Фото: Перший
ПЛР-проблема або Чи потрібний цей тест для виїзду за кордон
Попри карантин та коронавірус у світі, львів’яни не припиняють їхати за кордон на роботу та на відпочинок біля моря. Черги – як під візовими центрами, так і в пунктах перетину кордону. Tvoеmisto.tv дізнавалось, чи не змінився перелік документів для виїзду закордон, у яких країнах потрібно проходити 14-денну обсервацію та чи вимагають при перетині кордону довідку про результат ПЛР-тесту на коронавірус.
Польща: в’їзд без ПЛР-довідки, але 14-денна обсервація
На сайті Посольства України в Польщі йдеться про те, що серед особливостей перетину кордону та подальшого перебування там в період пандемії, громадяни України «не мають обов’язку представляти будь-яку документацію щодо поточного стану здоров’я та піддаються лише контролю температури тіла».
Однак вони повинні вказати актуальний номер телефону і адресу на території Польщі, за якою вони зобов’язуються відбувати 14-денну самоізоляцію. Цю інформації вносять до бази даних та передають відповідним службам.
Читайте також: Кого шукають роботодавці на ринку праці. Найпопулярніші професії
Рекрутерка Львівської консалтингової групи Оксана Абраменко, яка займається працевлаштуванням українців у Польщі, теж каже, довідка про негативний результат тесту для виїзду у цю країну не потрібна. Натомість обов’язковою є двотижнева обсервація для всіх іноземців, окрім тих, що приїжджають на роботу в галузі сільського господарства.
«Звісно, ці правила можуть регулюватися в кожному районі або різними роботодавцями, але обійти карантин нікому не вдасться. Зокрема, серед наших останніх запитів на роботу є вакансії пакувальника м’ясної продукції, різноробочого, працівника складу тощо і всюди зазначено, що потрібна обсервація».
А от навпроти збирача полуниці такої позначки нема. Це пояснюють так, що робота відбувається на відкритому просторі та є менший контакт.
У приватній польській агенції, яка шукає працівників за кордоном, зокрема в Україні, теж підтверджують для людей, які будуть працювати в полі чи в саду, відбувати обсервацію не потрібно.
Читайте також: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
На практиці ж буває по-різному. За словами дружини заробітчанина, що їздить до Польщі, Анни, навіть, коли чоловік зробив ПЛР-тест, вже перебуваючи за кордоном, і мав негативний результат – це не звільнило його від 14-денної обсервації.
Оксана Абраменко додає, що рекрутингова агенція у Польщі також моніторила офіційні документи на предмет того, чи потрібно від іноземців вимагати ще довідки-результату стосовно коронавірусу. Наразі відповіді на це не отримала, агенція також надіслала листа до Прикордонної служби Польщі, аби з’ясувати питання.
«Колеги з цієї агенції про такі довідки чули, але офіційного підтвердження тому нема. І всі люди, які їдуть зараз за кордон, мають лише стандартний пакет документів (паспорт, страховка, запрошення тощо), і питань у роботодавців не виникає», – додає вона.
Як пояснив у коментарі Tvoemisto.tv працівник однієї з приватних агенцій, що допомагає українським заробітчанам з оформленням документів, страховкою для роботи у Польщі, ні на кордоні, ні польські роботодавці ПЛР-довідки не вимагають. На його думку, на цьому можуть спекулювати шахраї, намагаючись обдурити людей, які виїжджають на заробітки.
Чехія: ПЛР-довідка за 4 дні до в’їзду
Щодо Чехії, то така довідка із негативним результатом тесту, зроблена максимум за чотири дні до виїзду, дозволяє уникнути 14-денної обсервації та приступити до роботи.
Читайте також: Втрати і шанси. Чи залишиться Львів туристичним містом
Відповідна норма міститься у постанові уряду Чехії про закінчення надзвичайного стану в країні від 17 травня. Тобто при в’їзді до Чехії іноземці, зокрема й українці, повинні мати довідку-результат про негативний тест на коронавірусну хворобу, видану не довше, як за чотири дні перед поїздкою. У довідці повинна бути вказана інформація про медичний заклад, який провів тестування, що в разі потреби дає можливість перевірити чи уточнити зазначені в довідці дані. Іноземці з такою довідкою звільняються від карантину.
Туристична Чорногорія: ПЛР-тест за 48 годин до в’їзду
Як розповідає співвласниця туристичної агенції TAStour Оксана Мельник, туристичний оператор має повідомити своїм клієнтам-туристам про необхідність мати з собою, як у випадку з Чорногорією чи Чехією, довідку про негативний результат тесту на коронавірус.
«Узагалі серед таких відпочинкових країн, як Туреччина, Єгипет, Греція, які вже анонсують вильоти з початку липня, лише Чорногорія – країна морського відпочинку, вимагає ПЛР-тест, зроблений щонайдовше за 48 годин до поїздки», – каже вона.
Однак, зважаючи на альтернативні варіанти для морського відпочинку, де не вимагають довідку з результатом тесту, туристи, за словами Оксани Мельник, не вважають за потрібне бронювати Чорногорію. На її думку, країна сама може скасувати таке положення, оскільки це дуже суттєво відіб’ється на її туристичних потоках.
«Клієнти, які справді цікавилися різними напрямками відпочинку, радше не розглядатимуть варіант із обов’язковим тестом на коронавірус, аніж купуватимуть довідки-підробки. Думаю, що туристи будуть старатися оминати такі країни для свого відпочинку. Приміром, альтернативою тієї ж Чорногорії є Хорватія, яка має подібний формат відпочинку», – наголошує вона.
Додамо, окрім Чорногорії, довідку з ПЛР-тестом вимагає Грузія. Хорватія, Єгипет і Туреччина впускають українських туристів без неї.
Хто може зробити ПЛР-тести за 48 годин
Якщо комусь таки потрібно буде зробити ПЛР-тест, то за даними TAStour, із приватних лабораторій медичний центр Святої Параскеви й «Медіс» можуть зробити тести вартістю орієнтовно 1500-1800 грн. Зокрема, перший якраз видасть результат протягом двох діб, як цього вимагає Чорногорія.
За 1 500 грн ПЛР-тест готові зробити і у лабораторії «Унілаб».
Здати ж тест у державній лабораторії можна за скеруванням сімейного лікаря. Про це розповідає лікарка Людмила Мацко-Звір. Зокрема, у випадку виїзду за кордон людина може звернутися до сімейного лікаря, який дає скерування на ПЛР з відміткою про майбутній перетин кордону. На основі даних аналізу лікар видає довідку. Однак термін отримання результату у цьому випадку може дуже і дуже розтягнутися.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» – це медіа, якому справді можна довіряти.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
- у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку