Фото: Тарас Бабенчук

Фото: Тарас Бабенчук

Електронна черга на кордоні Львівщини. Як працюватиме та коли запустять

3109 0
Щоб запустити електронну чергу необхідно доопрацювати сайт, облаштувати прикордонну інфраструктуру та внести зміни в законодавство.

У 2020 році планують скасувати «живу чергу» у пункті пропуску «Краковець» і натомість запустити електронну. Цей проєкт стане першим пілотним в Україні. Водії зможуть заздалегідь забронювати місце у черзі онлайн. Ця послуга буде платною. Якщо ж подорожній обере реєстрацію безпосередньо перед пунктом пропуску, платити не доведеться. Про терміни впровадження та що треба змінити у законах, аби електронна черга на кордоні запрацювала, розповів позаштатний радник голови ЛОДА з питань інформаційної, гуманітарної політики і діджиталізації  Віктор Гальчинський та Іоанна Пона – керівниця відділу Продакт Менеджменту та Бізнес Аналізу компанії SoftServe у ефірі програми «Реформи без ілюзій».

Читайте також: Хто може перетинати кордон без черги. Перелік категорій

Що зміниться під час перетину кордону

Віктор Гальчинський: Суть цих змін проста – створення системи, яка виключить людський фактор і буде управляти чергою на кордоні. Наразі це буде пілотний проект на контрольно-пропускному пункті «Краковець». Це пункт з найбільшою пропускною здатністю, і найближчим часом його реконструюють. Якщо цей проект буде успішним, то електронна черга може бути впроваджена на інших пунктах пропуску в Україні, не тільки на Західному кордоні.

Спочатку ми думали зробити електронну чергу як додаток до живої черги. Але зупинилися на тому, що управляти чергою потрібно централізовано, щоб виключити втручання сторонніх людей і людський фактор.

Що потрібно для механізму електронної черги

Іоанна Пона: Ми плануємо створювати веб-сайт та пов‘язану з ним інфраструктуру, користувацькі інтерфейси для забезпечення можливості реєстрації в електронній черзі. Під користувацькими інтерфейсами ми маємо наувазі і веб-сайт, і термінали, в яких можна буде реєструватися на кордоні. Сайт буде мати версію для смартфону. Розробка системи буде тривати близько шести місяців, далі в рамках пілотного проекту плануємо вдосконалювати систему, аналізувати, як вона працює. Можливо, треба буде збільшувати чи зменшувати часові проміжки для реєстрації людей.

Чи буде відмінність у оплаті послуги залежно від коридору

Віктор Гальчинський: Електронна черга не стосуватиметься розподілу на коридори. Вона обслуговуватиме управління доїздом на пункт пропуску. А далі, коли на пункт пропуску приїжджає автомобіль, то він зголошує митній службі, на який коридор їде: зелений чи червоний.

Ця черга не впливатиме на прикордонно-митний контроль і ніяк не спрощуватиме його. Тільки доїзд, щоб люди не чекали годинами у черзі.

Які дані треба буде вносити заздалегідь

Іоанна Пона: Потрібно буде вказати номерний знак та інформацію про кількість осіб, які планують перетнути кордон. На веб-сайті потрібно буде обрати тип транспорту, яким люди планують перетнути кордон. Запуск планується для легкових автомобілів. Користувач зможе вибрати бажаний час та дату пропуску, система запропонує йому найближчі часові проміжки для реєстрації. Далі потрібно ввести дані про автівку та кількість пасажирів і завершити цей процес підтвердженням.

Читайте також: На українських митницях запрацював Єдиний казначейський рахунок

Якщо людина не хоче користуватися послугами електронної черги, то вона при в’їзді отримає талон з часом проходження. А на під’їзді до пунтку пропуску стоятиме табло, яке прогнозуватиме приблизний час очікування для перетину кордону і кількість автомобілів в черзі. Пункт пропуску буде обладнаний сервісними зонами по типу паркінгу. Там також будуть заклади харчування, туалети, центри надання страхових послуг.

Які законодавчі зміни потрібні

Віктор Гальчинський: Попередні висновки нашої робочої групи на місцях такі: потрібна незначна зміна у законі про прикордонний контроль, де буде прописана можливість управління чергою за допомогою електронних засобів і створення сервісних зон. На сьогодні нормативна база є. Після цього можна буде зробити на рівні Кабміну розпорядження чи постанову про проведення пілотного проекту, експерименту.

Проект має підтримку на урядовому та міжвідомчому рівні. У міжвідомчу робочу групу входять прикордонники і митники на місцях. На сьогодні аналогічна робоча група працює в центральному апараті Державної митної служби і у центральному апараті Державної прикордонної служби. 14 листопада доручення провести роботу і прискорити реалізацію проекту дав особисто прем‘єр-міністр Олексій Гончарук.

Як облаштують ділянку під паркінг перед пунктом пропуску

Віктор Гальчинський: На сьогодні потенційно є дві ділянки поблизу пункту пропуску «Краковець», де можна було б зробити цю сервісну зону. Є дві українські компанії, які претендують на те, щоб облаштовувати цю зону. Назви компаній - поки таємниця. Вони зможуть отримувати прибутки від магазинів, кафе і, можливо, готелю, які будуть на території. Але в’їзд у сервісну зону буде безкоштовним. Ми зараз намагаємося і, можливо, це вийде, що на реалізацію пілотного проекту не буде витрачено жодної копійки бюджетних або кредитних коштів. Компанія SoftServe робить це на волонтерських засадах.

Скільки коштуватиме попереднє бронювання

Віктор Гальчинський: Це питання правової бази. Потрібно прописати можливість стягування плати. Зараз є дилема: чи робити це як адміністративну послугу і, відповідно, збір йде у бюджет, чи це – плата за користування об‘єктами сервісної інфраструктури. Про якусь цифру говорити ще рано. У Білорусі приблизна вартість попереднього бронювання - 500 грн. В Естонії вартість нижча, але стягують ще близько 100 грн за перебування у сервісній зоні.  Якщо ми не дійдемо згоди, куди саме скеровуватимуть гроші, то, можливо, попереднє бронювання буде безкоштовним.

Чи не продаватимуть шахраї місце в черзі дорожче

Віктор Гальчинський: Бронювання буде жорстко прив‘язане до номерів машини та кількості пасажирів. Прислати іншу машину буде неможливо. Якщо буде неспівпадіння – машину не пропустять на пункт пропуску. І водієві доведеться заново реєструватись в загальній черзі і очікувати свого часу.

За який час необхідно бронювати місце в черзі

Віктор Гальчинський: Точний час визначимо у процесі бета-тестування. Білоруська система дозволяє забронювати час за 30 днів. Естонська – за два тижні. У нас приблизно так само буде.

Іоанна Пона: Система буде «розумною». Ми не будемо закладати на етапі розробки часові проміжки, які не будуть змінюватися. Система буде аналізувати дані і реальний процес пропуску автомобілів.

Як на електронну чергу реагуватимуть польські митники

Віктор Гальчинський: Так, наразі тільки на виїзд з України. Наведення порядку на кордоні на виїзд з України – це внутрішня справа країни. Польська сторона про проведення проінформована. На сьогодні польська сторона нас підтримує в прагненні.

Чи встигнуть запустити проєкт у 2020 році

Віктор Гальчинський: Ми всі процеси зараз робимо паралельно. Працює «SoftServe», ми узгоджуємо пропозиції, які будуть подані в уряд та парламент, паралельно ведуть переговори з приватними інвесторами. році

Іонна Пона: Ми пропрацьовуємо питання сприйняття людей і безпеки особистих даних. Ми працюємо над тим, щоб вберегти сервіс від хакерських атак.

Віктор Гальчинський: Система не збиратиме паспортні дані, імена та прізвища подорожуючих, тільки дані про кількість пасажирів і номери автівки. Ми розуміємо, що буде дуже багато охочих незаконно втрутитися у систему, тому перед запуском будемо робити «стрес-тести» для сервісу.

Наталія Лазарович

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

...

Реформи без ілюзій