Сторічна аптека «На Марійській площі» змушена переїхати в інше приміщення на вулиці Зеленій. Місто може зберегти старовинний автентичний інтер'єр, що залишиться від неї, або ж втрутитись в цю ситуацію та сприяти продовженню старого договору про оренду.

Аптеку «На Марійській площі», що розташована в будинку Шпрехера на площі Міцкевича, заснували у 1919 році. І ось нещодавно вона опинилась під загрозою закриття. Tvoemisto.tv дослідило ситуацію із старовинними львівськими аптеками і дізналось, чи може місто щось зробити для їхнього порятунку.

Де купити пігулки від лінощів

За даними Галицької фармацевтичної асоціації, у 2007 році у Львові діяло 19 історичних аптек — тобто, таких, що працюють сто і більше років. Зараз їхня кількість скоротилась більше, ніж на половину: частина закрились, а на їхньому місці відкрились інші заклади, частина продовжують працювати як аптеки, проте втративши свій автентичний вигляд.

Найдавніша аптека України — «Під чорним орлом» — працює і як аптека, і як музей. Заклад відкрився у 1735 році, і за майже триста років роботи в ній накопичилося багато старовинного аптекарського обладнання: аптечний посуд, старовинні ваги, таблеткові машини, траворізки, середньовічні гербарії, кам’яні ступки. Це та багато іншого відвідувачі аптеки на площі Ринок можуть побачити на власні очі. Але разом з тим, вона працює як звичайна аптека, де львів'яни можуть придбати сучасні ліки.

Як музей працює також аптека «Під Угорською короною», що на площі Соборній, 1. Заклад, якому майже 240 років, зберіг майже все своє оригінальне устаткування, зокрема дубові меблі в стилі необароко, ковані решітки, кахлеву підлогу та аптечний посуд.

Ця аптека мала багато власників впродовж свого існування, але родина Піпес-Поратиських володіла нею найдовше. За роки їхнього господарювання вона зазнала найбільшого розвитку. Родина мала ексклюзивне право на продаж моршинських мінеральних вод та розробила на їхній основі лінію жіночої косметики, яка була шалено популярною серед львів'янок. Поряд зі звичайними ліками, тут також можна знайти і незвичайні, такі як пігулки для щастя та душевного спокою, для здійснення бажань, пігулки від лінощів та від нудної роботи.

У наш час тут розташована аптека мережі «D.S.» та діє інтерактивний музей «Таємна аптека».

Нові власники старовинних аптек не завжди дбають про збереження старовинних меблів та інтер’єру. Така доля спіткала аптеку «Під срібним орлом», що на розі вулиць Краківської та Лесі Українки, де тепер працює магазин; «Під святим духом» на проспекті Шевченка, 28, де зараз відкрили відділення «ПроКредитБанку», а від аптеки залишились тільки різьблені двері; «Під золотим левом» на вулиці Модеста Менцинського, 12, де нині працює піцерія «Містечко»; чи аптека «Під архангелом» на вулиці Городоцькій, 131, де зараз розташований магазин мережі «Єва», а від колишньої аптеки нічого не збереглось. А у 2015 році у Львові бурхливо обговорювали долю аптеки «Під Фемідою», що розташована на вулиці Дорошенка, 36, яку викупили за 10 млн грн. 

Позитивним прикладом перепрофілювання старовинного приміщення може слугувати аптека «Під золотою зіркою», що на вулиці Коперника, 1. Колись це була одна з найбільших аптек у Європі. Її заснував Петро Міколяш в 1826 році. У 1852 при аптеці почала діяти хіміко-фармацевтична лабораторія, яка згодом постачала свою продукцію багатьом провінційним аптекам. Петро Міколяш постачав медикаменти зі своєї аптеки не тільки лікарням, військовим шпиталям, регіональним аптекам, а й налагоджував контакти з найбільшими європейськими фірмами того часу. Саме в цій аптеці в 1853 році запалили першу гасову лампу, що було винаходом фармацевтів Ігнація Лукасевича та Яна Зега, які працювали в цьому закладі.

Після тривалого ремонту тут відкрилась кондитерська та інтерактивний музей. Антикварні аптечні меблі були відреставровані, збереглись також гасові лампи та старовинні афіші.

З речами на вихід

Аптека «На Марійській площі» працює на площі Міцкевича, 8 вже більше ста років. Проте невдовзі заклад має переїхати на нову адресу — вулицю Зелену, 115Б, вперше від початку свого заснування.

Директорка закладу Олена Журавчак розповіла Tvoemisto.tv, що працівники аптеки вже стикалися з аналогічними проблемами у 2015 році, але тоді приміщення вдалося відвоювати через суд. Тепер їм таки доведеться переїхати.

«Ми отримали повідомлення від орендодавця НАК "Надра України" з Києва про закінчення дії договору оренди ще 15 березня. З того часу ми ще намагалися якось відстояти це приміщення, ходили на перемовини, але це не дало жодних результатів. Ми могли б залишитися тут за бажання орендодавця, але вони хочуть, щоб ми переїхали. За новим договором ми б мали платити близько 40 доларів за метр, а їх тут майже 200. Для нас це величезна сума», — говорить вона.

Аптека розташована у семипоперховій будівлі на площі Міцкевича, 8, яка, до слова, є пам’яткою архітектури місцевого значення. Цей будинок відомий у Львові як «будинок Шпрехера» — перший львівський хмарочос, зведений у 1921 році єврейським купцем Йоною Шпрехером. Зараз будівля належить НАК «Надра України»: більшість приміщень здаються в оренду, а на передостанньому поверсі розташований офіс дочірнього підприємства «Надр України» — «Західукргеологія».

На прохання Tvoemisto.tv прояснити ситуацію, що склалась довкола аптеки, у НАК «Надра України» спочатку погодились надати коментар, але за кілька днів у відповіді на письмовий запит заявили, що закон про доступ до публічної інформації на них не розповсюджується, тож відповідати на питання журналістів вони не зобов’язані. Питання про причини виселення аптеки, суму заборгованості за оренду, подальшу долю цього приміщення та чи буде збережено історичний інтер’єр залишились без відповіді.

«Буде аптека. Крапка»

На історію з виселенням аптеки відреагував міський голова Львова Андрій Садовий. 6 червня під час апаратної наради він заявив, що звернеться до власника приміщення НАК «Надра України» з вимогою не виселяти аптеку. Також, за словами мера, НАК «Надра України» мають відновити книжкові магазини на першому поверсі будівлі.

Пізніше, 8 червня, у коментарі для Tvoemisto.tv Андрій Садовий підтвердив, що аптека залишиться працювати за старою адресою — на площі Міцкевича: «Я переконаний, що аптека там як була, так і буде. І ніхто не буде її виселяти». Але на зауваження про те, що працівники аптеки вже отримали всі необхідні для виїзду документи, він відповів, що нічого про це не знає: «Там буде аптека. Крапка».

Як пояснила в коментарі Tvoemisto.tv начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко, місто не може вплинути на виселення аптеки зі старовинного приміщення. Водночас, саме приміщення та його інтер’єр мають бути збережені — згідно з угодою, що підписали з НАК «Надра України».

«Власники узгоджують з нами тільки надання приміщень в оренду, тобто що і кому вони надають. Але розрив договору оренди вони не повинні з нами узгоджувати, це їхнє право. Власне, приміщення та його інтер’єр перебуває під протекцією охоронного договору, підписаного із НАК "Надра України". Там розписані правила їхнього поводженння із цим будинком та його інтер’єром, і власники зобов’язані цього дотримуватися», — прокоментувала чиновниця.

P.S.

Вже після публікації цього тексту в ДП «Західукргеологія», які є орендодавцями аптеки, прокоментували ситуацію з «Аптекою на Марійській площі». За їхніми словами, строк дії договору оренди закінчився ще у березні цього року, проте орендарі приміщення не повернули його власникам.

«В питанні ТОВ «Аптеки на Марійській площі», ми будемо діяти виключно в площині законодавства. Ми не можемо подарувати, продати чи здати в оренду ці приміщення за 1 гривню. Так само ми не можемо здати це приміщення не за ринковими цінами. Питання оренди регулює ринок. Таким чином жодна приватна структура, жодне ТОВ, не може вимагати в державної компанії преференцій для ведення свого бізнесу. А враховуючи ціни на медикаменти в Україні, аптеки це зовсім не соціальний бізнес», — заявив директор «Західукргеології» Дмитро Штикало.

Дмитро Штикало також наголосив, що підприємство зробить все можливе, щоб зберегти автентику та інтер’єри згаданого приміщення.

Катерина Джуфер

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.