фото: Zaxid.net

фото: Zaxid.net

Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату

7147 0
Чому потопи у центрі міста, що стаються після дощу, – проблема не лише комунальників, а й людства загалом. Tvoemisto.tv пояснює, що сталось із кліматом на планеті та як місто має на це реагувати.

Цей клімат зламався

За даними американського Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, влітку цього року у світі зафіксували щонайменше 118 історичні температурні рекорди. А цьогорічний липень взагалі став четвертим серед найспекотніших за час історії метеоспостережень. Як пояснюють кліматологи, температурні рекорди пов’язані з кліматичними змінами, які спричинило людство.

В Україні зміни клімату найяскравіше проявились екстремальними зливами – зокрема у Львові та Києві. 17 серпня піcля сильної зливи у Львові затопило кілька вулиць: були затоплені машини, а на деяких ділянках мешканці навіть могли плавати у човнах. Тоді за день випало близько 28% місячної норми опадів.

Як пояснює експерт із кліматичної та енергетичної політики центру екологічних ініціатив «Екодія» Олег Савицький, стихійні лиха, що стались цього року у різних країнах світу, є наслідком саме змін клімату.

«Навіть найбільш песимістичні прогнози щодо швидкості змін клімату виявились занадто оптимістичними. Виявилось, що вони відбуваються набагато швидше, ніж передбачалось раніше. Ми бачимо, що цього року відбуваються дуже незвичайні явища по всьому світу: і пожежі за Полярним колом у Швеції, і великі зливи в Японії, що призвели до найбільшої повені за останні кількадесят років. У багатьох регіонах світу відбуваються стихійні лиха, які раніше з такою інтенсивністю не траплялись», – каже експерт.

У липні в Японії рекордні зливи спричинили повені, у яких загинуло 156 людей. Фото: Reuters

Причини змін клімату давно відомі: це використання викопного палива та неефективне споживання енергії, яку виробляють, пише Національний екологічний центр України. Парникові гази, що утворюються внаслідок людської діяльності, викликають посилення парникового ефекту. Надмірна кількість газів, які виникають у результаті роботи ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу.

Зміни клімату відбуваються так: через зростання температури атмосфери підвищується її здатність вбирати вологу. Кількість вологи в атмосфері збільшується, відповідно, змінюється характер опадів – наприклад, велика кількість опадів може випадати у короткий період часу, а в деяких регіонах їх може просто стати більше.

Зростання температури спричиняє не лише спеку, збільшення опадів, але й аномальну погоду: різке похолодання на півдні чи спеку на півночі (якщо мова йде про Північну півкулю). Це пов’язано зі зміною руху вітрів довкола планети – так званих висотних струмових течій, які виконують роль природного погодного бар’єру між різними поясами.

«Характер пересування повітряних мас змінюється через зменшення різниці температур між полярними і тропічними широтами. Якщо загалом на планеті температура піднялась на 0,8-0,9 градусів Цельсія, то в арктичних районах – на 2-3 градуси. Це призводить до того, що змінюється циркуляція повітряних мас і висотні струмові течії – це такі пояси вітрів, що постійно рухаються довкола земної кулі – змінюють свою поведінку. Якщо раніше вони були зосереджені довкола полюсів, то зараз їхня швидкість зменшується, ці течії вихиляються – і це призводить до того, що арктичні повітряні маси можуть проникати глибоко на південь (якщо мова йде про Північну півкулю), або хвилі спеки можуть сягати в далекі північні райони. Як, наприклад, було цього літа в Скандинавії, де тривалий час була аномальна спека і температура до 30 градусів», – пояснює Олег Савицький.

Раніше таких кліматичних аномалій не спостерігалось. Проте через зміну хімічного складу атмосфери і зростання концентрації парникових газів, змінюється поведінка всіх природних процесів.

Його думку підтверджує і експертка Всесвітнього фонду дикої природи Наталя Гозак. За її словами, потепління – це лише один із наслідків змін клімату. Але через потепління відбувається розбалансування атмосферних процесів

«За останні десятиріччя відбувається перерозподіл опадів. Для України кількість опадів упродовж року не буде сильно змінюватись – але зміниться те, як саме вони випадають. Типовий приклад – коли одномоментно випадає третина чи половина місячної норми опадів – це прогнозоване явище, і науковці попереджали про це останні років п’ять точно», – каже вона.

Горіти чи плавати

Експерти сходяться в думці: впродовж наступних 5-10 років варто готуватись до регулярних інтенсивних дощів, снігопадів та хвиль тепла.

«Крім інтенсивних злив, очікуються інтенсивні снігові опади – як ті, що ми спостерігали у 2013 році. Крім опадів можуть бути хвилі тепла: коли влітку протягом п’яти чи більше днів тримається дуже висока температура, 30-35 градусів. Відомо, що такі явища будуть частішати. І можливо за 10 років такі хвилі можна буде спостерігати щороку», – вважає Наталя Гозак.

За словами Олега Савицького, те, що було аномальним у попередні 10 років, може стати новою нормою у найближчі років п’ять:

«Все залежить від нас. Ми живемо в світі, який дуже швидко змінюється. І головним фактором змін є людина. Те, що буде через 20-30 років, залежить тільки від як окремих людей, так і суспільства в цілому. Вже зараз вчені кажуть, що наступні 4-5 років будуть найспекотнішими за історію метеоспостережень. Можуть почастішати хвилі спеки, сильні опади. Тому до цього треба готуватись».

Вулиця Городоцька

Як містам готуватись до злив і спеки

«У принципі, зміни клімату мають два рішення: зменшення викиду парникових газів і адаптація. Була спроба загальнонаціональної стратегії адаптації до змін клімату, але вона не була затверджена і прийнята. Але у планах задекларовано, що ця стратегія буде створена. Але моя рекомендація, що така стратегія має бути локальною», – каже Наталя Гозак.

Загалом, є два підходи, як держави та міста можуть поставитись до цих викликів: адаптація та зменшення власних викидів парникових газів в атмосферу.

Місто може самотужки працювати над зменшенням викидів парникових газів в атмосферу: зменшувати викиди від транспорту та опалення будинків, або ж обмежити виробництво і використання теплової електроенергії.  

«Зараз найпотужніший приклад – це Житомир. Місто впроваджує план дій зі сталого енергетичного розвитку до 2020 року. Вони активно впроваджують заходи з енергоефективності, підтримують розвиток із відновлювальної енергетики в місті та регіоні. Житомир є гарним прикладом для українських міст. А нещодавно мер Житомира заявив, що місто має намір повністю відмовитись від викопного палива і до 2050 року перейти на 100% на енергію з відновлювальних джерел», – розповідає Олег Савицький.

Утім, якщо говорити не тільки про довгострокові кроки, а адаптацію, то рекомендації експертів наступні: створювати в місті більше зелених зон (які одночасно створять додаткову прохолоду і відтягнуть на себе зайву дощову воду), відкорегувати управління транспортними потоками (реагувати на метеопопередження, закривати проблемні ділянки або змінювати рух), підготувати каналізаційну систему.

Спрацювати можуть і міські водойми – на кшталт Пелчинського ставу, який, на думку головного архітектора міста Юліана Чаплінського, має врятувати від майбутніх потопів перехрестя Сахарова – Вітовського. Проте, щоб бути ефективними під час дощу, в інші дні такі акумулюючі водойми не мають бути заповненими по вінця.

«Я сама неодноразово бачила у Європі, що там роблять акумулюючі водойми», – розповідає Наталя Гозак. – Зазвичай вони не заповнені водою, а виглядають як звичайне пониження. Але вони побудовані таким чином, що завдяки системі каналів під час дощів наповнюються, збираючи воду. Якщо ж хотіти тримати таку водойму наповненою водою повністю, то це треба добре попередньо прорахувати. Але якщо вона може бути лише частково заповненою чи порожньою, як ландшафтний декоративний елемент – це однозначно круте рішення. Тим більше, якщо запланувати, щоб ця водойма не була забетонована, щоб вода просочувалась».

Читайте також: Став замість бруківки. Як у Львові відновлюють міські водойми

Куди тікає львівський дощ

За відведення дощової води з львівських вулиць відповідає одразу кілька комунальних установ. Дощоприймачі встановлюють під час ремонту вулиць – замовником цих робіт є ЛКП «Львіватодор», дощова каналізація загалом перебуває на обслуговуванні районних адміністрацій (які мають, зокрема, чистити дощоприймачі від сміття), а за коли дощова вода прибуває на очисні споруди – за неї береться ЛМКП «Львівводоканал». Проте, як розповіла речниця «Львівводоканалу» Уляна Горбата, не все так просто:

«Дощові колектори – на балансі райадміністрації, господарсько-побутові стоки – це "Львівводоканал". Однак дощова каналізація, яка покликана відвести дощову воду з дороги, у великій частині міста, особливо в центрі, підключена до сплавної – так історично склалось. Зазвичай дощі не підключають до загальносплавної каналізації, бо дощі не такі забруднені».

ЛМКП «Львівводоканал» має свої проблеми із затопленнями: інтенсивні зливи означають інтенсивні навантаження на їхні очисні споруди, які з цим навантаженням не справляються.

«У нас немає окремого дощового збірника, який би накопичував цю воду у момент пікового навантаження, а потім подавав би цю воду порційно. Очисні споруди не справляються з цим об’ємом води: йде перелив неочищених стічних вод в річку, розбавлених великою кількістю дощу», – каже Уляна Горбата.

Читайте також: Нирки Львова. Фоторепортаж з очисних споруд «Львівводоканалу» 

Щоби оновити та реконструювати очисні споруди, «Львівводоканал» співпрацює з Національним фондом охорони довкілля та водного господарства Польщі.

«Європейський досвід є наступний: максимально прибрати дощівку з загальної каналізації, бо, по-перше, дощову воду можна використати інакше, а по-друге, вона створює додаткове навантаження на очисні споруди – як фізичне, так і експлуатаційних видатків. Очисні споруди працюють на електроенергії. Але дощові води не настільки забруднені, тож вони не вимагають такого ретельного процесу очищення. Це дорого, тож в Європі шукають варіанти, як управляти дощовими водами», – пояснює речниця.

Уляна Горбата переконує, що сама лише заміна труб на новіші та з більшим діаметром, не врятує проблемні ділянки, як Сахарова – Вітовського, від затоплень.

«Для того, щоб знайти технічне рішення, аби цю ділянку не затоплювало, треба передусім залучати проектантів доріг, які би провели чітку аналітику по кількості дощоприймачів, їхній площі і зробили моделювання, при якому дощі яке затоплення може трапитись, як швидко зійде вода через присутні дощоприймачі», – каже вона.

Перехрестя Сахарова-Вітовського, фото з Twitter

«Казати, що Сахарова-Вітовського затоплює через недостатній діаметр каналізаційного колектора – неправильно. Діаметр колектора у цьому районі – 2,5 на 2,5 метра, це великий австрійський колектор, через який проходить велика кількість стоків, не лише господарсько-побутових, але й дощових. Чому там затоплюється і чи достатня площа стоку, чи вона не засмічена після кожного дощу, чи не летять туди листя, жуйки та недопалки, які сповільнюють можливість проходження дощу – це інше питання».

Хоча за словами Уляни Горбатої, діаметр колектора не рятує вулиці від затоплення, заміна труб – чи не єдина системна практика підготовки міста до кліматичних змін, яка є у Львові. Про це розповідає заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР і начальник управління інженерного господарства Олександр Одинець.

«На сьогодні у Львові прийнята стратегія, що у випадку здійснення капітального ремонту доріг чи вулиць міста, де є інженерні мережі, ми здійснюємо повну заміну, реконструкцію або санацію усіх інженерних мереж. Зокрема це стосується мереж дощового водовідведення і каналізації», - каже він.

Так замінили на нові сторічні колектори на вулицях Мечникова і Личаківській, а також під час ремонтів на вулицях Київській, Котляревського, Котлярській, Просвіти, Стуса та інших.

Міська рада врахувала неприємний досвід серпневого потопу і звернула увагу на проблемні ділянки на вулицях Джерельній, Сахарова та Привокзальній. Наразі ЛМКП «Львівводоканал» має вивчити їх і запропоновати, що можна зробити, аби запобігти таким затопленням у майбутньому.

Експерт-кліматолог Олег Савицький переконаний, що відкладати рішення проблеми затоплень містам вже немає куди – тож добре було б зробити це чимшвидше.

«Мені здається, що ми вже дійшли до цього моменту. Якщо порахувати збитки, сприченені недавніми зливами, як пошкоджені автомобілі та будинки, то вартість ливневих стоків окупиться. Але це збитки окремих людей – платників податків, чиї кошти мають інвестуватись в інфраструктуру міста, щоб вони були захищені від таких бід».

Фото ZAXID.NET

«На проблемних вулицях може бути збільшена дощоприймальна площа – наприклад, збільшена кількість дощоприймачів. Можливо, в частині Сахарова, якщо там є питання стоків, які попадають із усіх схилів та депо на цей п’ятачок, то можливо є необхідність у спорудженні іншої ділянки колектора, який би відводив їх в іншу сторону», - пропонує Олександр Одинець.

За словами чиновника, на те, щоби розробити такі рішення, має бути достатньо місяця, а впровадити їх можна було би через рік. Проте, лише заміни труб та дощопримачів замало, аби вважати це достатньою стратегією підготовки до змін клімату, які відбуваються вже.

Ольга Перехрест

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Міські акценти