фото: Богдан Ємець

фото: Богдан Ємець

Ми стали крутіші за приватників. Як змінилася поліклініка на Сихові. Репортаж

22126 0
Що медична реформа дала найбільшій поліклініці Львова, окрім ремонтів і машин, як за півтора року змінились лікарі й пацієнти та чому медики хочуть продовження.

У 4-тій міській поліклініці на Сихові сімейні лікарі підписали 100 700 декларацій з пацієнтами. У її двох корпусах і амбулаторії працюють 83 лікаря сімейної медицини. Головний лікар Остап Місюра у межах проєкту «Реформи без ілюзій» розповідає Tvoemisto.tv, куди заклад витрачає гроші, чому дехто з персоналу звільнився, а дехто називав його демоном.

Відколи була тут востаннє, тут з’явилась зона відпочинку, кавовий автомат і «парковка» для дитячих візочків.

«Коли до мене прийшли з пропозицією встановити цей автомат, я подумав: «Та кому він треба?». А тепер, мабуть, треба другий ставити, трохи кращий. Людям це подобається», — каже Остап Місюра.

Читайте також: Так працює увесь світ. Ірина Микичак про штрафи і бонуси для лікарів та зміни для пацієнтів

Поліклініка на проспекті Червоної калини, 68 має 8 поверхів. Тут працюють лікарі сімейної медицини та вузькі спеціалісти, кабінет невідкладної допомоги, лабораторія, кабінети фізичної реабілітації, центр для підлітків, мамологічний центр тощо. Поки Остап Місюра водить нас із поверху на поверх, аби показати картинку «до» і «після», голова починає трохи крутитись.

Коридор, де ще не встигли зробити ремонт

«Щоб ви розуміли, на одному поверсі площа самих лише коридорів становить 320 квадратних метрів. А з кабінетами — близько 900. Ремонти коштують дорого, але ми не робимо все за раз. Поступово», — розповідає він.

Оновлений коридор в поліклініці

На ремонти залучають кошти одразу із кількох джерел: отримані від НСЗУ, з державної субвенції, з міського бюджету та позабюджетні кошти (зароблені поліклінікою чи надані благодійниками). Передусім ремонтують поверхи, де приймають сімейні лікарі. Декому з них навіть вдалось розширити кабінети, та вони все одно затісні. Частину кабінету тепер займає шафка із мінімальним набором медикаментів та інструментарію для проведення базових аналізів і тестів, а ще — кушетка та електрокардіограф. Тепер, щоб зробити кардіограму, перевірити зір, зважитись або виміряти зріст, не потрібно блукати кабінетами — усе це зробить сімейний лікар. Цей же електрокардіограф він може взяти із собою на виклик.

Читайте також: Львів хоче приєднати 20 сусідніх міст та сіл

Остап Місюра пояснює, що забезпечення кабінетів усім необхідним було вимогою НСЗУ. На це — набір інструментів і тестів, електрокардіографи, комп’ютери тощо — у сихівській поліклініці витратили близько 1,5 млн грн з міського бюджету Львова.

Читайте також: Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити

Те, що доведеться самостійно працювати з компактними електрокардіографами, каже головний лікар, були несподіванкою для багатьох сімейних лікарів.

«У світі сімейний лікар сам може зробити УЗД, аналіз крові та інші інструментальні обстеження — це входить до кваліфікаційних вимог. Наші спочатку були розгублені. Але минуло пів року, і лікарі та медсестри чудово роблять кардіограми», — каже він.

У планах Остапа Місюри — забезпечити окремим кабінетом кожного сімейного лікаря.

«У нас зараз є 42 кабінети для сімейних лікарів, вони працюють у дві зміни. Ми хочемо зробити так, щоб у кожного лікаря був свій кабінет. І ноутбук — на лікаря і на медсестру, а не на кабінет. Це дасть їм змогу завдяки інформаційним технологіям планувати свій час зручно і для пацієнта, і для себе, вести прийом і зранку, і після обіду. Також вони матимуть час на роботу з медичною документацією, на навчання і самоудосконалення, що дуже важливо для лікаря», — каже Остап Місюра.

Нові кабінети планують облаштувати за рахунок оптимізації інших приміщень — наприклад, лабораторних.

Читайте також: Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні

У лабораторію ідемо коридорами, де ще триває ремонт. Прибиральниця миє підлогу. Ми проходимо по помитому. Вона мовчить. І так двічі! Не наважуюсь спитати, чи так буває завжди, чи лише в присутності головного лікаря.

Для технічного персоналу закупили спеціальні візки та швабри, замість старих відер. Згодом поліклініка планує придбати машини для прибирання коридорів

Сихівська поліклініка суттєво оновила лабораторне обладнання. Придбали сучасні аналізатори крові і сечі, що дозволяють за дуже короткий час зробити великий спектр аналізів. І всі — за один раз, а не по черзі, як це було раніше. Окрім того, вдалось придбати біохімічний аналізатор крові. На це витратили близько 800 тисяч гривень із коштів НСЗУ та позабюджетних надходжень.

Читайте також: До яких лікарів львів’яни зможуть звертатися без скерування сімейного лікаря. Перелік

Загальний аналіз крові можна зробити за кілька хвилин

«Раніше, щоб зробити аналіз, лаборанту треба було з кожною пробіркою сліпати за мікроскопом або по кілька разів запускати наш старий аналізатор, бо він міг за раз визначити лише один показник. І це все потім ще треба було вручну переписати і самостійно підрахувати. Новий аналізатор крові дає за три хвилини роздруківку з готовими результатами за усіма показниками, що входять в загальний аналіз. Аналіз сечі ми теж робимо за три хвилини», — розповідає завідувачка лабораторією Андрійчук.

Новий аналізатор потребує значно менше біологічного матеріалу, що зменшує травматизацію пацієнта. Особливо це важливо для дітей

Аналіз сечі також триває кілька хвилин

Ще донедавна кожен аналіз робили в окремому кабінеті. Тепер же, каже Остап Місюра, їх можна звільнити і переобладнати під кабінети сімейних лікарів.

Читайте також: У нас забагато лікарів. Ігор Новицький про медичну освіту та розвиток офтальмології

Лікарка Наталія Зеляк має трохи більше 1800 підписаних із пацієнтами декларацій. Вона працює за ноутбуком: відкриває картку пацієнта, вносить код діагнозу, одразу записує на наступний прийом. Каже, що зараз стало значно легше працювати, хоча ще є багато роботи із тим, щоб перевести паперові амбулаторні картки в електронний варіант.

Кабінет, в якому працює Наталія Зеляк

На виклики вона ще ходить, але перед тим, як іти, намагається протягом дня моніторити ситуацію, щоб ухвалити рішення про необхідність візиту до пацієнта додому.

Остап Місюра розповідає, що поліклініка запровадила свою автоматичну телефонну станцію, і кожен сімейний лікар має окремий робочий телефон для спілкування з пацієнтами.

«Пацієнта, який телефонує в поліклініку за номером 247 03 50, перенаправляють за кодом до його лікаря. Якщо щось не виходить, через 30 секунд вмикається оператор, який допомагає. Це психологічний стимул для лікаря, бо на службовий номер не буде телефонувати майстер з автосервісу, інженер із ЖЕКу чи онучка. Окрім того, ми моніторимо цю систему, і я бачу зі звіту, який лікар і скільки мав комунікацій і пропущених дзвінків. Якщо бачу, що він не відповідав на пропущені, можу реагувати», — каже головний лікар.

Читайте також: Менше черг, більше пацієнтів. Що змінила медреформа у Львові

Пацієнтів, зазначає він, це також має дисциплінувати: до лікаря можна телефонувати із 8:00 до 19:00, а в інший час — автовідповідач. До системи підключений і номер лікаря з кабінету невідкладної допомоги — на випадок, якщо сімейний лікар зайнятий.

Поки ідемо довгими коридорами в іншу частину поліклініки, головний лікар розповідає, що скоро у закладі облаштують окремі туалетні кімнати за сучасними ДБН: вони будуть обладнані усім необхідним для людей з інвалідністю та для мам з дітьми (із столиком для немовлят та дитячим унітазом). Будуть і туалети загального користування.

«У деяких коридорах ми вже зробили ремонти. Також замінили старі лавки на нові зручні крісла. Від місцевого виробника, до речі. Раніше ніби не зле було, але атмосфера не така. А зараз відвідувач приходить і відчуває, що вона прийшла в заклад охорони здоров’я. Атмосфера багато важить», — каже Остап Місюра.

У поліклініці почали облаштування окремого блоку для проведення вакцинації.

«Ми опитали пацієнтів, передусім батьків, які приводять на щеплення дітей. Найбільше їм не подобалось, що вони мають чекати із здоровими дітьми на вакцинацію в коридорі, де також чекають хворі. Тому ми в цьому блоці зробимо окреме місце для очікування із дитячою зоною — іграшками, килимком. Далі — окрема кімната виключно для щеплення, а потім у зоні очікування дитина перебуватиме ще пів години, щоб лікар поспостерігав за нею», — пояснює Остап Місюра і додає, що на щеплення також буде запис, тож натовпу в кабінеті не буде.

Блок для вакцинації

Поряд із кабінетом щеплень — центр «Погляд у майбутнє». Він має окремий вхід, щоб підлітки, для яких він призначений, могли прийти сюди непомітно, адже у цьому віці вони часто сором'язливі і вразливі, переживають, щоб була збережена приватність. Тут вони можуть проконсультуватись з низкою лікарів: урологом, гінекологом, сексологом, а також із соціальним педагогом та психологом. Тут є зала для тренінгів та різних занять.

Далі Остап Місюра показує приміщення для фізичної реабілітації. Тут є зала, де пацієнти відновлюються після травм і хвороб, військові після травм в зоні АТО, а також буде окрема зала для занять із дітьми. У поліклініці оновлюють і кабінети фізіотерапевтичних процедур.

Читайте також: «Обріжте мені нігті». Що заважає розвиватися швидкій допомозі Львова

«Хоч фізіотерапевтичні процедури не входитимуть у пакет медичних гарантій, наші пацієнти до них звикли і кажуть, що їм це потрібно. Тож ми їх збережемо», — каже головний лікар.

Спускаємось на перший поверх. Тут розташований кабінет невідкладної допомоги, куди можуть потрапити пацієнти з гострими станами або ті, хто не може швидко записатись до свого лікаря. Кабінет працює щодня із 8:00 до 19:00. Зараз перед ним невелика черга, але, каже головний лікар, із похолоданням людей стане більше. У кабінеті так само є електрокардіограф, необхідний запас медикаментів та інструментарій, а ще — дефібрилятор.

Кабінет невідкладної допомоги

«Ми хочемо зробити ще один такий кабінет, бо бачимо, що одного замало», — говорить Остап Місюра.

Перепланування відбувається також у реєстратурі – збудовані за старими ДБНами стійки з маленькими віконечками вже не дуже відповідають сучасним вимогам. Окрім того, більшість пацієнтів записуються на прийом через інтернет, всі процеси комп’ютеризовані, тож площу реєстратури можна зменшити і зробити її більш комфортною.

«У реєстратурі був супротив, коли вводили електронні засоби обігу інформації — більшість не вміли працювати з ноутбуками. Так само було і з лікарями. Я пояснив, що у ХХІ столітті ноутбук є тим же, чим у минулому столітті були ручка і папір.  За пів року лікарі чудово заповнюють електронні картки. Старші пані, які ще рік тому називали мене демоном, тому що хотів змусити їх працювати на комп’ютері, сьогодні вимагають більш швидкого інтернету. Хочеш бути успішним — змінюйся», — сміється Остап Місюра і додає, що кілька людей, які не захотіли опанувати нове, звільнились.

Виходимо з поліклініки через «чорний хід». Вона має свій гараж і невеличку парковку для працівників. У гаражі стоять дві старі машини та дві нові, куплені кілька місяців тому.

Машина в кутку за головним лікарем має мотор розробки кінця 30-х років минулого століття

Новими автівками сімейні лікарі можуть їздити на виклики. Водій бере в реєстратурі список адрес, куди потрібно буде їхати, і складає логістичний план, щоб було зручно завезти і забрати лікарів. Рейси відбуваються тричі на день. Машини мають невелику наліпку з червоним хрестом попереду і ззаду.

За новою автівкою стоїть «Таврія», якою лікарі користувались раніше

«У нашу галузь ввели основи ринкових відносин. Тобто ти отримуєш гроші за те, що дійсно робиш. Це правильно, сучасно і стало стимулом для сімейного лікаря. Раніше незалежно від того, чи у лікаря було 10 чи сто пацієнтів за день, він отримував свою визначену тарифною сіткою зарплату. Найвища зарплата була — 6800 грн. Мотивації не було», — говорить Остап Місюра.

Зараз лікар, який має близько 1800 декларацій, отримує на руки 18,5-20 тис. грн. У поліклініці склали колективний договір, яким також передбачена система преміювання, що теж є додатковим стимулом якісно виконувати свою роботу.

«Я можу корелювати преміальні. Це один із моїх управлінських важелів впливу. Якщо лікар виконує всі завдання, у нього немає пропущених серйозних патологій, якщо всі пацієнти роблять щеплення, то він отримує 100% премії. Якщо ні, то менше», — каже Остап Місюра.

Втім, є лікарі, яких це не мотивує. 

«У нас буквально пара таких лікарів, які мають 500-600 декларацій. Їх це влаштовує», — говорить головний лікар.

За новою системою фінансування, розповідає він, понад 70% надходжень від НСЗУ ідуть на зарплату, але у поліклініки лишається більше коштів, ніж за старої системи.

«Якщо ми щомісяця отримуємо близько 4,5 млн грн від НСЗУ, то 3,2-3,5 млн ідуть на зарплату. Але у нас ще лишаються гроші, що ідуть на інфраструктуру та потреби сімейної медицини: розхідні матеріали, тести, лабораторні реактиви  тощо. Ми живемо в конкурентних умовах, є приватний сектор, що дихає нам в спину. Але ми в багатьох моментах вищі від них на голову — від кваліфікації наших лікарів до об’єму послуг, що ми можемо надати», — каже Остап Місюра.

Він додає, що поліклініка надалі розширюватиме перелік послуг для своїх пацієнтів, щоб ті не мусили іти в інші заклади.

«Те, що держава щось не відшкодовує, не означає, що ми не зможемо самостійно це запропонувати, наприклад, на умовах співфінансування, скажімо, ті ж фізіотерапевтичні процедури. В іншому закладі пацієнт, умовно, заплатить 150 грн, а у нас, якщо має декларацію, тільки 30, наприклад. І нам компенсація, і пацієнтові вигідно», — пояснює головний лікар.

До гарантованого державою пакету медичних послуг входитиме ендоскопія, що буде в пріоритеті.  Тож у поліклініці розвиватимуть напрям ендоскопічних досліджень: місто придбало для неї ендоскоп та ендоскопічну стійку, потрібно лише докупити додаткове обладнання для оцифровування обстеження, щоб відповідати умовам НСЗУ.

Читайте також: Страхова медицина у Львові. Як повернути гроші за лікування

Остап Місюра кілька разів наголошує на тому, що є чіткі правила, і вони не лише для лікарів, а й для пацієнтів: ідеться, передусім, про систему запису на прийом.

«Якщо у перукарню запізнишся на 15 хвилин — тебе стригти не будуть, бо потім наступний клієнт, в якого все розписано. І ніхто на перукарів чи стоматологів не свариться. А чому тоді деякі люди вважають, що двері в кабінет лікаря можна відчиняти ногою?», — каже Остап Місюра.

На плановий прийом, наприклад, для отримання довідки в басейн чи в школу, можна записатись заздалегідь — хоч і за три місяці. Система потім дозволяє змінити час прийому, а якщо лікар через непередбачувані обставини прийняти не зможе, система повідомить про це пацієнта sms-повідомленням.

Друге, за його словами, що мають зрозуміти пацієнти, це те, що вони не можуть іти до вузького спеціаліста на власний розсуд.

«Сімейний лікар — кваліфікований фахівець, який ухвалює рішення про необхідність обстеження у вузьких спеціалістів. Маємо розуміти, що вузький спеціаліст має високу кваліфікацію для того, щоб у справді важких ситуаціях допомагати сімейному лікарю, а не робити це постійно», — каже Остап Місюра.

Він заспокоює, що у чергах ніхто не стоятиме, адже якщо зняти із вузьких спеціалістів необґрунтоване навантаження, на прийом до них можна буде записатись вже на наступний день. Тож не такі страшні ринкові відносини в медицині, як здавалось.

Олександра Бодняк

Фото: Богдан Ємець

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Реформи без ілюзій

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!