Фото: Igotoworld.com
«Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
Трофі-експедиція «Карпатський кордон 2021» ще на початку літа стала причиною гучного публічного скандалу. Адже автотуристи тоді не лише порушили «режим тиші», а й подорожували навпростець через полонини. Tvoemisto.tv тоді підготувало аналітичний матеріал «Гори та джипінг: Автотрофі по бездоріжжю українських законів», після якого в уряді обіцяли провести рейди для виявлення порушників на територіях природно-заповідного фонду, а у календарі Автомобільної Федерації України скасували усі трофі та тріал змагання до кінця року.
Аби з’ясувати, яка зараз ситуація з джипінгом у Карпатах та як можна вирішити цю проблему, Tvoemisto.tv організувало дискусію за участі представників Львівської ОДА, Держекоінспекції, Інституту екології Карпат та юристки з екологічних питань.
Яка зараз ситуація в горах?
Заступник керівника Інституту екології Карпат НАН України Тарас Микітчак наголошує, що проїзд позашляховиків далі триває практично по усьому високогір’ю.
«Можливо щось змінилось після цих скандалів для масових заходів, але проїзд позашляховиків далі триває, практично по усьому високогір’ю. До того ж, хотілось б взяти до уваги не тільки джипінг, а й квадрацикли і мотокросинг. Бажано розглядати їх разом, тому що їхнє бажання виїхати кудись однакові, так само, як і шкода. Більшість з них прикриваються тим, що вони не знали, куди вони заїхали. Великою мірою, це правда, тому що більшість заїздів у природно-заповідний фонд у нас не марковані. Ми бачимо таблички лише на тих дорогах, де ходять туристи. Джипери вибирають важкі дороги – грунтові, лісові манівці. Можливо, якщо було б маркування, якась б свідома частина не скоювала ці правопорушення», – говорить Тарас Микітчак.
Також, за словами еколога, останнім часом збільшився потік джиперів та заготівельників ягід та іншої рослинності на Чорногорі, через те, що зробили дорогу на Дземброню. Тvoemisto.tv підготувало статтю про заготівлю ісландського моху і про те, як цей збір нищить Карпати.
«Раніше Чорногора була закрита для джипінгу. Також не було таких величезних заготівель. Але після того, як зробили дорогу на Дземброню, почався масовий збір рослин і ягід. Виглядає, що це свідомо зробили. Тим паче, для цього були використані державні гроші», – говорить еколог.
Як закон захищає довкілля?
Юристка з екологічного права Софія Шутяк зазначає, що законодавство прописане правильно, воно захищає довкілля, але на практиці його не дотримуються. До прикладу, відсутні інструменти контролю, зокрема за туризмом, який активно розвивається.
«Як юрист, я не вважаю, що природоохоронне законодавство не досконале і не захищає довкілля. Є різниця між законодавством, яке прописане, і практикою його застосування. Є проблеми з практикою його застосування, адже відсутні інструменти контролю, зокрема за туризмом, який активно розвивається. І закон про туризм не містить такого поняття як автотуризм. Чи займаються автотуризмом люди, які мають автотранспорт і їздять по дикій природі? Це питання наразі правовим полем не врегульоване. Але це не стосується охорони довкілля. Адже, що стосується охорони довкілля, в нас є стаття 66 Конституції України, де чітко прописано, що кожен повинен не заподіювати шкоду довкіллю», – говорить Софія Шутяк.
Правозахисниця каже, що згідно з законами про автомобільний транспорт та про дороги, чотириколісні засоби повинні їздити виключно автомобільними дорогами. Тож ні полонина, ні гори не підпадають під це поняття. Тому автотранспорт не повинен бути в дикій природі, наголошує юристка.
«Але тут виникає питання, хто це має контролювати? Хто повинен таке порушення фіксувати. За цим мали б слідкувати територіальні громади. Тому треба, щоб об’єднані територіальні громади робили під’їзні шляхи, інформували, де можна проїхати, де можна машину залишити. Це буде платна послуга. Наповнення місцевого бюджету і чіткі правила гри. І таким чином орган місцевого самоврядування здійснював б контроль, а Держекоінспекція у свою чергу контролювала би орган місцевого самоврядування», – вважає Софія Шутяк.
Яка позиція джиперів?
Джипер, підприємець та засновник Grofa adventures&outdoor Ростислав Антимис говорить, що для того, аби внормувати джипінг у горах, потрібно облаштувати там платні маршрути, а також промаркувати межі природно-заповідного фонду, в тому числі позначити їх на OpenStreetMaps, GoogleMaps та усіх доступних картографічних ресурсах.
Також він пропонує впровадити сертифікацію транспортних засобів, які можуть пересуватися подібними дорогами. Тоді в разі порушення власник отримуватиме штраф.
«Наші люди часто думають, що джипінг існує тільки в Україні. Насправді, він є в усьому світі. Залежно, що саме маємо на увазі. Одна річ, якщо автомобілі розорюють та нищать дороги. А з іншого боку, коли сім’я на позяшляховику виїжджає в гори, ночує в наметі, ходить і милується природою, однак на цьому хайпу не зловимо. Кілька років тому в Чорногорії ми їздили через національний парк, де платний проїзд, рухалися маркованою трасою спеціально для позашляхового транспорту. Це нормальна практика, коли у нацпарках створили такі дороги. Звичайно, якщо з’їхати вправо/вліво, отримуєте штраф», – розповідає Ростислав Антимис.
Ростислав Антимис вважає, що не лише джипінг руйнує природу. На його думку, це комплексне питання. Він каже, що упродовж останніх років туризм розвивається шаленими темпами, у нього приходять люди без розуміння аутдорної етики, вони не розуміють принципу «не залишай слідів після себе».
«Ми кажемо, що позашляховики, квадроцикли, мотоцикли шкодять природі, але чомусь замовчуємо про шкоду, яку завдають піші туристи. Хоча я сам – піший турист, і багато кілометрів намотую горами, те, що бачу сьогодні – неможливо. Упродовж останніх років туризм розвивається шаленими темпами, в нього приходять люди без розуміння аутдорної етики, вони не розуміють принципу «не залишай слідів після себе». Люди таборують, рубають ялівець (і це у 21 столітті, коли можна купити газовий пальничок), користуються одноразовими серветками, які не розкладаються», – говорить він.
Вирішення проблеми із джипінгом на природних територіях він бачить у тому, щоб промаркувати межі природно-заповідного фонду, в тому числі позначити їх на OpenStreetMaps, GoogleMaps та усіх доступних картографічних ресурсах.
«Можна все заборонити, як люблять в нашій державі, або можна це впорядкувати. Крім того, ні я, ні мої колеги не проти того, щоб в’їзд на такі траси був платний. Натомість ці фінанси також би витрачалися на впорядкування інфраструктури, місць стоянок під намети, розгортання доріг в тих ділянках, де вони можуть руйнуватися, розмиватися, спричиняти шкоду екосистемі нищити грунтовий покрив. Також як ідея – впровадити сертифікацію транспортних засобів, які можуть пересуватися подібними дорогами. Тоді в разі порушення власник отримає штраф», – говорить Ростислав Антимис.
Що кажуть у владі?
Заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Оксана Війтик пропонує поставити шлагбауми і встановити обмежувальні знаки, щоби не допускати неконтрольованих заїздів на території природно-заповідного фонду.
«У нас люди на пострадянському просторі думають, що в нас все дозволено. За кордоном діють чіткі правила і люди знають про обмеження. До прикладу, у Польщі є обмеження на відвідування полонин і в нас також мають бути такі обмеження. Крім того, у нас ще є інша проблема. Це неконтрольовані заїзди на території природно-заповідного фонду. Для цього треба встановити шлагбауми і обмежувальні знаки, якщо в нас не вистачає служби охорони», – вважає Оксана Війтик.
Чиновниця вважає, що свідомість людей не виправити за рік чи п’ять. Для цього потрібно кілька десятків років. Тому потрібні превентивні заходи та контроль.
«Я проти заїзду у парки, для цього є дороги загального користування. До слова, ви не підніметеся на гору Кіліманджаро без місцевого гіда. Люди платять гроші і йдуть в гори. Це ми допустили такий стихійний і неконтрольований туризм, тому зараз порушується багато проблем», – говорить Оксана Війтик.
Заступник керівника Держекоінспекції Василь Стрищак вважає, що вирішити проблему допоможуть штрафні санкції проти порушників за збитки природі, зокрема не тільки у заповідній зоні.
«Не все добре прописано в законодавстві, щоб навести лад з джипінгом. А оскільки свідомих людей все-таки менше, ніж несвідомих, то до несвідомих потрібно застосовувати певні штрафні санкції. Але з тим зараз не все врегульовано. Є окрема методика підрахунку збитків у ПЗФ, але коли є поряд територія, яка теж унікальна, але не заповідна, там немає жодних тарифів для нарахування збитків. Також в нас проблематика зі шкодою, яку наносить лісовозна техніка, яка проїжджає у невстановлених місцях. І в таких випадках методики не діють і їх немає», – розповідає Василь Стрищак.
На його думку, велика надія є на новостворені ОТГ. Оскільки тепер вони є розпорядниками усіх ресурсів на їхній території.
Посадовець сподівається, що депутати ВР ухвалять закон про екологічний контроль у другому читанні, в якому будуть більш дієві інструменти контролю за порушення у горах та заповідниках.
«Я за превентивні заходи, але за кордоном є значні штрафи за порушення. Ніхто не говорить, що там мінімальний штраф 200 доларів, а в нас трохи більше тисячі гривень. Має бути пропорція між роз’яснювальною роботою і штрафними санкціями. Сподіваємося, що закон про екологічний контроль буде прийнятий в другому читанні, в якому будуть більш дієві інструменти контролю. І шрафи мають бути градуйовані – набагато більший штраф за повтор і кардинальні заходи, наприклад, навіть конфіскація транспортного засобу», – підсумував він.
Анна Чистякова
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку