фото: Юрій Мориквас
Далекі сусіди. Як Львів співпрацює з Європейським Союзом
До 2014 року львівські інтелектуали жартували: мовляв, те, що рано чи пізно Львів буде в Європейському Союзі, не викликає сумнівів, а от чи буде там решта України? Революція гідності ствердною відповіла на це запитання – Україна стала на рейки безповоротної європейської інтеграції. Угода про асоціацію, безвізовий режим – це лише верхівка айсберга. Справжні інтеграція відбувається через сотні контактів між компаніями, установами, громадськими організаціями та пересічними громадянами України та європейських держав. Львів має всі передумови для того, щоб євроінтеграційні процеси тут відбувалися вдвічі швидше. Географія, історія, ментальність мешканців – усе це сприяє відкритості до Європи. Tvoemisto.tv розпочинає цикл матеріалів про те, як Львів у різних сферах взаємодіє з Європейським Союзом.
Дипломатичні зв’язки
Будинок номер 14 на Площі Ринок тепер знають передусім завдяки ресторанові «Криївка». Проте його історія знакова: кам’яницю звели у шістнадцятому столітті для першого консула у Львові – венеційського купця Антоніо Массарі. Дипломатія – вагома частина історії Львова. В різні часи тут діяло двадцять чотири консульські установи буквально з усього світу – від Польщі до Перу.
З осені 2015 року будинки, де колись були розташовані дипломатичні осередки різних держав, маркують табличками. Ініціатива «Львів дипломатичний» має підкреслити, що Львів був і є суб’єктом у взаєминах України з зовнішнім світом. Першим став будинок на Валовій, 11, де в минулому працювало консульство Аргентини. А у травні 2016-го на Січових Стрільців, 21 відкрили табличку, яка інформує, що з 1907 по 1914 рік у будинку діяло консульство Нідерландів. На Саксаганського, 1 десять років діяло почесне консульство Латвії:
Читайте також: Посол ЄС у Львові відзначив якість реформи децентралізації
Відзначили також колишні дипломатичні осередки Великої Британії, Бельгії, Данії, Німеччини і Франції.
Зараз у Львові є 21 генеральне й почесне консульство. Їхня кількість постійно зростає.
У генеральних консульствах видають візи і стаціонарно працюють дипломати відповідних держав. Таких консульств у Львові три – Польщі, Росії та Чехії.
Решта консульств – почесні. Найчастіше почесним консулом стає український громадянин, львів’янин, який на громадських засадах представляє відповідну державу в місті. Зазвичай почесні консульства складаються, крім самого консула, з кількох його помічників. У Львові є почесні консульства Австрії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Грузії, Італії, Ізраїлю, Казахстану, Канади, Латвії, Литви, Мексики, Нідерландів, Німеччини, Угорщини, Словенії і Франції.
Консульство має три головні функції. Перша – допомога громадянам своєї держави. Друга – промоція країни, яку воно представляє. Третя – взаємодія та допомога у різних проектах, спільних із місцевою владою, бізнесом або громадськими організаціями.
Двостороннє партнерство
Архітектурна, культурна, мистецька, історична спадщина, яку зберігає Львів, не є виключно власністю львів’ян – вона є надбанням людства. Через свою непросту й строкату історію Львів є рідним містом для кількох сусідніх держав.
Детальніше про двосторонню співпрацю Львова з країнами Європейського Союзу йтиметься в наступних публікаціях. Її прикладом може бути програма «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова», котру Німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit) проводить із 2009 року разом із управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради та Інститутом міста.
Читайте також: Європейський Союз скасовує плату за роумінг
Замовником проекту є Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Німецькі спеціалісти консультують міських управлінців та беруть участь у проектах із реставрації та збереження історичної спадщини. У межах проекту відновлені фасади, брами, балкони, двори в історичній частині міста – загалом понад дві сотні об’єктів. Принциповою умовою для GIZ є бодай символічна фінансова участь власників будинків у реставрації – люди повинні розуміти, що збереження історичного середовища є також їхньою відповідальністю.
Що ж до економічної співпраці з ЄС, то тут Львів, сказати б, приречений бути центром і перевалочним пунктом для європейського бізнесу. Не так через власні економічні успіхи, як через скромні економічні показники інших міст західного регіону, а також географічну близькість Польщі й дешеву робочу силу.
Восени 2016-го року Львівська обласна державна адміністрація оголосила про створення програми залучення капіталу «Львівщина – фабрика Європи», розраховуючи залучити бізнес із ЄС саме завдяки зручному розташуванню та дешевій робочій силі. «Хай там як нас засуджують за те, що ми продаємо дешеву робочу силу, це етап, який ми маємо пройти, – говорив в інтерв’ю Tvoemisto.tv начальник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис. – Так, на жаль, на ринку ми коштуємо дешево. Але це ринок. Він сам почне регулюватись, щойно зросте пропозиція. Ми просто працюємо над тим, щоб таких підприємств ставало більше».
Поки що доводиться визнати, що економічна сторона співпраці з ЄС виглядає не так добре, як хотілося б: Львів не є містом великого бізнесу, а промисловість, яка існувала тут за Радянського Союзу, здебільшого занепала. Переваги Львова є водночас недоліками, адже активні люди без проблем перебираються на кількасот кілометрів західніше й заробляють там у кілька разів більше, ніж платять на своїх підприємствах на Львівщині західні інвестори. Щоб знайти працівників, підприємства змушені піднімати зарплатню; невідомо, що буде, коли вона сягне межі, за якою витримувати типове для України свавілля чиновників, корупцію та ризики, пов’язані з власністю, буде вже не вигідно. Поки що невдалими є спроби створити на Львівщині індустріальні парки, які також розраховували на європейських інвесторів.
Багатостороннє партнерство
Якщо з комерційними інвестиціями справи поки що так собі, то участь міжнародних організацій, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку та інших установ, донорами яких є держави ЄС, неможливо не помітити. Вони допомагають вирішувати глобальні проблеми міста, такі як сміттєва та транспортна, розвинути нові галузі економіки (наприклад, вітрову енергетику) тощо. Європейські банкові установи підтримують малий і середній бізнес нашого регіону, кредитують модернізацію теплопостачання та очисних споруд. Залучення саме кредитів, а не комерційних інвестицій, дозволяє місту розвивати великі інфраструктурні проекти, що залишаються в комунальній власності.
Читайте також: Ніч безвізу. Як відкривалися двері до Європи і що насправді змінилось на кордоні
Європейський банк реконструкції та розвитку почав кредитувати львівський бізнес у 1997 році (відтоді кошти отримали, зокрема, «Галнафтогаз», «Світоч» та торгівельно-розважальний центр Forum Lviv), а з 2008 року фінансує муніципальні проекти. Кредити ЄБРР отримували «Львівавтодор», «Львівелектротранс» і «Львівтеплоенерго»; загалом, за інформацією Львівської міської ради, з 1997 до кінця 2014 року банк вклав в економіку Львова чверть мільярда євро. У грудні 2014-го у Львові відкрився офіс ЄБРР.
2014 року на базі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Франка відкрився Інформаційний центр Європейського Союзу. У світі є кількасот таких центрів, які зазвичай базуються в університетах; в Україні – кільканадцять.
Крім того, в місті працює Консультативна місія ЄС, яка займається питаннями цивільної безпеки й радить, як удосконалити роботу правоохоронців. Tvoemisto.tv вже знайомило своїх читачів із нідерландським тренером Йоханом Лінером, який працює в цій місії. Торік було анонсовано створення коштом Євросоюзу Центру підтримки малого та середнього бізнесу.
Інвестиції, кредити та дипломатичні представництва – це далеко не все, що пов’язує Львів із ЄС. Обопільна взаємодія відбувається в багатьох площинах, від міжлюдських стосунків до наукових досліджень та масштабних проектів, спрямованих на інституційні перетворення. Націкавіші історії такої співпраці ми розповідатимемо в наших матеріалах. Далі буде.
Юрій Опока
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери