Про що домовилися у Стамбулі?

Сьогодні, 29 березня, Україна та росія завершили черговий раунд мирних переговорів у Стамбулі. Українська сторона запропонувала росії договір про гарантії безпеки Україні. Якщо кремль та країни-гаранти погодять цей договір, це може стати дипломатичним завершенням війни. росія після завершення переговорів заявила про відведення військ у Чернігівському та Київському напрямку. Загалом це вперше з початку повномасштабної війни, коли і українська, і російська сторона назвали переговори конструктивними.

За словами голови української делегації Давида Арахамії, Україна вимагає укладення багатостороннього договору про гарантії безпеки Україні. Цей договір мають ратифікувати усі країни-гаранти, серед яких Велика Британія, Китай, росія, США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Італія, Польща, Ізраїль. Інші країни також можуть приєднатись до договору про гарантії безпеки за своїм бажанням. У разі нападу на Україну країни-гаранти будуть зобов’язані направити в Україну збройні сили, надати зброю та встановити безпольотну зону. Міжнародні гарантії безпеки не працюватимуть на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також півострова Крим. Також пропонується протягом 15-ти років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму і Севастополя.

Що кажуть експерти?

Доцент кафедри політичних наук Українського католицького університету, кандидат політичних наук Петро Байковський у коментарі Tvoemisto.tv пояснив, що у мирних переговорах в Туреччині Україна та росія зараз обговорюють відмову від НАТО. Експерт каже, що ця ідея артикулюється і Президентом Володимиром Зеленським, і нашим керівництвом. Існує така думка, що українців ніхто в НАТО не бере, відповідно, який сенс проситися туди, де нас не беруть. 

По-друге, НАТО показує, що воно не такий ефективний альянс, як ми можливо очікували. Відповідно можливість відмови від НАТО Україна подає як можливий  компроміс – відмовитись від НАТО в обмін на певні гарантії безпеки, на новий договір, який гарантував би Україні безпеку. .

Курс на НАТО зафіксований в Конституції, тому не зрозуміло, як ми збираємось від нього відмовитись. Очевидно, буде потреба змінювати Конституцію. Це не є швидко. Однак ми не можемо вступити в НАТО виключно з нашої ініціативи. В самому НАТО є країни, які  блокують наш вступ. Радше за все вони й продовжать його блокувати. До цієї гарячої фази війни, яка почалася 24 лютого, ми могли сподіватися, що у віддаленій перспективі ми зможемо переконати ці країни Альянсу.  

«Питання, що якщо ми відмовляємося від НАТО – що ми отримаємо натомість. Безпека нам потрібна зараз, а перспектива вступу в НАТО є доволі віддаленою. Тому в якійсь мірі мені здається це виправданий компроміс. Питання, звичайно, на що ми обміняємо нашу відмову від вступу. Якщо це будуть дійсно рівноцінні НАТО гарантії безпеки наших західних партнерів, особливо США, Британії, Польщі, Туреччини, то це може бути певною альтернативою. Якщо ж ми просто відмовимось і не отримаємо працюючих гарантій безпеки, то це буде однозначна поразка», – говорить Петро Байковський.

Зрештою, ще невідомо наскільки всі наші пропозиції будуть прийнятні для росії. Стан їх армії свідчить про те, що їм потрібно зараз шукати якогось виходу, щоби зберегти обличчя. Для цього вони напевно будуть перекидати всі сили на Донбас та Південь і тиснути там. Якщо вони нащупали якийсь військовий потенціал на свою користь, то ні про який договір в інтересах України не буде й мови. росія зрештою використовує перемовини для того щоб виграти час. Тому все залежить від того, наскільки наші Збройні Сили будуть здатні і надалі протистояти цій агресії і перемагати на полі бою.

Щодо Криму, то це питання виноситься за дужки, як і ОРДЛО. Мова йде про 15 років переговорів. «Тут важливим буде формулювання статусу переговорів. Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв відзначив, що якщо росія погодиться на переговори, то вона також відійде від своєї позиції, що Крим – це її територія. Адже раніше путін заявляв, що питання Криму для росії не обговорюється. Тобто я не бачу тут якоїсь певної зради. Але це ще не погоджена угода, а те, що ми пропонуємо російській стороні. Що далі буде – буде радше вирішуватися на полі бою», – каже Петро Байковський.

Головний редактор LB.ua Олег Базар переконаний, що путін використає історію з переговорами для перегрупування сил і послаблення санкційного зашморгу.

«Ви ж розумієте, що путін не збирається в принципі обговорювати статус Криму? І що вся ця історія з переговорами йому потрібна для перегрупування сил і, якщо вийде, послаблення санкційного зашморгу? А глобально мета не змінилася – знищити Україну. І щоб два рази не вставати – хтось собі уявляє, як Німеччина, Франція чи Ізраїль закриватимуть небо над Україною у випадку нової агресії?», – вважає Олег Базар.

Політичний експерт, журналіст Віталій Портников наголошує, що метою путіна було не перешкодити вступу України до НАТО, насправді путін бажає знищення самої української державності й від своїх цілей не відмовляється.

Марія Золкіна із фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у своєму Twitter написала, що пропозиції України – це латентна капітуляція. «Прихована капітуляція? Короткий аналіз після переговорів росії та України. Обговорювані гарантії безпеки не будуть реальними, тому що: Це оксюморон: стверджувати, що вони будуть дорівнювати ст.5 Вашингтонського договору, але вони запропонують не більше, ніж Україна отримує зараз, без будь-яких «гарантій», – написала Марія Золкіна.

Екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що найкращі гарантії нашої безпеки – це самі українці. Всі ж інші гарантії будуть працювати лише, якщо Україна буде під ядерною парасолькою США, або НАТО. При цьому він теж наголошує, що росія може взяти паузу, але ніколи не відмовиться від знищення України. 

«Гарантії безпеки, які обговорюються сьогодні у Стамбулі, - це добре. Ще краще, коли вони "гарантовані". Ми живемо у світі, де тільки сила та бойовий дух щось гарантують. Українці єдині, хто це показав і довів. Хто вірить хоч в якийсь гарантії від путінського режиму? Очевидно, ніхто. Навіть сам путін. Хто вірить у волю всього колективного Заходу піти на будь-які жертви заради України, включаючи ядерний конфлікт. Теж питання. Саме тому історія навколо гарантій Україні працюватиме лише, коли ми в рази зміцнимо наш безпековий потенціал: від людей до зброї. росія може взяти паузу, але ніколи не відмовиться від знищення України. Або ми сильні, або нам потрібна ядерна парасолька НАТО, або США, що насправді майже одне і теж. Тоді і розмова про зовнішні гарантії має сенс. І все одне: найкраща гарантія нашої безпеки - це українці, люди, якими надихається і від яких сходить з розуму: в гарному сенсі - світ», – написав Клімкін.

Кандидат політичних наук Дмитро Шеренговський наголошує, що будь-яка війна рано чи пізно закінчується мирним договором або актом капітуляції. «Ми плануємо капітулювати? Ні! Ми можемо зараз заставити московитів капітулювати? Наразі - ні. Значить переговори мають бути». Він наголошує, що поточна ситуація, як і стратегічна перспектива, дуже впливають на те, до якого сценарію вдаватися. І чим краща для нас поточна ситуація, тим більше ми можемо диктувати супротивнику.

Історик Вахтанг Кіпіані вважає, що жодних гарантій безпеки Україна після таких перемовин не отримає. Що гарантією безпеки може бути тільки НАТО. А те, що на перемовинах у Стамбулі, з'явився Олександр Чалий свідчить, що Україна здається.

«Від учасника переговорів Арахамії: "Ми наполягаємо, щоб це був договір, який будуть підписувати всі гаранти безпеки, які будуть ратифікувати, щоб не повторювати помилку, яка була в Будапештському меморандумі... Щоб це був працюючий міжнародний механізм з конкретними гарантіями безпеки для України, де країни-гаранти будуть за аналогом 5 статті НАТО, але навіть жорсткіше, бо є механізм мотивації... Ми кажемо – протягом трьох днів мають відбуватися консультації... Після цього країни-гаранти мають надати нам військову допомогу збройними силами ["фантазьор, ти мєня називала..."], озброєнням, закритим небом – усього того, що нам зараз так необхідне і ми не можемо отримати". Кінець цитати.

Уявімо, путін підпише мир на таких умовах. Уявімо, що Італія чи Туреччина дали нам такі гарантії. Уявімо, що росія знову напала чи просто не виконала якусь норму угоди. Уявімо, що Україна скликає цей триденний супермеханізм з багатьох країн. І уявімо, що через якісь внутрішні проблеми чи тупо через страх перед Кремлем певна країна не надає нам допомоги. І шо. І нічого. Будемо судитися з "гарантами" через невиконання у міжнародних судах? Це все повна дурня. Ублаженіє путіна. Тільки НАТО. І паралельно прямі контакти і співпраця з ворогами росії - США, Британією, Польщею, Литвою тощо. Ну, і про появу Олександра Чалого у Стамбулі – це ж просто білий прапор, сигнал, що Україна здається. Нічого іншого цей дипломат-дегенерат не здатний символізувати» , – прокоментував перемовини Вахтанг Кіпіані.

Даніель Шеліговскі, експерт Польського інституту міжнародних відносин у себе на сторінці у Twitter написав, що росія не відмовляється від своїх намірів та просто блефує на перемовинах. Тому час озброювати Україну наближається.

«росія не відмовляється від своїх вимог щодо України. Це лише блеф, щоб дати всім західним країнам, які неохоче поставляли зброю в Україну, зручний привід не робити нічого, крім як чекати й спостерігати. Час озброїти Україну наближається», – написав Шеліговскі.

Андерс Ослунд, шведсько-американський економіст і дипломат, провідний міжнародний експерт з питань національних економік України, росії та країн колишнього СРСР на своїй сторінці у Twitter перечислив кілька пунктів, яким би мав бути результат після російсько-української війни.

«1. Усі російські війська мають бути виведені з усієї України, включаючи Донбас, Крим та Севастополь. 2. Повернення всіх українців, депортованих до росії. 3. Повна репарація за всю шкоду, яку росія завдала українському майну, життю та економіці. Ймовірно, близько 400 мільярдів доларів = до резервів Центрального банку росії. 4. Обмеження збройних сил росії, щоб уникнути повторення її агресії. 5. Поки росія цього не дотримується, західні санкції проти росії мають бути максимально посилені, щоб зламати російську економіку. Війна путіна проти людства ніколи не повинна прийматися Західним світом», – підсумував він.

Роман Тищенко-Ламанський