Як налагодити трафік у Львові, попри блекаути

1863 0
Війна і відключення світла внесли свої корективи в організацію дорожнього руху у Львові та вплинули на роботу громадського транспорту. Через відключення світла вимикаються світлофори, буває, що на одному відтинку дороги вони працюють через один.

Про те, як можна розв’язати цю проблему, що вдалося зробити за 2022 рік і що планується на 2023-ій, Tvoemisto.tv поспілкувалося з директором департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Олегом Забарилом.

Як Львів справляється з дорожнім рухом в умовах війни і відключення світла? 

Загалом у нас все у робочому порядку. З початку повномасштабного вторгнення було дуже багато різних викликів. Із часом вони змінювалися місяць до місяця. Всі ми пам’ятаємо початок березня, коли до Львова прибуло дуже багато внутрішньо переміщених осіб. Одні приїхали потягом, і треба було оперативно організувати їх евакуацію до кордону, другі – власними автомобілями, і ми бачили, які були затори, зокрема в центральній частині міста. Це все треба було впорядковувати, забирати машини, щоб не було ускладнень у русі. Потім знову ж таки ми всі пам’ятаємо період дефіциту пального і збільшення його вартості. Викликів насправді було досить багато. Тепер маємо ось цей, фінальний, що стосується вимкнення світла. Робота світлофорних об’єктів, зв’язок, рух транспорту – це все різною мірою залежить від стабільного постачання електроенергії. 

Чи насправді робота світлофорів повністю залежить від локальних відключень? 

На жаль. На території нашого міста 161 світлофорний об’єкт. Відповідно Центр керування рухом займається постійним моніторингом цих об’єктів. Ба більше, у різних локаціях під час відключення світла 40-50 світлофорів можуть залишитися без живлення.  

Читайте також: Світлофори не працюють. Як у Львові регулюють рух, коли немає світла

Їх відключення відбувається автоматично, коли пропадає світло, і включення також, коли воно з’являється? Чи часами доводиться виїжджати і переналаштовувати світлофори, особливо так звані розумні? 

Як правило, вони потребують ще певного часу для того, щоби самостійно запустився робочий режим. Але додаткових втручань не потребують. В світлофорний об’єкт закладена програма, є контролер, який налаштований на ті чи ті фази перемикання світла. Ця поточна програма є базою, а адаптивний світлофор чи неадаптивний – це просто його додаткова функція, яка реагує на інтенсивність руху. Коли світлофор вмикається, відбувається його повторне налаштування, він сам себе стабілізує і запускається. Є, звичайно, такі рідкісні позаштатні випадки, коли виникають технічні проблеми. Тоді працівники Центру керування рухом це бачать і мають можливість оперативно дистанційно відрегулювати процес, якщо це можливо. Якщо ж ні, то виїжджають на місце і усувають проблему в робочому порядку. 

Перед війною таких розумних світлофорів було 29. Чи змінилася їх кількість станом на сьогодні?

Ні. Сьогодні ми так і маємо 29 світлофорних об’єктів. Акцентуємо радше не на світлофорі, бо це об’єкт, який перемикає світло, а на світлофорному об’єкті, бо це вже комплексний набір елементів. Тобто, окрім світлофора як такого, там є і контролери, і датчики, які реагують на інтенсивність руху. 

Однією з проблем, зумовлених воєнним станом, є обмеження різного роду фінансування і за законодавством, яке дає можливість придбати ті чи ті речі. Для прикладу, цього року ми хотіли придбати електронні табло і на початку року заклали на це кошти в бюджеті. Але постанова Кабміну, яка регламентує порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів, прямо забороняє придбання таких речей. Відповідно ми цього зробити не змогли. Так само і щодо світлофорів є обмеження в бюджеті, як-от неможливості здійснення певних закупівель. 

Ми ще повернемося до цього, але ви згадали про табло. Пам’ятаю, під час ожеледі й обледеніння дерев сталося й обледеніння згаданих електронних табло. Частину з них зняли, як я розумію, для ремонту, а потім їх повертали на місце. 

Щодо обледеніння, то це дійсно був позаштатний випадок. Колеги з «Львівелектротрансу», які вже десятки років працюють на підприємстві, не пригадують такого обледеніння, яке було минулого року. Проблема в тому, що температура була на межі, до того ж висока вологість. Якби була висока температура, не виникло б жодних проблем, бо при такій температурі громадський транспорт, електротранспорт завжди курсує, оскільки можна оббити лід, вдаривши, грубо кажучи, палицею по контактній мережі, і з усього прольоту на кількадесят метрів він осипається. Специфікою цього обледеніння було те, що лід через температурну межу був дуже еластичний, гнучкий, як пластилін. І щоби пустити електротранспорт, контактну мережу довелося очищати від нього буквально по сантиметру.

Читайте також: Львів у заторах. Де шукати крайнього

Це також вплинуло й на табло. Центр керування рухом зреагував досить оперативно. Демонтовані табло ремонтують досить оперативно. Цього року ми також закладаємо кошти в бюджет на закупівлю нових табло. Зараз у нас їх до 35-ти, хочемо докупити ще кілька десятків, скільки дозволить фінансування. Якраз триває процес формування бюджету розвитку, і все залежить від фінального рішення. До того ж є обмеження щодо фінансування, які, на жаль, нікуди не поділися. 

Окрім налагодження роботи світлофорів, одним із завдань міського Центру керування рухом було пришвидшення цього процесу, коригування і реакція на можливі затори й ДТП. Наскільки ця робота збережена в умовах відключення світла та переходу до ручного керування?

Наш Центр керування рухом зараз забезпечений живленням. Маємо дві фази на Коновальця і відповідний генератор. Тобто ми спроможні забезпечити повноцінну роботу Центру на безперебійний основі. А далі вже бачимо, яка ситуація на кожному зі світлофорних об’єктів, чи вони під’єднані, чи ні, і можемо реагувати на такі речі. В 2022 році переважно за грантові кошти ми придбали програмне забезпечення, яке дасть можливість вдосконалити організацію руху на перехрестях, моделювати наявність транспортних потоків і найбільш ефективно створювати програму для контролера, яка збалансує ці потоки і дасть змогу запустити найбільш комфортні умови перетину цих перехресть. Ми почали активно використовувати цю програму, впроваджуємо її для того, щоби скоригувати роботу світлофорних об’єктів. 

Чи розглядали ви можливість альтернативного живлення? Ми кілька разів говорили з представниками міської ради про те, чи є сенс задіяти, наприклад, ті ж сонячні панелі, які забезпечували б автономним живленням необхідні для інфраструктури об’єкти.

Спільно з поліцією і нашими колегами з відповідних профільних підрозділів пропрацювали на перехрестях ключові світлофорні об’єкти, які містять найбільше ризиків із точки зору безпеки, заторів, аварійності. Визначили 20 із них, аби розуміти складність кожного і необхідність втручання.

Із початку відключень електроенергії постійно комунікували з поліцією. Зрозуміло, що в разі відключення є знаки пріоритету, водії при перетині цих перехресть керуються правилом правої руки. Але все ж таки на тих 20 важких, про які я кажу, є необхідність при вимкненні світла в регулювальниках, щоби впорядкувати рух. 

Також ми розпочали роботу з підключення цих світлофорних об’єктів до джерел альтернативного живлення. Враховуючи кілька сценаріїв, пропрацювали, як можемо їх заживити. Найдешевший і, в принципі, найшвидший – це пошук поруч певного об’єкта, який працює безперебійно з тих чи тих причин або ж має якесь альтернативне живлення – генератор чи ще щось, щоби можна було до цього об’єкта підключитиcя. Однак тут треба зважати на графік його роботи. Бо є об’єкти, які працюють із понеділка по п’ятницю, тоді в суботу і неділю виникатимуть питання. Цілодобового живлення нам зараз не треба, тому що вночі комендантська година. Але треба враховувати кожен із цих факторів. Ми пропрацювали наявність таких об’єктів у кілометровій зоні, щоби провести і заживити від них світлофорні об’єкти. 

Читайте також: Оминути затори. Як у Львові запрацював шерінг електросамокатів

Другий сценарій – встановлення інверторів і відповідних батарей, які можуть акумулювати електроенергію й живити світлофорний об’єкт вісім-десять годин. Але він передбачає придбання серйознішого обладнання. Щоби замовити його для одного світлофорного об’єкта, знадобляться орієнтовно пів мільйона гривень. Ми розуміємо, що є різні батареї: гелеві, літієво-фосфатні, літієво-титанові, і кожен із видів має свій ресурс, по-різному сприймає різні температури. Не кожна батарея нормально функціонує в режимі переохолодження, потребує якогось підігрівання. Кожен вид батарей має свій цикл зарядження-розрядження. Вони не можуть бути вічними, тож цей варіант розрахований лише на певний перехідний період. 

Пропрацьовували і третій сценарій – щоби поряд із батареями встановити сонячні панелі, але це дуже дорого обійдеться. На один світлофорний об’єкт знадобиться близько мільйона гривень і досить великі площі, аби його заживити. Середньостатистичний світлофорний об’єкт споживає майже кіловат електроенергії: десь більше, десь менше, залежно від наявності LED-обладнання та кількості світлофорів на світлофорному об’єкті. Це немалі кошти, тому ми найперше стараємося максимально заживити альтернативними, але недорогими способами. А щоб можна було заживити до десяти світлофорних об’єктів через інвертори та батареї, ми подали пропозиції до бюджету розвитку, який будуть слухати цього місяця. 

За останні кілька тижнів заживили перші п’ять ключових світлофорних об’єктів. На перехресті Стрийської та Наукової заживили від генератора, що поруч, але він може безперебійно функціонувати чотири-п’ять годин, а далі перегрівається, і треба робити перерву. Однак це частково усунуло проблему на цьому перехресті. Також заживлені світлофорні об’єкти на Сахарова – Горбачевського та Сахарова – Вітовського, Личаківській – Митній та Бандери – Антоновича. Тепер працюємо над важливими перехрестями: Липинського та Промислової, Пасічної та Личаківської, які насправді потребують втручання, бо не можуть самі регулювати дорожній рух на цих вузлах. 

Ви згадали, що вже заживлені світлофори на перехресті Стрийської та Наукової. Там розглядали можливість обладнання тимчасового кільця, яке могло б самоорганізувати рух. Була інформація, що туди виїжджали, розглядали таку можливість. Чи вона ще актуальна? 

Пропозицією депутата, голови профільної комісії було організувати це за допомоги тимчасових конструкцій у межах наявного перехрестя. Люди це сприйняли по-різному, бо була подана трохи інша візуалізація, як мала бути. В нас уже розроблений попередній ескіз, який передбачає комплексну реконструкцію цього перехрестя з облаштуванням кругового руху. Але він передбачає суттєве розширення. Це має бути повноцінне кільце, тоді воно працюватиме. Натомість це передбачає знесення суміжних об’єктів, де є право власності, і це потребує викупу та, відповідно, повної реконструкції з перенесенням усіх комунікацій. Якщо це робити тимчасово – просто встановивши по центру певні тимчасові конструкції, то виникнуть проблеми. Перша: при виїзді з кожного напрямку на цьому перехресті є різна кількість смуг. Тому нам треба було б виїзд із трьох смуг корелювати з виїздом із двох смуг, із заїздами, і міг би утворитися певний хаос. Друга і основна, яка унеможливлює таке вирішення: наявність контактної мережі для тролейбусів у теперішньому форматі, коли тролейбуси перетинають це перехрестя по логічній траєкторії, по центру. А якщо ми по центру влаштуємо кільце, їм його треба буде об’їжджати з більшим радіусом. 

Тобто від цієї ідеї наразі відмовилися, а віддали перевагу заживленню від генераторів?

Так, але якщо буде поглиблюватися проблема з заживленням, то в перспективі все-таки треба буде облаштувати його інверторами та батареями. Це найбільш критичне перехрестя, і в разі безперервного відключення електроенергії на вісім чи більше годин там виникають проблеми з проїздом.

Читайте також: Десятки паркомісць і звужена проїзна частина. Якою буде вулиця Бандери після реконструкції

Ще один напрямок роботи Центру керування рухом полягав у можливості стежити за рухом громадського транспорту, особливо маршруток. Чи збереглася ця можливість? Наскільки змінилася робота приватних перевізників? Чи моніторять ці проблеми на львівських маршрутах?

Робота не переривається, Центр керування рухом заживлений і, як раніше, формує постійні графіки, звіти. Налагоджена взаємодія з диспетчерами усіх підприємств-перевізників. Можуть виникати проблеми через заживлення в диспетчерів відповідних підприємств або через його нестачу проблеми зі зв’язком. Це ми всі відчули. GPS у нашому місті передається зв’язком, який формується через SIM-карти. І якщо зв’язку немає, можуть бути перебої. Але працівники Центру керування рухом постійно моніторять ситуацію і завжди інформують перевізників про це. У підсумку формується звіт, ми постійно його моніторимо і за результатами звітів від «Львівавтодору» також постійно проводимо наради з перевізниками для того, щоби покращити їхню роботу.

На підставі даних Центру керування рухом штрафуємо перевізників, якщо вони не виконують вранішні або вечірні рейси чи немає транспортного засобу на маршруті. І перевізники повноцінно сплачують штрафи. За минулий рік ми налагодили цю роботу, бо в попередні роки були розбіжності у поглядах міської ради та перевізників: ми з ними судилися, вони не хотіли сплачувати штрафи, накладені містом. Але впродовж 2022-го вони цю заборгованість за попередні роки погасили – майже півтора мільйона гривень. І ті поточні штрафи, які ми на них накладаємо, також гасять. Це досить хороший елемент впливу на те, щоби перевізники надавали мешканцям якісні послуги. 

Півтора мільйона гривень, які ви згадали, це загальна сума штрафів за минулий рік?

Це те, що було за попередні три роки, за минулий – майже 600 тисяч гривень. Те, що було спірним для перевізників, і вони до певного часу відмовлялися сплачувати. 

Чи залишилися ще якісь проблемні маршрути, щодо яких є постійні скарги людей, дані Центру керування рухом і ваші звернення до перевізників?

Почнімо з того, що ми на щотижневій основі моніторимо гарячу лінію міста, яка є першоджерелом скарг. Звідти вони надходять до нас, і їх завжди досить багато. Стараємося реагувати на всі. Люди звертаються з різних питань, тому є аналітика порушення графіків руху, відмов у перевезенні пільгових категорій пасажирів, хамства водіїв, невиконання вечірніх рейсів. Є можливість відстежувати, у тому числі й завдяки Центру керування рухом, чи був виконаний вказаний у скарзі вечірній рейс, чи ні. Або ж, скажімо, мешканець стверджує, що транспортний засіб не зупинився на зупинці. Завдяки даним Центру також можна подивитися, чи була виконана зупинка, чи ні, щоби перевірити, наскільки об’єктивною є скарга і чи взагалі потребує вона нашої реакції. 

Читайте також: Дуб-пам'ятка на вулиці Бандери. Чи не знищать його під час реконструкції

Робота система відеонагляду триває. Свого часу вкладали гроші у те, щоби зробити її смартсистемою, яка може відстежувати небезпечні речі. Для прикладу, надовго залишену сумку. Чи триває тут співпраця, наприклад, із правоохоронцями для відстежування якихось негативних речей або запобігання можливим провокаціям у місті?

Торік пріоритет справді змінився – у бік безпеки. В 2022-ому ми активно попрацювали над додатковим встановленням камер відеонагляду там, де це потрібно. Також взаємодіяли з ОСББ, щоб на умовах співфінансування, 50 на 50, встановлювати камери відеонагляду на їхніх територіях. Придбали і переважно уже встановили майже 400 таких камер, збільшивши потужності того, що було встановлене за всі попередні роки, на 50 відсотків. Також встановили відповідне серверне обладнання для того, щоб можна було аналізувати різні процеси, зокрема у взаємодії з правоохоронними органами. 

Що стосується мобільності, у Центрі безпеки міста запустили аналітику транспортних потоків. Тепер ми можемо бачити рух транспорту за видами, рух внутрішнього транспорту і того, який щодня заїжджає-виїжджає з території області на територію Львова. Можемо розуміти, куди людям потрібно, які трафіки є ключовими, яка насиченість цих потоків. Також можемо бачити, де є затори, враховуючи стартову точку, яку проїжджає автомобіль, де його фіксує камера, і вихідну точку. Аналізуємо час, за який автомобілю потрібно перетнути цю відстань. Це дає можливість сукупно переводити статистичну інформацію у зведені показники: де є затримки у русі, ускладнення, проблеми в русі громадського транспорту. Ми це бачимо в онлайн-форматі, враховуючи вранішні та вечірні піки, залежно від того, будній це день чи вихідний. Формуються відповідні графіки, які дають нам загальне уявлення і можливість ухвалювати рішення на підставі цих даних. 

На цей рік плануємо розширювати систему відеонагляду, підключати до Центру безпеки міста. Це пріоритет, який зараз, в умовах воєнного стану, є досить важливим. 

Чи маєте вже статистику аварійності? Як на неї вплинули блекаути та проблеми з налагодженням дорожнього руху? 

У взаємодії з поліцією ми пропрацювали 20 світлофорних об’єктів, про які я вже згадував. Робимо це з точки зору аварійності, бо в разі відключення електроенергії там підвищені ризики. Статистика щодо ДТП там також дещо погіршилася. Тому в максимально стислий термін хочемо їх заживити, щоб уже в перспективі стабілізувати питання аварійності. 

Якщо ж говорити про аварійність у розрізі років, то порівняно з 2021 роком у 2022-ому вона загалом трохи знизилася. Тішить те, що на ключових місцях концентрації ДТП смертність також знизилася.

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Марічка Ільїна

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Львів'яни та їхній транспорт

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!