фото: Ксенія Вербовська

фото: Ксенія Вербовська

Хроніки перголи. Як живе громадський простір у Рясному-2

2006 0
Підлітки оцінили сцену на Величковського, 24, старше покоління не побачило в ній сенсу, а активісти планують розвивати простір навколо перголи.

1 червня на вулиці Величковського в мікрорайоні Рясне-2 відкрили громадський простір. 25 із понад 100 тисяч гривень на спорудження перголи – конструкції, що може відігравати роль сцени для масових заходів – зібрала громада, решту профінансував проект «Громади в дії». Tvoemisto.tv писало про цей проект і про інші плани перетворення Рясного – найвіддаленішого від центру львівського району. За чотири місяці ми повернулись, аби подивитись, як пергола вплинула на життя Рясного і як проект розвиватиметься далі.

«Від початку мало хто вірив, що нам щось удасться зробити, – говорить Тарас Стаховський, який був одним з ініціаторів проекту. – Але після того, як ми зібрали кошти на майданчик, на наші ініціативи почали дивитись інакше. Зараз сцена стоїть, усі її бачать і розуміють, що зміни важливі, зміни реальні, вони можуть відбуватися тут, поруч із їхнім домом». Перголою, за словами Стаховського, ряснянська громада заявила про себе і про серйозність своїх намірів, тож тепер міська влада звертає на тутешніх мешканців більше уваги.

Відкриття перголи

«Поки ми не почали свій проект громадського простору, ніхто не чув про плани робити тут дитячий майданчик. Аж раптом вони з’явилися. Після переговорів з управлінням молоді і спорту Львівської міської ради ми поділили територію», – каже Стаховський. Майданчик обіцяють спорудити поруч і перголою до зими, а поки що тутешні підлітки ганяють перед сценою м’яча, використовуючи її як футбольні ворота.

«Тут кожного вечора збираються тинейджери, – говорить активіст. – Так, часом вони сидять із пивом. Але раніше вони взагалі не збиралися». Діти й підлітки найбільше користаються зі сцени. Дванадцятирічна Аня часто приходить сюди посидіти і послухати музику з однолітками. «Я з сусіднього району – Кам’янки, але буваю тут через день. Зверху тут накрито, тому можна сидіти навіть у дощ», – розповіла дівчинка.

У словах старших людей, які зустрілись кореспондентці Tvoemisto.tv в околицях перголи, менше оптимізму.

«Навіщо це було робити? Проблем різних море. От навіть на цьому маленькому дитячому майданчику. Подивіться, який рівень піску! На нормальних майданчиках лежить гума, щоб не боляче було падати, а тут визирає бетон», – нарікає мешканець Рясного-2 Ігор.

Сусідка Вікторія, мати двох дітей, нарікає, що простір навколо перголи не підходить для гуляння з малечею, та й лавок мало – тільки дві. «Не знаю, хто це будував і навіщо», – показує вона на перголу.

Мешканці Рясного, за словами Тараса Стаховського, мали всі шанси вплинути на те, що і як робитиметься в межах громадського простору. «Всі чудово знають, як ці гроші можна було б використати краще, але на десять зборів, які ми проводили, щоб дійти згоди, приходила мала частка мешканців. Решта сиділи вдома перед телевізором», – реагує на критику активіст. Ті, хто знайшов час і мав бажання взяти участь в обговоренні, погодились із тим, що пергола – найкращий варіант: це і сцена, і місце для сидіння, і навіс.

Осередком культурного життя пергола поки що не стала. «За цей час кілька подій було. Відкриття, а потім ще фільм показували про воїнів УПА. Цікаво було, мені сподобалося. Але лавок немає, тому на траві сиділи. І ще раз на свято Євхаристії священик тут щось правив», – розповідає про перші чотири місяці життя ряснянського громадського простору пенсіонерка, яка не назвалася.

Служив тут отець Василь Ковпак, колишній греко-католицький , якого відлучили від церкви десять років тому через лефевризм, себто консервативне неприйняття змін у церкві. Його прибічники, що називають себе Священичим братством Святого Священномученика Йосафата, віддавна гуртуються в Рясному. У липні УГКЦ вкотре нагадала львів’янам, що обряди, відправлені отцем Василем, не є дійсними, проте «ковпаківці» залишаються вірними своєму священикові.

«Прибічники отця Василя й раніше на свято Євхаристії будували престоли по всьому Рясному-1 і Рясному-2. А цьогоріч використали готову платформу. Вони – частина нашої громади, й ми не маємо морального права заборонити їм використовувати нашу перголу. Щоправда, хотілося б, аби це узгоджували з громадою, а не робили тихцем увечері. Зате цього року престол був скромнішим і естетичнішим, ніж зазвичай», – говорить Тарас Стаховський.

15 вересня ряснянські активісти подали на конкурс громадського бюджету проект «Активаційний пакет Рясне-2». Його бюджет – півмільйона гривень. «На ці гроші ми хочемо побудувати міні-рампу для скейтів, освітлити територію та встановити лавки, а також покращити дитячі майданчики. Ми навіть теоретично не можемо зібрати таку суму, тому сподіваємось на допомогу від місцевої влади. А тим часом шукаємо меценатів та інші джерела фінансування», – каже активіст.

Що ж до не надто активного громадського життя навколо перголи, то він наголошує: сцену споруджували для громади. Й саме від громади, а не від влади чи активістів, чекають ініціативи щодо використання громадського простору.

Ксенія Вербовська,

фото авторки та з мережі Facebook

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Міські акценти