Гібридна війна, хакерська атака, кібератака
Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
Про хакерські атаки на об’єкти критичної інфраструктури
Зараз багато говорять про те, що Росія накопичує війська на кордоні з Україною та готується до гіпотетичного вторгнення. Проте у кіберпросторі Росія вже атакує Україну.
Згадаймо, як хакери нещодавно здійснили масовану атаку на українські державні сайти, і понад 20 ресурсів стали недоступні на тривалий час. Серед них сайти Кабміну, Міністерства освіти та Міністерства регіонального розвитку. Тоді персональні дані українців, судячи з усього, не постраждали. Хакери ставили собі за мету підважити репутацію і престиж України. На державних порталах з’явилося повідомлення українською, російською та польською мовами, що «сайти заблоковані як покарання українців за діяння ОУН-УПА».
У світі комп’ютерні віруси почали ставати причиною смертей. Приміром, у вересні 2020 року комп’ютери в лікарні Дюссельдорфа були заражені вірусом, і медичні працівники юридично не могли приймати пацієнтів. Одну пацієнтку через це повезли до лікарні на іншому кінці міста, вона не пережила дороги і померла в кареті швидкої допомоги.
Віруси стали таким звичним явищем, що їх часто недооцінюють. Проте варто згадати хоча б комп’ютерний вірус Petya, щоби зрозуміти, що ця загроза реальна. Тоді від нього в Україні постраждали аеропорт «Бориспіль», «Укрпошта», «Ощадбанк», «Укрзалізниця» та багато інших великих державних компаній. Адміністрація експрезидента США Дональда Трампа назвала це найбільшою хакерською атакою в історії людства. А в Україні безліч незахищених або слабозахищених інформаційних систем.
Варто розуміти, що такі напади здійснюють не тільки ті, що хочуть розбагатіти. У контексті війни з Росією варто очікувати дій ворожих хакерів, ціллю яких можуть стати об’єкти критичної інфраструктури, ба навіть школи, вокзали, метро.
Гібридна війна не є війною в прямому розумінні цього слова – із пострілами та вибухами снарядів. 27 січня 2022 року невідомі оголосили про мінування дев’яти львівських ТРЦ, тоді евакуювали 3000 людей. Я спостерігала за тим, як правоохоронці розміновували ТРЦ «Форум» у Львові і думала: ось він, яскравий приклад гібридної війни.
Не треба стріляти, достатньо вимкнути освітлення по всій країні. У 2015 – 2016 роках на енергопостачальні підприємства України була здійснена дуже потужна хакерська атака. Тоді постраждали «Прикарпаттяобленерго», «Чернівціобленерго», «Київобленерго». Відключили десятки підстанцій, і сотні тисяч людей залишилися без електроенергії. Світла не було подекуди понад шість годин.
Якщо заразити об’єкт критичної інфраструктури, наприклад водогін, підірвати атомну станцію, відключити опалення, це призведе до хаосу в країні. Тому треба пам’ятати про кіберзахист. Після згаданих атак урядовці прийняли рішення, що на кожному підприємстві критичної інфраструктури буде офіцер із кіберзахисту. Тому так, хакерські атаки – це елемент гібридної війни. Ми не можемо виключати, що їх будуть здійснювати і у вихідні, і в будні. Ми маємо навчитися з цим жити.
Ще один яскравий приклад. У травні 2021 року на інформаційну систему, що обслуговувала американський трубопровід Colonial Pipeline, була здійснена хакерська атака, що призвело до зупинення його роботи на п’ять днів. Зловмисники вивели з ладу трубопровід протяжністю майже 9 тисяч кілометрів, який забезпечував практично половину потреб у бензині Східного узбережжя США. А це десятки штатів. На багатьох заправках почалися проблеми з постачанням пального, стали утворюватися черги, в країні оголосили надзвичайний стан. І все це через один комп’ютерний вірус.
Про хакерські атаки на пересічних громадян
Треба розуміти, що наразі здійснюють атаки не тільки на державні сервери й акаунти, страждають акаунти пересічних громадян. Зокрема, нещодавно на одному з харківських форумів з’явилося оголошення про продаж персональних даних українців, начебто отриманих після зламу сервісу «Дія», але підтвердити це зараз неможливо. Хакери продавали базу даних із понад 13,5 мільйона акаунтів за 15 тисяч доларів.
Ось табличка, у якій зібрані персональні дані українців: адреса електронної пошти, ім’я та прізвище, дата народження, стать, номер мобільного телефону, ідентифікаційний код, дані внутрішнього та закордонного паспортів. Ба більше, хакери стверджували, що за необхідності можуть продати фотографії водійських посвідчень, дипломів вишів, військових квитків. Зловмисники запевняли, що такий обсяг даних з «Дії» – лише частина інформації, що буцімто в них є дані з різних урядових та медичних сайтів.
Для мене це глобальне введення в оману. Міністерство цифрових технологій запевнило, що в них нічого не зникало, що це все фейк, що злиті дані – старі, бо були розміщені в мережі до 2019 року. Але є люди, які перевірили себе та своїх знайомих. Я, відверто кажучи, також би не вірила у їхню правдивість, якби там не опинився паспорт 14-річного сина мого знайомого з Чернівців. Хлопець улітку 2021 року зробив собі паспорт, і він серед тих злитих даних.
Про те, як використовують украдені дані
Що більше приватних даних у загальному доступі, то гірше. Може нічого не статися, а можуть «повісити» на вас купу кредитів чи почати поширювати якусь профанацію. Однак про нас і так дуже багато інформації є в мережі. Коли мій знайомий одружився і я побачила на Facebook фото нареченої, то за дві години про неї вже знали все, включно з домашньою адресою.
Насправді видається парадоксальним, що документи в «Дії» прирівняні до паперових аналогів. Як узагалі можна порівнювати картинку на екрані смартфона з документом суворої звітності, виготовленому на поліграфічному комбінаті з багатьма ступенями захисту?
У листопаді 2021 року кіберполіція Харкова знайшла 17-річного хлопця, який не просто підробив «Дію», а й створив найбільший канал поширення цієї підробки. На його телеграм-бот і канал, які вже заблоковані, підписалося понад 20 тисяч осіб.
Зараз же, щоб отримати кредит, навіть не треба йти до банку. В мікрокредитних організаціях його дають за копією паспорта. Намалювали в «Дії» документ, відправили, і на вас оформили кредит. Про такі випадки пише один із відомих у ІТ-середовищі користувач Facebook Костянтин Коршун. Він збирає історії, як у людей «вкрали» телефон, зламавши «Дію», і вони потім з подивом дізнавалися, що винні по 20-30 тисяч мікрокредитним організаціям.
Про те, які саме акаунти треба убезпечити найперше та як це правильно зробити
Перед тим, як щось убезпечувати, каже ще один ІТ-експерт Роман Химич, треба розуміти, що для вас критично важливе. Наприклад, якщо ви журналіст, який провадить журналістське розслідування, то у вас на телефоні можуть бути фотографії якихось таємних документів. Відповідно, вам треба захистити ці фотографії. Якщо ви бухгалтер, який веде декілька фірм, то вам треба захищати усю звітність. Якщо ви військовий і перебуваєте в зоні бойових дій, то вам не варто користуватися соцмережею «ВКонтакте» та месенджером Telegram. І коли ви це усвідомите, то можете переходити до безпосереднього захисту.
Напевно у вас є один поштовий акаунт, до якого прив’язаний електронний банкінг, «Дія», електронний цифровий підпис, хостинг, домени, «Приват24». Для такого акаунта треба встановити максимальний рівень захисту – двофакторну автентифікацію, подбати про резервні коди і все можливе для безпеки.
Про найгірші наслідки для конкретної людини через хакерські атаки
Мені здається, що для людини найстрашніше, коли буде знищене її «цифрове» життя. Ми маємо розуміти, що вартість наших пристроїв уже давно не відповідає вартості їхнього контенту.
Грубо кажучи, якщо ви три роки фотографували свою дитину на телефон, копій фотографій нема і цей телефон загубився, то для вас це трагедія. Або ж якщо ви писали кандидатську дисертацію чи дипломну роботу, і раптом згорає вінчестер, то й це для вас трагедія.
У принципі, в усьому цьому найстрашніша загроза – крадіжка ідентичності, коли ваші дані крадуть і використовують для скоєння якихось злочинів.
Нещодавно дуже великого розголосу набула історія про те, як у одного американця вкрали ідентичність, а саме номер соціального страхування, провели якісь незаконні операції, і його шість років зупиняли в аеропорту, бо він потрапив у список злочинців. Чоловік став жертвою крадіїв, проте в базах було вказано, що він злочинець. І щоразу, коли він перетинав кордон, то мусив доводити, що це не так.
Насправді дуже серйозним є й те, що ми показуємо скріншот із «Дії» у тих же кав’ярнях, щоби продемонструвати свій Covid-сертифікат. Це неправильно, тому що ми, крім цього знімка з екрана, маємо показати ще й паперовий документ, яким засвідчити, що це дійсно «наша» «Дія», що це ми і що це наш сертифікат. Так роблять практично усюди в Європі, однак простіше не значить краще. Все дуже спрощує псевдодіджиталізація. Хтось зовні схожий на вас може «намалювати» собі «Дію» і взяти кредит або знайти вас у злитих базах даних і здійснити теракт.
Про те, як убезпечити свій акаунт
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку