Громадський простір біля школи №18 на вулиці Кульчицької став предметом суперечки між мешканцями та спортклубом «Сокіл», який хоче збудувати тут готель та спорткомплекс.

Вечір середи, 2 серпня. На ґанку школи гуляють діти і сидить групка молодиків. У холі самотня прибиральниця вказує дорогу до актового залу. Вже на сходах чути, що громадські слухання не розпочалися – люди гомонять і зрозуміло, що їх багато. Черга починається ледь не від сходів. Лише реєстрація учасників тривала півгодини. Офіційно їх 194. За оцінкою депутата міськради Ігоря Телішевського, це наймасовіші слухання за останні два роки.

– Хай покаже прописку, він же документів з собою не має, – частина присутніх із недовірою дивиться на групку молодиків, що сіли в перших рядах.

– Поліція, викличте поліцію! Де охорона? – лунає із зали. Хоча далі словесних баталій не заходить.

У залі гаряче в усіх сенсах: відкриті всі вікна, люди обмахуються паспортами та матеріалами слухань. Хтось завбачливо прийшов із віялом.

Щойно співробітниця міськради пропонує проголосувати за порядок денний і розглянути питання щодо будівництва, зал вибухає:

- Ми проти! Не треба тут ніякого будівництва!

Мікрофону в залі немає, тому ще кілька хвилин людям доводиться пояснювати процедурні моменти та гасити напругу.

З депутатів, що ініціювали проведення громадських слухань за зверненнями мешканців, у залі присутні Уляна Пак та Ігор Телішевський. Кажуть, про наміри будівництва їм стало відомо з проекту ухвали, яку планували винести на голосування ще 20 липня. У 2007 році ухвалою ЛМР в оренду спортивному клубу «Сокіл» на 10 років надали ділянку у 1,18 га на вулиці Кульчицької, 18. Це біля вулиці Виговського в районі ринку «Південного». Строки оренди завершуються наприкінці цього року. І, за дивним збігом, саме зараз орендар вирішив отримати дозвіл на будівництво.

«Ми не відвертаємося від громади, а готові вислухати пропозиції тих, кому цікаво, щоби діти займалися спортом. Клуб готовий забезпечити доступ до спортивних секцій. Це буде той самий стадіон, але буде покращено його інфраструктуру», – каже під час виступу на слуханнях представник спортивного клубу «Сокіл» Василь Лилик.

Місяць тому інші представники спортклубу вже проводили зустрічі із громадою та демонстрували свої плани: більше половини території віддати під забудову, звести готель із рестораном, обладнати паркінг на 126 місць. Частину території пообіцяли відвести під спортивні майданчики, розповідає місцева мешканка Тетяна Пащенко, котра була присутня на обох зустрічах. 

Матеріали надані Тетяною Пащенко 

З того часу, як на орендованій території загосподарював СК «Сокіл», футбольне поле лише обнесли огорожею. Тут тренується приватна школа. Дітям із мікрорайону дозволили бавитися поруч, за межами паркану.

«Діти з цього району грали тут у футбол, до них підійшов мужчина, сказав, що він представник «Сокола» і грати тут не можна, бо засіяли газон, – скаржиться місцева мешканка Святослава Ригайло. – Я це підтверджую, бо це були мої діти. Якщо ви спортивно-оздоровча організація, ви маєте думати не про будівництво готелю, ресторану і паркінгу. У вашому проекті тільки 20% передбачено на оздоровчий комплекс, а решта – на розваги».

Представники забудовника вмовляють, як можуть. «Буде гарантійний лист і зобов’язання перед Львівською міськрадою, що будуть виділятися безкоштовні абонементи для учасників бойових дій і членів їхніх сімей», – заявив на слуханнях представник клубу «Сокіл» Степан Качора.

Зал сприймає цю пропозицію скептичним сміхом. Чоловік із зали вигукує: «Ви хочете війну десять років? Бо ви 10 років будете будувати!».

– Чо ти стартуєш, чо ти перебиваєш?! – вступається за представника забудовника молодик із тої самої групи, що від початку не користувалася довірою.

Один із таких хлопців періодично виходив до трибуни і закликав мешканців вислухати представників «Сокола» та знайти з ними спільну мову. Мешканців же цікавили більш конкретні питання.

«Яка структура власності, який фінансовий стан підприємства? – запитав місцевий мешканець і відомий у Львові активіст Рустам Курбанов. – Ви повинні дати фінансові гарантії про те, що в разі позитивного рішення об’єкт може бути збудований, а не переданий комусь, перепроданий зі зміною цільового призначення, як це водиться в нашій міській раді. Бо ви 10 років із цим зволікали. Ми хочемо почути, що це платоспроможний власник. Якщо немає грошей, то куди ви збираєтеся?».

На це Василь Лилик та Степан Качора сказали, що не компетентні звітувати про фінансовий стан підприємства. Втім, на зауваження, що, згідно з реєстром судових рішень, за СК «Сокіл» ще в 2015 році значилися мільйонні борги, запевняють: усі борги погашені.

Активіcти пов'язують «Спортивний клуб «Сокіл» із колишнім президентом ФК «Карпати» Богданом Кобриним. Він дійсно був президентом спортклубу, але зараз, запевняють представники «Сокола», одноосібним власником є львів'янин і колишній спортсмен Олег Конопада. У відкритих джерелах про нього нічого не відомо, крім того, що він також є співзасновником ТзОВ «Укрпродуктсервіс», що займається оптовою торгівлею.

Крапки над «і» щодо можливості будівництва розставляє співробітник міського управління архітектури Юрій Процюк: «Згідно з затвердженою містобудівною документацією, ця вся територія є зоною Р-3 (за класифікацією територій міста, це зелена рекреаційна зона загального призначення - авт.), на яку розповсюджується певний регламент і на якій будівництво неможливе». За його словами, якби ділянка була виділена під будівництво, забудовник мав розробити детальний план, представити його на громадських слуханнях і лише тоді можливо було б говорити про зміни в містобудівній документації. Зараз у документах міськради відсутні дозволи на розробку такого детального плану.

Як і більшість аргументів проти забудови, і цей виступ зал зустрічає оплесками. Коли ж справа доходить до голосування по суті, за заборону будівництва нараховано 142 голоси присутніх. Проти ніхто не голосував.

– Треба було голосувати проти! – обговорюють у компанії молодиків.

– Який проти. Ми ж не проти!

– Так голосування було проти заборони! — пояснює інший.

Так і не розібравшись, свої голоси вони не використали.

«Далі протокол приходить до Андрія Садового, і виконавчі органи мають ухвалити відповідне рішення з урахуванням результатів громадських слухань, – пояснила подальшу процедуру Уляна Пак. – Швидше за все, при розгляді цього питання на сесії озвучать, що громада висловилася проти. І нехай хтось із депутатів натисне кнопку «за»! Хіба що вони самогубці і ніколи більше не збираються обиратися».

Натомість, мешканці хочуть організувати на цьому місці сквер пам’яті загиблих у війні на Донбасі та героїв Небесної сотні. Для цього збирають підписи під петицією голові міськради.

Зоя Красовська