фото: www.quickanddirtytips.com

фото: www.quickanddirtytips.com

Діти-невидимки. Чи не у кожному будинку Львова живе проблемна сім’я

3444 0
Зовсім нещодавно у Львові виявили сім’ю, де батьки "не просихають" від алкоголю, мешкають у страшенно занедбаному житлі. І в цих умовах живе десятирічний хлопчик.

Сусіди, вихователі, вчителі все бачать

Ще раніше Україну сколихнула жахлива трагедія: в самому центрі Києва від голоду помер однорічний хлопчик, а його не набагато  старша сестричка опинилася в реанімації. Дітей у квартирі на дев’ять діб самими залишила мама. Сотні коментарів у соціальних мережах до інформації про цей нелюдський вчинок матері були звернені до сусідів: чи справді усе відбувалось непомітно?

"Ніколи не повірю, що сусіди не знають, що відбувається в них за стіною: не чують плачу дітей, криків, не бачать п’яних чи неадекватних батьків. Те ж саме стосується садочків і шкіл. Вихователі, вчителі бачать, як діти виглядають щодня, чи вони чисті, нагодовані, їхній психологічний і фізичний стан", — наголосив у коментарі  Tvoemisto.tv начальник відділу у справах дітей Львівської міської ради Ростислав Тимків.

Водночас, речниця патрульної поліції Львова Катерина Рибій розповіла Tvoemisto.tv, що у нашому місті щодобово поліція отримує від 10-ти до 20-ти викликів через побутові сварки. Не завжди у цих конфліктах присутні діти. Та, якщо поліціянти, приїхавши на виклик, дізнаються про насилля над дітьми чи бачать невідповідні умови проживання, одразу повідомляють про це у відділ захисту дітей.

Один із таких випадків був зовсім нещодавно в Шевченківському районі. Поліція, приїхавши на виклик, побачила жахливу ситуацію: батьки "не просихають" від алкоголю, страшенно занедбане житло і в цих умовах живе десятирічний хлопчик.

Ще один прецедент трапився в одному зі львівських кафе, куди прийшла мама з п’ятирічною дівчинкою. Працівники закладу викликали поліцію, коли жінка за тридцять хвилин не повернулася з туалету. Поліціянти знайшли її на підлозі в станф наркотичного сп’яніння. Дитину відвезли до бабусі та повідомили соціальні служби.

Нам потрібно створити тимчасові сімї

"Проблема, що соціальні служби не працюють після 18-ї години та у вихідні дні. Розуміємо, що в цих структурах не так вже й багато людей та мав би бути черговий із питань дітей, як, зрештою, і в поліції. Адже досить часто трапляються ситуацій і у вихідні, і у вечірній час, коли діяти необхідно негайно", — зазначила Катерина Рибій.

Про недостатню ефективність роботи соціальної служби наголошував і уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба, коментуючи дитячий травматизм для видання "Українська правда". Він, зокрема, зазначив, що соціальні служби не мають працювати "лише з 9-ї ранку до 6-ї вечора та ще й тільки у будні дні". Недоліком цієї системи назвав і те, що "вона більше працює уже із наслідками. Якщо є тотальне неблагополуччя, тільки тоді позбавляють батьківських прав".

"Сектор ювенальної превенції має право вилучати дитину від батьків лише в крайніх випадках — коли є реальна небезпека: загроза життю дитини, сильно побита чи при смерті. За інших умов — невідповідні умови проживання, нетверезі батьки, дитина голодна тощо. Без рішення комісії служб у справах дітей, ми не можемо нічого зробити, а лише зафіксувати такий факт, подати відповідний рапорт у відділ у справах дітей", — наголосив у коментарі Tvoemisto.tv начальник сектору ювенальної превенції  ГУ Національної поліції у Львівській області, капітан поліції Віктор Новачук.

"Рішення треба шукати на законодавчому рівні, виходячи, передовсім, із інтересів дітей, які опинилися в надзвичайно складних життєвих умовах. Перш за все, треба створити тимчасові сім’ї (така практика давно діє за кордоном), куди на кілька днів можна передавати дітей. Зараз, якщо дитину небезпечно залишати у  сім’ї, її відвозять у притулок для дітей Служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації (вул. Левандівська). Крім того, деякі функції соціальних служб потрібно передати сектору ювенальній превенції, який мав би працювати як окремий підрозділ. Щоб працівники цієї служби мали право забирати дітей у випадках небезпеки", — пояснив він.

Не бути байдужими

Кожна особа, яка знає про порушення прав дитини, повинна повідомляти про це перш за все в поліцію — за телефоном 102. Можна телефонувати й в інші контролюючі органи: на гарячу лінію міськради, в районні адміністрації. Також в поліції обіцяють, що найближчим часом у соцмережах буде створено сторінку, де анонімно можна буде повідомляти про правопорушення,які скоєно щодо дітей.

У відділі захисту дітей Львова ведуть облік сімей, де діти опинилися в складних життєвих обставинах. Власне, тут наголошують, що найоптимальніша і найдієвіша форма роботи — це співпраця органів влади, соціального контролю і суспільства. Адже, лише одна ланка просто фізично неспроможна відстежувати і контролювати загальну ситуацію, тим більше, що законодавство дозволяє змінювати місце проживання. Також тут зізнаються, що насправді проблемних сімей значно більше, ніж вони здатні самотужки виявити.

«Після 18 години, тобто в неробочий час, ми не маємо права виїжджати на перевірку. Та в таких випадках діє поліція, в структурі якої є сектор ювенальної превенції. В нас з ними добре налагоджена співпраця. Якщо, виїхавши на виклик, побачили, що дітям загрожує небезпека чи проживають у невідповідних умовах, батьки себе поводять неадекватно, тоді складають відповідний рапорт та інформують нас про це», — додав Ростислав Тимків.

Станом на грудень цього року на обліку Відділу в справах дітей перебуває 81 дитина, з них 68 випадків, коли батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків. Загалом цьогоріч на обліку опинилося 28 дітей, із них 20 — через ухиляння батьків від виконання своїх обов’язків. Знято з обліку 32 дитини, зокрема, 28 родин, де батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків, із них 14 надано статус "дітей позбавлених батьківського піклування". Таких дітей передають під опіку родичів чи в спецзаклади ― дитячі будинки чи інтернати, залежно від віку.

За рік у Львові відібрали вісім дітей із сімей

Буває, що перевіривши отриману інформацію, нема іншого виходу, аніж негайно відбирати дітей. У цьому році у Львові було вісім таких випадків: в Сихівському, Франківському та Шевченківському районах. Так, днями у Шевченківському районі в сім’ї, яка вже перебувала на обліку кілька місяців, відібрали дитину. Вперше порушення прав дитини виявила поліція, запримітивши нетверезу жінку з малолітньою дитиною на вулиці. З цією матір’ю провели відповідну бесіду і поставили на облік. А нещодавно з поліклініки надійшло повідомлення, що ця ж мама в стані алкогольного сп’яніння прийшла з дитиною. Коли почали перевіряти ситуацію вдома, з’ясували, що там жахливі умови. І єдина рада — негайне відібрання дитини. Якщо мама не одумається, її позбавлять батьківських прав.

"На жаль, не знаю випадків, коли ті, кого позбавили батьківських прав, ішли до суду, щоб їх поновити. Принаймні, за сім років моєї праці такого не було. Два випадки, коли батьки звернулися до суду за дозволом зустрічатися з дітьми. Такі плачевні ситуації переважно пов’язані з алкоголем, наркотиками, аморальним способом життя. Також часто це сім’ї, де мама одна виховує дітей (такі жінки переважно віком до 30-ти років), живе зі співмешканцем, у більшості випадків, самі вони виросли у кризових сім’ях", — розповів Ростислав Тимків.

За його словами, передовсім, це проблема виховання, адже як батьки виховують своїх дітей, так потім вони поводяться і за тим самим принципом будують свої сім’ї і виховують дітей. "Та більш вирішальним, на мою думку, є те, що до плачевної ситуації сім’ї доходять не за один день: нема освіти, роботи, починають випивати. Деградація відбувається поступово. Тому, власне, й важливо, щоб спільними діями працювати на випередження. Адже в результаті особисті проблеми людини чи сім’ї стають суспільними. Сумніваюся, що хтось хоче, щоб по сусідству жили неблагополучні сім’ї. Тому треба робити все, щоб не допустити до такого рівня, коли вже пізно щось робити", — зауважив він. 

Діти-невидимки

"Як не парадоксально, але зазвичай у проблемних сім’ях діти дуже люблять своїх батьків і страшенно бояться, що їх заберуть соціальні служби, тож часто приховують правдиву ситуацію. Знаю випадок, коли дев’ятирічний хлопчик спав на хідничку в коридорі, а коли йому запропонували переночувати в сусідів -  відмовився, бо як мама прийде по нього, сусідка з нею сваритиметься, — розповіла Tvoemisto.tv психолог-волонтер відділу у справах дітей Львівської міської ради Марина Манєвська. — Проблемно те, що ці діти живуть подвійним життям. Я виділяю декілька ролей чи масок, за якими вони приховують свій реальний стан: діти-герої — часто вони „душа компанії“, лідери; цапи-відбувайли — захищаючи когось, беруть провину на себе; діти-невидимки (найскладніша категорія) — дуже тихі, погано вчаться, вдома стараються бути непомітними і часто сплять десь у куточку чи навіть у коробках". Психолог додає, що насправді таких масок дуже багато. Побачити проблему можна, якщо в школі чи дошкільному закладі уважний і грамотний психолог.

На переконання Марини Манєвської, думка про те, що яка б сім’я не була, вона краща, ніж дитбудинок чи інтернат, виправдана лише, якщо дитині нічого не загрожує. Та, на жаль, у п’яних конфліктах батьки часто вчиняють дуже жорстокі бійки. Психолог розповіла, що знала випадки, коли під час сварки "літали" чавунні сковорідки. Тож, коли чує крики, то просто стукає в кожні двері до сусідів, щоб іти туди і ,перш за все, забрати дітей. Переконана, що психологічні травми вилікувати легше, ніж каліцтва, опіки, ножові поранення. Каже, що таких сімей досить багато — майже в кожному будинку по дві-три.

"Дитяча психіка різниться від дорослої. Вони легше і швидше адаптуються. Та умовами безпечного психологічного клімату дітей є передовсім стабільність і передбачуваність. Тобто, якщо дитина знає, чого сподіватися від батьків, яка їхня поведінка під час конфліктів, що на неї чекає в тій чи іншій ситуації. А в сім’ях алкозалежних людей чи тиранів такої стабільності нема. Один день може бути наварено і напечено, а наступного дня навіть холодного супу не буде. Коли батьки перестають вживати, згадують, що вони батьки, тоді і прибирання, і готування — дитина радіє, а через кілька днів цього нема. А гарантія здорової психіки — стабільність», — наголосила психолог.

Частковим рішенням проблеми, на думку психолога, може стати проведення в школах ігрових тренінгів, у межах яких діти програватимуть різні виходи з конфліктних ситуацій. Саме ігрова форма буде зрозуміліша і краще запам’ятається, аніж лекції. Ще одне — змінити ставлення в суспільстві до психологів і соціальних служб. Потрібен інший підхід до ролі держави в сім’ї. Велике значення у допомозі може зіграти й Церква, яка зараз якраз приділяє чимало уваги тим, хто звертається за допомогою. Ну і, звичайно, небайдужі люди, які дбали би не лише про своє благополуччя, але й про тих, хто поруч із ними.

Зображення: s3.files.ukr.net

Наталія Павлишин для Tvoemisto.tv

Міські акценти