
Фото: Назар Притула
Друга цісарська. Одна з найстаріших шкіл України цьогоріч святкує 200-річчя
Гамір школярів, які нещодавно закінчили навчання, схвильовані абітурієнти – навіть після останнього дзвоника львівська середня школа №8 на вулиці Підвальній не пустує. Однак цього разу в учнів та вчителів є більш, ніж поважна причина для хвилювання – 1 червня школа святкує своє 200-ліття. Напередодні Tvoemisto.tv відвідало навчальний заклад та розпитало її директора Михайла Ерстенюка про історію однієї з найдавніших шкіл України.
«Все почалось з указу цісаря Франца Йосифа І»
Школа №8 веде свій початок від 3 травня 1818 року, коли імператор Австрійської імперії Франц Йосиф І видав указ про відкриття у Львові ІІ гімназії.
«Потреба у ще одній школі виникла через приєднання Східної Галичини до Австрійсько імперії. Сюди приїхало багато австрійських чиновників, які мусили десь вчити своїх дітей. Тривали довгі перемовини, хто оплатить будівництво, хто утримуватиме гімназію та як вона працюватиме», – розповідає Михайло Ерстенюк.
Врешті-решт, австрійці досягли згоди з ченцями-домініканами, які вже тоді утримували три реальні школи, та організували школу в одному зі своїх приміщень на сучасній вулиці Вірменській.
Кількома роками раніше за участю архітектора Христофора Рессіга почали спорудження будівлі школи на теперішній вулиці Підвальній, 2. Лише у 1853 році ІІ гімназія переїхала у цю будівлю.
Загалом, історію школи директор поділяє на кілька періодів:
- Перші 100 років (з 1818 по 1919) – ІІ цісарсько-королівська державна гімназія.
- Наступні 20 років (1919–1939) – ІІ львівська державна гімназія ім. Кароля Шайнохи.
- У радянський період (1944–1991) школа отримала сучасну назву – загальноосвітня середня школа № 8.
Свій сучасний вид будівля школи отримала лише всередині минулого століття. Втім, з 1853 року, незмінно школа розташована саме тут. Це одна з найстаріших шкільних будівель в Україні, де досі ведеться навчання. Цей факт навіть зафіксовано у Книзі рекордів України.
«Іноді люди, не уточнюючи, кажуть, що наша школа є найстарішою. Ми навіть у Львові не найстаріші, бо засновані, як ІІ гімназія, а це значить, що є й І гімназія. Тим не менш, наша школа розташована в найстарішому шкільному будинку, що працює в Україні», – наголошує Михайло Ерстенюк.
Назва «восьма школа» прижилась, а тому заклад після настання незалежності не перейменовували. Згодом це використали при створенні логотипу школи, приуроченому до 200-річчя: в основу емблеми лягла цифра «8», а лавровий вінок додали на честь ювілею. Вік школи зазначений готичним шрифтом, як свідчення того, що школа – німецька. У нижній частині «вісімки» намальований лев, як символ Львова. На голові у лева – королівська корона, виконана у стилістиці тризуба.
На святкування ювілею школи приїдуть гості з 10 країн світу
Урочистості з нагоди 200-ліття навчального закладу заплановані на 1 червня. На святкування з’їдуться високопоставлені гості з України та світу. Серед них є міський голова Львова, голова ЛОДА, заступник міністра освіти, посол Австрії в Україні. «Лише з Відня на урочистості їде 46 осіб», – гордо розповідає директор.
Михайло Ерстенюк зазначає, що загалом школа чекає гостей та випускників з 10 країн світу: Австрії, Великобританії, США, Греції, Канади, Німеччини, Польщі, Португалії, Швейцарії, Швеції. Урочиста частина відбудеться у Львівській опері. Наступного дня у Домініканському соборі п’ять отців-випускників школи правитимуть подячну Літургію. Після цього в Палаці Потоцьких проведуть ювілейну конференцію, де, окрім всього, буде представлено книжку про школу.
Читайте також: Останній дзвоник у російській, українській та польській школах Львова. Репортаж
Якою школа є сьогодні
Уже за часів незалежності у школі відремонтували фасад, покрівлю, внутрішній дворик та спортивний майданчик. Свого часу фінансову підтримку для здійснення ремонту даху навчальний заклад отримав від уряду Австрії.
За кошти Кабінету міністрів капітально реконструювали фасад. Роботи всередині приміщення були зроблені за допомогою батьків школярів, а місто допомогло при облаштуванні внутрішнього дворика та спортивного майданчика.
Крім цього, школа №8 взяла участь в «Громадському бюджеті» в перший рік його існування – у 2016 році, та перемогла з проектом облаштування нової огорожі навколо будинку.
Сьогодні тут вчиться 601 школяр. У тій будівлі, що на вулиці Підвальній, розміщена старша школа. Учні молодших класів займаються в іншому приміщенні, поблизу Високого замку. Михайло Ерстенюк каже, що школа ніколи не мала проблем з набором учнів. Особливістю навчання тут є поглиблене вивчення німецької мови, а кожного року щонайменше половина випускників отримує німецькомовні дипломи від уряду Німеччини. «Цей диплом дає можливість нашим учням вільно навчатись чи працювати в Німеччині», – пояснює директор.
Свого часу відомими випускниками цієї школи ставали український математик Мирон Зарицький та письменник Лев Кальтенберг. Також тут вчились основоположник нової української літератури в Галичині, керівник «Руської трійці» Маркіян Шашкевич, а згодом і його побратим Яків Головацький (який пізніше повернувся в цю будівлю вже як викладач). Навчались у школі відомий польський історик Кароль Шайноха (гімназія навіть якийсь час носила його ім’я) та письменник-фантаст Станіслав Лем.
Останній, до слова, згадав школу №8 в автобіографічному романі «Високий замок»: «З дому до гімназії я, мабуть, міг би пройти з заплющеними очима навіть сьогодні. Пів на восьму ранку я доливав води до кави, аби вистудити її, і йшов вулицями Монюшка, Шопена, через площу Смольки з кам’яним Смолькою посередині, по Ягеллонській, проходив повз кіно "Марисенька" до вулиці Легіонів. Далі дорога перетинала Ринок, йшла повз величезну скриню Магістрату з вежею ратуші, повз колодязь з Нептуном і кам’яними левами, що присіли біля воріт, через вузьку Руську вулицю на Підвальну, де стояв триповерховий будинок гімназії в оточенні дерев».
Назар Притула
Фото автора та photo-lviv.in.ua
Міські акценти
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового
- На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста колядників
- Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище
- Право на навчання. Як шукати помічника вчителя у Львові
- Як у Львові перероблятимуть сміття у добриво. Приклад Польщі
- Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
- Метро та ІТ-курси для незрячих. Хто і як робить Львів кращим
- Заморожена Ряшівська. Чому три кілометри вулиці будують сім років
- Тарас Кльофа: Військові зараз мають усі медикаменти – їм бракує уваги
- Місто розумних та жорстких. Як регулюють світлофори у Львові
- Доглядачі коминів: як працюють львівські сажотруси. Фоторепортаж
- Фонтан і мобільна служба для хворих дітей. Які ініціативи потрібні Сихову
- Озеро та дорога на кладовище. Що хочуть втілити у Шевченківському районі
- «Бабки знають, під чим підписуються». Як пройшло обговорення реконструкції площі Довженка
- Спорт, спорт і ще раз спорт! За який проект проголосувати у Франківському районі
- Школа самооборони та нова музична апаратура. Чого потребує Личаківський район
- Червона доріжка для батюшки. Як живе церква Московського патріархату у Львові
- Окремий світ або все, що треба знати про поховання у Львові
- Дитмайданчики та тротуар для Лесі. Що нового хочуть зробити у Залізничному районі
- Обсерваторія, арфа та пригодницьке містечко. Проекти Громадського бюджету в Галицькому районі
- Бався, вчись, чекай на гроші. Чого навчила Нова українська школа за перші місяці
- Я прийшов — авта нема. Як у Львові забрати машину зі штрафмайданчика
- Різати не можна пересадити. Хто у Львові може зрізати дерева
- Пацієнта не цікавить слово «ймовірно». Як львівським закладам запобігти поширенню гепатиту
- Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову
- Чому у Львові не живуть пінгвіни. Як містам підготуватись до кліматичних змін
- Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату
- «Можна пагромче і на русскам». Як у Львові обговорювали громадський простір біля Палацу Хоткевича
- 60 грн на добу. Хто заплатив за турне Андрія Садового Україною. Інфографіка
- Як виглядають перші класи львівських шкіл перед 1 вересня. Фото
- Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
- Архітектура Незалежності. Що Львів втратив і здобув за 27 років
- Виграти і чекати. Чому втілення проектів Громадського бюджету розтягується на роки
- Дістати колію з кущів. Чи поїдуть електрички на Знесіння та Личаків
- Історія ремонту вулиці Личаківської у датах і цифрах. Візуалізація
- Перший раз у нову школу: за що платитимуть батьки першокласників
- Тут ростуть гранат і кава. Як у центрі Львова працює таємний ботсад
- Ігри розуму. Як рекордна кількість вступників змагається за ІТ-місце у Львові
- Мистецтво не може бути ворожим. Чому зникають львівські радянські мозаїки
- «Та набийте їм морди»: як пройшли слухання щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові
- Як починалося IT у Львові. Історичні фото
- Як працює перша державна сортувальна станція на Львівщині
- Вудка замість риби. Що таке соціальний бізнес та чому ним займаються у Львові
- Чи потрібен Львову приватний пологовий будинок
- Знайти відьму та спалити. Як минули слухання про будівництво приватного пологового у Львові
- Великий Львів. Чи зможе місто об’єднати приміські села і розширити свої межі
- (Не)довести Львів до межі. Навіщо місту План сталої мобільності
- Таблетки для історії. Чи збереже Львів ще одну старовинну аптеку
- Як у Львові працює центр «всиновлення» тварин
- У гості до пана Едзя: чому у Львові не вистачає громадських туалетів
- Львів спить, Шептицький працює. Репортаж з першої цілодобової бібліотеки
- Спортивний інтерес. Чому львів'яни неохоче займаються спортом
- Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
- Обранці на мільйон. Рейтинг найбагатших і найбідніших народних депутатів Львівщини
- Львів’яни не поспішають сортувати. Репортаж зі сміттєсортувальної лінії у Львові
- Зміниться багато. Як реформують медицину за межами Львова
- «Любовь всєгда права». Як у львівських кнайпах і далі крутять російську музику
- Тарадайки та пижики: на чому їздили львів'яни. Історія у фотографіях
- Трамвай, веломаршрут чи стадіон. Що насправді треба Винникам і Львову
- Скромні та багаті. Що задекларували нардепи-мажоритарники Львова