
Фото: Unsplash
Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
Розкажіть, що це за вакцина?
Це вакцина Oxford/AstraZeneca для екстреного медичного застосування (для вакцинації в часі пандемії – ред.). Вона розроблена Оксфордським університетом спільно із британсько-шведською компанією і виробляється на потужностях Serum Institute в Індії, що контролюється Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Вона ідентична до вакцини Oxford/AstraZeneca, що вироблена в Британії чи в США: діюча речовина, що впливає на вироблення імунітету, є однаковою, як і формула і все інше.
Читайте також: Нам бракує мишей. Як у Львові розробляють вакцину від коронавірусу
AstraZeneca – це векторна вакцина, схвалена ВООЗ. Дозвіл на використання цієї вакцини дали і Велика Британія, і Європейський Союз. В Україні її зареєстрував Державний експертний центр МОЗ.
Препарат може зберігатися, як й інші вакцини, за температури, +2-8 градусів, тобто медичні заклади мають необхідне обладнання для цього, додаткового – не потрібно. Для вироблення захисту від коронавірусу потрібно отримати дві дози препарату з інтервалом у 28 днів.
Оксана Пушкарьова
У багатьох людей є застереження щодо ефективності цієї вакцини. Як вона захищає?
Введення двох доз вакцини дозволяє отримати захисну імунну відповідь через чотири тижні після отримання другої дози вакцини. Хоча тривалість дії захисту поки що невідома – це так само, як з антитілами у тих, хто перехворів. Але ефективність після другої дози досягає 90%, зазначають у ВООЗ.
Звичайно, як і після введення будь-якої вакцини, можуть бути несприятливі прояви – набряк у місці введення, почуття втоми тощо. Але це є в межах норми і не загрожує життю людини, не має серйозних наслідків для здоров’я. Принаймні серед вакцинованих такого не було.
Чому ідеться про різницю в ціні між вакциною Oxford/AstraZeneca, виготовленою в Європі і в Індії? І чому цю вакцину, що приїхала до нас, називають аналогом оксфордської вакцини?
Очевидно, що виробництво в Європі є дорожчим за виробництво в Індії, хоча б через ті ж зарплати працівників. Тому, власне, вакцину виробляють в Індії, щоб здешевити її. Але вона контрольована ВООЗ, а всі процеси на заводі є сертифікованими за міжнародними стандартами. Вакцина від дифтерії, правця і кашлюка, якою ми вакцинуємо дітей, також із цього заводу.
Для мене, як для епідеміолога, важливо передусім, чи має препарат документи, сертифікат якості і схвалення ВООЗ. Це основні показники, на які потрібно опиратись.
Вакцину, що ми отримали, називають також CoviShield…
CoviShield – локальна торгівельна назва, що вказує на те, що вакцина вироблена на заводі Serum Istitute.
Дехто говорить, ніби ця вакцина не пройшла всі випробування.
Це дурниця. Усі вакцини, що зараз є від Covid-19, перебувають на одному етапі випробувань, всі дійшли до третьої фази.
Чим ця вакцина відрізняється від препаратів інших виробників?
Це вакцина на платформі вірусного вектора без здатності до реплікації (відтворення – ред.). Тобто вона дозволяє людині після вакцинації виробити антитіла, але не захворіти. За такою ж технологією зроблена вакцина від американської компанії Moderna.
Китайська вакцина Sinovac Biotech (CoronaVac) інакша – вона містить вбитий вірус, як, наприклад, у вакцині від грипу. А Pfizer – ще інша. Вона містить синтетично створений генетичний код вірусу. Та усі ці вакцини допомогають виробляти антитіла до коронавірусу.
Читайте також: Львів'яни зможуть записатися в чергу на вакцинацію від Covid-19 через Дію
Науковці постійно шукають, як зробити вакцини більш ефективними. У вакцині від кору, наприклад, обов’язково має бути живий, хоч і ослаблений вірус, щоб вироблялись антитіла. Інакше ця вакцина не працюватиме. Досліджувалося і якою має бути вакцина від коронавірусу. Усі чотири вакцини, що зараз дозволені – Moderna, Pfizer, AstraZeneca, Sinovac – виготовлені за різною методикою, але вони всі показали, що є ефективними та безпечними.
Згадайте, спочатку було близько 40 варіантів вакцини від коронавірусу, але не всі змогли пройти шлях.
Чому говорять, що одна вакцина із цих більш безпечна, інша – менше?
Це говорять люди, а не науковці. Науковці можуть говорити про безпечність і ефективність, коли пройшли дослідження. Те, що зараз пише преса і показує телебачення, я не слухаю.
У Польщі вакцину Oxford/AstroZeneca не рекомендують для людей, старших за 65 років. Що знаєте про це?
Знаю, що є інструкція до вакцини говорить, що її можна використовувати для старших людей.
Зараз сімейні лікарі вивчають попит на вакцинацію у віковій групі 80+, потім – у групі 60+, адже найбільше випадків коронавірусної хвороби, що закінчуються летально, є серед людей старшого віку.
Вакцина, що приїхала в Україну і до Львова, їде також в Бутан, на Мальдіви, в Непал тощо. Це бідні країни і багатьох це наштовхує на думку, що з цією вакциною щось не так, бо це препарат не використовують у Польщі чи Німеччині.
Перш за все ми дивимося на те, що схвалюється ВООЗ. Хтось може закупити дорожчий препарат, хтось – ні.
Я займаюся вакцинацією більше 15-ти років, маю справу з препаратами різних виробників. Так от, ефективність і безпечність показали ті вакцини, що мають схвалення ВООЗ. Тому не має значення, де вони вироблені і скільки коштують. Для планової вакцинації ми купуємо вакцини і індійського, і корейського виробництва, що використовуємо для дітей від народження.
Читайте також: У Львові провели першу вакцинацію від коронавірусу. Хто отримав
Деякі люди кажуть, що серйозні негативні наслідки від вакцинації приховують. Таких випадків немає, а якби були, то приховати їх було б неможливо.
У кожному пункті вакцинації – чи він мобільний, чи стаціонарний – є аптечка, сформована за наказом МОЗ на випадок невідкладних станів від введення будь-якого препарату. Навіть при введенні антибіотиків у людини можуть розвинутись побічні ефекти – від цього ніхто не застрахований. Всі, хто вводить вакцини чи інші лікарські препарати, готові до таких речей. Це відпрацьовано і діє роками.
Усі медики, які працюватимуть під час цієї вакцинації, знають свої дії на такий випадок.
Особисто я і лікарі нашого центру готові вакцинуватися будь-якою вакциною, що схвалена ВООЗ, щоб вберегти здоров’я і зупинити пандемію.
Вікторія Савіцька
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»
- Супергероєм може стати кожен. Як залучити українців до волонтерства
- Сон, обійми і кава. Що насправді впливає на імунітет
- Зустрітись з собою. Отець Богдан Прах про те, чому варто постити
- Від першого зуба. Що треба знати батькам і дітям про догляд за зубами
- Все буде step by step. Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Вардкес Арзуманян: До мого ресторану погрожували заїхати на танку
- Бракує сучасного. Віктор Кудін про архів, спорткомплекс та львівську архітектуру
- Бог, правда, праця. Дмитро Кацал про різдвяні концерти, дискусії з батьком та майбутнє «Дударика»
- Мажори та мінори «Піккардійської терції». Розповідає Славко Нудик
- Смачна етнографія. Як Пані Стефа стала найвідомішою галицькою господинею в інтернеті
- Парк сімейного відпочинку. Яким буде Шевченківський гай через 10 років
- Визначитися з пріоритетами. Отець Юстин Бойко про майбутнє Шевченківського гаю
- Чисті зуби. Стоматолог Ярослав Заблоцький про свої ціни й цінності
- Весь цей петеесер. Як (ре)абілітується боєць Юрко Досяк
- Юліан Чаплінський про руйнування й будівництво Львова. Частина перша
- Гори – як наркотик. Львівський альпініст піднявся на восьмитисячник у Гімалаях
- Хабарівський край. Ірина Бекешкіна про корупційні традиції Західної України
- Нова директорка «Території терору»: «В музеї можна говорити голосно»
- Олена Логопедівна. Львів’янка, яка вчить вимовляти звуки правильно
- «Мусимо змиритися з тим, що історія менш точна за математику»
- «Маю ідей іще на три життя». Зоя Скоропаденко про Україну, Японію, самопромоцію і каву
- Забрати у водія готівку. Дем’ян Данилюк про африканський транспорт Львова
- Заступник міністра: Швидка допомога – робота для суперменів, а не медичне таксі
- Психологія вина. Львівський сомельє про колір, смак, форму і культуру
- Опера не може й не має бути самоокупною, – солістка Віденського оперного театру Зоряна Кушплер
- Алхімія пива. Львівський пивовар про чистоту, контекст і правильні дріжджі
- Як одужує львівський «Охматдит»: проблеми, перемоги, перспективи
- Як реставрують пам'ять. Фоторепортаж із архіву «Тюрми на Лонцького»
- Львів’янин, який дбає про те, щоб Facebook не ламався
- «У Києві люблять львівських пацієнтів: щойно переступили поріг, а вже шукають, кому заплатити»
- 10 думок Тараса Прохаська про літературу, графоманію і кайф читацтва
- Рідні. Режисер показав, як війна пересварила родичів зі Львова та Донецька
- Як львів'янин створює речі зі сміття
- Львівський гурт «Курбаси»: деякі колядки існують вже тисячі років. Відео
- Коли свої поруч
- Пройти війну, щоб дізнатись ціну сімейного щастя: Юрко Вовкогон про службу добровольцем
- Львівський актор, який був в АТО: як через це пройшла вся сім’я
- Найміть собі лікаря. Українців очікує кардинальна реформа медицини
- Керівниця балету «Життя»: Хочемо показати, що Україна – не лише шаровари і сало
- Після АТО – сімейні тренінги: як подружжя львів’ян вчить бути щасливими у шлюбі
- Морський ангел і морська корова у Львові: фотоекскурсія до зоомузею
- Ольга Сахнюк: Кожен тату-майстер в душі садист, але клієнти теж недалеко пішли
- Найвпливовіша жінка в ІТ: ви знаєте про мої успіхи, а давайте я перерахую невдачі
- Дати настільки добру освіту, щоб попередити війну. Чого має навчати школа?
- Відомий вітражист Олександр Личко: Все справжнє приходить нізвідки
- Хто ще прийде на Львівщину? Роман Матис про інвестиції та комунікацію з Європою
- Хто такі львів'яни? Шлях до ідентичності
- Не боятись помилок. Як у Львові дітей вчать створювати комп'ютерні ігри
- Френсіс Фукуяма: Стати сучасною демократією – неминучий шлях для України
- Нарколог: львівські підлітки починають не з алкоголю, а зі психостимуляторів
- Юрій Федечко: Львову потрібен дитячий хоспіс
- Інший Франко: кулінарні смаки та традиції родини письменника
- Митрополичі сади у Львові: чи здійсниться мрія Андрея Шептицького?