Іван Рудницький домовляється про вивезення пресованого сміття в Тернопіль, хоче зменшити кількість перевізників і попереджає, що два-три роки буде важко.

З дев’ятнадцяти міст, які зголосились приймати львівське сміття, обіцянку виконують Буськ, Червоноград, Новояворівськ, Жидачів та іноді Дрогобич. 540-560 із 1237 смітників обласного центру, тобто близько 40%, залишаються переповненими. Найгірша ситуація – у Сихівському районі, натомість у Франківському й Залізничному, за інформацією міської влади, стало легше.

З шостого червня пошуками розв’язання головної львівської проблеми опікується Іван Рудницький, голова новоствореного департаменту поводження з твердими побутовими відходами Львівської міської ради. До офіційного призначення він місяць займався проблемою сміття на громадських засадах, шукаючи порозуміння з громадами міст, які могли би приймати відходи зі Львова. Штат департаменту поки що формується, й «співпрацю між містом і областю», за словами Рудницького, потрібно буде налагоджувати.

Іван Рудницький – член фракції «Блоку Петра Порошенка – Солідарність» у ЛМР. Останні десять років працював у сфері будівництва у підприємствах «Шувар», «Мальви-Маркет», «Львівдах», до того – в органах місцевого самоврядування та освіті. Охоче прийняв пропозицію очолити департамент від львівського міського голови й шкодує, що це не сталось раніше.

Tvoemisto.tv розпитало керівника департаменту поводження з ТПВ про перспективи обліку та сортування сміття, розблокування пресу в Рясному, вивезення спресованих відходів до Тернополя та плани будівництва сміттєсортувального комплексу. «В нас буде складне літо, – попередив він. – Ми будемо мати два-три складні роки, поки не збудуємо свого заводу».

Куди зараз вивозять львівське сміття?

Донедавна підприємство «ДВ-Екосвіт» вивозило відходи до Старокостянтинова на Хмельниччині. «Грінера», яка обслуговує центральну частину міста, – аж у Київ. Підприємство «АВЕ Львів» – здебільшого на схід України, до Дніпра та інших міст. Але щоразу кількість місць, готових приймати сміття зі Львова, меншає.

Сьогодні (8 червня) директор «АВЕ Львів» їде домовлятися з громадою Самбора. Він стверджує, що компанія готова вкласти свої кошти в організацію місцевого полігону. В найближчі дні я сам поїду до Самбора, Тернополя, Хмельницького – нам треба конче знайти місце. Треба говорити з мешканцями Миколаєва. Там є добре місце для вивезення сміття, й, мені здається, що громада б підтримала, якби не деякі політики та активісти, що зайняли деструктивну позицію. Треба до кінця домовитись зі Стриєм і Самбором. Багато міст могли би приймати львівське сміття без шкоди для себе, але вони здебільшого навіть не мають проекту рекультивації своїх полігонів.

Скільки коштує вивезення міському бюджету?

Перевезення сміття коштує приблизно 15 гривень за кілометр. Близько 130 мільйонів гривень отримали перевізники на перевезення та захоронення. На Грибовицькому сміттєзвалищі тонна сміття коштувала Львову 77 гривень, зараз – близько тисячі. Звичайно, настане момент, коли тарифи на вивезення сміття зростуть, бо місто просто неспроможне буде таку велику частину свого бюджету витрачати на це.

Які є варіанти розв’язання проблеми?

Перший: зобов’язати міста області приймати сміття на свої полігони через комісію з надзвичайних ситуацій. Важко сказати, чому цього досі не сталося – чи немає політичної волі, чи великий опір із боку міст. Зараз ми вивозимо приблизно сто тонн із п’ятисот на полігони в межах області. Якби хоча б десять міст прийняли по одній машині (80-100 тонн), це би суттєво допомогло Львову.

Читайте також: Як Львів звільнятимуть від сміття і хто за це заплатить

Другий: запустити пресувальну лінію в Рясному, яку блокують місцеві мешканці й до якої мала зауваження Державна екологічна інспекція. Спресовані блоки готові приймати в Тернополі. Мерія міста й тамтешні компанії готові виділити місце біля Тернополя, де їх складатимуть. Найближчим часом відбудуться чергові переговори. Якщо нам удасться остаточно узгодити новий полігон для пресованого сміття й облаштувати його, ми за тиждень-два організуємо зустріч із мешканцями Рясного. Спробуємо показати їм дозвільні документи, покажемо фільм про пресувальні станції в Італії та Фінляндії. Дуже сподіваюся, що ми переконаємо їх розблокувати ангар.

Третій: Старокостянтинів попередньо погодився приймати щомісяця 100 тонн сміття, але під тиском протестів угода не виконується. Ми продовжимо переговори зі Старокостянтинівським полігоном. Якби вдалося домовитися, це б майже розв’язало нашу проблему.

Що робити мешканцям районів, де не вивозять сміття?

Звертатись до керівництва ОСББ або ЛКП, до районної адміністрації та до перевізників. Перевізники стараються працювати так, щоб звідти, де ситуація найгірша, забирати сміття в першу чергу. Але, якщо ми не знайдемо полігонів, готових приймати наше сміття, ніяких важелів впливу ні в людей, ні в міської влади на цей процес не буде.

У кожному районі міста працює п’ять-шість перевізників. Так не має бути – це завеликі видатки. Має бути один-два перевізники на район, щоб вони забирали сміття по черзі. Ми заохочуємо перевізників самих шукати, куди можна вивезти сміття. Приклад – підприємство САТ, яке вивозить сміття зі Львова до Жидачева. Вони домовились, що за це вивозитимуть жидачівське сміття на те саме звалище безкоштовно. 

Як місто планує сприяти сортуванню сміття?

Найближчим часом ми налагодимо збір пластику. Завод на вулиці Пластовій, який приймає пластмасу, не спроможний зараз виставити ящики по всьому місті й вивозити сировину самостійно; перевізники також не мають для цього ресурсу. Або підприємство закупить транспорт із нового року буде самостійно вивозити пластикові пляшки, або перевізники, коли питання з місцями вивезення сміття буде врегульоване, докуплять транспорт і привозитимуть пластик на Пластову.

В перспективі кожен майданчик має бути обладнаний трьома видами контейнерів: для вологого сміття, пластику та вторсировини. В департаменті поводження з відходами планують створити окремий відділ організації сортування сміття. Зараз перевізники сміття не сортують. Розраховують на потужності тих полігонів, де вже є сортувальні лінії (Золочів, Червоноград і Стрий) і сприяють встановленню ліній у Буську і Самборі. Я вважаю, що сортувальні лінії мають бути встановлені на кожному з полігонів, які приймають сміття зі Львова.

Як розвивається справа перевізника, який не вивозив сміття, а потім утік, завдавши збитків місту на шість мільйонів?

Я не володію ситуацією. Якщо перевізник незаконно використовує кошти громади, він має нести повну відповідальність.

Міській владі закидають, що всі цифри щодо кількості вивезених відходів приблизні, адже сміття ніхто не обліковує…

Ми найняли фірму «Техноваги», яка має відповідне програмне забезпечення. Найближчим часом у місті має з’явитися система зважування сміття, яку координуватиме ЛКП «Збиранка». Воно має свої ваги, які мають запустити на Збиранці на наступному тижні. Ще дві точки до кінця місяця плануємо організувати на Городоцькій та на Сихові. Так ми впораємось бодай із однією проблемою: будемо знати точну кількість сміття, яка вивозиться зі Львова. Бо є недовіра громадськості й депутатів до перевізників, і цьому треба покласти край.

Які перспективи рекультивації Грибовицького сміттєзвалища?

Є рішення суду, яке забороняє будь-які роботи в районі зсуву. Ми пробуємо подати зустрічний позов, щоб зняти цю заборону, адже потрібно впорядковувати дамбу і схил, будувати дорогу, відводити дощову воду.

Читайте також: Замість смітника – утилізація. Пункти прийому вживаних речей у Львові

Є проект дамби, дозвіл на виконання робіт, потрібно виділити ділянку під неї. Мешканці Малехова дали на це згоду. До проекту зараз вносяться зміни. Ще суттєвіше питання – що робити зі схилом, який обвалився, що робити зі 100 тисячами тонн фільтратів, що робити з біогазом. Egis та Гірхімпром, які працюють разом, обіцяють нам проект першочергових заходів за півтора місяця, потім ми проведемо громадські слухання з мешканцями, й могли б восени розпочати роботу.

Чи є вже конкретні плани щодо будівництва сміттєспалювального заводу?

За місяць-два ми оголосимо свій конкурс на будівництво заводу. Ті, хто переміг в обласному конкурсі, теж зможуть на нього податися. Ми точно знаємо, що це буде на ТЕЦ-2 на Пластовій, точно знаємо, скільки сміття буде, орієнтовно – його ціну. Плануємо зробити цей комбінат у три етапи: сортувальна частина, компостувальна частина і спалювальний завод. Маємо місце під завод, маємо досвід інвестиційних проектів, маємо співпрацю з Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку. Разом за два-три роки ми можемо це зробити і стати прикладом для інших міст.

Зоя Красовська,
фото авторки