До такої поведінки може належати і гіпер або гіпочутливість до певних сенсорних подразників або надмірний інтерес до них. Зокрема, діти можуть дивитись на світ через примружене око або через скельця певного кольору. Часто ми стикаємось і зі слуховими подразниками – наприклад, дитина різко реагує на гучні звуки, легко сенсорно перевантажується, що викликає фрустрацію, сильні емоції, бажання піти геть, дискомфорт, плач.
Щодо мовлення, то «червоним прапорцем», що має насторожити батьків, є, по-перше, знижений або відсутній зоровий контакт – коли дитина не дивиться в очі і може в приміщенні приділяти більше уваги предметам, аніж людям. Так само має насторожити, коли дитина не відгукується на своє ім'я. Але зазначу, що ці симптоми характерні не тільки для аутизму. Наприклад, дитина, яка має проблеми зі слухом, теж не буде відгукуватись на своє ім'я.
Також «прапорцем» може бути відсутність гуління до 12 місяців або якщо дитина зовсім не використовує жестів, що є довербальним рівнем комунікації до року. Якщо до 16 місяців дитина не вимовляє жодного слова – це має насторожити.
Це те, що має запросити батьків до подальшої діагностики. Для початку – у сімейного лікаря чи педіатра, який знає «червоні прапорці» і може скерувати далі до більш вузьких спеціалістів. Загалом, будь-які порушення мови чи соціальних навичок у будь-якому віці – показ, щоб звернутися з дитиною до сімейного лікаря, а далі – до дитячого психіатра, який може встановити РСА.
Як діагностують розлад спектру аутизму?
Діагностика не є лінійною. Сімейний лікар може використовувати скринінгові інструменти – опитувальники. Зараз наш Центр у співпраці із МОЗ та міським управління охорони здоров'я проводить навчання для медиків первинної ланки, щоб вони розуміли, хто з дітей є в групі ризику і скеровували їх для подальшої діагностики.
Діагноз ставиться на основі інтерв'ю з батьками та спостереження за поведінкою дитини. Інструментальних методів, що могли би сказати про РСА, немає – тобто МРТ не покаже специфічних ознак.
Якщо під час скринінгу дитина не є в зоні ризику, то за симптомами або спостерігають, або шукають інші причини їх появи. Якщо ж дитина є у зоні ризику, то далі – дитячий психіатр. Золотим стандартом діагностики тут є структуроване інтерв'ю з батьками.
Хочу наголосити, що рання діагностика – це важливо, це запорука того, що допомога надаватиметься вчасно, щоб вдалось скорегувати і навчити дитину навичок у сфері комунікації, де у неї є дефіцит.
Як відбувається корекція?
Це заняття з логопедом, корекційним педагогом, психологом для розвитку комунікації і навичок взаємодії. Доведено, що для того, аби покращити соціокомунікативні навички, потрібно 25 годин занять на тиждень. Але ідеться не лише про академічні заняття з фахівцем, але також і про час, коли батьки навчають дитину. Це орієнтовно 10 і 15 годин відповідно. Ідеться про ситуативне навчання, коли у звичайних побутових умовах батьки взаємодіють із дитиною у такий спосіб, щоб вона засвоювала потрібні навички. Це гра, під час якої батьки навчають дитину діяти по черзі, просити, звертати на себе увагу дорослого, ділитись емоціями, використовувати жести.
Хотілося б дати батькам послання: якщо вам щось не подобається, якщо ви побачили щось з «червоних прапорців», то не соромтесь звертатись за допомогою, бо раннє втручання – це те, що справді працює для дітей з РСА.
Вочевидь, батьки діток з РСА також потребують психологічної підтримки?
Батькам дуже непросто, бо виховання дитини з РСА вносить зміни в цілу сім'ю як систему. Ідеться і про стосунки мама – дитина, тато – дитина, стосунки між батьками, як подружжям. А також – про бабусь і дідусів, які не завжди розуміють, що відбувається з дитиною, не завжди знають, як можна підтримати молоду сім'ю, яка виховує дитину з РСА. Часом через це незнання вони можуть мимохіть ранити молодих батьків, словами на кшталт «це проблема з вихованням», «треба більше строгості і дисципліни». Тому сім'я потребує підтримки в комплексі.
Батькам важливо дбати про своє фізичне здоров'я: мамі важливо виспатися і не забути поїсти. А також важливо мати простір на свої захоплення, бо часто у батьків є переконання, що мати свої потреби – егоїстично, якщо вони виховують дитину з особливостями. Ми пояснюємо, наскільки батьківський ресурс безпосередньо впливає на те, як вони можуть справлятись зі своєю функцією батьків.
Читайте також: Якими новими медпослугами з 1 квітня можуть безоплатно користуватись львів'яни
Так само важливими є групи взаємопідтримки батьків. Вони можуть бути більш цілющими, ніж слова від фахівця, адже це досвід людини, яка пройшла різні етапи і подолала багато труднощів, з якими ти стикаєшся сьогодні. Ми організовуємо групи, де батьки можуть суто по-людськи поділитись своїми переживаннями, тривогами про майбутнє, яких є багато в батьківських серцях і думках.
Батьків з інших міст ми заохочуємо комунікувати у себе в спільноті. Ми мріємо, щоб в кожній громаді були осередки психічного здоров'я, де працювали би фахівці, які мають доказові методи допомоги, навички і можуть поширювати знання. Навколо теми психічного здоров'я є багато міфів і стереотипів. Хочеться, щоб у суспільстві було більше розуміння і менше стигми.
Батьки діток з особливостями також часто потерпають від зауважень незнайомців на вулиці чи в магазині. Що тут можете порадити?
Нам важливо, щоб люди розуміли, що є певні особливості розвитку і поведінка дитини пов'язана не з тим, що дитина хоче так себе поводити або мама «не навчила». Це особливості її розвитку. Тут мама потребує більше підтримки і віри в те, що вона може впоратись з дитячою фрустрацією. Я би радила стороннім людям не акцентувати особливої уваги, коли дитина плаче в істериці. Я думаю, мама справиться, я вірю в потенціал батьків. З іншого боку, я би підбадьорливо сказала такій мамі: «Знаєте, так буває. Ви справитесь».
Точно дорослі не можуть казати дитині щось на кшталт «будеш нечемний, я тебе заберу», «поліція забирає нечемних діток». Краще підбадьорити маму.
Що ще ви хотіли би сказати батькам?
По-перше, не соромтесь звертатись за допомогою, коли бачите певні особливості розвитку дитини. Сімейний лікар є нашим добрим партнером, який може допомогти знайти маршрут в подальшому. По-друге, рання діагностика і раннє втручання – це те, що є доказовим і ефективним способом допомоги дітям з РСА. По-третє, дбайте про свої ресурси.
За 10-15 років хотілося би бачити суспільство значно більш інклюзивне і толерантне, бо діти з РСА мають точнісінько такі ж потреби, як ми з вами – вони потребують любові, прийняття, підтримки, соціального залучення, а не ізоляції. Просто ці потреби проявляються в інший спосіб.
Якщо ми всі навчимося чути і бачити цих людей, то наше суспільство виграє від цього. Цей світ може бачитись по-іншому, але від того він не стає менш прекрасним.
Розмовляла Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку