Фото: Твоє місто
Молодим тут не місце. Кого найчастіше звільняли у Львові під час карантину
Опитування проводилось 12-23 травня у Львові. У особистих інтерв’ю взяли участь 800 містян віком від 18 років і старше. Похибка репрезентативності дослідження становить +/- 3,5%.
Урізання зарплат і неоплачувана відпустка
За результатами дослідження, головним інструментом оптимізації для роботодавців стала пропозиція працівникам піти у відпустку за власний рахунок. Про такі наслідки говорять 13,9% львів’ян (або 16% від зайнятого населення).
Ще 9% львів’ян (або 14,6% від працюючих) отримали пропозицію погодитись на зменшення заробітної платні. Про невиплату зарплати під час карантину згадали 6,2% опитаних львів’ян (або 7,2% від тих хто працює).
Читайте також: Карантин у Карпатах. Як працюватимуть готелі та еко-садиби
Наталія Зайцева-Чіпак розповідає, що, згідно з результатами опитування, про скорочення згадали лише 4% респондентів. І хоча у відсотковому співвідношенні ця цифра не виглядає критичною, у кількісному вимірі ідеться про тисячі людей, які ризикують втратити або вже втратили роботу.
Постраждали і підприємці. 5,8% львів’ян зазначили, що їм або їхнім сім’ям довелось суттєво обмежити чи взагалі зупинити ведення бізнесу.
«Жодної з цих проблем не відчули 35,7% львів’ян, ще для 23,5% це питання неактуальне, оскільки вони не працюють. А ще 7,1% вагались з відповіддю. Якщо ж поглянути на показники зайнятого населення, то жодної з цих проблем на робочому місці не відчули близько половини респондентів – 51,8%. Тобто, майже половина постраждала так чи так», – говорить Наталія Зайцева-Чіпак.
Чи справді у сфері працевлаштування немає дискримінації?
«Сьогодні в Україні тривають дискусії про те, чи є дискримінація у сфері працевлаштування за статтю. Наше опитування засвідчує, що жінки за більшістю показників опинились у дещо гіршій ситуації, ніж чоловіки», – зазначає керівниця «Соціоінформу».
Наприклад, пропозицію піти у неоплачувану відпустку отримали 19% працівниць і лише 13% працівників-чоловіків.
Так само більшій кількості жінок запропонували зменшити зарплату – 16% проти 13% серед чоловіків. Жінкам частіше пропонували звільнитись під час карантину – 3% проти 1%.
«Чи можемо ми говорити про дискримінацію за статевою ознакою? Сказати однозначно складно. Тут треба врахувати, що найбільше від карантину постраждала сфера послуг. Традиційно у ній зайняті частіше жінки, ніж чоловіки. Імовірно, цей чинник міг визначити вище описаний тренд. Але, у будь-якому разі, жінки виявились більш економічно вразливими в умовах карантину та економічної кризи», – каже соціологиня.
Читайте також: Як змінився ринок працевлаштування та що пропонують роботодавці у Львові
Молодий? То викрутишся
Та найбільше проявів дискримінації у робочих стосунках, за словами Наталії Зайцевої-Чіпак, зазнала молодь – люди від 18 до 35 років.
«Якщо поглянути на дані у зрізі вікових груп (18-35 років, 36-55 років та 56 років і старше), то виявиться, що кожен з негативних наслідків карантину найбільше зачепив молодшу аудиторію. Наприклад, про невиплату зарплати говорять 10% молоді 18-35 років, 7% людей середнього віку і 4% людей старшого віку», – розповідає соціологиня.
У неоплачувану відпустку запропонували піти 22% працюючої молоді, 15% респондентів середнього віку і 5% – старшого. Про зменшення зарплати говорять 18% молоді, 12% людей середнього віку та 15% – старшого.
«Чим молодша людина, тим частіше їй пропонували піти в неоплачувану відпустку або урізали зарплату. Винятком є хіба показник щодо пропозиції звільнення, але показники тут надто малі щоб робити висновки», – каже Наталія Зайцева-Чіпак.
Читайте також: Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
Водночас про скорочення бізнесу найчастіше говорили респонденти середньої вікової групи.
«Що природно, тому що молодь і старші люди рідше мають свій бізнес. Це єдиний показник, де середня вікова категорія постраждала найбільше», – зазначає соціологиня.
Вона додає, що серед львів’ян, які працюють, не відчули жодних проблем унаслідок кризи 46% молоді, 52% людей середнього віку і 65% – старшого віку.
Отже, каже Наталія Зайцева-Чіпак, чим молодша людина, тим більше вона постраждала від наслідків карантину. Більше того, якщо трохи вдатись до деталізації, то серед молоді найбільш вразливими виявились особи віком від 18 до 29 років.
«Серед них 26% респондентів отримали пропозицію піти в неоплачувану відпустку. В інших вікових групах цей показник коливається від 13 до 18%. Про зниження зарплати говорили 18% людей віком 18-29 років, тоді як в інших вікових групах він становив від 10 до 15%. Роботодавці найчастіше намагались стримати збитковість свого бізнесу саме за рахунок цієї категорії», – каже соціологиня.
Щодо причин такої дискримінації, то, говорить керівниця «Соціоінформу», щоб визначити їх достеменно, потрібно провести більш ґрунтовне дослідження.
«Молодь – це доволі широка категорія, до якої входять і люди з повною вищою освітою, і без неї; ті, які можуть мати 5-8 років досвіду і зовсім без нього. Тож говорити про те, чому кожній четвертій молодій людині запропонували піти в неоплачувану відпустку, складно», – зазначає соціологиня.
Можливо, каже вона, впливає те, що багато молоді працює неофіційно. А ця категорія працівників першою попадає під скорочення.
«Молодь часто спочатку потрапляє на тіньовий ринок, де здобуває досвід, а вже тоді може претендувати на більш солідну офіційну роботу із соціальним пакетом. Також мені здається, що роботодавці можуть зважати на те, що люди середнього і старшого віку мають дітей, утримують сім’ї, а молодь, як вважається, поки не має серйозних фінансових зобов’язань», – розповідає Наталія Зайцева-Чіпак.
Читайте також: Вижити в час карантину. Як допомагають бізнесу у Львові і наскільки це ефективно
Орієнтуватись на навички
«Звісно, ми не претендуємо на глобальні висновки про становище працівників у Львові під час карантину. Це лише миттєве фото того, як живеться львів’янам. Хотілося б знайти ресурс на більш широке дослідження, що дало би детальніші результати і стало б основою для міської політики у цій сфері», – говорить Наталія Зайцева-Чіпак.
А наразі, додає соціологиня, можна зробити висновок, що владі слід звернути увагу на соціальні групи, які найбільше постраждали від кризи, і розробити механізми їх убезпечення.
«Дослідження показує масштаб того, що відбувається на ринку. Я сподіваюсь, що роботодавці задумаються над тим, що не має бути дискримінації ані за статтю, ані за віком, а влада підстрахує ці групи там де цього не зроблять підприємці», – говорить Наталія Зайцева-Чіпак.
Олександра Бодняк
Інфографіка: Соціоінформ
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку