Photo by Ben White on Unsplash
Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
Спільнота засновників приватних садків «Добра освіта» звернулася до уряду та місцевої влади з проханням дозволити їм працювати. Інакше у липні вони змушені будуть закритися, а від цього постраждають сотні дітей та сімей, які обрали якісну дошкільну освіту.
Приватні садки, які стали альтернативою державній дошкільній освіті, працюють у нуль або отримують дуже низький прибуток. З початку карантину їм вдалося організувати нові формати взаємодії з дітьми. Однак онлайн-садки та фінансові ресурси уже вичерпали себе. Із тижня у тиждень дошкільним закладам обіцяють відкритися, але цього не стається. Минулого тижня «Добра освіта» започаткувала флешмоб #Відкрийте_приватні_садки, а 16 червня направила офіційного листа владі.
Існують на межі благодійництва
Засновниця інноваційного родинного простору «СвітЛичка», випускниця Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) Наталія Смуток розповіла Tvoemisto.tv, що приватні садки можуть у повній мірі дотримуватися усіх карантинних правил, тому що у групах є по 10 діток, вони у закритому середовищі, а санітайзери у садках є завжди, за будь-яких умов. Та й ризики у приватному садку є набагато меншими, аніж в Епіцентрі, на «Шуварі», торгових центрах, загальних дитячих майданчиках чи у транспорті. Бо у приватному садку, на огородженій території, перебувають 30-40 дітей, а це одна група у державному садку.
«Ми ніколи не просили фінансування. Єдине, що просимо, то це дозволити нам працювати, а якщо не дозволяєте, то подумайте, як нас підтримати, бо ми вже не маємо з чого жити і просто закриємось у липні», – розповіла Наталя Смуток.
Засновниці довелося у березні закрити один садок, і це було болісним рішенням. Відкрити найближчим часом його не вдасться. Відповідно, десять працівників втратили роботу.
Батьки підтримують садок, продовжують оплачувати 20-40% від оплати, але фінанси у всіх закінчуються.
За словами Наталі Смуток, 2,5 тисячі гривень – орієнтовна вартість утримання дитини на карантині для виплати зарплат та оренди. На щастя, вдалося передомовитися з орендодавцями, скоротити максимально всі витрати та отримувати ту ж дотацію-допомогу від батьків у розмірі від 1,5 до 3 тисяч гривень, але ресурси батьків та партнерів вичерпалися.
«Не можливо платити за уявні послуги онлайн 2-3 тисячі гривень щомісяця. Нашими клієнтами є люди, які розуміють, що найкраща інвестиція – це інвестиція в освіту своїх дітей, і що цього можна досягти завдяки середовищу зростання малюка на певних цінностях. Для нас це християнські цінності і любов до України. Відповідно, батьки готові інвестувати в цю освіту і вони на неї заробляють, але зараз вони не мають як це робити», – говорить Наталія Смуток.
Засновниця соціального проєкту «СвітЛичка» зазначає, що всі освітні проєкти у Львові існують на межі благодійництва.
«Ми виникли тому, що не було альтернативи, а ми дуже хотіли її для наших дітей. Мами діточок, які народилися у постмайданівський період хотіли зовсім іншої реальності для дітей, а цього можна досягнути завдяки освіті. Відповідно, всі наші проєкти є виплеканими, соціальними і фактично благочинними», – говорить Наталя Смуток.
Підприємиця каже, що засновники садків чітко усвідомлюють, що ці проєкти не є прибутковими. «Ми розуміли, що приватні садки маржинально (прибуток) є дуже низькими – 7-8% – це мізер. У жовтні я позичила у партнерів мільйон гривень, і тепер не знаю, як усе буде. І кожен із таких проєктів зіштовхується з подібними проблемами», – пояснює вона.
Але чи не найбільша проблема, розповідає Наталя Смуток, це не розуміння стратегії влади та відсутність чіткого сценарію. Адже не можливо жити на такому фальстарті, коли не можеш нічого спланувати.
Не закрилися у мушлях…
Христина Шабат та Соломія Бойкович заснували у 2016 році садочок «Пташеня. Дитячий простір». Тепер це мережа із трьох садків, яка налічує 150 дітей, 24-х вихователів і трьох керівників. Із початку карантину їм довелося переводити садок онлайн. Спочатку ідея здавалася нереальною, але за тиждень вони налаштували нові механізми і запустили фактично новий проєкт іншого формату.
У часи кризи важливо ставити чіткі цілі і завдання, креативити і вміти перепрофільовуватися, говорить співзасновниця садка, ще одна випускниця Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) Соломія Бойкович.
Їхній садок запровадив відеокурси на 10-30 хвилин, на яких вихователі чи інструктори взаємодіють з дитиною. Батьки вмикають ці відео, коли їм зручно. В онлайн перевели тему дня, англійську, спорт, музику, відеоказки. Хоча це неабиякий виклик – привернути увагу дітей через екран, коли твоїм конкурентом є яскравий мультик, кажуть засновниці.
Також адаптували до онлайну ранкові та вечірні зустрічі по групах, створили окремі садочкові групи у Фейсбук, де відбувається обмін інформацією та враженнями від дня. Також працівники садку прописували батькам інформаційні програми, які батьки могли використовувати вдома. Це не завжди легше, розповідає Соломія Бойкович, але це варіант, як провести пів години – годину з користю, і після цього дитина менше вимагає уваги, якщо з нею якісно провести час з різними завданнями.
Коли Соломія і Христина побачили, що такий формат добре працює в межах садка, то вирішили запропонувати такий варіант для всіх дітей. Вони запустили відкритий формат онлайн-садка у себе на сторінці у Фейсбук. Ці заняття відбувалися у будні щодня. Кількість переглядів відеозанять подекуди сягала і 20-30 тисяч. До зустрічей доєднувалися люди з різних міст та куточків світу, і це засвідчило популярність україномовного контенту онлайн.
«Часто підприємці залишаються сам на сам зі своєю компанією, мабуть, побоюючись конкуренції. Ми відкрилися для всіх та почали ділитися досвідом. І ми отримали великий зворотній зв'язок: фото, відео, малюнки. Це дуже надихає. Також ми підтримуємо корпоративну культуру і дух, тому щоп’ятниці у нас відбуваються зум-вечірки з працівниками, коли ми ділимося думками, та й просто відгадуємо саундтреки з мультиків», – ділиться Соломія.
Невизначеність демотивує
Утім починається літо і актуальність онлайну спадає. А ще невизначеність хвилює і демотивує. «Коли відкриті торгові центри, у центрі міста на вихідні все кипить, далеко не всі дотримуються правил, а ти досі закритий, то, здається, що ти живеш у паралельній реальності», – розповідає Соломія Бойкович.
У «Пташеняті» батьки платять у час карантину одну третю від місячної вартості. Вдалося оренду скоротити на три четвертих і працівників перевести на нижчі ставки, але зобов’язання залишаються.
«Наше завдання – зберегти команду та приміщення. Ми як приватний садок не маємо додаткових джерел фінансування. Батьки нас підтримують вже три місяці, але сили і ресурси вичерпуються, і це може мати незворотну дію», – говорить Соломія.
Засновники приватних садків у листі зазначають, що жодна стратегія розвитку міста, області і країни не зможе бути реалізована без якісної освіти дітей, тому розвиток дошкільної освіти потрібно всіляко підтримувати, а не підставляти під удар.
Зазначимо, що право послаблювати карантин має обласна комісія з питань ТЕБ і НС. Заступниця міського голови Львова Галина Слічна у коментарі Тvoemisto.tv розповіла, що місто провело онлайн-зустріч із ФОПами, приватними садками та центрами розвитку дитини через їхнє складне становище. На думку Галини Слічної, садки потрібно поступово відкривати.
«Нам поступово треба відкривати садки, незалежно приватні чи комунальні, бо люди ходять на роботу і їм треба залишити дітей. Я більш, ніж переконана, що той, хто має можливість бути з дитиною чи залишити її у родичів, дітей в садок не поведуть, але хто має безвихідь – мав би можливість відвезти», – вважає Галина Слічна.
Вона сказала, що не бачить проблеми, якщо слідкувати за дотриманням правил у садках, особливо якщо це невеликі приміщення на 2-3 групи по 10 дітей. «Всюди є ризики. І ми маємо думати, як виробити у цих умовах нові навички життя», – сказала Галина Слічна.
Наступне засідання обласної комісії ТЕБ і НС відбудеться 19 червня.
Христина Гоголь
Проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи» реалізовують «Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Tvoemisto.tv створює Спільноту Прихильників і пропонує усім, хто цінує якісну, незаангажовану журналістику, долучитись до Спільноти.
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
- у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше