Дерева Твого міста. Як у Львові зберегти старі дерева та коли їх таки варто замінювати на нові

1409 0
Вважається, що один долар, який затрачений на посадку і догляд за деревами повертається – 5,8 доларами.

Останнім часом у медіа з’явилась багато обговорень на тему того, як потрібно дбати про дерева. Tvoemisto.tv минулого року ініціювало спецпроєкт «Дерева Твого міста», під час якого взялися рахувати дерева. Оскільки під час будівництва чи реконструкції доріг у Львові дуже часто зрізали здорові дерева, а вони у нас не обліковані.

З того часу у місті з’явилося новостворене управління – екології та природних ресурсів. І є шанс на те, що дерева у Львові таки порахують.

Натомість виникло інше питання, що правильно: змінювати на нові чи зберегти велику кількість старих дерев?

Зокрема, на вулиці Рудницького, на якій відбувається ремонт дороги, попередньо були плани зрізати дерева, які, на думку ЛМР є аварійними, однак мешканці були проти. Емоції часто брали верх, тому Tvoemisto.tv вирішило провести дискусію: «Лікувати чи замінювати. Що робити з деревами у Львові». І на прикладі цієї вулиці відпрацювати механізм, як бути з зеленими насадженнями у Львові, враховуючи думку мешканців та експертів.

Дискусія ;Tvoemisto.tv: «Лікувати чи замінювати. Що робити з деревами у Львові»

Буревій у Львові

За учорашній вечір (дискусія відбулась 11 червня, день після того, як у Львові пройшов сильний буревій), розповідає начальниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова, у Львові стало на 300 дерев менше.

Зокрема, 192 дерева впало в парках, 98 – у районах Львова та 6 дерев – на цвинтарях.

Начальниця управління екології та природних ресурсів Львівської міськради Олександра Сладкова

За її словами, два гектари парку Високий замок перетворилися на абсолютний повал дерев. «Мені було цікаво, які дерева впали, а які встояли. І я учора облазила усю цю гору, щоб усі ці моменти з’ясувати», – розповіла Сладкова.

Виявилося, що з дерев, які впали у парку: 68 – клени, 49 – ясени, 17 – лип, 12 – каштанів, 13 ­– грабів, 10 – дубів, 5 буків… З цього ми розуміємо, пояснює міська чиновниця, що джерелом небезпеки є клени та ясени. Вона додала, що часто падали абсолютно здорові дерева.

Читайте ще: Львів затоплює і що з цим робити?

Для того, щоб передбачити падіння дерев, каже керівниця управління ЛМР, потрібен прилад Arbotom – томограф дерев. Його вартість 8 тис. євро і місто цілком могло би собі дозволити придбати його.

«Щоб ми знали точно, що є всередині дерева і краще оцінювали ризики», – каже Сладкова.

Експерт в галузі садово-паркового господарства Володимир Чишинський пояснює таку велику кількість обвалів дерев на Високому замку тим, що там є лише 30-40 см доброго грунту, потім йде пісок чи камінь. «Цей схил почав падати ще під час першого буревію у Львові у 2008 році. Тоді 2 000 дерев впало. Схил був напівголий. Наступна хвиля пішла через трохи більше, ніж 10 років», – розповів він.

Експерт в галузі садово-паркового господарства Володимир Чишинський

Зміна дерев на Рудницького: за і проти

Одразу після того, як дізналися, що на вулиці Рудницького будуть зрубані кількість дерев, то ініціативна група звернулася до кількох спеціалістів, щоб зрозуміти, чи дійсно потрібні такі радикальні дії, каже мешканка Франківського району Ярина Сорока.

Мешканка Франківського району Ярина Сорока

«Нам стало дуже дивно, чому така увага до наших ясенів. Це район особняків, люди дбають про свою прибудинкову територію, тому дуже швидко відреагували на цю ситуацію», – пояснює вона.

Жінка не розуміє, чому не починали з викорчовування пеньків, а хотіли одразу зрізати здорові, на її думку дерева, бо навіть під час буревію на цій вулиці не впало жодне дерево.

На що Олександра Сладкова відреагувала, що насправді по Рудницького не було винесено жодного акту про зрізування дерев. Це був лише її допис у Фейсбук, щоб розпочати дискусію.

«Я цікавлюся двома вулицями, на яких є винятково цінні дерева, і які підуть в ремонт. Це вулиці Паркова та Рудницького. Тому що там є найбільше пам’яток природи і принципово важливо, щоб вони оновлювалися в найкращий спосіб», – розповіла вона.

За словами начальниці управління екології та природних ресурсів, на жаль, в останні роки, коли у Львові ремонтувалися вулиці, то робилося все, окрім оновлення дерев.

«Дерева залишалися з обрубаним корінням, з поламаними гілками, забитими стовбурами. Пеньки закладалися плиткою», – розповідає вона.

Читайте ще: Гори кличуть. Популярні маршрути українських Карпат

Для прикладу, на вулицях Замарстинівській, Коперника та Богдана Хмельницького, де раніше відбувалась заміна дорожнього покриття, під час бурі упали старі дерева.

Тому вона переконана, що найкращий період, коли можна замінити дерева – це під час реконструкції вулиць.

Щодо Рудницького, то на ній було 7 лунок без пеньків, 7 – уже без них, 8 дерев, які не мали ознак пошкодження і 15 уже з ними – вони уже не мали сил боротися за життя. «І тоді я написала свою думку у Фейсбук, що треба їх змінювати», – пояснила Олександра Сладкова.

Каже, що для прикладу, в Нідерландах раз на 50 років змінюють 100% дерев на вулицях.

«Ми собі такого дозволити не можемо. Тому моя пропозиція думати про майбутнє, щоб пеньки і лунки перетворювалися на дерева. І щоб дерева, які перебувають в поганому стані і гарантовано не переживуть 30-40 років, особливо після ремонтних робіт, замінювалися на нові», – каже вона.

Доцент кафедри Ландшафтної архітектури Садово-паркового господарства та Урбоекології Лісотехнічного університету Оксана Олейнюк-Пухняк переконана, що по вулиці Рудницького можна було б спробувати відпрацювати модель по продовженню життя старих дерев і по формуванню методики їх лікування.

Каже, якщо забрати з цієї вулиці великі масиви зелені, то повністю буде знищений біоценоз території. (сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку суші або водоймища – ред.), бо недостатньо тих дерев, які є за межами парканів. До того ж при тій кількості транспорту, яка зросла в рази, уже зараз важко дихати.

Європейські норми щодо дерев

Українські норми, каже Олександра Сладкова, не говорять ні про шо – тобто, у них не має жодних рекомендацій, як поводитися з деревами під час будівельних робіт.

Натомість єдині норми щодо догляду за деревами і пальмами, які діють у країнах Євросоюзу, чітко вказують як поводитися з корінням, зі стовбуром у випадках реконструкції чи будівництва. Зокрема, там є чіткі рекомендації, наприклад, на якій віддалі до дерева можна обрізати коріння і як їх треба обробити.

«Зараз ми проводимо експеримент біля фонтану Кульбаба, там є 5 винятково цінних берестів, вздовж яких риють траншеї, щоб підвести воду до фонтану. І це будівельники будуть робити вручну півтора тижні. Хоча екскаватором на це пішов би 1 день», – пояснила керівниця управління екології та природних ресурсів.

«Ми переклали правила ЄС українською мовою і будемо затверджувати їх на виконкомі, як правила поводження у місті», – каже вона.

Читайте також: Чому вартує відмовитися від частого скошування трави у Львові

У свою чергу, доцентка Лісотехнічого університету Оксана Олейнюк-Пухняк переконана, щоб напрацювати правила поводження з зеленими насадженнями, треба колегіально зібратися різним інституціями: як науковим, архітектурним, так і міським чиновникам.

«Європейські правила є гаразд, однак у нас можуть бути певні нюанси з законодавством», – каже вона.

Назад в минуле та дерева, як гроші

Завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць закликає повернутися до досвіду австрійсько-польського періоду, коли у Львові був індивідуальний підхід до дерев і районів, де їх висаджували. Віддавалась перевага деревам, які мають повільний ріст, але вони є міцнішими. Це дуб, платан, липа і вони крізь роки показали, що в наших умовах виживають.

Завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць 

Також, на його думку, уже в методиці реконструкції вулиці має бути зафіксовано, як вона буде виглядати, коли виростуть дерева.

«Кожна порода дерева має свій вигляд і це повинно закладатися. Тоді у нас зменшаться витрати щодо обрізки дерев, щодо формування ландшафтного середовища дерев», – наголошує він.

Богдан Проць закликає ставитися до висадки дерев, як до своєрідного бізнесу екосистемних послуг, які надають дерева нам усім. На Заході вважається, що один долар, який затрачений на посадку і догляд за деревами повертається – 5,8 доларами. За його словами, якщо взяти одне дерево, то його вартість є приблизно 273 долари (туди входять створення деревом кліматичного середовища, вплив його біорізноманіття, очищення загазованості). Відповідно, якщо дерево має 50 років, то додавши 5% додаткової вартості, отримуємо приблизно 58-60 тисяч доларів.

Читайте також: «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню

«Якщо люди не розуміють природні цінності, то вони повинні розуміти вартість грошей», – пояснює він.

І цей фактор потрібно враховувати при розробці правил поводження з зеленими насадженнями у місті.

Проць також наголошує, що проблема усіх наших тендерів або корупція, або погано прописані завдання. І підрядник йде шляхом найлегшого виконання робіт, дешевих матеріалів. «І в цьому є найбільша проблема. І якщо ми будемо до цього більш детально ставитися і складати більш детальне завдання, то зможемо значно покращити ситуацію», –­ каже завідувач відділу Державного природознавчого музею.

Лікування дерев

Олександра Сладкова каже, що офіційно у Львові є 26 дерев пам’яток природи – більшість з них визнані пам’ятками у 1984 році і ще частину додали у 2015 році. Проте у місті є набагато більше цінних дерев.

«Механізм затвердження пам’яток є складним і він не залежить від міської влади, тому ми боїмося, що більшість дерев не зможемо затвердити», – бідкається вона.

Як приклад, вона наводить відмову по Липовій алеї, де була 200-річна липа і її потім не вдалося врятувати.

За словами керівниці управління екології, насправді унікальних дерев у Львові є набагато більше. У найгіршому стані була магнолія на Парковій і її вже вдалося врятувати. Окрім того, розписано лікування ще з десяток дерев.

Також після буревію потрібна «швидка допомога» буку у сквері на вулиці Просвіти та ясену біля Монумента слави у Парку культури.

«Лікування – це складні роботи. Раніше усі такі роботи робилися приватним коштом, цього року ми вперше на це закладаємо міські кошти з природоохоронного фонду», – розповідає вона.

Щодо вартості такої процедури, то за даними Володимира Чишинського, вона може сягати і 25 тисяч гривень. Для прикладу, лікування одного каштана коштує 100 доларів. Гарантія на 2-3 роки, але їх у місті лише 5-10 % від усіх насаджень.

Замість висновків

1. Лікування і заміна. Керівниця управління екології та природних ресурсів Олександра Сладкова каже, що її ціль «від кронування та рубки перейти до лікування і заміни».

Вона тішиться з того, що тепер з кронуванням у місті усе гаразд – усі 13 майстрів, які зараз її проводять у місті навчені правильно це робити.

Окрім того, місто перед тим, як дати дозвіл на порушення благоустрою при будівництвах чи передачі землі, робить технічний акт відновлюваної вартості усіх дерев.

«І якщо забудовник хоче зрізати дерево, то якщо там є особливо цінне дерево, то ми його оцінюємо у таку вартість, що до нього вже ніхто не хоче підходити. І такий досвід є на вулиці Франка», – розповідає міська чиновниця.

Читайте також: «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню

За її словами, такий дозвіл не надається, якщо не сплачена відновлювана вартість на дерева, які хочуть зрізати. Також, якщо раптом будуть пошкоджені під час будівництва ті з них, які мали б бути збережені, то має бути сплачена відновлювана вартість плюс штраф.

І по таких актах місто вже отримало за перших півроку 850 тис. грн і вони підуть на посадку нових дерев.

2. Експеримент на Рудницького. Доцентка Лісотехнічого університету Оксана Олейнюк-Пухняк каже, що до дерев ставитися, як до людей. «Якщо я буду бачити можливість, то я буду боротися до останнього за життя цього старого дерева, яке формує все таки атмосферу, історію міста, як середовища», – наголошує вона.

Доцент кафедри Ландшафтної архітектури Садово-паркового господарства та Урбоекології Лісотехнічного університету Оксана Олейнюк-Пухняк 

Розповідає, що у старих містах Європи, таких як Париж, Рим, Відень, Краків можна побачити старі дерева. 

«Тому потрібно розробляти методики догляду за віковічними деревами і продовжувати їхнє життя. Це суттєво здорожує реконструкцію вулиць, однак у зрілих старих міста, яким я вважаю і Львів, це все таки вартує робити», – наголошує вона.

Вона готова, як ландшафтний архітектор допомогти знайти рішення щодо хідника на вулиці Рудницького, щоб не знищити кореневі системи дерев. Також допомогти зробити технічну карту і докласти зусиль для оживлення тих дерев, які є в поганому стані. Тим більше, що для цього є рік часу.

«Чи захочуть цього усі – це вже інше питання. Чи дозріло до цього суспільство – це теж вже інше питаня», – зазначила Олейнюк-Пухняк.

Читайте ще: Діти мають право реалізовуватися, а не «страждати» або Що не так з цьогорічним ЗНО

І наголошує, результатом цієї дискусії має стати те, чи зробимо ми щось по-іншому і чи продемонструємо іншу свідомість.

У свою чергу, урбаніст, дизайнер Олександ Шутюк каже, що якийсь час мешкав на Рудницького. Він наголошує, що є дуже велика ймовірність пошкодження кореневої системи дерев під час реконструкції вулиці. «Треба розуміти – ніщо не вічне. Тому заміна на молоді дерева – це насправді нормальна європейська практика. Якщо йдеться про унікальні дерева, то тоді треба прикладати багато зусиль», – вважає він.

Урбаніст, дизайнер Олександ Шутюк

Облікування дерев. За словами начальниці управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександри Сладкової, зараз у базі даних інспекторів є 2041 дерево у Львові. Вона вважає, це непоганим результатом.

«Краків ввів систему інвентаризації шість років тому – у них у базі 80 тисяч дерев. Але там над цим спеціально працюють. У нас це поки що у тестовому режимі», – каже вона.

Олександра Сладкова наголошує, що Львів теж прямує до того, щоб облікувати якомога більшу кількість дерев на вулицях міста.

Однак, враховуючи, що у Львові є 1400 вулиць, наразі вдається внести у базу тільки дерева на тих з них, які є під реконструкцією.

Тарас Смакула

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 


+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!