
Фото: dyak.com.ua
Фабрика сподівань: як влада Львова і Львівщини приваблює іноземний капітал
Львівська міська рада та обласна державна адміністрація наввипередки звітують про переговори з інвесторами та домовленості про відкриття нових підприємств. Восени 2016-го року ОДА оголосила про створення програми залучення капіталу «Львівщина – фабрика Європи»; тим часом у ЛМР говорять про інвестиції в розвиток ІТ кластера, а на травень планують форум «Інноваційна весна», на якому розробники можуть презентувати свої проекти інвесторам. Влада говорить про особливі переваги Львівщини – географічне положення, інноваційний підхід до роботи з бізнесом, вільні земельні ділянки та дешеву робочу силу. Тим часом в абсолютних показниках обсяги інвестицій не ростуть, а навіть дещо знижуються. Tvoemisto.tv вирішило розібратись, якою насправді ситуація з іноземними інвестиціями у наш регіон і що заважає їй покращуватись.

Читайте також: Бояться, але приходять: чим Львівщина приваблює інвесторів
Статистика добра і погана
За даними головного управління статистики у Львівській області, за перші три квартали 2016-го року в економіку краю було залучено $3,76 мільярда іноземного інвестиційного капіталу. Це сьомий показник серед регіонів України. Якщо ж від обсягів іноземних інвестицій відняти капіталовкладення з офшорів (Кіпру, Британських Віргінських островів тощо), то за обсягами прямих справді іноземних інвестицій наша область виявиться четвертою в Україні.
Проте в порівнянні з цифрами за перші три квартали 2015-го року ($3,8 млрд) цей показник знизився на кількадесят мільйонів доларів, а в порівнянні з 2014-м роком ($4,6 млрд) – попри Майдан, війну й економічну нестабільність тих часів – на кількасот мільйонів.
Чому інвестують менше
Влада пояснює відсутність покращення інвестиційного клімату об’єктивними факторами: війною на Донбасі, політичною турбулентністю в цілому світі та застарілістю української економіки. Від себе додамо ще дві причини: гальмування обіцяних реформ та корупцію.

«Треба розуміти, що черги охочих інвестувати у Львівщину немає, попри всі заяви державної влади, – коментує керівниця управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міської ради Ольга Сивак. – Причина – глобальний негатив у ставленні іноземців до України. Звичайно, на фоні всієї України Львів виглядає чи не найкраще: нами цікавляться. Але цього недостатньо».
Оптимістичніший погляд має начальник управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації Роман Матис. Мовляв, 2016-го року в області відкрили 54 підприємства із 12-ма тисячами нових робочих місць. Він визнає, що заробітна плата на цих підприємствах занизька в порівнянні з сусідніми країнами Європейського Союзу. Поза тим констатує, що саме дешева робоча сила – конкурентна перевага, що приваблює інвесторів. Іще один привід для оптимізму – дедалі більші витрати з державного та місцевих бюджетів на розвиток інфраструктури, що поліпшить умови ведення бізнесу в майбутньому.
Читайте також: Хто ще прийде на Львівщину? Роман Матис про інвестиції та комунікацію з Європою
Без землі, зате з технологіями
За словами Ольги Сивак, пошук інвесторів для міста ускладнює брак вільної землі для спорудження нових підприємств. Тож великі сподівання в міськраді покладають на нідерландську компанію СТР, що облаштовує індустріальний парк на Рясному-2 площею 24 гектари. Цей проект дозволить розмістити на компактній ділянці десятки виробництв, які будуть економічно ефективними, дохідними і нешкідливими для довкілля. Якщо цей проект буде вдалим, міська влада готова виділити ще 70 гектарів на північній околиці Львова. Щоправда, ще жоден інвестор – ні український, ні іноземний – не вирішив розмістити своє підприємство в майбутньому ряснянському парку.
Читайте також: Нова дорога, індустріальний парк та озеро. Як зміниться Рясне?
Ще одна поки що марна надія міста – турецькі інвестори, що цікавляться ділянками під житлову забудову. Проблема в тому, що вони хочуть будувати якнайближче до центру Львова, де немає вільної землі.
Тим часом міська влада має ще одну амбіцію: розвивати наукомісткі технології. «Львів як інтелектуальне місто не повинне робити ставку лише на промисловість, – коментує Ольга Сивак. – Ми хочемо провести форум «Інноваційна весна». Зустрічаємось із представниками львівських університетів, просимо науковців подавати свої розробки в галузях фізики, хімії, інженерії. Хочемо бачити інвесторів, які вкладали б у наукові центри та технології».
Шляхом найменшого спротиву
На відміну від безземельного Львова, в області ділянок не бракує. І хоча в ЛОДА також воліли б розвивати високотехнологічні підприємства, співпрацювати готові з усіма, хто має пропозиції. Торік команда Романа Матиса розробила стратегію залучення інвестицій до економіки області, розраховану на два-три роки. Вона має назву «Львівщина – фабрика Європи».

«Ми залучаємо компанії, які потребують великої кількості робочих рук. Часто це бізнес, пов’язаний з автомобільним виробництвом. Торік із нами почали співпрацю Bader, Fujikura та Nexans; ведемо переговори з іншими підприємцями з цієї сфери, а також домовились із Торговельною палатою Німеччини, щоб вона допомогла завести до Львівщини автовиробників», – розповідає Матис. Іще одним перспективним напрямком він називає галузь електроніки, проте домовленостей із виробниками ЛОДА ще не має.
Мета програми «Львівщина – фабрика Європи» – залучили великі корпорації. Вони не обов’язково мають розміщувати тут виробництва повного циклу чи високотехнологічні, що продукують товари з високою доданою вартістю. Проте їхня поява пожвавить ділову активність в області й може заохотити інших інвесторів, а якщо виробникам сподобаються умови на Львівщині, з часом вони можуть перенести сюди складніші виробництва. Тож, ідучи поки що шляхом найменшого спротиву, ЛОДА сподівається за кілька років розробити концепцію залучення більш високотехнологічних виробництв.
«Хай там як нас засуджують за те, що ми продаємо дешеву робочу силу, це етап, який ми маємо пройти, – говорить Роман Матис. – Так, на жаль, на ринку ми коштуємо дешево. Але це ринок. Він сам почне регулюватись, щойно зросте пропозиція. Ми просто працюємо над тим, щоб таких підприємств ставало більше».
Чи є насправді приводи для оптимізму
Економіст Ростислав Слав’юк розуміє логіку чиновника облдержадміністрації, проте не поділяє його оптимізму.
«Відкриття заводу Fujikura у Львівській області можна порівняти з тим, якби у Токіо відкрили невеличкий цех із виробництва ґудзиків, – пояснює він свою позицію. – Це дуже маленька інвестиція – лише спроба прийти на ринок. У компанії хочуть подивитись, як це – працювати в Україні». До того ж, каже експерт, Fujikura вже стикнулась із проблемою: наслухавшись про дешеву робочу силу, в компанії розраховували, що люди працюватимуть за три тисячі гривень. «Але це виявилось не так. Людям на Львівщині простіше возити товари з Польщі, ніж працювати за такі гроші», – констатує економіст.

(фото з фабрики Fujikura)
Читайте також: Заводи, які відкрили неподалік Львова у 2016-му році. Фото
Імовірність того, що вслід за вже залученими підприємствами на Львівщину прийдуть більш високотехнологічні та прибуткові, на думку Ростислава Слав’юка, є. Проте цій перспективі загрожують масштаби корупції в Україні. За словами економіста, іноземних бізнесменів лякає бюрократичний апарат у нашій країні, кількість дозволів, які необхідно отримати для відкриття бізнесу, та непрозорість відносин влади й підприємців. «Це може нівелювати будь-яку стратегію залучення інвесторів, хоч як добре вона продумана», – каже експерт.
Важливим іспитом для влади Львівщини та України Ростислав Слав’юк називає майбутнє спорудження сміттєпереробного комплексу. Якщо цей процес буде прозорим, подібними проектами в нашому регіоні можуть зацікавитись інші іноземні інвестори. Це відкриватиме дорогу виробництвам сучасного типу, більш ефективним і з високою доданою вартістю, й дасть Львівській області шанс утвердитись у статусі інвестиційного лідера.
Підготував Михайло Драпак
Міські акценти
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового
- На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста колядників
- Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище
- Право на навчання. Як шукати помічника вчителя у Львові
- Як у Львові перероблятимуть сміття у добриво. Приклад Польщі
- Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
- Метро та ІТ-курси для незрячих. Хто і як робить Львів кращим
- Заморожена Ряшівська. Чому три кілометри вулиці будують сім років
- Тарас Кльофа: Військові зараз мають усі медикаменти – їм бракує уваги
- Місто розумних та жорстких. Як регулюють світлофори у Львові
- Доглядачі коминів: як працюють львівські сажотруси. Фоторепортаж
- Фонтан і мобільна служба для хворих дітей. Які ініціативи потрібні Сихову
- Озеро та дорога на кладовище. Що хочуть втілити у Шевченківському районі
- «Бабки знають, під чим підписуються». Як пройшло обговорення реконструкції площі Довженка
- Спорт, спорт і ще раз спорт! За який проект проголосувати у Франківському районі
- Школа самооборони та нова музична апаратура. Чого потребує Личаківський район
- Червона доріжка для батюшки. Як живе церква Московського патріархату у Львові
- Окремий світ або все, що треба знати про поховання у Львові
- Дитмайданчики та тротуар для Лесі. Що нового хочуть зробити у Залізничному районі
- Обсерваторія, арфа та пригодницьке містечко. Проекти Громадського бюджету в Галицькому районі
- Бався, вчись, чекай на гроші. Чого навчила Нова українська школа за перші місяці
- Я прийшов — авта нема. Як у Львові забрати машину зі штрафмайданчика
- Різати не можна пересадити. Хто у Львові може зрізати дерева
- Пацієнта не цікавить слово «ймовірно». Як львівським закладам запобігти поширенню гепатиту
- Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову
- Чому у Львові не живуть пінгвіни. Як містам підготуватись до кліматичних змін
- Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату
- «Можна пагромче і на русскам». Як у Львові обговорювали громадський простір біля Палацу Хоткевича
- 60 грн на добу. Хто заплатив за турне Андрія Садового Україною. Інфографіка
- Як виглядають перші класи львівських шкіл перед 1 вересня. Фото
- Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
- Архітектура Незалежності. Що Львів втратив і здобув за 27 років
- Виграти і чекати. Чому втілення проектів Громадського бюджету розтягується на роки
- Дістати колію з кущів. Чи поїдуть електрички на Знесіння та Личаків
- Історія ремонту вулиці Личаківської у датах і цифрах. Візуалізація
- Перший раз у нову школу: за що платитимуть батьки першокласників
- Тут ростуть гранат і кава. Як у центрі Львова працює таємний ботсад
- Ігри розуму. Як рекордна кількість вступників змагається за ІТ-місце у Львові
- Мистецтво не може бути ворожим. Чому зникають львівські радянські мозаїки
- «Та набийте їм морди»: як пройшли слухання щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові
- Як починалося IT у Львові. Історичні фото
- Як працює перша державна сортувальна станція на Львівщині
- Вудка замість риби. Що таке соціальний бізнес та чому ним займаються у Львові
- Чи потрібен Львову приватний пологовий будинок
- Знайти відьму та спалити. Як минули слухання про будівництво приватного пологового у Львові
- Великий Львів. Чи зможе місто об’єднати приміські села і розширити свої межі
- (Не)довести Львів до межі. Навіщо місту План сталої мобільності
- Таблетки для історії. Чи збереже Львів ще одну старовинну аптеку
- Як у Львові працює центр «всиновлення» тварин
- Друга цісарська. Одна з найстаріших шкіл України цьогоріч святкує 200-річчя
- У гості до пана Едзя: чому у Львові не вистачає громадських туалетів
- Львів спить, Шептицький працює. Репортаж з першої цілодобової бібліотеки
- Спортивний інтерес. Чому львів'яни неохоче займаються спортом
- Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
- Обранці на мільйон. Рейтинг найбагатших і найбідніших народних депутатів Львівщини
- Львів’яни не поспішають сортувати. Репортаж зі сміттєсортувальної лінії у Львові
- Зміниться багато. Як реформують медицину за межами Львова
- «Любовь всєгда права». Як у львівських кнайпах і далі крутять російську музику
- Тарадайки та пижики: на чому їздили львів'яни. Історія у фотографіях
- Трамвай, веломаршрут чи стадіон. Що насправді треба Винникам і Львову