Фото зі сторінки журналу у Фейсбуці
Harbuz усміхає. Засновниця дитячого журналу про щиру розмову з дитиною
Устині Лукащук двадцять два роки, вона архітекторка й дизайнерка за освітою. Разом із однодумцями дівчина працює над створенням нетипового друкованого видання для дітей. Понад 50 тисяч гривень на перші два числа harbuz – якісно ілюстрованого та дбайливо запакованого журналу для маленьких естетів віком від 5 до 10 – вона зібрала на Спільнокошті. Устина займається версткою, менеджментом і продажем, ілюстрації ж для журналу створює її мати, львівська художниця й письменниця Христина Лукащук. Перший випуск журналу вийшов у січні. Tvoemisto.tv запитало Устину про те, як живе проект і що буде далі.
Я мала чітке усвідомлення, що повинна створити цей журнал. Кампанія на Спільнокошті допомогла зрозуміти, що ідея створення журналу з принципово новою подачею інформації для дітей також цікавить інших людей. Подорожі й навчання закордоном зародили в мені віру в те, що моя країна готова до того, що вже давно є популярним у світі – до розмови зі своєю дитиною.
Harbuz спонукає бути щирим, перш за все, з самим собою. Зараз це дуже потрібно. Ми з командою брали участь у дизайн-маркетах і фестивалях, де мали змогу комунікувати з потенційними читачами. Бачили першу реакцію цих людей. І зрозуміли головне: наш журнал і продукція, яку ми створюємо на додачу до нього, усміхає! Нам про це пишуть і говорять, і це те, заради чого ми працюємо.
Купуючи harbuz, батьки купують час, який обов`язково проведуть із дитиною. Купують емоції і тепло, усмішку, спогади і щось таке маленьке і трепетне, що живе в кожному з нас. Журнал коштує 120 гривень. Хтось готовий платити такі гроші, хтось ні – я ставлюсь до цього спокійно.
Читайте також: Історія успіху на Лисенка, 14. Як львів’яни вибороли дитячий майданчик
Не знаю, чи є в нас конкуренти. Роботи над власним проектом у мене стільки, що я просто не встигаю стежити за іншими журналами для дітей. Колись, можливо, займусь аналізом ринку, але не зараз.
Ми робимо журнал так, аби батькам було цікаво читати разом із дітьми. Спочатку вивчаємо кожну тему по-дорослому, а потім подаємо її просто та зрозуміло для всіх. Впевнена, що батькові малюка буде цікаво дізнатись про те, як діти досягають успіху в бізнесі, про дизайн, архітектуру, енергетику речей, а головне – поговорити про це з дитиною. Harbuz має дванадцять сталих тем. Ми намагаємось говорити про речі, які мало обговорюють у школах і вдома. Колись обов’язково розповімо про Львів.
Я закінчила Вищу школу мистецтв і проектування у Польщі. Моїм дипломним проектом був редизайн українського дитячого журналу «Світ дитини». Перш за все ця робота дала мені професійне розуміння і відповідь на питання: «Як це зробити і з чого почати?». Українським дитячим виданням я б додала трошки уваги до деталей та особистого ставлення до малюка.
Читайте також: «Яскрава доШкола». Львівський дитсадок, де не сварять і не карають
Хочемо влаштовувати зустрічі з дітками і батьками для обговорень та майстер-класів. Окрім випуску журналу у нас є безліч настроєвих дрібничок з ілюстраціями нашого автора. Це еко-торбинки, постери, наліпки, листівки, ілюстрації в рамочках. Найближчим часом хочемо збільшити їх асортимент.
Ірина Ладика
Фото зі сторінки журналу у Фейсбуці
(Не)пересічні львів'яни
- Закоханий у ліру. Історія львів’янина, який може стати голосом країни
- Непростий хлопець із Левандівки. Як Назар переборов себе та допомагає іншим
- «Спіймати Кайдаша». Львівська актриса розповіла про неординарну роль у серіалі
- ІТ-діти. Як винаходи львівських школярів підкорюють світ
- (Не)пересічні львів’яни. Як водійка трамвая стала місцевою зіркою
- Впіймати момент гри. Як тренерка «Галичанки» поєднує спорт і фотографію
- Ровер власноруч. Як львів’янин майструє унікальні велосипеди
- Кожна річ унікальна. Мисткиня Катя Котлярова про цінність хендмейду
- Подолати бар'єр ікони. Як Роман Зілінко робить святих ближчими
- Львів’яни на «запорожцях». Чим живе найбільший в Україні клуб ретро-авто
- В гостях у Тягнизуба. Як працює найсильніший у світі педіатр
- 2225 кілометрів Україною. Як львів’янка подолала «Вишиваний Шлях»
- Наш хлопець на Comic-Con. Як львів’янин потрапив на головний фестиваль коміксів
- «Мрію потрапити на Оперний театр і телевежу». Львівська руферка про любов до дахів
- Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові
- Випалена краса. Фоторепортаж із львівської майстерні прикрас
- (Не)пересічні львів’яни: Правдивий козак, який не носить шароварів
- (Не)пересічні львів'яни. Балерина про життя на пуантах, травми і пенсію
- (Не)пересічні львів'яни. Як львів’янка вчить позбуватися страхів за допомогою театру
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер історичних реконструкцій
- (Не)пересічні львів’яни: Сихівські фрірайдери
- (Не)пересічні львів’яни: спортивний хореограф
- (Не)пересічні львів'яни: арт-керівник у Львівській майстерні пряників
- (Не)пересічні львів’яни. Шахісти біля Оперного театру
- (Не)пересічні львів’яни. Акторка театру тіней
- (Не)пересічні львів’яни. Бургомістр пан Орест
- Непересічні львів’яни. Інструкторка з йоги та альфагравіті
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що малює медіакомікси
- (Не)пересічні львів’яни. Кельнер з двадцятирічним досвідом
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер гравюри
- (Не)пересічні львів’яни. Відтінки музики PIANO
- (Не)пересічні львів’яни. Та, хто малює сни
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що не втомлюється допомагати
- (Не)пересічні львів’яни. Молодий дзиґармайстер найстарішої майстерні
- (Не)пересічні львів’яни. Писанкарка
- (Не)пересічні львів’яни. Пані Рузя
- (Не)пересічні львів’яни. Той, що схожий на Далі
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер-лірник
- (Не)пересічні львів’яни. Монахиня з лічниці Шептицького
- (Не)пересічні львів’яни. Жива скульптура
- (Не)пересічні львів’яни. Помічник таємного аптекаря
- (Не)пересічні львів’яни. Хто такий брадобрей
- (Не)пересічні львів’яни. Майстриня парафіну
- (Не)пересічні львів’яни. Волонтерський кулінарний клюб
- (Не)пересічні львів'яни. Cурмачі з Ратуші