Фото: Ілько Петрик

Фото: Ілько Петрик

Гроші зібрали за одну ніч. У чому звинувачують захисника пам'яток Василя Петрика

2727 0
Наприкінці минулого тижня, 11 червня, львівському пам’яткоохоронцю Василю Петрику оголосили підозру в умисному вчиненні злочинних дій з метою привласнення 1 млн грн державних коштів. Два дні тому, 16 червня, його взяли під варту через підозру з можливістю внести заставу у розмірі 567 тис. грн. Буквально за одну ніч родина зібрала гроші і оплатила заставу.

Кримінальну справу, яку відкрили проти Василя Петрика, стосується порушення, що виникли під час облаштування історико-культурного парку «Древній Звенигород». Проте, на думку родини, мотиви відкриття кримінальної справи зовсім інші, а саму справу сфабрикували.

Тvoemisto.tv розпитало сина Василя Петрика – Ілька Петрика – як вдалося так швидко віднайти гроші для застави та що, на їхню думку, насправді є причиною відкриття кримінальної справи проти батька.

Читайте також: Львівська обласна прокуратура повідомила про підозру пам’яткоохоронцю Василю Петрику

Як родині вдалося назбирати більше 500 тисяч гривень для застави?

Практично одразу, коли батькові оголосили про запобіжний захід – утримання в СІЗО на два місяці і велику суму застави, я на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував допис та вказав номер картки. До речі, спочатку говорилося, що сума застави має бути мільйон гривень, а потім її зменшили до 567 тисяч гривень.

Після мого допису люди відразу почали підтримувати батька та скидати гроші. Хтось надсилав 20 гривень, хтось 100, але були й такі, що скидали по кілька тисяч гривень. Бувально за ніч гроші вдалося зібрати і на ранок наступного дня ми вже мали всю необхідну суму. Приблизно об 11-й годині ми вже внесли заставу і почали оформляти документи, аби батька відпустили.

Яку частку застави оплатила сім’я?

Мені складно розмежувати та оцінити пропорції. Більшість коштів, приблизно 80-90%, надійшло від небайдужих людей.

Але навіть після того, як суму вдалося назбирати, надходження коштів триває і зараз. При тому, що ми написали, що кошти зібрані, застава внесена, а батька відпустили.

Що робитимете з рештою грошей, на що використаєте?

Зараз мені важко сказати. У нас ще будуть значні витрати на адвокатів, судові процеси. Можливо гроші використаємо на якісь пам’ятко-охоронні справи. Зрештою – цілком ймовірно, що якусь частину людям повернемо. Поки що спрогнозувати нічого не можливо.

Яка сума надійшла, також сказати не можу. Гроші на підтримку батька одночасно надходять на два рахунки – мій та матері. Через те, що почали надходити великі суми, банк блокував перекази і багато людей просто не змогли переказувати гроші. Тому є ще один рахунок.

Які подальші дії вашої родини – кудись звертатиметеся за підтримкою?

Наразі у справі триває досудове розслідування. Дата суду ще не призначена. Наша сім’я намагається тримати справу на слуху у громадськості.

Я вважаю, що ця справа стосується не лише мого батька, а й усього того, як бізнес може тиснути на держслужбовців, пам’ятки архітектури, ставлячи свої інтереси вище законів та правил.

Читайте також: Оплатили заставу. Пам’яткоохоронця Сасиля Петрика випустили зі СІЗО за 567 тисяч грн

Скільки адвокатів захищають вашого батька?

Наразі у нас троє адвокатів. У них різні спеціальності. Один з них – працює в справі від самого початку. Інші два доєдналися в процесі розголосу і працюють добровільно.

З чим пов’язуєте затримання батька – з Миколаївською фортецею чи чимось іншим?

Формально сама справа стосується Звенигорода, де тато разом із Зненигородським заповідником реалізовував проєкт з відновлення заповідника та облаштування території. Безперечно, тих порушень, про які заявляють, не було. Кажуть, буцімто, туди не завезли землю, попри те, що вона там є.

Насправді справа пов’язана із Миколаївською фортецею. Починаючи з 2015 року, тато разом з миколаївською громадою активно відстоюють питання того, щоб фортецю зробити історичною пам’яткою та зберегти. Цієї весни тато став керівником управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської області.

Миколаївська фортеця

Зараз на території фортеці планують видобувати пісок і створити новий піщаний карֹ’єр. Компанія, яка зацікавлена у видобутку піску, ймовірно, також є зацікавленою стороною у тому, щоб кримінальна справа не зупинялася, і тато не заважав.

Як сім’я розцінюєте кримінальну справу?

Мотиви затримання, відкриття кримінальної справи, запобіжний захід в якості утримання в СІЗО на 2 місяці, велика сума застави, яка є неспівмірною з доходами сім’ї – все дуже підозріло співпадає… Більше того, ця справа проти батька дуже швидко просувається, суддя не бере до уваги підтримку громади, можливість взяття його на поруки – показує і створює підозру, що справа може бути мотивована не по суті справи, а просто тому, що комусь корисна.

Цілком можливо, що справу затіювали для того, щоб відсторонити батька на певний час від роботи, підриву авторитету.

Хто хотів взяти Василя Петрика на поруки?

Чимало людей. Це громадські активісти, науковці, депутати обласної ради, як-от Іван Щурко, та народні депутати, наприклад, Наталія Піпа, Ярослав Юрчишин. Усі вони розуміють, що справа сфабрикована і хочуть його підтримати.

Цього тижня батька вже хотіли взяти на поруки, але нам сказали, що стаття відкритої справи не передбачає такої можливості.

Чи відомо вам про акції підтримки, які можуть відбутися найближчим часом?

Нас підтримує велика кількість людей – зі Львова, Львівської області, самої миколаївської громади. Також у Фейсбуці створили дві групи на підтримку батька – Захистимо Василя Петрика та На підтримку Василя Петрика, куди можна доєднатися. Там будемо подавати всі останні новини.

Коли будуть відомі дати суду, тоді вже створюватимемо публічні події.

Довідково

Управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА архітектор та викладач Львівської політехніки Василь Петрик очолив на початку квітня цього року.

Василь Петрик народився 2 серпня 1971 року у Дрогобичі. Навчався на архітектурному факультеті Львівської політехніки.

Кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури та реставрації Львівської політехніки. Працював у Галицькій архітектурно-археологічній експедиції, а також науковим співробітником Регіонального науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба». Від 2003 року – головним архітектором державного історико-культурного заповідника у Белзі. Займався проєктною та науковою діяльністю.

Також працював з історико-містобудівною документацією та в галузі практичної реставрації пам’яток, архітектурно-археологічних досліджень. Багато років займався пам’яткоохоронною діяльністю, є членом Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Українського національного комітету ICOMOS, має «бойовий» практичний досвід відстоювання пам’яток.

Брав участь у дослідженнях численних архітектурно-археологічних пам'яток давнього Галича (під керівництвом Юрія Лукомського): церква Благовіщення, церква в урочищі «Царинка», церква Св. Пантелеймона, Успенський собор, Галицький замок, монументальні будівлі поблизу «Митрополичих палат» в Крилосі, а також – оборонні споруди Крилоського катедрального монастиря.

Розмовляла Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!