фото: Юрій Мориквас

фото: Юрій Мориквас

Далекі сусіди. Як Львів співпрацює з Європейським Союзом

1509 0
Як розвиваються дипломатичні, економічні та інституційні зв’язки Львова з ЄС, і як географія та історія допомагають Львову бути суб’єктом, а не об’єктом євроінтеграційного процесу.

До 2014 року львівські інтелектуали жартували: мовляв, те, що рано чи пізно Львів буде в Європейському Союзі, не викликає сумнівів, а от чи буде там решта України? Революція гідності ствердною відповіла на це запитання – Україна стала на рейки безповоротної європейської інтеграції. Угода про асоціацію, безвізовий режим – це лише верхівка айсберга. Справжні інтеграція відбувається через сотні контактів між компаніями, установами, громадськими організаціями та пересічними громадянами України та європейських держав. Львів має всі передумови для того, щоб євроінтеграційні процеси тут відбувалися вдвічі швидше. Географія, історія, ментальність мешканців – усе це сприяє відкритості до Європи. Tvoemisto.tv розпочинає цикл матеріалів про те, як Львів у різних сферах взаємодіє з Європейським Союзом.

Дипломатичні зв’язки

Будинок номер 14 на Площі Ринок тепер знають передусім завдяки ресторанові «Криївка». Проте його історія знакова: кам’яницю звели у шістнадцятому столітті для першого консула у Львові – венеційського купця Антоніо Массарі. Дипломатія – вагома частина історії Львова. В різні часи тут діяло двадцять чотири консульські установи буквально з усього світу – від Польщі до Перу.

З осені 2015 року будинки, де колись були розташовані дипломатичні осередки різних держав, маркують табличками. Ініціатива «Львів дипломатичний» має підкреслити, що Львів був і є суб’єктом у взаєминах України з зовнішнім світом. Першим став будинок на Валовій, 11, де в минулому працювало консульство Аргентини. А у травні 2016-го на Січових Стрільців, 21 відкрили табличку, яка інформує, що з 1907 по 1914 рік у будинку діяло консульство Нідерландів. На Саксаганського, 1 десять років діяло почесне консульство Латвії:

Читайте також: Посол ЄС у Львові відзначив якість реформи децентралізації

Відзначили також колишні дипломатичні осередки Великої Британії, Бельгії, Данії, Німеччини і Франції.

Зараз у Львові є 21 генеральне й почесне консульство. Їхня кількість постійно зростає.

У генеральних консульствах видають візи і стаціонарно працюють дипломати відповідних держав. Таких консульств у Львові три – Польщі, Росії та Чехії.

Решта консульств – почесні. Найчастіше почесним консулом стає український громадянин, львів’янин, який на громадських засадах представляє відповідну державу в місті. Зазвичай почесні консульства складаються, крім самого консула, з кількох його помічників. У Львові є почесні консульства Австрії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Грузії, Італії, Ізраїлю, Казахстану, Канади, Латвії, Литви, Мексики, Нідерландів, Німеччини, Угорщини, Словенії і Франції.

Консульство має три головні функції. Перша – допомога громадянам своєї держави. Друга – промоція країни, яку воно представляє. Третя – взаємодія та допомога у різних проектах, спільних із місцевою владою, бізнесом або громадськими організаціями.

Двостороннє партнерство

Архітектурна, культурна, мистецька, історична спадщина, яку зберігає Львів, не є виключно власністю львів’ян – вона є надбанням людства. Через свою непросту й строкату історію Львів є рідним містом для кількох сусідніх держав.

Детальніше про двосторонню співпрацю Львова з країнами Європейського Союзу йтиметься в наступних публікаціях. Її прикладом може бути програма  «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова», котру Німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit) проводить із 2009 року разом із управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради та Інститутом міста.

Читайте також: Європейський Союз скасовує плату за роумінг

Замовником проекту є Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Німецькі спеціалісти консультують міських управлінців та беруть участь у проектах із реставрації та збереження історичної спадщини. У межах проекту відновлені фасади, брами, балкони, двори в історичній частині міста – загалом понад дві сотні об’єктів. Принциповою умовою для GIZ є бодай символічна фінансова участь власників будинків у реставрації – люди повинні розуміти, що збереження історичного середовища є також їхньою відповідальністю.

Що ж до економічної співпраці з ЄС, то тут Львів, сказати б, приречений бути центром і перевалочним пунктом для європейського бізнесу. Не так через власні економічні успіхи, як через скромні економічні показники інших міст західного регіону, а також географічну близькість Польщі й дешеву робочу силу. 

Восени 2016-го року Львівська обласна державна адміністрація оголосила про створення програми залучення капіталу «Львівщина – фабрика Європи», розраховуючи залучити бізнес із ЄС саме завдяки зручному розташуванню та дешевій робочій силі. «Хай там як нас засуджують за те, що ми продаємо дешеву робочу силу, це етап, який ми маємо пройти, – говорив в інтерв’ю Tvoemisto.tv начальник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис. – Так, на жаль, на ринку ми коштуємо дешево. Але це ринок. Він сам почне регулюватись, щойно зросте пропозиція. Ми просто працюємо над тим, щоб таких підприємств ставало більше».

Поки що доводиться визнати, що економічна сторона співпраці з ЄС виглядає не так добре, як хотілося б: Львів не є містом великого бізнесу, а промисловість, яка існувала тут за Радянського Союзу, здебільшого занепала. Переваги Львова є водночас недоліками, адже активні люди без проблем перебираються на кількасот кілометрів західніше й заробляють там у кілька разів більше, ніж платять на своїх підприємствах на Львівщині західні інвестори. Щоб знайти працівників, підприємства змушені піднімати зарплатню; невідомо, що буде, коли вона сягне межі, за якою витримувати типове для України свавілля чиновників, корупцію та ризики, пов’язані з власністю, буде вже не вигідно. Поки що невдалими є спроби створити на Львівщині індустріальні парки, які також розраховували на європейських інвесторів.

Багатостороннє партнерство

Якщо з комерційними інвестиціями справи поки що так собі, то участь міжнародних організацій, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку та інших установ, донорами яких є держави ЄС, неможливо не помітити. Вони допомагають вирішувати глобальні проблеми міста, такі як сміттєва та транспортна, розвинути нові галузі економіки (наприклад, вітрову енергетику) тощо. Європейські банкові установи підтримують малий і середній бізнес нашого регіону, кредитують модернізацію теплопостачання та очисних споруд. Залучення саме кредитів, а не комерційних інвестицій, дозволяє місту розвивати великі інфраструктурні проекти, що залишаються в комунальній власності.

 

Читайте також: Ніч безвізу. Як відкривалися двері до Європи і що насправді змінилось на кордоні

Європейський банк реконструкції та розвитку почав кредитувати львівський бізнес у 1997 році (відтоді кошти отримали, зокрема, «Галнафтогаз», «Світоч» та торгівельно-розважальний центр Forum Lviv), а з 2008 року фінансує муніципальні проекти. Кредити ЄБРР отримували «Львівавтодор», «Львівелектротранс» і «Львівтеплоенерго»; загалом, за інформацією Львівської міської ради, з 1997 до кінця 2014 року банк вклав в економіку Львова чверть мільярда євро. У грудні 2014-го у Львові відкрився офіс ЄБРР.

2014 року на базі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Франка відкрився Інформаційний центр Європейського Союзу. У світі є кількасот таких центрів, які зазвичай базуються в університетах; в Україні – кільканадцять.

Крім того, в місті працює Консультативна місія ЄС, яка займається питаннями цивільної безпеки й радить, як удосконалити роботу правоохоронців. Tvoemisto.tv вже знайомило своїх читачів із нідерландським тренером Йоханом Лінером, який працює в цій місії. Торік було анонсовано створення коштом Євросоюзу Центру підтримки малого та середнього бізнесу.

Інвестиції, кредити та дипломатичні представництва – це далеко не все, що пов’язує Львів із ЄС. Обопільна взаємодія відбувається в багатьох площинах, від міжлюдських стосунків до наукових досліджень та масштабних проектів, спрямованих на інституційні перетворення. Націкавіші історії такої співпраці ми розповідатимемо в наших матеріалах. Далі буде.

Юрій Опока

Міські акценти