Фото: Дмитро Тарадайка
Чорні глечики і Біла пані. Подорож у Гавареччину і Підгорецький замок
Маленька Італія та легенди
Підгорецький замок вражає своїми містичними історіями, а зелена алея дорогою до нього переносить у минулі часи пишних суконь і елегантних костюмів для неспішних вечірніх прогулянок у сутінках.
Поруч із Підгорецьким замком можна побачити Костел Воздвиження та святого Йосипа, що є зменшеною копією базиліки в італійському Турині. Розповідають, що, нібито, тодішній господар палацу Вацлав Жевуський хотів мати маленьку Італію під боком.
Кожен сантиметр Підгорецького замку буквально дихає історією. На першому поверсі колись була величезна їдальня, на другому – тематичні кімнати, а на третьому – спальні. Зараз для відвідувачів відчинений лише другий ярус. Тут була кімната з лицарськими обладунками, дзеркальна і золота зали, де все було оздоблене дорогоцінним металом, а з просторих балконів і досі відкриваються прекрасні краєвиди. Проте зараз нема вже ані предметів тодішнього інтер‘єру, ані декору: картини, меблі, зброю вивезли останні власники. А потім тут сталась пожежа – нібито через службову недбалість – горіло все, окрім каплички.
«Під час пожежі у 1956 році пропали практично всі інтер’єри, що були на другому поверсі, але чудом вижила капличка, кажуть, що вона не горіла, тому що тут було сильно намолено. Тож капличка зберіглася у практично ідеальному стані до наших часів», – розповідає гід замком Ігор Петрович.
Стіни каплички – з італійського штучного мармуру та з позолотою. У радянські часи їх просто побілили – тут був шпиталь. Тому зараз реставраторам доводиться обережно знімати шари фарби і капличку відвідувачам поки не показують. На завершення робіт потрібен час і три мільйони гривень.
Підгорецький замок відомий своїми містичними легендами. Тут, окрім алхіміків, колись жила жінка одного з власників замку, яка і дотепер з’являється як загадкова біла постать, що безшумно блукає довгими замковими коридорами. Кажуть, що власник замку убив свою дружину через зраду.
Замок розташований за 88 км від Львова, їхати сюди – приблизно 1,5 години. У будні дні відвідувачів приймають з 11:00 до 17:00, а у вихідні – з 10:00 до 18:00. Вхід у Підгорецький замок коштує 60 грн, а екскурсія вартуватиме 150 грн.
Чорні глечики за унікальною технологією
На міні-базарі біля замку можна побачити чорний посуд – це кераміка, яку виготовляють дуже екологічно, зі звичайної глини і води. Біля замку за одне маленьке горнятко просять 100 грн. Але є місце, де можна не тільки купити посуд дешевше, а ще й самому спробувати гончарство. Ідеться про Гавареччину – маленьке село, де нема жодного магазину, школи чи садочка, бо тут живе усього 45 . Це село на Львівщині неподалік Білого Каменю славиться своєю чорнодимленою керамікою.
У Гавареччині гончар Іван Луковський показує свою хату, доверху заставлену поличками із глечиками, що виблискують ще мокрими глиняними боками, і ділиться професійними цікавинками:
«Глина – наша місцева, з наших лісів. Її тут два сорти – масна і трошки пісної. Привозимо глину як є: з камінчиками, корінчиками, а потім закидаємо в звичайні ванни і заливаємо водою. Тижні два вона розкисає, а після цього будівельним міксером розбиваємо її в надзвичайно рідкий стан, проціджуємо через сито і заливаємо у гіпсові ванночки, що мають властивість вбирати вологу. Це теж триває тижнів зо два. Тоді витягуємо глину – вона як пластилін, досить пластична».
Щоби кераміка стала чорною, Іван Луковський випалює її 12 годин у спеціальній печі надворі, аж поки вона не набирає яскраво-червоного кольору. Потім у канали з обох сторін печі закладають дрова і загортають їх землею. Таким чином, увесь дим і кіптява вбираються у яскраво-червоні стінки кермаміки. Мити такі чорнодимлені вироби можна тільки водою – без хімічних засобів.
Львівщина – цікава та незвідана і вона чекає на кожного з вас. Головне – це спланувати поїздку і транспорт: краще їхати власним авто, щоби побачити наймальовничіші куточки і почути найцікавіші історії, а десь, як у Гавареччині, побувати у ролі гончара.
Тvoemisto.tv розпочало тревел-шоу «Твоє місто. Твоя країна» про мальовничі і сакральні місця Львівщини. Ми по-новому відкриваємо наш край разом із партнером проєкту, мережею АЗК ОККО.
Катерина Бортняк за матеріалами тревел-блогу Твоє місто. Твоя країна
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку