Фото: dzerkalo.media
«Це свого роду волонтертво» або Чому бути донором корисно
14 червня в усьому світі відзначають день донора, що символізує подяку людям, які зберігають і рятують життя інших. Бути донором – не лише шляхетно та благородно, а й корисно для власного здоров’я. Про переваги донорства, а також те, чому важливо періодично здавати кров потребуючим, Tvoemisto.tv розпитало у поліцейського, який понад п’ять років здає кров у Львівський обласний центр служби крові Юрія Задорожного.
Уперше стати донором йому довелося шість років тому. Тоді, ще студентом, кров була потрібна батькові одногрупника Юрія Задорожного, якому робили операцію. Після цього, через пів року, хлопець здав кров ще раз. Так донині періодично допомагає іншим людям.
«Це свого роду волонтертво, все-таки кров – дуже важлива річ, що рятує життя людей. Я здавав її нашим військам або людям, хщо мали онкологію, здебільшого, дітям. У Центрі завжди запитують, для кого, і є люди, які її викупляють для своїх річних чи близьких. Я кажу, що віддаю добровільно», – розповідає він.
Кров можна здавати кожні два-три місяці, продовжує Юрій Задорожний, за цей час він здав близько десяти разів. Однак треба розуміти, що для цього потрібно обмежити споживання жирної їжі, за три доби не вживати жодних медикаментів, алкоголю, сніданок має бути легким. До охочих здавати кров є низка вимог, і не завжди кожен може підійти під ці критерії.
«Деякий час не можна здавати кров тим, хто зробив татуювання чи хворів. Якщо ж ви повернулися з-за кордону, то будьте готові, що вас теж запитають про це», – додає він.
Поліцейський зізнається, що досі, коли здає кров, то відвертає голову, хоча процес не страшний і безболісний. Це, за його словами, корисно для здоров’я, оскільки кров таким чином очищується.
Читайте також: Як стати донором крові. 10 порад
«Як почав бути донором, то більше цим зацікавився. Виявляється, що у донорів кращий баланс холестерину і менше ризиків захворіти на серцево-судинні захворювання, рак легенів, шлунку, прямої вишки. Окрім цього, донори безкоштовно отримують аналізи на ВІЛ, гемоглобін, сифіліс, гепатити B та С. Після здачі самопочуття добре, єдине, що можна відчути – деяке розслаблення в тілі», – каже чоловік.
Востаннє Юрій Задорожний здавав кров майже місяць тому. А до цього, розповідає, що був приємно здивований, бо бачив багато охочих в коридорах, аби здати кров.
«Слід розуміти, звичайно, що це – велика відповідальність і допомагати потрібно, у тому числі таким способом. В Україні шостий рік іде війна, тому донорів побільшало, як і побільшало потреб у крові. Можливо, якби людям частіше пояснювали і вони краще розуміли, як можуть допомогти чи врятувати чиєсь життя, то вони б швидше погоджувалися», – додає він.
Читайте також: У львівській лікарні швидкої допомоги планують відкрити лабораторію для діагностики Covid-19
Серед його колег в поліції теж є кілька донорів, які періодично здають кров. Є й ті, які бояться або ставляться до цього з упередженням, мовляв, так можна занести собі якусь хворобу.
«Як поліцейський скажу, що не лише людям, які захворіли, потрібна кров, а й тим, хто отримав поранення, потрапив в ДТП тощо», – каже він.
У Юрія Задорожного нині вже є посвідчення донора, яке йому запропонували отримати після п’ятої здачі крові у Центрі служби крові у Львові. Воно не дає жодних пільг, однак вже після 30 разу, відповідно до Закону України «Про донорство крові та його компонентів», можна стати заслуженим донором України.
Раніше у Львівському обласному центрі служби крові розповідали, в них брак всіх груп крові, а особливо 1-ої негативного ресуз-фактора. Якщо докарантинна позначка кількості донорів сягала 1200 людей за місяць, то, приміром, протягом травня у Центр звернулося лише 780 охочих. Детальніше можна прочитати за посиланням.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку