фото: Олександр Шутюк

фото: Олександр Шутюк

«То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони

4410 0
Засклені абияк балкони, що не вписуються у вигляд фасадів, у Львові можна побачити навіть у центральній частині міста. А у спальних районах можна проводити змагання, чий балкон потворніший. Tvoemisto.tv дізнавалось, які компроміси шукають мешканці, аби лишити фасади в первісному вигляді, та чому склити балкони на власний розсуд — не лише неповага до інших, а й небезпека для життя.

Головний архітектор міста Юліан Чаплінський каже, що балкони львів’яни протягом останніх 28 років склили стихійно і масштабно, без жодного контролю, адже законодавство не передбачає за це відповідальності.

«Що стосується історичної частини, то міськрада штрафує за заміну вікон і скління балконів у будинках-пам’ятках. Але всіх не перештрафуєш», — каже архітектор.

Також, говорить він, за нищення пам’яток мала би відповідати інспекція ДАБК Львівської області.

«Але так виглядає, що вони нічого в тому плані не роблять», — додає Юліан Чаплінський.

Що стосується новобудов, то це, каже чиновник, мають контролювати ОСББ.

Михайло Васюта, який є управителем одного з львівських ОСББ, розповідає Tvoemisto.tv, що об’єднання співвласників справді намагаються стежити за тим, аби фасади будинків зберігали свій первісний вигляд — вони є спільним майном, яким можуть розпоряджатись лише загальні збори ОСББ.

«Мають бути певні правила, чіткі і зрозумілі для всіх процедури. Для цього члени правління ОСББ замовляють в архітектора паспорт фасаду будинку. Це частина технічної документації на будинок, куди вносяться зміни щодо скління та розташування кондиціонерів. Цей паспорт фасаду мають затвердити на загальних зборах мешканців. Відповідно до цього документу має діяти кожна квартира», — каже він.

Читайте також: Зберегти не можна штрафвувати. Як Львів охороняє історичне середовище

Теоретично, за словами Михайла Васюти, можна прописати штрафи за зміни фасаду, що суперечать паспорту, але юридично це важко зробити так, щоб співвласник реально відповів за свої дії.

Із ним погоджується ще один львівський управитель, Сергій Лисенко. В ОСББ «Велика Британія», головою якого він є, ще на стадії прийому будинку від забудовника розробили однотипне скління за під’їздами та схему розміщення кондиціонерів. Пізніше на загальних зборах погодили, що порушники відповідатимуть фінансово. А тих, хто вирішив змінити вигляд фасаду на власний розсуд, є близько 10% мешканців.

«На одну квартиру ми вже склали позовну заяву, готуємо на інші. Стягнення штрафу — це сумнівне питання. ОСББ лише може вимагати відшкодування завданих збитків. Зараз (будинок почали заселяти близько двох років тому, — ред.) вже є 14-16 порушників, я вже не рахую. І це лише ті, кому офіційно надіслали листи-претензії з досудовим попередженням», — говорить Сергій Лисенко.

Те, що збитки завдані, можна довести лише через суд після експертної оцінки, тому це не дуже вдалий варіант, який може вплинути на несумлінних власників квартир. Сергій Лисенко додає, що мешканці часто не зважають на правила. Був лише один випадок, коли вдалося вирішити проблему просто розмовою з власниками.

«Інші не реагують, агресивно ставляться до цього порядку. А коли запустимо судові справи, взагалі не знаю, що буде. Дотримуватись певних правил у багатоквартирних будинках — дуже важко. У нас, окрім того, є два випадки захоплення коридорів», — каже він.

Читайте також: Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло

В інших будинках, де Сергій Лисенко також є управителем, він прописує процедуру встановлення кондиціонерів і скління балконів через правління ОСББ. Тобто члени правління мають розглянути заяву власника квартири і вирішити, чи не псують пропоновані зміни зовнішній вигляд і чи не завдають шкоди фасаду.

«Але в таких будинках, що здані 5-7 років тому, нереально вже все привести в належний стан. У будинку, де я живу, практично кожна третя квартира зробила якесь грубе порушення, і кожен має привід "посадити" сусіда: самозахоплення комірок, горищ, технічних поверхів», — додає Сергій Лисенко.

Натомість у компанії Greenville при здачі будинку в експлуатацію укладають договір з управлінською компанією, де прописують заборону втручатися у фасад і змінювати його.

«У договорі чітко прописується, що не можна розміщувати без попереднього письмового дозволу на фасаді будь-які пристрої, обладнання чи проводити будь-які будівельно-монтажні роботи. Наперед для зручності мешканців відводяться спеціальні місця під кондиціонери. Щодо лоджій і балконів, то ми продумуємо наперед усе так, щоб було максимально комфортно і потреба вносити якісь зміни не виникала», — кажуть у забудовника.

Як вдалося з’ясувати Tvoemisto.tv, у ОСББ «Добра оселя», що обслуговує ЖК «Добра оселя» та Greenville House, у договорах прописаний штраф за втручання у фасад — самовільне встановлення кондиціонерів, скління балконів — 20 тисяч гривень. Крім того, оскільки фасад зроблений за авторським проєктом, його автор-архітектор може також подати в суд на того, хто змінює фасад.

Читайте також: Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові

У той же час Сергій Лисенко нагадує, що правління ОСББ — усього лише виконавчий орган, який виконує рішення, що ухвалили співвласники.

«А якщо співвласники залазять у таку халепу заради власних вигод і демонструють повну байдужість, тоді рухатись до якихось порядків — неможливо», — каже він.

На думку управителя, контролювати зовнішній вигляд будинків мають не ОСББ, а зовсім інші органи. Він розповідає, що у Польщі окремі служби стежать за фасадами і штрафують мешканців за порушення. У свою чергу Юліан Чаплінський вважає, що дозволити штрафувати за засклені балкони та прибирати їх мають на законодавчому рівні.

«Якщо місто зробить це зараз, то мешканець потім виграє суд, оскільки йому пошкодили майно. Усі міста України без винятків спотворені заскленими балконами. І я думаю, що це має бути воля держави — сказати всі ці балкони прибрати в примусовому порядку. Але це буде непопулярне політичне рішення, бо кожен другий засклив балкон», — каже Юліан Чаплінський.

За його словами, у західних країнах регламентовано, що вулиця є спільним простором, і тому місто може впливати на розміщення кондиціонерів, реклами, антен.

«Я питав у головного архітектора Вроцлава колись, чому у них не склять балкони. У відповідь почув одну фразу: "То нє вольно". Тобто якщо в законі написано, що "то нє вольно", то люди цього не роблять. А у нас, якщо скажеш, що не можна, то люди будуть далі склити, бо розуміють, що їх ніхто не покарає», — говорить головний архітектор Львова.

Читайте також: Львів потребує радикальних підходів. Юліан Чаплінський про розвиток міста

Подбати про зміни до законодавства, каже Юліан Чаплінський, має новий парламент, а долучитися до процесу — пожежники, яким засклені балкони заважають рятувати людей. Так, як розповідає речниця ДСНС Львівщини Христина Авдєєва, від засклених балконів рятувальники мають кілька проблем.

«По-перше, не завжди можна зачепити драбину, та і часто розбити склопакет складно. Це додаткова затрата сил і часу, та і склом можуть порізатися як люди, яких рятують, так і пожежники. Крім того, при засклених балконах інколи лишається досить вузький прохід, щоб рятувальник заліз у квартиру. Якщо це пожежа, то він одягнений у спецодяг з балоном, а віконечко, яке можна відкрити, маленьке. Ми, звичайно, залазимо, але все, знову ж таки, впирається в час», — розповідає вона.

За її словами, засклені балкони також впливають і на розвиток пожежі: склопакети прилягають до стін щільно, і, коли їх розбивають, до квартири потрапляє відразу дуже багато кисню.

«Часто це призводить до неконтрольованого розвитку пожежі — вона швидко спалахує, може статися і мінімальний вибух», — каже Христина Авдєєва.

Тому незасклений балкон може врятувати не лише естетичний вигляд будинку, а й життя.

Олександра Бодняк

Головне фото: Олександр Шутюк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти