Фото: wallpaper-kid.com

Фото: wallpaper-kid.com

Пересісти на велосипед. Чи потрібен Львову велопаркінг і хто ним має займатися

1866 0
У той час, коли люди за кордоном не бояться тримати велосипеди на подвір’ях будинків, на вулицях, в Україні ситуація зворотна.

У літній період львів’яни традиційно пересідають із авто та автобусів на велосипеди. Цього року велосипедистів побільшало ще й через карантин, оскільки громадський транспорт може перевозити тільки сидячих пасажирів. До того ж із велосипедом точно не застрягнеш на кілька годин у заторах. На заваді стає хіба те, що досі складно знайти безпечне паркомісце, аби залишити велосипед та піти по справах.

Чи є у Львові де безпечно припаркуватися, чи потрібен місту критий велопаркінг і наскільки у Львові розвинена веломережа, Tvoemisto.tv розпитало у фахівців та міських велоактивістів.

Безпечне та зручне зберігання: вдома чи на вулиці?

У Плані сталої міської мобільності, який визначає транспортну політику Львова на наступні роки, є пункт, пов'язаний саме з велопарковками. І одна з цілей, за словами керівника управління транспорту ЛМР Ореста Олеськіва, це розвинена мережа зберігання велосипедів.

«По-перше, йдеться про зберігання велосипедів біля місць проживання, а також у місцях тимчасової зупинки, біля роботи тощо. З цим наразі є найбільша проблема, кажу з досвіду спілкування з активними велосипедистами. Більшість із них живе в багатоповерхових будинках, і не всі мають можливість зберігати їх у квартирах. Комусь бракує простору, хтось не хоче тримати його в домі», – розповідає він Tvoemisto.tv.

Читайте також: Вартість росте, якість – ні. Скільки насправді коштує львівський громадський транспорт

У той час, коли люди за кордоном, продовжує Орест Олеськів, не бояться тримати їх на подвір’ях своїх будинків, на вулицях, у нас же, враховуючи вуличних крадіїв, ситуація зворотна. 

«Ми вже мали розмови з забудовниками, які зводять нові житлові комплекси у Львові, стосовно зручного зберігання велосипедів. Є ті, хто цього дотримуються, і створюють під це окремі приміщення, однак більшість тих, хто цю потребу ігнорує», – каже керівник управління транспорту ЛМР.

Які є альтернативи?

Наприклад, в Білорусі започаткували ініціативу створення так званих «гаражів» за різними моделями: за співфінансуванням, грантові кошти тощо. Ідея в тому, щоби власники велосипедів спільно мали доступ до нього і зберігали там свої велосипеди. Тобто, з одного боку, це було б зручно і безпечно для мешканців, а з іншого –  альтернатива велопарковкам.

«Що стосується вуличного паркування, в основному, місць вистачає для короткотермінових паркувань. Комунальні структури, супермаркети, бізнес-центри мають велопарковки. Окрім цього, зараз більшість проєктів реконструкцій вулиць передбачають створення паркомісць для велосипедистів. Також є карта, де вказали місця із встановленими велопарковками», – додає Орест Олеськів.

У країнах, де велотранспорт переважає серед інших, як-от Амстердам чи Копенгаген, існують великі велопарковки. Україні до такої пріоритезації велоруху ще далеко.

Велопаркінг у центрі Амстердама

Парковки: правильні vs неправильні

Велоактивіст Матвій Шкотняр питання паркування роверів у пункті призначення називає чи не основною проблемою в контексті велосипедного пересування містом. Приміром, зараз він каже, що не може їздити ним у кіно, ТРЦ чи якийсь заклад для довготривалого перебування, якщо велосипед не можна занести з собою всередину. Звісно, є парковки у вигляді різних металевих конструкцій, але, зізнається, що залишає велосипед біля них лише за умови прямої видимості.

Читайте також: Чому паркування в містах не може бути безкоштовним (І у Львові теж)

Варіант погано зроблених на думку Матрія Шкотняра місць для велосипедів

«Самі по собі ці металеві конструкції дуже часто є недобре сконструйованими – різні спіралі, якісь низькі напівкола, які годяться хіба для того, щоб до них чіпляти колесо. Очевидно, це не є нормальним способом закріплення велосипеда, як з погляду безпеки, так і вірогідності пошкоджень», – каже він.

Загальновизнаною доброю парковкою цього типу, за словами Матвія Шкотняра, є трапецієвидні труби, міцно закріплені до основи. Наприклад, такі є біля супермаркетів АТБ. Усі інші варіанти купують і встановлюють люди, які не використовують велосипед як засіб пересування. Із іншого боку, цих велопарковок у Львові вже є достатньо багато. Якщо ж казати про безпечні повноцінні велопаркінги, то поки що багато прикладів він не бачив.

Паркомісця біля супермаркету АТБ

«На думку спадає хіба велопаркінг біля офісу на вул. Героїв УПА, 73 закрите приміщення з входом по карті чи ключу. Подібного типу велопаркінги мали б стати популярними, і великі організації мають можливість будувати їх, як мінімум, для своїх працівників, тим більше, що це займає площу кількох автомісць. Очікую на появу подібних парковок вже загального користування, в тому числі і за певну невелику оплату (це цілком виправдано, якщо там буде охорона/відеоспостереження)», – розповідає Матвій Шкотняр.

Він зазначає, що безпечні велопаркінги матимуть попит навіть за умови певної оплати. 

Читайте також: Що примирить водіїв, велосипедистів та пішоходів у Львові

Хто б мав облаштовувати їх у місті і чи за це заплатять?

У Львові наразі немає окремого органу, який би опікувався виключно велорухом у Львові. На цю проблему інституційності у Львові свого часу звертали увагу європейські фахівці, які допомагали Львову розробляти План сталої мобільності, а керівник управління транспорту Орест Олеськів у інтерв’ю Tvoemisto.tv розповідав, що ця посада мала б бути зосереджена саме в управлінні. 

За словами Матвія Шкотняра, першими, хто мав би цим зайнятися велопаркінгами, могли б бути великі ТРЦ, куди можна приїхати ровером, залишити його на кілька годин за оплати, нехай, 5 грн/год, і поїхати додому.

«У контексті витрат людей у цих ТРЦ за одне відвідування ця плата є мізерною, її можна порівняти з оплатою за громадський транспорт в дві сторони, і меншою, ніж за таксі. Так само в контексті загального обороту коштів і витрати торгових центрів є мізерними, тому навіть для рекламного ходу та конкурентної боротьби за відвідувачів цілком реальний і варіант безкоштовної послуги», – додає Матвій Шкотняр.

У самому центрі, продовжує велоактивіст, можна було б організувати муніципальний паркінг такого типу, наприклад, на площі Ринок. Також добрими «кандидатами» для цього є, перш за все, основні виші. Більшість навчальних корпусів ЛНУ імені Івана Франка є в центрі, а гуртожитки і спорткомплекс – у районі Пасічної. Велосипедне добирання на навчання за умови, що ровер буде де лишити, на думку активіста, – справжня панацея для цих студентів. Ну і не варто забувати про школи.

Велопарковки – це не справа міста?

Натомість керівник ЛКП «Інститут просторового розвитку» та в колишній позаштатний радник міського голови з питань велоінфраструктури Олег Шмід зазначає, що будівництво велопарковок не має бути завданням міської ради. Повноцінна парковка з охороною у Львові – це не зовсім реальна, на його думку, ініціатива, бо потрібно, щонайменше, людину, яка би її охороняла.

«Має бути в штатному розкладі охоронець велопарковки, а спробуйте сказати це депутатам, вони такого не погодять. Так, у Львові цілком доцільно створювати повноцінні велопарковки, але це має бути справа бізнесу. Міська рада не повинна будувати їх, так само як і автозаправні станції. Це – послуга, нею має займатися бізнес і заробляти на цьому гроші. Парковки повинні стати бізнесом», – каже він.

Міська рада може дбати хіба що про вуличне паркування. Тому, продовжує Олег Шмід, коли у Львові проєктують вулицю, вносять у план облаштування велопарковки.

«Бізнесові чи інші структури, кому потрібно прилаштувати велосипеди своїх працівників, мають глобальніше думати про це питання. Тут можна розглядати і закритий паркінг, і з охоронцем, камерами тощо», – додає він.

«Набагато важливішими за парковки є велодоріжки…»

Попри потік велосипедистів у Львові, паркомісця є заповненими хіба що біля Ратуші. Інша справа, що може є ділянки, де вони потрібні, а їх поки що нема. Набагато важливішими, за словами Олега Шміда, ніж паркінг, є велодоріжки, адже кому він потрібен, якщо нема по чому їздити.

«Так, на велодоріжки потрібно виділяти гроші. А у велопарковках я не бачу пріоритет №1», – зазначає керівник ЛКП «Інститут просторового розвитку».

За його словами, такі доріжки у Львові будують вже десятий рік і зараз налічується понад 120 км велошляху. Вони є у кожному районі.

«Я би пропонував сполучати вже готові фрагменти і робити велодоріжки на магістральних вулицях, які ведуть від житлових масивів до центру. Пріоритетною є велодоріжка на вул. Стрийській. Вгорі вона є, а от довести її до центру потрібно. Хоча би до Монументу Слави. Дуже потрібна велодоріжка на вул. Володимира Великого, де вона зроблена епізодично, на вул. Кульпарківській. І треба було б зробити велодоріжку від парку Погулянка по вул. Костя Левицького до центру, щоби з’єднати район Пасічної (Майорівки) з центром. Низка доріжок є в проєктах реконструкції вулиць, які чекають реалізації. Наприклад, Мазепи, Грінченка, Пилипа Орлика, Богдана Хмельницького», – додає він.

Найкраще, за словами Шміда, покритий низинний район – Шевченківський, майже весь він сполучений веломережею. Найгірше – Личаківський, бо він гористий, тому там складно зробити велодоріжки так, щоби ними було зручно їздити. Після Шевченківського він виділяє Франківський і Залізничний райони, хоча Сихівський, каже, теж непогано покривають.

Ольга Коваль

Фото надані Матвієм Шкотняром

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Матеріал підготовлений в межах спецпроєкту «Мобільне місто».

 
...
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!