Львівщина готує 150 пунктів обігріву або Що нас може чекати без газу та світла

Опалювальний сезон має розпочатися, коли упродовж трьох діб температура нижча 8 градусів тепла. У Львові заявляють, що готові до початку обігріву будинків, в області повністю завершити перевірку мереж та котелень планують до кінця вересня. Які варіанти місто та область підготували у разі надзвичайних ситуацій в регіоні через імовірні обстріли критичної інфраструктури та чи вдасться зігіртися мешканцям, якщо не буде ні газу, ні електрики, Tvoemisto.tv з'ясувало у посадовців та експертів.

Три сценарії опалювального сезону у Львові

У Львові на період опалювального сезону підготували три сценарії. Як повідомила заступниця міського голови з питань ЖКГ Ірина Маруняк, перший варіант – коли у місті є газ та електроенергія. Станом на сьогодні, за словами посадовиці, ТЕЦ, мережі і будинки у Львові готові до подачі тепла.  

Другий – коли не буде електроенергії. Місто спільно з підрозділами напрацювало таке: якщо не буде електроенергії, а значить не буде газу, необхідно, щоб були пункти обігріву, а вони, за словами Маруняк, у нас є. Маємо 14 шкіл з пічним опаленням. Також є адмінбудівлі, де є котельні, які можна упродовж двох днів переобладнати з газу на опалення дровами. Крім того, спортивні зали у школах можна використовувати як пункти обігріву. Є також буржуйки - металеві печі, які станом на сьогодні виготовляють наші комунальні підприємства. У випадку відсутності газу чи електроенергії їх можна буде використовувати в укриттях. Місто провело багато нарад з ОСББ, мешканцями, щоб вони купували металеві печі і встановлювати в укриття. Зараз важливо, щоб закупити і встановити, бо ми маємо час підготуватися до таких неординарних ситуацій.

Третє – якщо не буде газу, а буде електронергія. Необхідно в будинках подивитися мережі, бо коли їх будують, то мають певне навантаження. І коли не буде газу, а люди почнуть користуватися електроприладами – буде перевантаження. Важливо, щоб внутрішньобудинкові мережі працювали якісно, тому зараз їх треба обстежити. Щитові також мають бути у якісному стані, особливо автомати, які можуть виключити електроенергію, коли є перевантаження будинку.  

Читайте також: Чи потрібні «буржуйки» і нащо Садовий фотографується з дровами. Заступниця мера про підготовку Львова до зими

Крім того, у програмі Tvoemisto.tv «Тема тижня» Ірина Маруняк зазначала, якщо не буде газу й електроенергії, а треба буде якось обігрівати житло, то  в такому випадку місто пропонує ОСББ і компаніям-управителям купити по дві-три «буржуйки» на будинок і за прописаними ДСНС правилами встановити їх в укритті. Але це вже крайній засіб. Ставити «буржуйку» в квартирі заборонено! Навіть в укритті треба знайти для неї безпечне місце, як правило, біля вікна, щоб можна було вивести трубу, через яку виходитимуть продукти згоряння. Треба знайти таке місце, де «буржуйка» не перешкоджатиме евакуації людей у випадку потреби. Понад те, в приміщенні має бути вогнегасник і детектор чадного газу, який моніторитиме якість і склад повітря, подаватиме звуковий сигнал у випадку появи в ньому чадного газу.

Як Львівщина підготована до обігріву взимку

Котельні та теплові мережі на Львівщині на 92% готові до початку опалювального сезону. Наразі ще тривають гідравлічні випробування у Новороздільській та Новояворівській ТЕЦ, завершити роботи там планують до кінця місяця. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомив директор департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства ЛОВА Богдан Кейван.

На Львівщині функціонує 1682 котельні, з них 495 працюють на альтернативних видах палива – вугілля, деревина. Для цього в області також готують запаси.

«На сьогодні запас вугілля становить понад 5 800 тон, що близько 78% від запланованого об’єму. Запаси деревини – майже 22 тисячі кубометрів, а це близько 71%. Але і вугілля, і деревина постачають відповідно до укладених договорів, тобто партіями. Думаю, вже створений непоганий запас, який постійно поповнюється.

Окрім того, було внесено зміни до програми енергозбереження щодо співфінансування органів місцевого самоврядування в частині реконструкції та капітального ремонту теплових мереж і встановлення обладнання на альтернативних видах палива. Ресурс цієї програми становить 30 млн грн. Наразі маємо 18 заявок від громад на заміну котлів, які працюють на дровах і вугіллі. Разом з тим розуміємо, що потрібно реконструювати самі зовнішні та внутрішні мережі», – каже Богдан Кейван.

З його слів, у разі надзвичайних і критичних ситуацій працюватимуть пункти обігріву – на Львівщині є 131 стаціонарний, також 25 мобільних пунктів, які можна встановити, де потрібно, мають рятувальники.

Крім того, Львівщина придбала чотири мобільні котельні, які планують використовувати у районах, де будуть проблеми з енергозабезпеченням.

«Очікуємо на поставку чотирьох мобільних котелень, які зможемо використовувати у районах, де може статися критична ситуація. Окрім того, замовили генератори досить великої потужності як резерв для закладів охорони здоров’я. Зазначу, що усі наші медзаклади мають резервне живлення, але такі потужні генератори – це велика підмога. Окрім того, замовили для області понад 30 надувних мобільних пунктів обігріву, розміром 6*12 м», – каже директор профільного департаменту ЛОВА.

Богдан Кейван додав, що у разі відсутності газу чи електрики будуть використовувати резервні джерела. Якщо ж область залишиться без газо та -енергопостачання, працюватимуть тільки пункти обігріву. Також мешканцям доведеться групуватися у приватних секторах, де є можливість опалювати печами та «буржуйками».

Читайте також: Росіяни знеструмлюють міста. Як підготуватися до того, що не буде світла чи тепла

Чи може Україна залишитись без енергетики 

У разі імовірних ударів по критичній інфраструктурі, якщо з ладу вийдуть декілька теплових електростанцій, ситуація не буде надто критичною, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Так, може бути тимчасова ситуація, коли без електроенергії залишиться місто, як це вже сталося у Харкові, однак енергетики мають можливість перепідключити резервні лінії електропередач до об’єднаної енергетичної системи.

«У нас (в Україні – ред.) є певний запас потужностей близько на 35-40%, який виник через зниження попиту електричної енергії через військові дії. У разі часткового руйнування ТЕС можуть бути підключені резерви, таким чином, нові потужності запускають для компенсації втрат. Цей резерв у нас є, і певний його відсоток буде взимку також. Тому, у разі руйнування кількох ТЕС, якщо під удар потраплять кілька блоків, ситуація не буде суперкритичною інаша система впорається», – пояснює експерт.

Значно гірше буде, якщо з ладу вийде якась з атомних електростанцій – Південноукраїнська, Рівненська чи Хмельницька. Або ж у разі руйнації газокомпресорних станцій.

Зі слів Володимира Омельченка, панікувати не потрібно, оскільки росіяни хочуть нас залякати. Якщо навіть не буде газу і люди почнуть більше користуватися електроенергією, до серйозних збоїв у системі це не призведе. Однак можуть виникати локальні аварії, пов’язані зі спроможністю внутрішньобудинкових мереж, адже не всі розраховані на підключення додаткових електроприладів. Тому мешканцям варто розуміти, прилади з якою напругою можна вмикати вдома, а якими краще не користуватися.  

Юлія Осим

Фото з відкритих джерел

______________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми - про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста– дивіться на нашому YouTube-каналі.