ілюстративне фото: labyrinthsinnc.com

ілюстративне фото: labyrinthsinnc.com

Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити

6938 0
Завідувач ревматологічним відділенням Львівської обласної клінічної лікарні розповів Tvoemisto.tv про найпоширеніші ревматологічні захворювання, як вони впливають на увесь організм, скільки коштує лікування, а також про батьківську любов до пацієнтів.

Ревматологія — наука про системні захворювання сполучної тканини автоімунного походження, які можуть уражати всі органи та системи людини і в більшості випадків є невиліковними. Тож головною метою лікаря-ревматолога, каже Омелян Синенький, є допомогти пацієнтові якомога довше зберігати хорошу якість життя і запобігти втраті ним працездатності. Найпоширенішими ревматологічними захворюваннями є ревматоїдний артрит, анкілозивний спондилоартрит, псоріатичні артропатії, системний червоний вовчак, ситемна склеродермія та поліостеоартрити як прояви вікових та обмінних захворювань у старшому віці.

«Останнім часом захворюваність зростає. За допомогою сучасних методик ми можемо встановлювати діагноз на ранніх стадіях, що дозволяє запобігати розвитку інвалідизації», — каже лікар.

Зараз виявити деякі зміни можна ще до того, як вони стануть помітними неозброєним оком. Наприклад, використовуючи імунологічні маркери, сучасні методи візуалізації кісткової структури (магнітно-резонансної томографії) та аналогові шкали, можна встановити діагноз на початковій стадії. Це надважливо, адже складний шлях від першої консультації, діагностичних процедур до постановки точного діагнозу вже пройдено.

Ми проводимо техогляд машин, але не проходимо медогляд

На запитання про те, кому, коли і які обстеження варто пройти, аби виявити можливу хворобу на ранній стадії, Омелян Синенький каже, що пацієнтові про це думати не треба.

Читайте також: Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні

«Пацієнт має, перш за все, навчитись слухати себе, чути себе і зміни, що відбуваються в його організмі, вчасно звернутись до свого сімейного лікаря, а той знає, який комплекс обстежень потрібен», — говорить він.

За його словами, ревматологічні хвороби можуть починатись із симптомів, що можуть бути «маскою» для інших проблем — неврологічних, легеневих, ниркових і навіть офтальмологічних.

«Основний меседж для пацієнта — зверніться до лікаря. Не в аптеку, не до сусіда, не до товариша, не до соціальних мереж. Не ставте діагнози самостійно», — наголошує Омелян Синенький.

Сімейний лікар може скерувати до ревматолога, а той вже займеться збором усієї інформації про пацієнта.

«Треба оглянути людину від голови до п’ят, зрозуміти, чи немає чогось іншого, схожого на ревматологічну хворобу. Біль у коліні не завжди спричинений порушеннями в колінному суглобі. Спочатку потрібно знайти причину, а не лікувати наслідки», — пояснює логіку роботи ревматолога лікар.

Він додає, що іноді онкологічні захворювання проявляють себе симптомами, що можна сприйняти за ревматологічні. Також під ревматологічні хвороби можуть маскуватись інфекційні: бореліоз, туберкульоз, СНІД чи навіть грип.

«Організм подає тобі сигнали, щоб ти починав щось робити із собою, а ти сидиш, мовчиш і нічого не робиш», — каже ревматолог.

Читайте також: У нас забагато лікарів. Ігор Новицький про медичну освіту та розвиток офтальмології

Причиною цього, за його словами, є низька культура ставлення до себе самого.

«Ми їмо неякісну їжу, зловживаємо алкоголем, палимо, не займаємось спортом, ведемо малорухливий спосіб життя, їздимо без паска безпеки, не дотримуємось правил дорожнього руху, паркування тощо. Так само ми не дотримуємось рекомендацій лікаря», — каже Омелян Синенький.

Він проводить паралель між автівкою та людським життям: ми купуємо шмат металу, страхуємо його, виконуємо умови гарантії, щоб у разі чого отримати компенсацію від страхової, а до свого здоров’я чомусь так не ставимося.

«От я — чоловік 44 років, раз на рік проходжу медогляд, незважаючи на відсутність скарг. Коли я це роблю, а потім захворів, держава бере на себе відповідальність, бо я виконував "умови гарантії". А якщо людина прийшла або її родичі привели до лікаря лише, аби записатись, а через 10 років захворіла, то що буде вимагати?», — пояснює лікар.

Ревматологія впливає на все

Омелян Синенький каже, що хворі на ревматологічні хвороби мають обов’язково перебувати під наглядом сімейного лікаря і періодично приходити до ревматолога, адже їхній організм на все реагує у свій спосіб.

Читайте також: Страхова медицина у Львові. Як повернути гроші за лікування

У ревматології для лікування використовують препарати, метою яких є пригнічення імунітету — імунодепресанти. Вони можуть змінювати деякі хімічні показники крові — за цим треба стежити. Також вони пригнічують захисні функції організму, і він стає більш уразливим. Це треба враховувати навіть під час лікування застуди.

«Є перелік обстежень, що має проходити пацієнт з ревматологічним діагнозом щороку або частіше. Це обстеження органів грудної клітки, ретельний моніторинг слизової шлунково-кишкового тракту. Такі пацієнти мають вищі ризики онкологічних захворювань через імуносупресивну терапію», — говорить лікар.

Наприклад, рак шийки матки часто викликаний вірусом папіломи людини, до якого організм із пригніченим препаратами імунітетом більш уразливий. Отже, жінка, яка отримує імуносупресивну терапію, має відвідувати гінеколога частіше, аніж раз на рік.

На запитання про причини виникнення ревматологічних захворювань Омелян Синенький відповідає, що в 90% випадків встановити це неможливо.

«Але в останні роки зявляються наукові роботи, де говорять про безконтрольну роботу вірусних інфекцій. Це передусім різноманітні віруси герпесу. Також можуть впливати хронічні інфекції, навіть такі банальні, на перший погляд, як хронічні тонзиліти (недоліковані ангіни) чи каріозні зуби. Велику роль відіграє стрес, переохолодження. Генетика, особливо в жінок, також впливає. Втім, якоїсь однієї причини немає», — говорить лікар.

Читайте також: Менше черг, більше пацієнтів. Що змінила медреформа у Львові

Омелян Синенький каже, що через особливості здоров’я хворих на ревматологічні захворювання для встановлення точного діагнозу потрібно здати багато аналізів. Він наводить приклад дитини, хворої ювенільним ревматоїдним артритом, якій треба було здати загальний і біохімічний аналізи крові, ревмопроби, загальний аналіз сечі, рентгенографію легень і кистей, УЗД нирок і суглобів, імунологічні обстеження, маркери гепатитів. Коли було верифіковано діагноз ювенільного ревматоїдного артриту, перед призначенням препарату першої лінії також потрібно було зробити дослідження крові, слизової шлунку, аналізи на вірусні інфекції, обстеження серця, печінки тощо. Частину цих аналізів можна здати безкоштовно, але інші держава не покриває, тому це коштуватиме певних грошей.

Скільки коштує жити з ревматологічною хворобою

«Коли в лікарню госпіталізують хворого, який давно має ревматологічне захворювання, то я заповнюю його картку і починаю анамнез зі слова «страждає», — говорить Омелян Синенький, акцентуючи на тому, як живуть пацієнти з ревматологічним захворюванням.

Вони майже постійно відчувають біль, є метеозалежними, незахищеними перед інфекційними та вірусними хворобами, їхнє самопочуття багато в чому залежить від психоемоційного стану. А коли захворювання прогресує із розвитком незворотньої деформації суглобів, людина може втратити здатність себе обслуговувати. До того ж важко стає ще й психологічно.

Окрім того, каже лікар, жити із ревматологічним захворюванням — дорого. Витрати на постійну терапію можна порівняти із витратами на лікування онкогематологічних хворих. В Україні, зазначає Омелян Синенький, лікують, як і в усьому світі, — за тими ж протоколами і тими ж препаратами, що в Європі і США. За його словами, лікування деяких захворювань на місяць коштує приблизно 1000 євро.

Читайте також: Як розпізнати інфаркт та надати першу допомогу. Інфографіка

На Львівщині з 2017 року діє регіональна програма лікування хворих на важкі форми артриту, що реалізовується в ревматологічному відділенні ЛОКЛ. Раніше була державна підтримка хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, старших 18 років, а у 2017 році цю функцію на себе перебрав обласний бюджет.

«На 2017 рік ми були єдиною областю в Україні, що мала фінансування ревматологічної галузі з місцевого бюджету. На початках програма охоплювала 6-7 пацієнтів, а сьогодні їх понад 40. Вони отримують терапію без графіку очікування, мають змогу максимально себе соціалізувати, здобувати освіту, працювати», — розповідає Омелян Синенький.

У межах програми терапію також отримують хворі на системний червоний вовчак, одним із ускладнень якого може бути ураження нирок. 

«Ми намагаємось включити в програму пацієнтів молодого віку, із захворюванням на ранньому етапі без ознак інвалідизації. Тому що на пізніх стадіях захворювання лікування не дає очікуваного ефекту», — каже лікар.

Але, додає він, МОЗ задекларувало закупівлю для регіонів препаратів для дорослих хворих на ювенальний артрит. Їх Львівщина має отримати наприкінці року, найпізніше — на початку 2020 року. Це дозволить кошти з місцевого бюджету витратити на лікування хворих на інші ревматологічні хвороби та зменшити інвалідизацію.

Читайте також: Угоди восени рахують. Несподіванки медреформи для лікарів та пацієнтів

Омелян Синенький зазначає, що в Україні, за статистикою, найбільше люди помирають від серцево-судинних захворювань. Але насправді в багатьох випадках інфаркти чи інсульти стають наслідками інших захворювань, у тому числі — ревматологічних.

Школи для лікарів та пацієнтів

Лікар зауважує, що важливою є просвітницька робота, яка дозволить поступово зменшувати кількість захворювань.

«Для цього ми запланували цикл лекцій для сімейних лікарів, що умовно називатиметься «червоні прапорці в ревматології» і вчитиме лікарів вчасно розпізнавати ознаки, коли пацієнта треба скерувати до ревматолога», — говорить Омелян Синенький.

За його словами, сімейні лікарі за найменшої підозри можуть скористатися консультацією ревматологів, які є в кожній поліклініці Львова. В районах, каже він, ситуація гірша, адже ревматологами часто за сумісництвом працюють кардіологи, терапевти. Проте Омелян Синенький вірить, що згодом фахові сімейні лікарі зможуть самостійно виявляти ревматологічні проблеми та скеровувати пацієнтів на подальші етапи діагностики.

Читайте також: Чотири найпоширеніші міфи про хірургію. Чому операція — насправді не страшно

Окрім навчання сімейних лікарів, він також планує відновити роботу «Школи пацієнтів». Хворих з ревматологічними діагнозами збиратимуть у відділенні орієнтовно раз на місяць, лікар-ревматолог розповідатиме їм, як жити і бути соціально активним із їхніми захворюваннями, як ставитись до навантажень, до вірусних інфекцій, до свого меню тощо.

«Школа передбачає і спілкування пацієнтів. Адже є ті, хто сумлінно ставиться до терапії і перебуває у тривалій ремісії, коли хвороба у стані спокою. А є пацієнти-скептики. Під час зустрічей останні зможуть побачити, як живуть хворі з таким же діагнозом, що у них відносно нормальна якість життя. Школа буде каталізатором, щоб люди задумались. Пацієнти ревматологічного напрямку є особливими — до них треба інший підхід, їм треба багато пробачати», — каже лікар.

Наукова фора

Відділення ревматології ЛОКЛ, розповідає Омелян Синенький, є базою для проведення клінічних досліджень медичних препаратів.

«Перед тим, як закордонний препарат починають використовувати в Україні, він має пройти клінічні випробування. І це для нас чудова нагода. По-перше, це економічно вигідно для пацієнта і для держави: це безкоштовне обстеження і лікування новітніми препаратами», — пояснює він.

Окрім того, клінічні випробування дозволяють лікарям відділення вдосконалюватись і бути на крок попереду: протоколи для випробувань пишуться на наступні 2-3 роки.

Також українські ревматологи обмінюються досвідом на конференціях, що проходять у Києві двічі на рік за участі професорів з усього світу. Ще лікарі співпрацюють у межах Європейської ліги ревматологів, яка щороку видає рекомендації щодо діагностики, лікування тих чи тих ревматологічних захворювань. Послуговуються в Україні і рекомендаціями та протоколами Асоціації ревматологів США.

«Якщо порівняти ревматологію, з якою я зустрівся 1999 року, і теперішню, то це буде як запорожець і європейський автомобіль хорошого класу», — каже Омелян Синенький.

Читайте також: «Обріжте мені нігті». Що заважає розвиватися швидкій допомозі Львова

Він розповідає, що 20 років тому люди з ревматологічними хворобами помирали від того, що зараз не легко, але піддається контролю. Наприклад, вважалось, що із системним червоним вовчаком можна прожити з 5 років, а тепер пацієнти живуть по 20 і більше.

«Кожне захворювання — як маленький детектив, що треба розплутати, це цікаво. Ти маєш орієнтуватись в пульмонології, в інфектології, онкології, гематології», — додає лікар.

Цікаві люди

Наприкінці року, розповідає Омелян Синенький, вирішуватиметься питання про подальше фінансування програми, що діє у ревматологічному відділенні ЛОКЛ. Лікар хоче, щоб його пацієнти-учасники цієї програми виступили під час звіту разом із ним — розповіли, що дало їм лікування і як змінились їхні життя.

Лікар також створив фейсбук-сторінку, де розповідає історії про своїх пацієнтів. Наприклад, серед них є жінка, в якої руки деформовані артритом, але тим не менше вона створює листівки, альбоми, прикраси. Деякі пацієнти здобувають освіту психологів, що дає їм можливість підтримувати пацієнтів з таким же діагнозом. А хтось, попри хворобу, веде активне життя і керує бізнесом.

«Я маю до своїх пацієнтів батьківську любов. Навчити їх правильно жити з певними проблемами є моїм обов’язком. Між нами, у першу чергу, має бути спілкування. І, звісно, потрібно ставитись до інших так, як ти хочеш, щоб ставились до тебе», — переконаний Омелян Синенький.

Олександра Бодняк

Фото Богдана Ємця

Головне фото: labyrinthsinnc.com

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інтерв'ю Твого міста