фото: galinfo.com.uа

фото: galinfo.com.uа

Для чого Львову потрібен ЛАЗ: відновити, викупити, зарезервувати?

3659 0
На 56 гектарів землі та сотні тисяч квадратних метрів нерухомості є чимало претендентів. Який варіант для колишнього автобусного заводу обере міська влада?

Львівський автобусний завод – мертвий промисловий гігант, що займає величезну територію між вулицями Стрийською, Хуторівкою та Луганською. Міська рада не раз зверталась до керівництва держави з вимогою повернути завод у державну власність. А минулого тижня з ратуші надійшов новий сигнал: міська влада публічно заявила про наміри викупити нерухомість, яка залишилась на території заводу, й відновити роботу підприємства. Проте й ці наміри вже зазнали змін. Tvoemisto.tv з’ясовувало, чи може міськрада викупити ЛАЗ і чи варто його відновлювати.

Квиток на юридичну війну

У первинному проекті ухвали йшлося про те, щоби відповідні комунальні структури розробили інвестиційній проект під назвою «Львів ЛАЗ», на основі якого мали б відновити роботу підприємства, а також про те, щоби провести інвентаризацію та згодом викупити низку об’єктів нерухомості на його території. Водночас департамент фінансів мав би знайти на це гроші.

У додатку до ухвали був перелік об’єктів на території заводу, який нібито могла викупити  міська влада. У списку вказано тільки інвентаризаційний номер та площу того чи іншого об’єкта, натомість немає даних про те, кому вони належать.

Від часу приватизації підприємство, яке ми звикли називати ЛАЗом, зазнало стількох трансформацій, що професорка Макгонегел вмерла би від заздрощів.  «ЛАЗ», «Пасавтотранс», «Завод комунального транспорту, ТОВ «Львівський автобусний завод», ТОВ «Львівський автомобільний завод», холдингова компанія ЛАЗ, ТОВ «Львівські автобусні заводи» і так далі.  А якщо покопирсатися в реєстрах, то можна знайти кілька десятків підприємств, зареєстрованих різними фізичними та юридичними особами за адресою Стрийська, 45 у Львові. Однак нерухомість за цією ж адресою мають далеко не всі.

Читайте також: Будівництво на Стрийській: чи забудовують землю ЛАЗу?

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, одним із найбільших власників нерухомості є акціонерне товариство «Завод комунального транспорту» 138 672 м.кв. там же зазначено, що ЗКТ перебуває у стадії банкрутства, а його майно – під арештом. Крім того, це майно перебуває у заставі «Укрексімбанку» та «Райфайзен банк Аваль».

Нерухомість загальною площею майже 70 тисяч квадратних належить ТОВ «Львівський автобусний завод» із яких не арештовані 12,5 тисячі квадратних метрів.  Ще  понад шість тисяч квадратних метрів нерухомості записано як власність  київського ТОВ «Будтехкомплектпостач Груп», однак обидва об’єкти перебувають під обтяженням – в податковій заставі та під арештом за поданнями Державної фіскальної служби. За даними аналітичної системи YouControl, ці компанії мають однакову юридичну адресу в Києві і керує обома Таїсія Саніна – дружина Ігоря Чуркіна. ТОВ "Львівські автобусні заводи"  належить приблизно 3200 кв. м.

Крім того, в реєстрі є дані про те, що київські компанії «Аларіт»та «Еліт-Буд» володіють нерухомістю на території ЛАЗу площею понад 12,6 тисяч метрів квадратних. Однакі ці будівлі перебувають під арештом за заявою Головного слідчого управління СБУ.

І 144 квадратні метри має у власності за цією адресою Львівська міська рада.

Однак списки з різних джерел потребують ретельного уточнення, щоби провести належну інвентаризацію, наголосив у коментарі Tvoemisto.tv секретар постійної комісії конкурентоспроможності, сталого розвитку та підприємництва ЛМР Петро Адамик.

«Ми не розуміємо, про які приміщення йдеться, ми можемо купити приміщення і завтра загрузнути із ним в судах, бо зявиться якась угода, про яку не знали чи чогось не побачили… Треба зрозуміти, що і кому належить. Там є кілька десятків власників, є банки-власники застави. Це комплекс питань», сказав Петро Адамик.

На його думку, значно ліпшим є варіант ухвали щодо ЛАЗу, який підписали голови кількох фракцій, в тому числі й Адамик.  Згідно з цим проектом, міська рада резервує всі землі, користувачем яких було ЗАТ «Львівський автобусний завод» загальною площею понад 56 га для потреб міста, а водночас міські структури мали б провести інвентаризацію всієї нерухомості, розташованої на цій землі, та подати ЛМР інформацію про її власників і механізмів придбання цього майна міською радою.

За словами Петра Адамика, купити нерухомість на території ЛАЗу – це те ж саме, що купити квиток на юридичну війну з багатьма структурами, які мають «набагато більший потенціал вирішити цей питання в судах на свою користь».

Однак перед засіданням на сайті ЛМР з’явився третій варіант ухвали під назвою «Про забезпечення ефективного використання території колишнього Львівського автобусного заводу». Директорка юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич  пояснила прес-службі ЛМР, що департамент та ДФС у Львівській області спільно виявлятимуть безгосподарне майно на Стрийській, 45.

Читайте також: У Львові планують створити ще одне комунальне АТП

«Ми будемо просити Головне управління державної фіскальної служби долучитись до виявлення таких об’єктів, будемо вивчати можливість визнання цього майна безгосподарним. Є пропозиція встановити мораторій на закріплення земельних ділянок за цією територією», – цитує прес-служба Гелену Пайонкевич. Однак у цьому повідомленні не було вказано, чому позиція міської влади в цьому питанні так різко змінилася упродовж  кількох днів.

Керуючий партнер ТОВ «Юридична компанія «Ейч.Ді.Партнерз» Володимир Глащенков у коментарі Tvoemisto.tv розповів, що в українському законодавстві досить докладно виписані процедури реалізації і придбання майна компаній-позичальників, зокрема, нерухомості, що перебуває у заставі в банків. Однак наголосив, що  коментувати в конкретному випадку можна лише після ознайомлення  з матеріалами про поточний стан справ щодо цих компаній.

«Юридичні механізми викупу нерухомості існують, але вони складні і треба скрупульозно вивчати документи, пов’язані з цією справою, щоби дати фахову відповідь», – підкреслив Глащенков.

Відновити чи забути?

На думку правника, набагато важливішим є питання про те, навіщо Львівська міська рада декларувала бажання відновити роботу ЛАЗу.

«Ця ідея – велика утопія, бо такі проекти може робити профільний інвестор. Місто ніколи не стане таким інвестором, бо не має відповідного ресурсу та компетенції», – сказав  Глащенков.   Він переконаний, що такі кроки з боку міської ради є радше політичними деклараціями, від яких страждає репутація міста.

З іншого боку, Володимир Глащенков вважає, що сама ідея відновлення роботи автобусного заводу у Львові має право на життя. ЛАЗ залишається впізнаваним брендом, і західні інвестори могли б облаштувати на цих потужностях сучасне складальне виробництво, вигідніше, ніж у країнах ЄС.

Проте інвестора можна буде знайти лише тоді, наголосив Глащенков, коли майно і земля будуть закріплені за однією юридичною особою. Слід позбутися хвостів із минулого, здатних ускладнити життя підприємцеві, який інвестує у виробництво.

Петро Адамик погоджується, що місто самотужки не впорається із відновленням роботи ЛАЗу, однак додає, що це недоцільно з низки причин, зокрема й тому, що ЛАЗ створить конкуренцію для «Електрона». «ЛАЗ – це морально застаріле обладнання, якщо воно там ще є і його не порізали. Це дуже дискусійне питання», – наголосив депутат.

На думку Адамика, міська влада повинна розробити концепцію розвитку території колишнього автозаводу, а потім  домовлятися про викуп майна. На його переконання, зараз треба зарезервувати цю землю під потреби міста, щоби знизити градус напруги, оскільки на ці площі є чимало претендентів, зокрема, серед забудовників.

Тарас Базюк

Дмитро Борисов

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти